Організація продовольчого забезпечення

Норма N 3 - морська

Норма N 4 - підводна

Норма N 5 - лікувальна

Норма N 6 - ліцеїстська

Норма N 7 - лікувально-профілактична

Норма N 8 - додаткова норма харчування донора в день давання крові та (або) її компонентів

Норма N 9 - дієтична

Норма N 10 - загальновійськовий набір сухих продуктів

Норма N 11 - автономне харчування

Норма N 12 - бортове харчування для екіпажів літаків і вертольотів

Норма N 13 - раціон харчування для особового складу, який зазнав лиха на морі і перебуває на рятувальних засобах колективного користування

Норма N 14 - аварійний запас харчування для екіпажів літаків та вертольотів

Облікові документи допоміжного характеру

Зведена відомість
Доручення на отримання МЗ
Лист обліку відпуску їжі в їдальні
Супроводжувальний лист
Стелажний (штабельний) ярлик
Опис матеріальних засобів
Розкладка продуктів
Оповіщення про відвантаження МЗ

 

Кількість продуктів, які належать до видачі, в первинних документах указуються з точністю:

• картоплі та овочів - до кілограма;

• чаю і спецій - до грама;

• інших продуктів - до однієї десятої кілограма.

Продовольство відпускається в їдальню т а військовослужбовцям на руки списується з обліку прямими витратами на підставі накладних.

Кожний прибутковий елемент записується в книзі обліку окремо.Продовольство обліковується в асортименті і за сортами. Техніка і майно служби по категорія з відображенням наявності на складі в їдальні у підрозділах, і в цілому у ВЧ.

Сьтоловий і кухонний посуд обліковується по строках введення їх в експлуатацію. Облік бланків суворої звітності - чекові вимоги, атестати, талони на отримання харчування, ведуться в окремій книзі обліку.

 

12. Прядок і документарне оформлення отримання продовольства від продовольчого складу ОК.

Нач. ПС з Чековою вимогою їде на прод склад базу) віддає чекову вимогу доручення, показує що хоче отримати виписують в’їздний квиток та накладну в 2 екз на кожний продукт в сховище продуктів, стількох видів скільки видів продуктів хоче отримати,, отримавши на складах продукти де залишив на кожному складі по 1 одній копії накладних,, подає накладні для заповнення чекової вимоги, отримує талон на продукти, після чого виписують виїзний квиток, проводять перевірку, і нач. ПС відправляється до ВЧ, Здає все начальнику складу, а Діловод проводить в книгу обліку.

 

14.Порядок здійснення обліку у ПС ВЧ

Облік проводиться по книгах і картках обліку. Вони ведуться кожен рік і реєструються в журналі за №, який пронумеровані, прошнуровані і скріплені мастичною печаткою. Залишки на кінць року зберігаються до до проходження ревізії. Створюються окремиа папка приходних і розхідних документів.

Документи склад. З заголовка, змісту, оформ. Частини, В заголовці повинні бути вказані реквізити, номер д-та, підстава, найменування служби яка видала, строк дії цього документа, Змістовна частина у вигляді таблиць або тексту указується порядковий номер, найменування м.з. код номенклатури, загалбна кількість, виміри одиниць., Оформ. Частина - Всьго прописом і цифрою, дата, підпис, печатки.

 

15. Організація приймання продовольства, яке надійшло У ВЧ з залізниці

Відправляється вагон на адресу ВЧ, Черговий по залізниці сповіщає чергового по ВЧ, який передає інфу нач ПС та ВЧ. Після нач. ПС бере документи роз кредитування вагону у начальника фінансової служби Ф№2, бере авто, ОС, вивчає документи перевіряє пломби,, потім їх зриває, викидає або видає до претензійного литска.

16. Особливості документального оформлення продовольства, яке поступило у ВЧ з відхиленням по кількості або якості.

Проводиться претензійна робота. Відправляється телеграма відправнику (нестаі продуктів,) в кількості чи якості, Проу вашого рішення, щодо вирішеня цього питання, Якщо вагон було недозагружено підтверджується нестача, Якщо пропажа то проводиться розслідування. Проводиться оформлення документів на фактичне отримання.

 

17. Порядок планування і проведення сезонної заготівлі картоплі, і овочів у ВЧ

Планування сезонних заготівель начальник продовольчої служби військової частини починає в кінці лютого. В цей час він проводить розрахунки потреби військової частини в картоплі і овочах на наступний рік, і на початку березня він на підставі проведеного розрахунку представляє в з'єднання заяву на необхідну кількість картоплі і овочів, а також указує бажані райони заготівель. поставки включають:

• загальні положення;

• порядок заключення договорів;

• кількість, порядок поставки і якість продукції;

• приймання продукції по кількості І якості;

• порядок поставки тари і її повернення;

• ціни і порядок розрахунків за продукцію;

• майнову відповідальність сторін за невиконання договорів.

Загальні положення визначають, що поставка продукції військовим проводиться в першу чергу переважно перед іншими потребувачами.

Первинна обробка картоплі.

Первинна обробка картоплі складається з наступних операцій:

Сортування, калібрування, миття, механічне очищення, ручне очищення, промивання.

При сортуванні видаляються екземпляри картоплі, які згнили, а також з механічними пошкодженнями, а також ті, що поросли.

Калібрування проводиться з метою розподілення за розміром і якістю, а також для більш раціонального використання і зменшення відходів.

Щоб видаляти з поверхні бульб залишки землі й піску, а також прискорити процес обчищання, картоплю миють. Завдяки цьому поліпшуються санітарні умови подальшої обробки, збільшується строк експлуатації картоплечисток.

Вимиту картоплю очищують вручну або в механічній картоплечистці з дотриманням наступних правил:

- завантажувати картоплю в картоплечистку під час обертання диску та при подачі в робочий циліндр води;

- закладати картоплю в машину тільки чистою та сортованою за розмірами бульби;

- завантажувати картоплечистку згідно тактико-технічних даних;

- дотримуватись встановленого режиму тривалості обчищення картоплі (до 2 хвилин);

- подавати воду в картоплечистку протягом всього процесу обчищення.

Картоплю дочищають вручну овочевими ножами (жолобовим або корінчастим). При цьому видаляють вічка, заглиблення, темні плями, шкіру, що залишилась.

Обчищену картоплю промивають у ванні холодною водою.

Молоду картоплю обчищають вручну. Обчищена картопля зберігається в холодній воді в цілому вигляді не більше 4 годин, тому що при тривалому зберіганні руйнується крохмаль, мінеральні речовини та вітамін С.

46. Первинна обробка м’яса, призначення і перелік робіт при проведенні первинної обробки м’яса

М'ясо обробляють у м'ясному цеху.

Кулінарна обробка м'яса складається з таких процесів: приймання, перевірка якості за органолептичними показниками і зважування; розморожування мороженого м'яса; зачищання забруднених місць; видалення тавра; обмивання теплою і охолодженою водою; обсушування; розбирання туш; поділ на відрубки; обвалювання; відокремлення від кісток; жилкування і зачищання від сухожилків, надлишку жиру, грубих плівок; нарізання дрібно-шматкових напівфабрикатів з січеного м'яса.

При прийманні м'яса насамперед перевіряють наявність тавра, даних ветеринарно-санітарного контролю, ступінь вгодованості, органолептично визначають доброякісність м'яса. За вгодованістю розрізняють яловичину, баранину, козлятину І і II категорій, телятину І категорії, свинину м'ясну, обрізну, жирну.

У доброякісного охолодженого м'яса на поверхні туші суха кірочка, колір – від блідо-рожевого до червоного, консистенція щільна, еластична, при надавлюванні пальцем ямочка швидко вирівнюється. Морожене м'ясо на поверхні і в розрізі має рожево-червоний колір з сіруватим відтінком за рахунок кришталиків льоду, консистенція тверда, при постукуванні дає чіткий звук, запаху немає, але при розморожуванні з'являється запах м'яса і вогкості.

М'ясо розморожують на повітрі в спеціальних камерах. При повільному розморожуванні в камері підтримується температура від 0 до 6-8°С і вологість повітря 90-95 %. М'ясо розморожують великими шматками (тушами, напівтушами, четвертинами), які підвішують на гачки, щоб вони не стикались між собою і не торкались підлоги і столів.

За таких умов м'язові тканини майже повністю поглинають сік, який утворюється при розморожуванні, і попередній стан їх відновлюється.

Обсушування здійснюють, щоб запобігти розмноженню мікробів. М'ясо підвішують на гачки або кладуть на решітки, які розміщують над ваннами, і обсушують 2-3 години при циркуляції повітря, яке створюється за допомогою вентиляції.

47. Середні норми відходів при первинні йобробці картоплі овочів м’яса(Яловичини свинини І категорії)

Другі страви з м'яса

М'ясо відварне.М'ясо смажене великим шматком.М'ясо тушковане.Гуляш.Рагу.Котлети.

Битки. Другі страви із риби Риба відварна.Риба смажена.Риба тушкована з овочами.Риба тушкована з капустою.

Приготування гарнірів з картоплі та овочів Картопляне пюре.Картопля відварна.Капуста квашена тушкована з буряком.Рагу з овочів.

 

Приготування гарнірів з крупи, бобових і макаронних виробів Розсипчасті каші.В'язкі каші.Пюре горохове.Макарони відкидні, відварні.

53. Режим та планування харчування військовослужбовців в стаціонарних умовах

Режим харчування військовослужбовців визначає кількість прийомів їжі протягом доби. Дотримання фізіологічно правильних проміжків між ними, раціональний розподіл продуктів, які встановлені нормами харчування протягом дня, а також прийом їжі в суворо встановлений розпорядком дня час.

Дотримання правильного харчування сприяє збереженню здоров'я, а також підвищенню стійкості організму до різних видів учбово-бойових навантажень.

Розробка режиму харчування військовослужбовців покладається на:

- командира військової частини;

- заступника командира військової частини по тилу;

- начальника медичної служби військової частини;

- начальника продовольчої служби військової частини.

Для особистого складу Збройних Сил в залежності від норм харчування і характеру учбово-бойової діяльності встановлений три- або чотириразовий прийом їжі.

Триразове харчування (сніданок, обід, вечеря) організовується у військових частинах, в яких особистий склад харчується по нормі загально військового пайка.

Чотирьохразове харчування організовується для льотного складу авіації.

Добові норми забезпечення при триразовому харчуванні розподіляються по калорійності на:

- сніданок – 30-35%;

- обід – 40-45%;

- вечеря – 30-20%.

Необхідно не тільки правильно розподіляти добові норми харчування по калорійності, але і найбільш раціонально використати продукти, які мають різну харчову цінність.

Вимоги до режиму харчування враховуються в розкладці продуктів, яка дозволяє:

- найбільш правильно і раціонально розподіляти продукти пайка для приготування різноманітної їжі;

- ознайомити особистий склад і посадових осіб з асортиментом страв, які плануються на тиждень, кількістю продуктів, які закладаються в казан на одну людину, розрахованим виходом готової їжі.

У розкладці продуктів на тиждень страви не повинні повторюватися більше двох-трьох разів, а страви з однакових продуктів, наприклад, суп пшоняний і каша пшоняна як гарнір до другої страви протягом дня.

Другі м'ясні страви в смаженому або тушкованому вигляді викликають більш тривале почуття ситості. Тому:

- на сніданок або вечерю необхідно планувати гуляш, азу, рагу, плов, печінка по-домашньому;

- на обід м'ясо смажене або тушковане, свинина в сухарях і в тісті, м'ясо шпиговане і інші страви, а в зимовий період року котлети, биточки, тюфтельки, біфштекс рублений.

Рибні страви: риба смажена, тушкована, під маринадом, запечена в соусі, тесті та ін.

Важливе значення для різноманітності харчування має приготування комбінованих страв з одночасним використанням овочів, круп і бобових (розсольник з перловими крупи, каша пшоняна з гороховим пюре і т.д.). Овочеві гарніри готують до рибних страв.

На обід необхідно планувати холодні закуски, які збуджують апетит і збагачують добовий раціон вітамінами. У їдальні протягом тижня на закуску рекомендується готувати: оселедця з гарніром або вінегретом, ікру бурякову, салати картопляний, вітамінний з білоголової капусти і квашеної капусти з буряком, з солоних помідорів.

Для компенсації нестачі вітаміну С, в раціон харчування військовослужбовців, при зниженні його вмісту в свіжих овочах і картоплі (навесні і влітку), а також при заміни свіжих овочів і картоплі сушеними овочами і крупами, в період з 15 квітня по 15 серпня видається аскорбінова кислота – 50 мг на одну людину шляхом закладання її в солодку страву.

 

54. Контроль за якістю приготування їжі в солдатських їдальнях та дозвіл на видачу їжі.

Якість їжі залежить від кваліфікації кухарів і правильної організації їх роботи.

Якість продуктів перевіряється інструктором-кухарем. При необхідності викликають лікаря або чергового фельдшера.

Всі командири (начальники) повинні піклується про збереження і зміцнення здоров'я підлеглих, їх побут і потреби, контролювати своєчасність, повноту і якість видачі їм визначених норм.

Контроль за станом харчування особистого складу військової частини здійснюється командиром, його заступником, начальниками медичної і продовольчої служб, черговими частини та їдальні.

Перевірку якості харчування і повноту доведення норм потрібно починати з розкладки продуктів.

У розкладці продуктів на тиждень одні і ті ж страви не повинні повторяться більше двох-трьох разів.

Якість готової їжі визначається органолептичним методом:

- зовнішній вигляд;

- консистенція (густина);

- колір;

- смак і запах.

Цей метод дає можливість судити про правильність первинної і теплової обробки продуктів, про смакові показники їжі.

При оцінці зовнішнього вигляду їжі головним чином звертається увага на якість обробки продуктів:

- ретельність чищення картоплі і овочів (без очок і темних плям);

- правильність форми їх нарізки, відповідає даній страві;

- відсутність зернових домішок в круп'яних стравах;

- рівномірність і охайність нарізки м'ясних і рибних порцій.

Консистенція страв є показником:

- дотримання або порушення норм закладки продуктів, передбачених розкладкою;

- відходів при обробці;

- тривалістю їх варки і ступенем готовності.

Кожне страва має характерний, властивий йому колір. Порушення цього показника свідчить про невиконання кулінарних правил приготування їжі. Закладка моркви, цибулі і томатної пасти без їх пасеровки не дає супу характерного жовто-оранжевого кольору, краплі жиру в цьому випадку будуть безбарвними, а страва буде мати не властивий їй зовнішній вигляд.

Про порушення зовнішнього вигляду свідчить також потемніння картопляного пюре, поверхня м'ясних і рибних страв, що підгоріла і т.д.

Оцінюючи готову страву необхідно також визначити, чи має вона специфічний запах, характерний для даного набору продуктів і способів їх кулінарної обробки.

Страви, які приготовані в суворій відповідності з розкладкою продуктів, які не мають відхилень за органолептичними показниками, оцінюються на “відмінно”.

Страви, які мають одне відхилення (неправильна форма нарізки картоплі і овочів, присутність зернових домішок в каші і т.д.), оцінюються на “добре”.

Страви з відхиленнями по кількох показниках (зовнішній вигляд, консистенція і іншим), але які не перешкоджають їх видачі для харчування, оцінюються на “задовільно”.

У випадку, коли їжа оцінюється на “незадовільно”, негайно доповідається командиру частини. Призначається комісія для повторної перевірки її якості і ухвалюється рішення.

Одночасно з перевіркою якості їжі, перевіряється повно вагомість м'ясних і рибних порцій і котлет.

Для контролю за якістю приготування, повно вагомістю порцій, санітарним станом, для обліку зекономлених продуктів, а також продуктів, закладених в казани, фактичним виходом готових страв, м'ясних і рибних порцій, в кожній солдатській їдальні повинна заповняться книга обліку контролю за якістю приготування їжі ф. 53.

Графу 2 книги заповнює інструктор-кухар (старший кухар) на підставі розкладки продуктів.

Графи 3-4 книги заповнює інструктор-кухар (старший кухар) в присутності чергового їдальні, після визначення відсотка відходів і закладки продуктів в казан. Вага м'яса показується дробом: в чисельнику – вага м'яса, в знаменнику – вага кісток. Цими ж особами заповнюються графи 7 і 8.

Що стосується перших страв, в графі 7 записується вага порцій без м'яса і риби, других страв – повна вага порцій з соусом, гарніром, м'ясом і рибою. У графі 8 проставляється фактична вага м'ясних і рибних порцій.

У графі 9 проставляється прізвище кухаря, який готує їжу.

Графу 10 – заповнює лікар (фельдшер) частини.

Графу 11 – черговий частини.

Графу 12 – командир частини або один з його заступників.

Залишок зекономленого хліба в їдальні в кінці дня записується інструктором-кухарем (старшим кухарем) в присутності чергового їдальні і фіксується їх підписами.

 

55. Порядок. Та методика складання розкладки продуктів в солдатській їдальні, вихідні да для складання розкладки продуктів.

Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби спільно з начальником медичної служби військової частини, начальником їдальні і інструктором-кухарем (старшим кухарем). Вона підписується заступником командира військової частини по тилу, начальником медичної служби і начальником продовольчої служби.

Розкладка продуктів затверджується командиром військової частини.

Вносити зміни в затверджену розкладку продуктів без дозволу командира військової частини не дозволяється.

Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень в трьох екземплярах:

- перший екземпляр знаходиться в діловодстві продовольчої служби і є основою для оформлення накладної для видачі продуктів зі складу в їдальню;

- другий екземпляр вивішується у вестибулі їдальні для ознайомлення особистого складу, який харчується;

- третій екземпляр видається інструктору-кухареві (старшому кухареві) для керівництва під час приготування їжі і закладення продуктів в казан.

Під час складання розкладки продуктів враховується:

- особливості і характер бойової підготовки;

- фізичне і нервово-психологічне навантаження військовослужбовця;

- режим харчування військовослужбовця;

- наявність і асортимент продуктів на продовольчому складі;

- норми харчування;

- можливість використання продуктів підсобного господарства;

- кваліфікація і кількість кухарського складу;

- оснащення їдальні технологічним і холодильним обладнанням;

- побажання і попит військовослужбовців.

Методика складання розкладки продуктів включає продуманий підбір страв на тиждень і правильне розділення продуктів по прийомах їжі. З цією метою необхідно користуватися картотекою страв і приблизними розкладками продуктів.

У розкладці продуктів на тиждень страви не повинні повторюватися більше двох-трьох разів, а страви з однакових продуктів, наприклад, суп пшоняний і каша пшоняна як гарнір до другої страви протягом дня.

 

56. Особливості організації харчування ОС в польових умовах

Режими харчування у польових умовах залежать від характеру навчально-бойових завдань які виконують підрозділи. Гаряча їжі особовому складу, як правило, видається три рази на добу. За відсутністю можливості забезпечити триразове харчування, їжа готується два рази, а між прийомами гарячої їжі особовому складу видається проміжкові харчування: м'ясні або м'ясо-рослинні консерви, хліб (сухарі), а також продукти з фонду командира в/ч. Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби сумісно з начальником медичної служби, начальником їдальні, інструктором-кухарем. Підписується розкладка продуктів заступником командира частини по тилу, начальником медичної та продовольчої служби частини. Розкладку продуктів затверджує командир частини.

У розкладці продуктів повинно бути передбачено наступні варіанти приготування їжі у польових умовах:

1-й день – з свіжих продуктів;

2-й день – з харчових концентратів з утриманням жиру 2 г на порцію
(з раціонів);

3-й день – з харчових концентратів з утриманням жиру 2 г на порцію, круп, картоплі і овочів;

4-й день – з свіжих продуктів;

5-й день – з круп, консервів, перших страв;

6-й день – з свіжих продуктів;

7-й день – двократне приготування гарячої їжі з видачею проміжного харчування (м'ясо-рослинних консервів).

Харчування особового складу військової частини у польових умовах організує начальник продовольчої служби частини з польових кухонь довольчих підрозділів.

Довольчими підрозділами є підрозділи, які мають засоби приготування їжі у польових умовах (батальйон, дивізіон, окрема рота). В залежності від бойового призначення підрозділи, взвод забезпечення комплектується кухнями автомобільними (ПАК-200), або причіпними (КП-125; КП-130).

За будь-яких обставин враховується:

­ захисні та маскуючи властивості місцевості;

­ санітарний стан місцевості;

­ зручні під'їзні шляхи.

57. Організація військового хлібопечення у польових умовах

Організує хлібопечення у польових умовах начальник продовольчої служби з'єднання. Для випікання хліба використовуються польові технічні засоби хлібопечення. До польових технічних засобів випікання хліба відносять:

- пересувний хлібозавод ПМХ з чотирма пічками ХПК-50М2 (рис. 10); його продуктивність – до 12 т хліба за добу;

- похідний хлібозавод ПХЗ з двома блоками хлібопекарськими автомобільними АХБ-2,5; його продуктивність – до 5 т хліба задобу (рис. 11).

Основною сировиною для приготування хліба є:

- борошно;

- дріжджі;

- вода;

- сіль.

Допоміжною сировиною є органічні кислоти (молочна, лимонна, оцет), які використовуються при прискорених способах приготування хліба. В якості підсобної сировини застосовується олія для протирання хлібопекарських форм. Борошно в залежності від зерна, із якого воно виробляється, може бути житнє або пшеничне.

Для випікання хліба в військових хлібопекарнях застосовують слідуючи сорти борошна:

- житнє борошно – 95 % виходу;

- пшеничне обдирне – 96 % виходу;

- пшеничне 1-го сорту – 72 % виходу.

Приготування тіста

Технологічний процес приготування тіста складається з таких операцій:

- підготовка компонентів;

- замішування тіста;

- бродіння;

- обминання.

Поділ і розтойка тіста.

Випічка хліба.

- житньо-пшеничного борошна 60-70 хв;

- пшеничного борошна 1-го сорту 40-45 хв.

 

58. Особливості харчування військовослужбовців на марші В насттупі та обороні

Харчування на марші

При підготовці до маршу поповнюються запаси продовольства до норми, проводиться технічне обслуговування польових кухонь і автомобілів, що буксирують, приймаються міри до збільшення запасу їхнього ходу, розробляється розрахунок забезпечення особового складу на марші гарячою їжею (режим харчування, пункти прийому їжі і забезпечення водою). Режим і організація харчування на марші залежить від умов його вчинення й у кожному конкретному випадку визначаються командиром частини. Якщо марш відбувається у денний час, перший прийом гарячої їжі планується за 1-1,5 год. до виходу. Обід організується у другій половині добового переходу, коли передбачається двогодинний привал для відпочинку і прийому їжі. З огляду на обмежений час привалу, польові кухні повинні прибувати в район відпочинку, маючи в казанах гарячу воду. Мінімальний час, необхідний для готування гарячої їжі з консервованих продуктів і харчових концентратів при наявності в казанах окропу, складає 50-55 хв, у тому числі:

- підготовка кухонь до роботи – 15 хв;

- підготовка харчових концентратів, що швидко розварюються круп до теплового опрацювання – 10 хв;

- закладання підготовлених продуктів у казан і доведення до кипіння –
10-15 хв;

- закладання м'ясних консервів, жиру, варіння до готовності 15 хв.

Вечеря подається в районі нічного відпочинку.

При вчиненні нічного маршу особовому складу перед виходом видається гаряча вечеря, наступні прийоми їжі організуються зранку і вдень під час привалу і денного відпочинку. У нічний час за рахунок добової норми забезпечення видається проміжне харчування і гарячий чай. Постам регулювання на маршруті руху гаряча їжа доставляється на автомобілях або мотоциклах.

Харчування в наступі

Наступ ведеться у високому темпі, неспинно вдень і вночі. Тому організація харчування повинна найбільшою мірою відповідати умовам учбово-бойової обстановки і забезпечувати повне відновлення енерговитрат воїнів. До початку висування з вичікувального району всьому особовому складу видається гаряча їжа. У ході наступу взвод забезпечення, слідуючи за бойовими порядками батальйону, продовольчий пункт, як правило, не розгортає. На коротких зупинках робиться закладання продуктів у казани з киплячою водою, готування їжі здійснюється в русі. Кухні з готовою їжею висуваються як найближче до розташування підрозділів у пункти, зазначені командиром батальйону (роти), де вона видається особовому складу. Якщо за умовами обстановки зробити роздачу їжі особовому складу з кухонь у казанки не представляється можливим, їжа доставляється йому в термосах підношувачами, що виділяються від підрозділів.

Харчування в обороні

Взвод забезпечення в обороні розгортає всі елементи продовольчого пункту. При розміщенні БПП враховуються можливості використання захисних властивостей місцевості (природні укриття), а при наявності часу для укриття автомобілів і кухонь обладнаються інженерні спорудження. Гаряча їжа готується три рази в день переважно зі свіжих продуктів.

Прийом їжі особовим складом організується, як правило, на батальйонному продовольчому пункті в спеціально обладнаних місцях. Роздача гарячої їжі робиться безпосередньо в казанок кожному солдату або в термоси на підрозділ через підношувачів.

 

59. Класифікація технічних засобів ПС

Види техніки ПС

Засоби приготування та транспортування їжі в польових умовах Кухні польові авто, Кухні причипні, Кухні їдальні пересувні, Плити причипні, Їдальні автомобільні, причипні

Засоби підвозу продовольства та води: Автомобілі фургони їзотермічні, хлбні, комбіновані, Автоводоцистерни, Причипні цистерни для води,

Засоби польового хлібопечення:Блоки автомоб. Хлібопечення АХ Блоки причипні хлібопекарські ПХБ – 1.

 

60. Організація експлуатації зберігання та ремонту техніки продовольчої служби, види комплексного обслуговування техніки

Види комплексного обслуговування:

Контрольний огляд - перед початком роботи, перед виходом техніки,

ЩоденТехОбсл. - в кінці робочого дня.

ТО-1() персонал що працює) ТО-2 (фахівці ремонтних майстерень)проводиться після визначеного періоду(напрацбванння ресурсів вказаних в експлуатаційних документах, але не рідше визначених термінів проведення ТО техніки ПС.

ТО при збереженні - в процесі збереження техніки, а також при підготовці до збереження і використання після.

ТО при транспортуванні - в процесі транспортування техніки, а також при підготовці до транспортування і використання після

Експлуатація техніки здій. За планом експлуатації і ремонту техніки ПС який розробляється на підставі річного господарського плану, завдання командування, річних норм експлуатації міжремонтних періодів і ресурсів роботи.

Кілометр пробігу - для тех. Засобів підвозу п-ства та води

КМ пробігу і годину роботи - Для тех..з. для приготування та транспортування їжі, тех.. з. польового хлібопечення.

Час роботи - Для переносних технічних засобів і обладнання стаціонарних військових їалень і хлібозаводів.

 

61. Технічні засоби приготування та транспортування їжі в польових умовах призначення та основні ТТХ

Засоби приготування та транспортування їжі в польових умовах: Кухні польові авто, Кухні причипні, Кухні їдальні пересувні, Плити причипні, Їдальні автомобільні, причипні

Показник	КА 250	КА 125	ПАК 200 М	КП 130
База	Урал	Газ 66	Зил 131	Спец. Кух. Причеп.
Кількість харч-ся
К-сть котли Метал	Сталь	Нерж	нерж	4 нерж
Місткість робоча Для 1 Для 2 Для кип’ятку	2*100 2*80 100/80 130/100	100/80 50/45 130/100	165/150 125/110 115/100	100/80 85/75 100/80*2
Витрати палива рідк. Тверд.	10-16	7-10	7-10	7-10 28-32

 

Кухні переносні КО 75, МК-30, КП 20,Кп-10, МК-10, плити переносні ПП 170, ПП 40.

Кухні їдальні пересувні.

ТТХ Їдалень Авто. Та причеп.

	СА 32	СП-32
БАза	Зил 131	2- ПН - 4
Кількість посад. місць
Корисна кількість підлоги	5,5/21,0	5,5/21,0

 

62. Технічні засоби підвозу продовольства і води призначення та основні ТТХ

 

Авто-ль рефрижератор автофургони їзотермічні і причепи рефрижератори

Показники	ЛуМЗ 890	АФ-53	АФИ 66	ЛуМЗ853	ПР
База зіл 130	зіл 130	Газ 53	Газ 66	2 ПН 4 М	2 ПН 2 М
Вантажо підйомність,кг
Корисний об’єм кузова		14,2			6,6
Площа підлоги				6,4

 

П	АФК 66	АФК 53	АФХО 131	АФХ-66	АФХ-53	ПФК 1
База	Газ 66	Газ 53 А	зіл 131	Газ 66	Газ 53	4АПЗ
Кільеість лотків
Вантажо підйомність,кг

 

63. Технічні засоби польвого хлібопечення призначення та основні ТТХ

Організує хлібопечення у польових умовах начальник продовольчої служби з'єднання. Для випікання хліба використовуються польові технічні засоби хлібопечення. До польових технічних засобів випікання хліба відносять:

- пересувний хлібозавод ПМХ з чотирма пічками ХПК-50М2 (рис. 10); його продуктивність – до 12 т хліба за добу;

похідний хлібозавод ПХЗ з двома блоками хлібопекарськими автомобільними АХБ-2,5; його продуктивність – до 5 т хліба задобу

Органолептичний – фызыологычний процес у якому як вимірювальний прилад використовують органи відчуттів людини. За їх допомогою визначають колір, запах, консистенція, зов. Вигляд, та температуру продукту. Методом дегустації. Він є простим і зручним, дозволяє при невеликих витратах часу охарактеризувати якість продукту. Точність залежить від кваліфікації дегустаторів

2 Метод В лабораторіях Інструментальні методи - дослідження якості продукції для визначення хімічноготскладу і фіз. властивостей продукту. Лабораторний (вимірювальний) метод є найбільш точним і об’єктивним, оскільки показники якості вимірюються технічними вимірювальними засобами, що постійно вдосконалюються. За його допомогою досліджують фізичні, хімічні, механічні і технологічні властивості продукції, наприклад, процент жиру, білка, цукру в продукції, вміст у ній сухих речовин, нітратів і нітритів, залишків пестицидів, вологість, кислотність, бактеріальна забрудненість тощо.(Хімічні- визначеня вмісту жиру цукру води кислот))), фізичні- зміст сухих речовин оптично активних речовин, фізико-хімічні, мікробіологічні визн. Ступеня обсмаленості продукту мікроорганізмів, фізіологічні, технологічні для придатності сировини для переробки)

 

66. Асортимент та класифікація овочевої продукції. Привести приклади овочів яуі відносяться до кожної із груп.

Класифікація овочів в залежності від тогго яка частина рослин в=користовується в їжу овочі поділяються на вегетативні та плодові.

Вегетативні (корень стебло)

· бульбо – плоди картопля, батат, топінамбур

· корнеплод морква буряк, пастернак редька.

· Капустяні капуста пекінська, брюссельська, біло та червоно качанна.

· Цибульніі цибуля ріпчаста, наперо, Часник, Черемша.

· Салатно шпинатні Салат шпинат Щавель

· Пряносмакові Петрушка хрін Чебрець, кріп.

Плодові овочі

· Гарбузові Кавуни дині огірки кабачки патісони

· Томатні помідори баклажани перець

· Бобові боби горох квасоля

· Зернові Кукурудза в молочній стадії зрілості.

По способу вирощування поділяють Грунтові, парникові, тепличні.

По термінах дозрівання Ранні пізні середньо зрілі

Правила і основні вимоги до зберігання картоплі та овочів в ВЧ

67. правила основні вимоги до зберігання та переробки картоплі і лвлчів у ВЧ

Картопля та овочі просушуються та перебираються, пере зберіганням. Каартопля зберігається в контейнерах по 450 кг. Поверх картоплі кладуть буряк, для витягу вологи щоб картопля не гнила, а буряк не сох,при температурі +2+5. Інші всі овочі зберігаються в інших окремих приміщеннях. Забороняється зберігати цибулю з іншими овочами. Також капусту, яка зберігається в пірамідним способои. В парафін.. В кімнаті для зберігання цибулі повино бути ультрафіолетове освітлення, щоб вона не проростала. Морква зберігається в піскув ящиках.Для проведення робіт по переробці овочів проводиться за наказом к. ВЧ. Інструктується нвач ПС. ОС цієї команди повинен пройти мед. Комісію. Норма витрат сировии для соління і квашення приведені в інструкції «по квашенню і солінню овочів))»

 

68. Номенклатура забійної худоби Чим визначається продуктивність забійної худоби. Що таке жива маса, забійна маса. Забійний вихід

Номенклатура забійної худоби

Велика ргата худоба від віку і статі: воли і бики, корови старше 3 років, молодняк від 3 міс до 3 років, телята і бички молочні до 3 міс.

Свині за віком, статі і живій масі підрозділяють на групи: свині (кастровані самці масою більше 59 кг), кабани (більше 20 кг), свиноматки, дорослі свині (більше 59 кг), підсвинки (20—59 кг), поросята (від 5 до 20 кг). По продуктивності свиней підрозділяють на категорії: I — беконні, II — свині-молодняк, III — свині жирні, IV — свині м'ясні для промпереробки, V — кабани і свиноматки більше 130 кг, VI — поросята, VII — кнури. молодняк.

Продуктивність забійної худоби визначається живою, забійною масою тварини і виходом м'яса. Жива маса — це маса тварини за вирахуванням 3%-ної знижки на вміст шлунково-кишкового тракту. Забійна маса — це маса туші і внутрішнього жиру-сирцю. Забійний вихшд— відношення забійної маси до живої, виражене у відсотках. Велика рогата худоба дає велику живу і забійну масу, а свині — забійний вихід. Вихід м'яса залежить від породи, віку, статі, вгодованості тварини і складає у великої рогатої худоби 40—58, у свиней (без шкури) — 53— 72%.

Вівці тонкорунні напівтонкорунні, напінрубошерсні, грубошерсті, Смужкоаві, овчино шубні, М'ясо шерстні, М'ясо вовно молочні,

\Кроликиів забивають в 3-4 міс. Віці до 2-3 кг.

69. Консерви м’ясні, визначення, розпод