A. Світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (КЗ), коефіцієнт природної освітленості (КПО), кут падіння, кут отвору

B. Кут падіння, кут отвору, коефіцієнт заглиблення (КЗ), світловий коефіцієнт (СК)

C. Коефіцієнт природної освітленості (КПО), світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (КЗ)

D. Світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (КЗ), кут отвору

E. Світловий коефіцієнт (СК)

 

 

Література

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / Підручник. – Київ: Здоров’я, 1999. – 649 с.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – 472 с.

3. Загальна гігієна: Пропедевтика гігієни. Підручник / За ред. Є.Г. Гончарука. – Київ: Вища школа, 1995. – 552 с.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я,1995 – 419 с.

5. Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи із загальної гігієни з екологієюдля студентів ІІІ – ІV курсів медичного факультету в 6 частинах. Частина І. Загальні питання гігієни та екології. Принципи гігієнічного нормування. Гігієна фізичних та хімічних чинників повітряного середовища. /Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, д.м.н., професора В.І. Федоренко. Львів – 2000. – 69 с.

Т.1. - Е – (Літ. 2, ст. 84-85)

Т.2. - С – (Літ. 2, ст. 82)

Т.3. - А – (Літ. 3, ст. 201)

Т.4. - D – (Літ. 2, ст. 78-79)

Т.5. - В – (Літ. 5, ст. 31)

Т.6. - А – (Літ. 2, ст. 85)

Т.7. - В – (Літ. 2, ст. 94)

Т.8. - D – (Літ. 3, ст. 205)

Т.9. - D – (Літ. 2, ст. 79)

Т.10. - В – (Літ. 3, ст. 236)

Т.11. - А – (Літ. 5, ст. 30)

Т.12. - С – (Літ. 1, ст. 105-106)

Т.13. - Е – (Літ. 2, ст. 92)

Т.14. - D – (Літ. 2, ст. 86-87)

Т.15. - А – (Літ. 3, ст. 205)

Т.16. - В – (Літ. 2, ст. 79)

Т.17. - В – (Літ. 2, ст. 79)

Т.18. - В – (Літ. 2, ст. 79)

Т.19. - D – (Літ. 2, ст. 84-85)

Т.20. - А – (Літ. 2, ст. 84)

Т.21. - D – (Літ. 3, ст. 218)

Т.22. –А – (Літ. 1, ст.105-106)

Т.23. –А – (Літ. 2, ст. 78-79)

Т.24. –А – (Літ. 3, ст. 239)

Т.25. –А – (Літ. 3, ст.239)

Т.26. –А – (Літ. 3, ст. 222)

Т.27. –А – (Літ. 2, ст. 78-79)

Т.28. –А – (Літ. 1, ст. 103)

Т.29. –А – (Літ. 1, ст. 296-297)

Т.30. –А – (Літ. 2, ст. 78-79)

Т.31. –А – (Літ. 2, ст. 78-79)

Т.32. –А – (Літ. 2, ст. 378-379)

Принципи і методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин.

1. Середньосмертельна доза (ЛД₅₀) ксенобіотика при пероральному введенні його білим щурам становить 2500,0 мг/кг, поріг гострої дії (Lim_ac) – 50 мг/кг. Якою, в даному випадку, є зона гострої дії ксенобіотика?

А. 250

В. 200

С. 150

D. 100

Е. 50

2. Хімічна речовина надходить в організм перорально, накопичується в ньому, але з рецепторами не взаємодіє. Як можна охарактеризувати такий тип взаємодії речовини з організмом?

А. Кумуляція матеріальна

В. Кумуляція функціональна

С. Кумуляція змішаного типу

D. Носійство

Е. Адаптація

3. Для п’яти ксенобіотиків х₁, х₂, х₃, х₄, х₅ зони гострої дії (Z_ac) складають, відповідно: 5, 15, 30, 40, 60. Якому з цих ксенобіотиків властива більша здатність до кумуляції?

А. х₁

В. х₂

С. х₃

D. х₄

Е. х₅

4. Хімічна речовина надходить в організм інгаляційно, реагує з рецепторами, після чого виводиться з організму, але рецептор залишається ушкодженим. Як можна охарактеризувати такий тип взаємодії речовини з організмом?

А. Кумуляція функціональна

В. Кумуляція матеріальна

С. Кумуляція змішаного типу

D. Адаптація

Е. Носійство

5. ЛД₅₀ тетраметилтиурамдисульфіду (ТМТД) для білих щурів становить 400 мг/кг. При щоденному ентеральному введенні білим щурам разової дози Др = 1/10 ЛД₅₀ ТМТД, ЕТ_50(n) = 28 діб. Який коефіцієнт кумуляції ТМТД?

А. 0,7

В. 1,4

С. 2,8

D. 5,6

Е. 10

6. При вивченні параметрів токсикометрії речовини встановлено, що при інгаляційному надходженні ЛК₅₀ становить 6000 мг/м³, поріг гострої 1200 мг/м³. Якою буде величина зони гострої дії?

А. 4,4

В. 3,5

С. 7,2

D. 5,0

Е. 6,3

7. За даними токсикологічгого дослідження ЛД₅₀ (мг/кг) речовини становить 2500, ЛД₀ – 200, ЛД₁₀₀ – 12500, Lim_ac – 25. Чому дорівнює зона гострої дії?

А. 12300

В. 10000

С. 700

D. 100

Е. 4

8. У токсикологічному експерименті встановлено, що фосфорорганічна речовина афос має сильну кумулятивну дію. Який коефіцієнт кумуляції (Кк) характеризує цю ступінь?

А. Менше 1

В. 1-3

С. 3-5

D. 5-10

Е. Більше 10

9. В експериментальних дослідженнях на білих щурах встановлено, що коефіцієнт кумуляції становить для нітрату свинцю – 2,6; амідофосу – 15,7; ціодрину – 6; ліндану – 1,3; нітрату кадмію – 3. До найбільш кумулятивних речовин належить:

А. Нітрат свинцю

В. Амідофос

С. Ціодрин

D. Ліндан

Е. Нітрат кадмію

10. У гострому досліді встановлено, що ЛД₅₀ диметилфталату становить для білих щурів самців 8275 мг/кг маси тіла, самок – 8714 мг/кг, білих мишей 6262 мг/кг, мурчаків 1194 мг/кг, кроликів – 4200 мг/кг. Які лабораторні тварини є найменш чутливі до диметилфталату?

А. Білі щурі самці

В. Білі щурі самки

С. Білі миші

D. Мурчаки

Е. Кролики

11. За даними гострого досліду при ентеральному надходженні ксенобіотика в організм білих щурів розраховано індекс кумуляції (І_к) на рівні 0,4. Який в даному випадку ступінь кумуляції ксенобіотика?

А. Надзвичайно сильний

В. Слабкий

С. Середній

D. Сильний

Е. Помірний

12. У експерименті на білих щурах при пероральному введенні ксенобіотика встановлено його середньо-смертельну дозу (ЛД₅₀) на рівні 2500 мг/кг. До якого класу небезпеки, згідно з класифікацією, відноситься даний ксенобіотик?

А. I

В. II

С. III

D. IV

Е. V

13. В умовах гострого досліду при пероральному надходженні ксенобіотика в організм білих щурів середній час загибелі тварин ЕТ₅₀₍₁₎ становить 0,5 доби. Назвіть ступінь кумуляції даного ксенобіотика.

А. Надзвичайно сильний

В. Сильний

С. Середній

D. Помірний

Е. Слабкий

14. У гострому досліді встановлено, що ЛД₅₀ диметилфталату становить для білих щурів самців 8275 мг/кг маси тіла, самок – 8714 мг/кг, білих мишей 6262 мг/кг, мурчаків 1194 мг/кг, кроликів – 4200 мг/кг. Які лабораторні тварини є найбільш чутливі до диметилфталату?

А. Білі щурі самці

В. Білі щурі самки

С. Білі миші

D. Мурчаки

Е. Кролики

15. *В умовах сучасного міста на організм людини одночасно діють атмосферні забруднення різного хімічного та агрегатного складу, шум, електромагнітне випромінення. Як у даному випадку охарактеризувати дію цих чинників на організм людини?

A. Поєднана

B. Комплексна

C. Комбінована

D. Незалежна

E. Адитивна

16. *При лабораторному дослідженні атмосферного повітря населеного пункту М було встановлено, що концентрації хімічних речовин перевищують індивідуальні ГДК у 5 разів. Які зміни в стані здоров’я населення найбільш імовірні при такій ситуації?

A. Виражені фізіологічні зрушення

B. Зміни за деякими функціональними показниками

C. Ріст специфічної і неспецифічної захворюваності

D. Гострі отруєння

E. Смертельні отруєння

17. *При обґрунтуванні ГДК хімічної речовини у атмосферному повітрі встановлено що їй властивий запах. У зв’язку з цим заплановано експеримент з метою обґрунтування порогу по запаху. Який з методів дослідження при цьому застосовують?

A. Ольфактометрія

B. Отоскопія

C. Офтальмотонометрія

D. Лімфангіографія

E. Магнітно-резонансна томографія

18. *В результаті аварії на одному з промислових підприємств відбувся витік озону та радіоактивних речовин в одному з цехів. Група працівників цього цеху підпала під одночасний вплив обох чинників. Як охарактеризувати дію цих чинників на організм людини?

A. Поєднана

B. Незалежна

C. Ізольована

D. Комбінована

E. Комплексна

19. *Серед мешканців присадибних ділянок с. Іванівка, які прилягають до поля агрофірми “Дружба”, через 1 тиждень після зрошування його гексахлораном з’явилися характерні симптоми отруєння. При розслідуванні цього випадку проведено лабораторний аналіз проб ґрунту атмосферного повітря та води на вміст гексахлорану. Встановлено перевищення ГДК в 2 рази у воді та у грунті сусідніх з полем приватних садиб, в повітрі – у 10 разів. Як кваліфікувати таку дію препарату на організм людей?

A. Комплексна

B. Ізольована

C. Поєднана

D. Комбінована

E. Незалежна

20. *В атмосферне повітря промислового центру надходять викиди від металургійних підприємств такого складу: оксиди сірки, азоту, металів, вуглецю, які негативно впливають на стан здоров’я населення. Як охарактеризувати дію цих чинників на організм людини?

A. Комбінована

B. Комплексна

C. Сполучна

D. Суміжна

E. Змішана

21. *Кратність перевищення ГДК токсичної речовини в атмосферному повітрі складає 100. Які зміни в стані здоров’я населення слід очікувати?

A. Гострі отруєння

B. Виражені фізіологічні зрушення в органах та системах

C. Зростання специфічної та неспецифічної захворюваності

D. Зміни у стані здоров’я за окремим функціональним показникам

E. Смертельні отруєння серед дітей

22. *Забруднювач атмосферного повітря віднесено до класу надзвичайно небезпечних речовин. Який характер його дії слід вважати найбільш можливим?

A. Канцерогенна дія

B. Подразнююча дія

C. Нейропаралітична дія

D. Ембріотропна дія

E. Алергенна дія

 

Література

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / Підручник. – Київ: Здоров’я, 1999. – 694 с.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – 472 с.

3. Загальна гігієна: Пропедевтика гігієни. Підручник / За ред. Є.Г. Гончарука. – Київ: Вища школа, 1995. – 552 с.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я,1995 – 419 с.

5. Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи із загальної гігієни з екологієюдля студентів ІІІ – ІV курсів медичного факультету в 6 частинах. Частина І. Загальні питання гігієни та екології. Принципи гігієнічного нормування. Гігієна фізичних та хімічних чинників повітряного середовища. /Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, д.м.н., професора В.І. Федоренко. Львів – 2000. – 69 с.

Т.1. - Е – (Літ. 2, ст. 310)

Т.2. - D – (Літ. 2, ст. 367-368)

Т.3. - Е – (Літ. 5, ст. 42)

Т.4. - А – (Літ. 3, ст. 367-368)

Т.5. - С – (Літ. 2, ст. 310)

– (Літ. 5, ст. 39)

Т.6. - D – (Літ. 2, ст. 310)

Т.7. - D – (Літ. 2, ст. 310)

Т.8. - В – (Літ. 5, ст. 42)

Т.9. - D – (Літ. 5, ст.42)

Т.10. - В – (Літ. 5, ст.38)

Т.11. - D – (Літ. 5, ст. 42)

Т.12. - С – (Літ. 5, ст. 43)

Т.13. - А – (Літ. 5, ст. 42)

Т.14. - D – (Літ. 5, ст. 38)

Т.15. - А – (Літ. 3, ст. 410-411)

Т.16. - А – (Літ. 3, ст. 136)

Т.17. - А – (Літ. 3, ст. 306)

Т.18. - А – (Літ. 3, ст. 410-411)

Т.19. - А – (Літ. 3, ст. 136)

Т.20. - А – (Літ. 3, ст. 387-388)

Т.21. - А – (Літ. 3, ст. 136)

Т.22. - А – (Літ. 3, ст. 413-415)