ІНВЕСТИЦІЇ (КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ) НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ, ІННОВАЦІЇ ТА НАУЧНО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС

449. Згідно чинного законодавства поняття інвестицій визначається як:

а) сукупність грошових коштів підприємства, яка використовується ним для одержання прибутку;

б) грошовий вираз матеріальних і нематеріальних активів підприємства;

в) сукупність майнових та інтелектуальних цінностей,що використовується об’єктом підприємницької діяльності з метою одержання прибутку;

г) сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької діяльності з метою створення прибутку або досягнення соціального ефекту.

 

450. Згідно з найбільш повним визначенням «інновації» - це:

a) удосконалення процесу діяльності підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності;

б) технічне удосконалення виробництва шляхом механізації виробничих процесів;

в) комплексне використання досягнень науково-технічного прогресу;

г) новостворені, або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукти, або послуги, організаційно-технічні рішення адміністративного, комерційного, або іншого характеру, що істотно структуру та якість виробництва і соціальної сфери.

 

451. Інноваційна діяльність –

а) діяльність спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень, розробок, яка зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг;

б) вдосконалення продукту впровадженого на ринку або вдосконалення технологічного процес, що застосовується у практичній діяльності;

в) удосконалення процесу діяльності підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності;

г) діяльність технічних підрозділів підприємства, науково-дослідних лабораторій по впровадженню у виробництво нової техніки з метою підвищення його економічної ефективності.

 

452. За сферою застосування інновації поділяють на:

а) одиничні і дифузні;

б) локальні і системні;

в) технічні і організаційні;

г) продуктові і процесуальні.

 

453. За причинами виникнення інновації поділяють на:

а) сировинні і продуктові;

б) виробничі і управлінські;

в) радикальні і удосконалюючи;

г) стратегічні і реактивні.

454. За способами впровадження інновації поділяють на:

а) системні і одиничні;

б) радикальні і удосконалюючи;

в) технічні і управлінські;

г) споживчі і спонукальні.

 

455. Інновації, результатом яких є удосконалення методів планування , розрахунку показників діяльності підприємства називаються:

а) організаційними;

б) економічними;

в) соціальними;

г) юридичними.

 

456. За сферою внесення змін інновації поділяють на:

а) радикальні і поліпшуючи (модифікаційні);

б) технічні і організаційні;

в) стратегічні і реактивні;

г) локальні і системні.

 

457. Інновації, які кардинально змінюють організаційні засади підприємства називають:

а) радикальними;

б) поліпшуючими;

в) реактивними;

г) технічними.

 

458. Інновації, які сприяють незначним змінам існуючого асортименту продукції, технології і систем управління називають:

а) реактивними;

б) поліпшуючими;

в) організаційними;

г) економічними.

 

459. Комерціалізація новацій здійснюється протягом таких етапів життєвого циклу інноваційного процесу:

а) створення новації, впровадження та зростання, зрілість, занепад;

б) фундаментальні дослідження, дослідно-конструкторські роботи, впровадження інновації, зростання попиту, зрілість;

в) фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, дослідно-конструкторські роботи, впровадження інновації, зростання попиту, занепад;

г) впровадження інновації, зростання попиту, зрілість, занепад.

460. Залежно від ступеня новизни виокремлюють такі групи інновацій:

а) економічні, організаційно-управлінські, технологічні, продуктові; соціальні (культурні, політичні, екологічні);

б) базові, псевдоінновації, поліпшуючі;

в) радикальні, нові для певного підприємства, нові для галузі певної країни;

г) інновації-продукти, інновації-технології.

 

461. Залежно від економічного призначення виокремлюють такі групи інновацій:

а) економічні, організаційно-управлінські, технологічні, продуктові; соціальні (культурні, політичні, екологічні);

б) базові, псевдоінновації, поліпшуючі;

в) радикальні, нові для певного підприємства, нові для галузі певної країни;

г) інновації-продукти, інновації-технології.

 

462. Залежно від змісту виокремлюють такі групи інновацій:

а) економічні, організаційно-управлінські, технологічні, продуктові; соціальні (культурні, політичні, екологічні);

б) базові, псевдоінновації, поліпшуючі;

в) радикальні, нові для певного підприємства, нові для галузі певної країни;

г) інновації-продукти, інновації-технології.

 

463. Процес отримання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки та впровадження останньої в життя називається:

а) організаційним прогресом;

б) технічним розвитком;

в) фундаментальними дослідженнями;

г) науково-технічним прогресом.

 

464. Інноваційними процесами називаються:

а) проведення досліджень у галузі фундаментальних наук;

б) сукупність прогресивних, якісних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі;

в) процес упровадження новинок у виробництво;

г) використання зарубіжних аналогів як бази для оцінки технічних параметрів продукції.

 

465. Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів називаються:

а) портфельні запозичення;

б) капітальні вкладення;

в) фінансові інвестиції;

г) реальний інвестиції.

 

466. Переміщення капіталу з одних активів в інші об’єкти інвестування в процесі інвестиційної діяльності підприємства це ¾:

а) інвестування бюджетних асигнувань;

б) реінвестування;

в) капітальні вкладення;

г) самофінансування.

 

467. Інвестиції, які являють собою загальний обсяг засобів, що інвестуються за рахунок всіх джерел у певному періоді називають:

а) портфельними;

б) фінансовими;

в) чинними;

г) валовими.

 

468. Чисті інвестиції це ¾:

а) сума амортизаційних відрахувань;

б) валові інвестиції, збільшені на суму амортизаційних відрахувань;

в) валові інвестиції, зменшені на суму амортизаційних відрахувань;

г) сума валових та портфельних інвестицій.

 

469. Прямі фінансові інвестиції називають також:

а) плановими;

б) оперативними;

в) поточними;

г) стратегічними.

470. Залежно від об'єктів інвестування розрізняють інвестиції:

а) реальні і фінансові;

б) прямі і непрямі;

в) короткострокові і довгострокові;

г) приватні і державні.

471. Господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації, називають:

а) портфельні інвестиції;

б) капітальні інвестиції;

в) фінансові інвестиції;

г) реальний капітал.

 

472. Господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій, називають:

а) фінансові інвестиції;

б) реінвестування;

в) капітальні інвестиції;

г) самофінансування.

473. Відповідно до суб’єктів інвестування розрізняють інвестиції:

а) державні, приватні;

б) прямі, портфельні непрямі;

в) реальні, фінансові;

г) капітальні, інноваційні.

474. Фінансування розвитку підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора це ¾:

а) асигнування бюджетних інвестицій;

б) реінвестування;

в) капітальні вкладення;

г) самофінансування.

475. Господарську операцію, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, називають:

а) портфельними інвестиціями;

б) чистими інвестиціями;

в) прямими інвестиціями;

г) капітальними інвестиціями.

476. До видів ефективності інвестицій відносять такі:

а) економічна, екологічна, соціальна, громадська (суспільна);

б) екологічна, економічна, статична, динамічна;

в) статистична; динамічна, комерційна, громадська (суспільна);

г) психологічна, бюджетна, комерційна, екологічна.

477. Інвестиції, які означають використання капіталу для придбання цінних паперів, що випускаються державою або підприємствами мають назву:

а) реальні;

б) фінансові;

в) прямі;

г) непрямі.

478. Інноваційний продукт – це:

а) розроблений проект нового виду продукції;

б) впроваджений сучасний технологічний процес виготовлення продукції;

в) засоби підвищення продуктивності праці;

г) нововведення, що має форму готового принципово нового або вдосконаленого виробу, який виходить у цій формі за межі підприємства.

 

479. Інноваційний проект – це:

а) комплект документів, що визначає процедуру і комплекс з необхідних заходів (в тому числі – інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту;

б) комплект документів щодо зростання продуктивності праці, випуску продукції і поліпшення її якості;

в) комплекс документів щодо зменшення собівартості продукції і збільшення прибутку, рентабельності;

г) комплект інформаційних і обґрунтованих матеріалів для прийняття рішень про ефективність інвестиційних пропозицій.

 

480. Вихідним моментом інноваційного процесу є:

а) визначення мети розроблення нової продукції;

б) розроблення ідеї;

в) розроблення стратегії маркетингу;

г) наявність попиту.

 

481. Інноваційний потенціал підприємства – це:

а) чисельність науково-технічних кадрів у загальній чисельності працівників;

б) частка науково-технічних витрат у собівартості виробів;

в) сукупність матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних ресурсів необхідних для здійснення інноваційної діяльності;

г) частка принципово нової продукції у загальному обсязі виробництва.

 

482. Капіталовкладення, які означають суму витрат капіталу на просте і розширене відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури називаються:

а) чистими;

б) валовими;

в) реальними;

г) прямими.

483. Формами капітальних вкладень є:

а) будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інструментів та виробничого інвентаря, геолого-развідувальні, дослідницькі проектні роботи;

б) капітальний ремонт, операційна оренда, придбання цілісних майнових комплексів, придбання інтелектуальних цінностей;

в) оновлення окремих видів обладнання, реконструкція, капітальне будівництво, модернізація, придбання цілісних майнових комплексів;

г) оновлення окремих видів обладнання, реконструкція, капітальне будівництво, модернізація, дослідницькі проектні роботи, капітальний ремонт.

 

484. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень для споруджуваних підприємств визначається діленням:

а) загальної суми прибутку на кошторисну вартість проекту;

б) кошторисної вартості проекту на загальну суму прибутку;

в) кошторисної вартості на собівартість

г) загальної суми прибутку на вартість основних фондів.

 

485. Строк окупності капітальних вкладень для споруджуваних підприємств визначається діленням:

а) загальної суми прибутку на кошторисну вартість проекту;

б) кошторисної вартості проекту на загальну суму прибутку;

в) кошторисної вартості на собівартість

г) загальної суми прибутку на вартість основних фондів.

486. Сума приведених витрат (В) обчислюється за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

де В — приведені витрати на одиницю продукції;

С — собівартість одиниці продукції;

Ку— питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення;

Ен— нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

487. Показники, що використовуються у статичних інвестиційних розрахунках:

а) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, період окупності;

б) внутрішня норма доходності (внутрішня ставка рентабельності), дисконтований період окупності, чиста теперішня вартість;

в) дисконтований індекс доходності, коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, період окупності;

г) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, дисконтований період окупності.

 

488. Показники, що використовуються у динамічних інвестиційних розрахунках:

а) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, період окупності;

б) внутрішня норма доходності, дисконтований період окупності, чиста теперішня вартість, дисконтований індекс доходності;

в) дисконтований індекс доходності, коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, період окупності;

г) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, дисконтований період окупності.

489. Показник, що характеризує результативність здійс­нення затрат і обчислюється як відношення одержаної вигоди до здійснених затрат на реалізацію заходу, нази­вається:

а) економічним ефектом;

б) приведеними витратами;

в) економічною ефективністю;

г) відносною ефективністю.

 

490. Зведені витрати належать до показників:

а) абсолютної ефективності капітальних вкладень;

б) ефективності використання основних фондів;

в) порівняльної ефективності капітальних вкладень;

г) узагальнюючих показників ефективності реальних інвестицій.

 

491. Термін окупності додаткових капітальних вкладень розраховується за формулою:

а) (К1-К2) / (П2-П1);

б) (К1-К2) / (П1-П2);

в) (К2-К1) / (П1-П2);

г) (К2-К1) / (П2-П1),

де К1, К2 – величина капітальних вкладень згідно 1-го і 2-го (що потребує більших капітальних вкладень) варіантів;

П1, П2 – величина річного прибутку від реалізації 1-го і 2-го капіталомістких варіантів відповідно.

 

492. Ефективність додаткових капітальних вкладень можна визначити як:

а)

б)

в)

г) ,

де С₁,С₂ – собівартість одиниці продукції при базовому і новому варіантах відповідно;

К₁, К₂ – питомі додаткові капітальні вкладення при базовому та новому варіантах відповідно.

 

493. Дисконтна ставка віддзеркалює:

а) величину річного процента плати за кредит комерційному банку;

б) рівень інфляції в розрахунковому році;

в) середній процент росту суми дивідендів;

г) середньозважену норму доходу капітальних інвестицій.

494. Внутрішня норма рентабельності інвестицій – це така дисконтна ставка, за якої:

а) термін окупності інвестицій не перевищує п’яти років;

б) суми початкових інвестицій і теперішньої вартості грошових потоків є однаковими;

в) індекс рентабельності інвестицій більший за 1;

г) індекс доходності інвестицій дорівнює 1.

 

495. Сучасні пріоритетні напрями розвитку науки і техніки:

а) ресурсозберігаючі технології, інформаційні технології, біотехнології, авіаційні та космічні технології, нанотехнології;

б) механізація, електрифікація, автоматизація, інформаційні технології;

в) ресурсозберігаючі технології, електрифікація, механізація;

г) інформаційні технології, біотехнології, авіаційні та космічні технології, механізація.

 

496. Науково-технічний прогрес – це:

а) непереривне вдосконалення традиційних технічних засобів і технологій;

б) виникнення принципово нових науково-технічних ідей і зміна поколінь використовуваної техніки;

в) безперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя;

г) засіб вирішення соціально-економічних проблем, а саме: покращення умов праці, охорона навколишнього середовища.

 

497. Найсуттєвішими ознаками революційної форми науково-технічного прогресу є:

а) пріоритетний розвиток фундаментальних наук;

б) зменшення чисельності зайнятих у матеріальному виробництві;

в) освоєння принципово нових технологій;

г) перетворення науки у безпосередню продуктивну силу.

ЛІТЕРАТУРА

Законодавча база

Конституція України. – К.: Школа, 2002. – 48 с.

Господарський кодекс України № 436 – ІV від 16.01.2003 Звід Кодексів Законів України. К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2007. – 800 с.

Закон України «Про акціонерні то­вариства» від 17.09.2008 № 514-VІ: http://zakon.rada.gov.ua.

Податковий кодекс України від 2.12.10 № 2756-VІ: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних па­перів в Україні» від 30.10.1996 № 448/ 96-ВР: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) еко­номічних зон» від 13.10.92№ 2674-XII: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про захист іноземних інвестицій в Україні» від 10. 09.1991. № 1540-ХІІ: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 01.12.98 № 284-XIV: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23.12.93 № 3769-XII: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про власність» від 07.02.1991. № 697-ХІІ: http://zakon.rada.gov.ua.

України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 № 1577-XII: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.1992. № 2198-ХІІ: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 № 3323-XII: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про оплату праці» від 20.04.1995 № 144/96 – ВР: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про режим іно­земного інвестування» від 07.03.1996. № 85/96-ВР. http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 15.03.2001. № 2299-ІII: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про акціонерні то­вариства» від 17.09.2008 № 514-VІ: http://zakon.rada.gov.ua.

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 23.12.93. № 3770-XII: http://zakon.rada.gov.ua.

Основна література

Березін O.B. Економіка підприємства: навч. посіб. / О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. – К.: Знання, 2009. – 390 с. – (Вища освіта XXI століття).

Верхоглядова Н.І. Економіка підприємства: навч. посіб. / Н.І. Верхоглядова, Д.М. Ядранський, Н.А. Іваннікова; М-во освіти і науки України. – К.: "Видавничий дім "Професіонал", 2008. – 384 c.

Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. / О.О. Гетьман, В. М. Шаповал. – 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.

Гринчуцький В.І. Економіка підприємства: навч. посіб. / В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 304с.

Економіка підприємств: підручник / Горбонос Ф.В. [та ін.]. – Київ: Знання, 2010. – 463 с.

Іванілов О.С. Економіка підприємства. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с.

Осипов В.И. Экономика предприятия: учебник / В.И. Осипов. – Одесса: МАЯК, 2005. – 720 с.

Примак Т.О. Економіка підприємства: навч. посіб. – 5-тевид., стер. – К.: Вікар, 2008. – 219 с.

Швиданенко Г.О. Економіка підприємства: Підручник. – К.: КНЕУ, 2009. – 598 с.

Додаткова література

Гиль О.О. Економіка та організація діяльності об’єднань підприємств: навч. посібник: кредитно-модульний курс / О. О. Гиль, Л. О. Гришина, П. М. Карась; М-во освіти і науки України. – Львів: Новий Світ – 2000, 2009. – 248 с.

Пєліхов Є.Ф. Економіка сучасного підприємства: навч.-метод. і практ. посіб./ Є. Ф. Пєліхов; М-во освіти і науки України. – К.: Хай-Тек Прес, 2009. – 344 c.

Примак Т.О. Економіка підприємства: навч. посібник / Т.О. Примак. – 5-те вид., стереотип. – К.: Вікар, 2008. – 220 с. – (Вища освіта XXI століття).

Фінансово - економічний словник / [уклад. А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк]. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.