Розділ 1. Методика розробки норм продуктивності та витрат паливно-енергетичних ресурсів 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Методика розробки норм продуктивності та витрат паливно-енергетичних ресурсів



Розділ 1. Методика розробки норм продуктивності та витрат паливно-енергетичних ресурсів

На збиральних роботах

При зміні умов праці, на які були розраховані норми, а також при надходженні нової техніки господарство може уточнити на­ве­дені в книзі або розробити нові норми, що діятимуть до над­ход­ження тимчасових чи типових норм, розроблених норма­тив­ною мережею.

Для розробки, або уточнення норм змінної продуктивності та вит­рат палива, провадять фотохронометражні спостереження за роботою відповідного тракторного агрегату (не менше трьох разів), складають проектну структуру робочої зміни, вста­нов­люють продуктивність за годину основного часу і визначають нор­му продуктивності для конкретних виробничих умов.

На збиральних роботах, виконуваних комбайнами, продук­тивність за годину основного часу і робочу швидкість визначають за пропускною здатністю комбайна для заданих умов. Для зернових комбайнів на підбиранні валків і на прямому комбайнуванні зернових при великій і середній урожайності ці показники визначають за формулами:

 

Qonз Qonз× Zo

Wr= ___________= __________; (1.1)

Уз(1+бк) Уз

 

 

10 × Qonз 10 × Qonз× Zo

Vp= ________________= ______________, (1.2)

Bp× Уз× (1+ бк) Bp× Уз

 

де Qonз– оптимальна пропускна здатність молотарки комбайна для заданих умов, ц/год; Bp– робоча ширина захвату жниварки, м;Уз– урожайність зерна, ц/га; бк – нормальне для даної культури співвідношення маси соломи до маси зерна (соломистість хлібної маси) при кондинційній вологості: 1,5 – для пшениці, 2 – для жита, 1– для вівса і ячменю, Zo – вміст зерна у хлібній масі.

При цьому:

Zo = _______ , (1.3)

1 + бк

 


При збиранні зернових з низькою урожайністю робочу швидкість визначають залежно від мікропрофілю поля (умов пересування комбайна) і допустимих втрат за спостереженнями. Продуктивність комбайна за годину основного робочого часу визначають за формулою:

 

Wr = 0,1 × Bp × Vp , (1.4)

 

де Bp – робоча ширина захвату, м; Vр – робоча швидкість руху, км/год.

Робочу швидкість руху розраховують за формулою:

 

Lc× n

Vр= _________, (1.5)

1000 × То

 

де Lc – середня довжина гону оброблюваної ділянки, м; n – кількість проходів, шт.; То – час основної роботи, год.

При неправильній конфігурації поля, коли середню довжину гону визначити не можна, швидкість руху агрегату розраховують за формулою:

10 × Fзм

V = ___________ , ( 1. 6 )

Bр × To

 

де Fзм– площа, оброблена за зміну, га; Bp– робоча ширина захвату, м; То – час основної роботи, год.

 

На збиранні силосних культур і кукурудзи на зерно продуктив­ність за основний час і робочу швидкість визначають за формулами:

 

 

Qonз

Wr = _______; (1.7)

Ус

 

 

10 × Wr 10 × Qonз

Vp = ___________= ___________, (1. 8 )

Bp Bp × Ус

 

де Ус – урожайність силосної маси, ц/га; Qonз– оптимальна пропуск-

­­на здатність молотарки комбайна для заданих умов, ц/год; Wr– продуктивність за основний час, га/год; Bp– робоча ширина захвату, м.

 

Значення Qonз і Ус в формулах застосовують відповідно в ц/год, ц/га або т/год, т/га.

Норми продуктивності (Нп) на механізовані збиральні роботи виз­начають за формулою:

 

 

Тзм - (Тп.з + Твід + Тос.п + Тобс )

Hп = ____________________________× Wr , (1. 9)

60 × (1 + rпов + rпер + rз.тр )

 

 

де Тзм – тривалість зміни, хв (420 або 360); Тп.з – тривалість підготовчо-заключних робіт, хв; Твід – норматив на відпочинок протягом зміни, хв; Тос.п – час на особисті потреби, хв; Тобс – обслуговування агрегату протягом зміни, хв; rпов – коефіцієнти поворотів; rпер – коефіцієнти переїздів; rз.тр – коефіцієнти вивантаження бункера, заміни транспорту.

 

Koeфіцієнти пoворотів poзраховують за формулами (1.10) і (1.11):

 

16,6 × Vp × tпов

rпов = ______________, (1.10)

L

 

дe tпов – чac oдного повороту, хв; L – довжина гону, м; Vp – робоча швидкість руху, км/год.

 

Якщо тривалість одного повороту вимірювалася у секундах, фор­мула матиме вигляд:

 

Vp × tпов

rпов = ___________, (1.11)

3,6 × L

 

дe tпов – чac oдного повороту, c; L – середня довжина гону, м; Vp – робоча швидкість руху, км/год.


При роботі зернозбирального комбайна по колу коефіцієнт поворотів визначають за формулою:

 

 

16,6 × Vp × 4tпов 66,4 × Vp × tпов

rпов.к = ______________ = ________________, (1.12)

Sк Sк

 

 

де Sк – середня довжина одного кола (периметра), м; Vp – робоча швидкість руху, км/год; tпов – чac oдного повороту, хв.

 

Довжину периметра в період роботи агрегату можна визначити за формулою:

при прямокутній формі поля:

Sк = S1 – (4Вр × n – 1), (1.13)

 

при трикутній формі поля:

Sк = S1 – (3Вр × n – 1), (1.14)

 

де S1 – початковий периметр поля, м; n – кількість виконаних проходів на час визначення довжини периметра, шт.

 

Коефіцієнт переїздів з поля на поле (з ділянки на ділянку) протягом зміни визначають за формулою:

 

Lпep Wr × i

rпep = (t п.п + ______) × _________, (1.15)

Vтр Fср

 

 

де tп.п – час підготовки aгрегату до переїзду, год; Lпер – відстань переїз­­ду, км; Vтр – швидкість pyxy при переїздах, км/год; Wr – про­дуктивність aгрегату за 1 годину, га/год; i – кількість агрегатів, які oдночасно працюють на полі, шт.; Fcp – площа оброблюваної ділянки, га.

Залежно від довжини гонів визначають площу поля (дiлянки) i відстань переїзду з ділянки на ділянку (з поля на поле).


Середні ймовірні площа поля (ділянки) і відстань

Затрати часу зміни

Роботи комбайна КСС-2,6А, год

Режим роботи При довжині гону, м (групи господарства, поля)
двигуна Факт
Основна робота 3,75 4,16 4,06 3,92 3,77 3,58 3,29 2,95
Повороти 0,18 0,21 0,33 0,51 0,68 0,89 1,19 1,51
Переїзди 0,2 0,01 0,02 0,04 0,07 0,12 0,21 0,35
Зупинки:                
технічне обслу­говування   0,95   0,75   0,75   0,75   0,75   0,75   0,75   0,75
обслуговування в                
загінці 0,25 0,29 0,28 0,27 0,26 0,25 0,23 0,20
відпочинок 0,20 0,33 0,33 0,33 0,33 0,33 0,33 0,33
технологічні зупинки   1,10   1,17   1,15   1,10   1,06   1,00   0,92   0,83
інші зупинки 0,95 - - - - - - -
одержання наряду 0,10 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08

 

Знаючи затрати часу зміни, наведені в табл. 1.2, і продук­тив­ність за годи­ну ос­нов­ного часу, розрахуємо норму продуктив­нос­ті та норма­тиви витрат па­лива залежно від режиму роботи дви­гуна.

Змінні норми продуктивності та витрати палива відповідно бу­дуть: для I гру­пи полів – 5,6 га і 11,1 кг/га, II – 5,5 і 11,2, III – 5,3 і 11,5, IV – 5,1 і 11,8, V – 4,8 і 12,4; VI – 4,4 і 3,3, VII – 4 і 14,2, VIII гру­пи – 3,5 га і 15,2 кг/га.

Аналогічно розраховують норми продуктивності та вит­рати палива для силосозбиральних комбайнів інших марок та на іншу вро­жай­ність.

Витрати палива на різних режимах роботи дизельних двигунів відповідають певним залежностям. Розроблені ймовірні витрати палива для двигунів різної потужності та різного ступеня еко­но­міч­ності дозволять фахівцям розробляти тимчасові годин­­ні витрати па­лива для нових марок сіль­сько­гос­по­дарської тех­ніки.


Розділ 2. Основні принципи розрахунку норм

З даної відомості проводимо вибірку площ по підсумкових рядках, що відповідають тим або іншим нормоутворюючим чинникам, і заносимо їх у розрахункові таблиці.

Розрахунки по всіх показниках нормоутворюючих чинників, слід провадити до тисячних.

Розрахунок середнього показника по довжині гонів польові сівозміни

 

Довжина гону, м Площа, га Середнє значення показника Площа з урахуванням показника, га
       
Понад 1000 1596,5 1,00 1596,5
600-1000 686,8 1,03 707,4
400-600 227,2 1,08 245,4
280-400 38,5 1,14 43,9
220-280 13,0 1,21 15,7
Разом 2562,0 х 2608,9

 

S с.дов.гону = 2608,9 : 2562,0 = 1,018

 

Примітка. Польові сівозміни виділяються окремо і об’єднуються, якщо вони відрізняються на одну групу одна від одної. З польовою сівозміною можна об’єднувати кормові, овочеві та інші сівозміни, якщо в останніх поля мають велику довжину гонів. Кормові, овочеві, ґрунтозахисні, прифермські та інші сівозміни з малою довжиною гонів і високими показниками по інших нормоутворюючих чинників можна об’єднувати за необхідності в одну групу і позначати їх як інші землі.

Розрахунок середнього показника крутості схилу польової сівозміни

 

Крутість схилу, 0 Площа, га Середнє значення показника Площа з урахуванням показника, га
       
1250,1 1,0 1250,1
1 - 3 1311,9 1,02 1338,1
Разом 2562,0 х 2588,2

 

S с. к. схилу = 2588,2 : 2562 = 1,010


Розділ 4. Методика визначення середньої

Розділ 5. Змінні норми продуктивності та витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур

 

Коефіцієнти перерахунку трави в сіно

 

Кормові угіддя Коефіцієнт
Сухі по суходолах і долинах малих річок 2,5-3,0
Суходіл, вологі і заливні на високих місцях 3,0-3,5
Низинні, вологі і в долинах малих річок, лісові, сіяні багаторічні на суходолах   3,5-4,0
Заливні, більш вологі, заболочені, сіяні багаторічні на низинних луках і висушених болотах   4,0-4,5
Сіяні багаторічні в Лісостепу, Степу 4,5-5,0
Ковильно-типчакові, житняково-прутнякові, житняко­во­-полинні, полинно-солянкові, солянкові   2,0-2,5
Злакові різнотравні в Лісостепу, сіяні багаторічні в Сухому Степу, пирійні і забур`янені перелогові   3,0-3,5
Сіяні багаторічні в Лісостепу 3,5-4,0
Сіяні однорічні 4,0-4,5

 

Для визначення маси сіна необхідно масу трави поділити на перевідний коефіцієнт, а для визначення маси трави по масі сіна останню слід помножити на відповідний коефіцієнт.

При скошуванні трави необхідно витримувати рівномірну висоту скошування, не допускаючи огріхів.

 

Пресування сіна

 

При розрахунку норм продуктивності на пресування прийняті такі умови:

маса 1 м погонної довжини валка після поперечних граблів – 2 кг, швидкість агрегату при пресуванні валка після поперечних грабель не залежить від урожайності;

поступальна швидкість агрегату при пресуванні валка після бічних тракторних граблів залежно від урожайності змінюється (зберігається стала пропускна здатність прес-підбирача).

Пресувати необхідно підворушене сіно зразу після утворення валків, оскільки при підбиранні злежаних валків зростають втрати за прес-підбирачем і забиваються його робочі органи; валок слід робити прямолінійним, рівномірним за товщиною. Маса сіна в 1 м погонної довжини валка повинна бути не більше 4 кг; ширина валка – 1,4 м. Тому для пресування валки доцільно формувати при урожайності до 40 ц/га бічними граблями із шириною захвату 3 м.

На ділянках з низькою урожайністю сіна рекомендується застосовувати поперечні граблі.

При пресуванні з викиданням тюків на ділянці агрегат обслуговує один тракторист-машиніст. Якщо пресування провадиться з одночасним навантажуванням тюків у транспортні засоби, виділяється допоміжний працівник для вкладання їх у візок.

Норми продуктивності диференційовані за виходом сіна.

 

Пресування соломи з валків

 

Норми продуктивності та витрати палива на пресування соломи з валків розраховані на підбирання соломи з валків з одночасним пресуванням і скиданням тюків (рулонів) у полі або на транспортний засіб, що рухається поруч, після згрібання соломи поперечними граблями або після збирання врожаю зерновими комбайнами без копнувачів. При цьому ширина валка не повинна перевищувати 1,6 м, маса валка 1 м погонної довжини – не більше 2 кг.

При пресуванні з викиданням тюків (рулонів) у полі агрегат об­слу­говує один тракторист-машиніст. При пресуванні з одночасним на­ван­тажуванням тюків на транспортні засоби виділяється допоміж­ний працівник для вкладання тюків у візок.

Спосіб руху агрегату – човниковий.

До обов'язків тракториста-машиніста входить проведення що­змін­ного технічного обслуговування та інших підготовчих робіт, керування агрегатом, очищення і регулювання робочих органів, контроль за якістю роботи.

Збирання кукурудзи на силос

 

Збирати кукурудзу на силос починають у фазі молочно-воскової і закінчують у фазі воскової стиглості. Листостеблову масу подрібнюють на часточки довжиною 20-50 мм. Фракція довжиною понад 50 мм повинна становити не більше 5 %. При висоті зрізання рослин 10-15 см розщеплених стебел повинно бути не менше 65%, повністю зібраного врожаю – 86%. Не допускається забруднення подрібненої маси землею.

На невеликих рівних ділянках правильної форми, довжина гону яких не перевищує 300 м, слід застосовувати спосіб руху по колу, на полях, довжина гону яких понад 300 м, – гоновий.

Агрегат обслуговує тракторист. До його обов'язків входить щозмінне технічне обслуговування агрегату та інші підготовчо­­-заключні роботи, керування агрегатом, очищення і регулювання робочих органів, контроль за якістю роботи.

Збиральний агрегат не повинен простоювати через відсутність транспорту.

Змінні норми продуктивності диференційовані за врожайністю зеленої маси.

 

Збирання ріпаку

Ріпак достигає нерівномірно, дозрілі стручки розтріскуються і насіння з них висипається. Збирають ріпак як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих від бур'янів посівах і при рівномірному достиганні в фазі повної стиглості насіння. Для прискорення достигання ріпаку застосовують десикацію.

Збирання соняшнику

 

До ознак за якими визначають достигання і можливість збирання соняшнику належать: пожовтіння тильної сторони кошика, в'янення і опадання пелюсток язичкових квіток, типове для сорту забарвлення насіння, затвердіння в ньому ядра, засихання листя. Господарською стиглістю вважається період, коли в посівах соняшнику переважають рослини (84–85%) з бурими і сухими кошиками, а вологість насіння становить 12–14%. Посіви в такому стані збирають за 7–8 днів. Запізнення із збиранням призводить до значних втрат насіння і погіршення його якості. Для прискорення достигання соняшнику проводять десикацію.

Збирання соняшнику проводять прямим комбайнуванням зернозбиральними комбайнами із пристроями для подрібнення і розкидання стебел і кошиків по полю та без подрібнення.

Збирання сої

Збирають сою під час пожовтіння листя і побуріння стебел та бобів, коли насіння набуває повної стиглості. Для прискорення достигання на посівах пізньостиглих сортів сої проводять десикацію, обприскуючи рослини хлоратом магнію (20-30 кг/га) при побурінні бобів нижнього і середнього ярусу.

Збирання проводять прямим комбайнуванням на низькому зрізі (5–6 см) зерновими ком­байнами. Зібране насіння очищають, підсушують і зберігають за вологості 12–14%.

 

Збирання кукурудзи

 

Початок і тривалість збирання кукурудзи на зерно встановлює агроном господарства згідно з агротехнічними строками і станом кукурудзи. Необхідно, щоб висота зрізу не перевищувала 10 см, травмованість зерна кукурудзозбиральними комбайнами – 1,5 %,

переобладнаними зерновими комбайнами – 6 %, вилущування зерна з качанів – 1-3 %, повнота збирання качанів становила не менше 96%, ступінь очищення качанів від обгорток – 93 %.

При збиранні кукурудзи комбайном ділянку розбивають на загінки й обкошують жниварками суцільного зрізу (межі загінок), потім розбивають на поворотні смуги і на розвантажувальні магістралі. Спосіб руху для кукурудзозбирального агрегату при довжині гону до 800 м – загінний комбінований на двох загінках (після збирання 1/3 площі кожної загінки частину кукурудзи, що залишилася, збирають окремо, як на самостійних загінках), понад 800 м – гоновий, на посівах з рівними поперечними рядами і невеликими за довжиною гонами – по колу з петльовими поворотами на кінцях загінки.

При збиранні переобладнаними зерновими комбайнами на загінках довжиною до 600 м застосовують коловий (фігурний) спосіб руху, довжиною понад 600 м – гоновий.

Для збирання кукурудзи повної стиглості на продовольчо-фуражне зерно застосовують відповідну приставку, яку начіплюють на зернозбиральний комбайн. Розрахунок норм проведений, коли ли­стостеблову масу не збирали.

На збиранні кукурудзи на зерно збиральний агрегат обслуговує ком­байнер. До його обов`язків входить щозмінне технічне об­слу­го­ву­вання та інші підготовчо-заключні роботи, керування агрегатом, кон­троль за якістю очищення і регулювання робочих органів, за ви­вантаженням качанів і листостеблової маси.

 

Збирання картоплі

 

Спосіб збирання картоплі залежить від призначення продукту, урожайності і відносної вологи ґрунту.

Насіннєві ділянки і ранню картоплю збирають картоплекопачами або валкоутворювачами з наступним ручним підбиранням бульб, а продовольчу картоплю можна збирати комбайнами двофазним і комбінованим способом або прямим комбайнуванням.

Комбінований спосіб застосовують, коли ґрунт не налипає і не утворює твердих грудок. При цьому способі валкоутворювач складає бульби в валок у міжряддя сусідніх невикопаних рядків, а при урожайності понад 200 ц/га — із чотирьох рядків. Потім комбайн викопує ці рядки й одночасно підбирає складені у валки бульби. Двофазний спосіб застосовують, коли ускладнене пряме комбайнування. При цьому способі валкоутворювач складає бульби в валок на викопане поле з двох чи чотирьох рядків.

При збиранні картоплі необхідно додержуватися таких агротехнічних вимог: глибина підкопування повинна відповідати глибині залягання бульби, кількість порізаних бульб становити не більше 1%, втрати – не більше 3 %, чистота зібраної картоплі – не менше 80%. Кількість механічно пошкодженої картоплі при збиранні картоплезбиральним комбайном допускається 12%, а копачами і валкоутворювачами – до 5 %.

Брання льону

У льону розрізняють чотири фази стиглості: зелену, ранню жовту, жовту і повну.

Збирання льону слід починати через 2–3 дні після настання ранньої жовтої стиглості, а основний урожай збирати у фазі жовтої стиглості.

Розроблено і впроваджено у виробництво кілька способів ком­­байнового збирання льону: з одночасним зв'язуванням у снопи і реалізацією соломи на завод первинної переробки; з розстелянням у стрічки на льонищі, підбиранням і зв'язуванням соломи в снопи після підсихання підбирачами ПТН-1 і ПТП-1 і реалізацією соломи на льонозавод; з розстелянням у стрічки на льонищі для одержання трести із застосуванням для перевертання стебел при вилежуванні ОСН-1 і збиранням готової трести підбирачами ПТН-1 і ПТП-1 із зв'язуванням у снопи і реалізацією її на льонозавод.

В даний час переважаючим способом збирання льону є комбайновий, який базується на використанні льонокомбайнів ЛК-4А. Льонокомбайн одночасно здійснює вибирання льону з ґрунту , обчісує головки і транспортує їх у причіп, а також розстеляє обчісані стебла на льонищі. Ворох від льонокомбайна транспортують до місця сушіння.

Збирання цукрових буряків

 

Цукрові буряки збирають комбайновим (однофазним) і роздільними дво і - трифазним способами із застосуванням потокової, перевалочної та потоково-перевалочної технологій без ручного доочищення коренеплодів з одночасним збиранням гички.

При комбайновому (однофазному) способі збирання одним агрегатом послідовно зрізують гичку, найчастіше з одночасним подрібненням, укладають її у валок або розкидають на полі далі викопують коренеплоди, очищають їх від землі, залишків гички й інших домішок і завантажують у транспортні засоби на ходу або спрямовують у бункер і періодично вивантажують. Для реалізації однофазного (комбайнового) способу збирання використовують коренезбиральні комбайни бункерного типу.

При роздільному двохвазному способі збирання спочатку зрізують гичку гичкозбиральними машинами, а потім викопують коренеплоди очищають їх від землі та інших домішок коренезбиральними комбайнами.

Роздільний трифазний спосіб збирання полягає у попередньому суцільному збиранні гички гичкозбиральними машинами; доочищенні та дообрізуванні залишків гички з головок коренеплодів очисниками головок; викопуванні коренеплодів і укладанні їх у валок копачами-валкоутворювачами та підбиранні валків підбирачами-навантажувачами коренеплодів, які очищають від землі, залишків гички й інших домішок і подають у транспортні засоби, що рухаються поруч із навантажувачем.

При потоковій технології збирання бурякозбиральними машинами коренеплоди та гичку вивантажують під час руху в транспортні засоби. Коренеплоди транспортують безпосередньо на буряко-приймальні пункти, а гичку – до місця силосування або згодування худобі або подрібнюють і залишають у полі.

Перевалочну технологію застосовують, коли замало транспорту для відвезення коренеплодів на приймальний пункт і надмірно засмічена бурякова сировина. Буряки із збиральних машин вивантажують під час руху в транспортні засоби, у саморозвантажувальні візки чи автосамоскиди і вкладають у тимчасові кагати в кінці або в середині поля, де коренеплоди доочищуються від домішок до потрібної кондиції бурякової сировини і транспортують на бурякоприймальні пункти цукрового заводу, а гичку – до місця силосування або згодування худобі або подрібнюють і залишають у полі.

Потоково-перевалочна технологія збирання полягає в тому, що одну частину зібраних коренеплодів вивозять безпосередньо від збиральної машини на бурякоприймальні пункти, а іншу частину складають у тимчасові польові кагати на спеціально підготовлених майданчиках.

Норми продуктивності та витрати палива на збирання врожаю кормових буряків розраховуються, як правило, на міжряддя 45 см.

5.5. Змінні норми продуктивності (т) та витрати палива (кг/т) на навантаження коренеплодів цукрових буряків са­мо­хід­ни­ми спеціалізованими навантажувачами з шириною захвату 4,2 м

 

  Середня вантажопідйомність транспорту, т   При забезпеченні транспортом, %
норма витра- норма витра- норма витра-
про-дуктив- ти па-лива про-дуктив- ти па-лива про-дуктив- ти па-лива
ності   ності   ності  
             
0,18 0,19 0,20
0,18 0,19 0,20
0,18 0,19 0,20
0,18 0,19 0,20

 

Примітки:

1. Якщо гичка і домішки мають вологість понад 25% або забрудненість коренеплодів становить понад 10%, норми продуктивності знижують на 10%.

2. При обслуговуванні транспортом різної вантажопідйомності необхідно встановити її середнє значення. Для цього загальну вантажопідйомність слід поділити на кількість транспорту. Наприклад, навантажувач обслуговує транспорт вантажопідйомністю: чотири одиниці по 4 т, дві – по 6, чотири – по 9, середня вантажопідйомність – 6,1 т [(4 × 4 + 2 × 6 + 3 × 9):9].

 

Розділ 1. Методика розробки норм продуктивності та витрат паливно-енергетичних ресурсів

На збиральних роботах

При зміні умов праці, на які були розраховані норми, а також при надходженні нової техніки господарство може уточнити на­ве­дені в книзі або розробити нові норми, що діятимуть до над­ход­ження тимчасових чи типових норм, розроблених норма­тив­ною мережею.

Для розробки, або уточнення норм змінної продуктивності та вит­рат палива, провадять фотохронометражні спостереження за роботою відповідного тракторного агрегату (не менше трьох разів), складають проектну структуру робочої зміни, вста­нов­люють продуктивність за годину основного часу і визначають нор­му продуктивності для конкретних виробничих умов.

На збиральних роботах, виконуваних комбайнами, продук­тивність за годину основного часу і робочу швидкість визначають за пропускною здатністю комбайна для заданих умов. Для зернових комбайнів на підбиранні валків і на прямому комбайнуванні зернових при великій і середній урожайності ці показники визначають за формулами:

 

Qonз Qonз× Zo

Wr= ___________= __________; (1.1)

Уз(1+бк) Уз

 

 

10 × Qonз 10 × Qonз× Zo

Vp= ________________= ______________, (1.2)

Bp× Уз× (1+ бк) Bp× Уз

 

де Qonз– оптимальна пропускна здатність молотарки комбайна для заданих умов, ц/год; Bp– робоча ширина захвату жниварки, м;Уз– урожайність зерна, ц/га; бк – нормальне для даної культури співвідношення маси соломи до маси зерна (соломистість хлібної маси) при кондинційній вологості: 1,5 – для пшениці, 2 – для жита, 1– для вівса і ячменю, Zo – вміст зерна у хлібній масі.

При цьому:

Zo = _______ , (1.3)

1 + бк

 


При збиранні зернових з низькою урожайністю робочу швидкість визначають залежно від мікропрофілю поля (умов пересування комбайна) і допустимих втрат за спостереженнями. Продуктивність комбайна за годину основного робочого часу визначають за формулою:

 

Wr = 0,1 × Bp × Vp , (1.4)

 

де Bp – робоча ширина захвату, м; Vр – робоча швидкість руху, км/год.

Робочу швидкість руху розраховують за формулою:

 

Lc× n

Vр= _________, (1.5)

1000 × То

 

де Lc – середня довжина гону оброблюваної ділянки, м; n – кількість проходів, шт.; То – час основної роботи, год.

При неправильній конфігурації поля, коли середню довжину гону визначити не можна, швидкість руху агрегату розраховують за формулою:

10 × Fзм

V = ___________ , ( 1. 6 )

Bр × To

 

де Fзм– площа, оброблена за зміну, га; Bp– робоча ширина захвату, м; То – час основної роботи, год.

 

На збиранні силосних культур і кукурудзи на зерно продуктив­ність за основний час і робочу швидкість визначають за формулами:

 

 

Qonз

Wr = _______; (1.7)

Ус

 

 

10 × Wr 10 × Qonз

Vp = ___________= ___________, (1. 8 )

Bp Bp × Ус

 

де Ус – урожайність силосної маси, ц/га; Qonз– оптимальна пропуск-

­­на здатність молотарки комбайна для заданих умов, ц/год; Wr– продуктивність за основний час, га/год; Bp– робоча ширина захвату, м.

 

Значення Qonз і Ус в формулах застосовують відповідно в ц/год, ц/га або т/год, т/га.

Норми продуктивності (Нп) на механізовані збиральні роботи виз­начають за формулою:

 

 

Тзм - (Тп.з + Твід + Тос.п + Тобс )

Hп = ____________________________× Wr , (1. 9)

60 × (1 + rпов + rпер + rз.тр )

 

 

де Тзм – тривалість зміни, хв (420 або 360); Тп.з – тривалість підготовчо-заключних робіт, хв; Твід – норматив на відпочинок протягом зміни, хв; Тос.п – час на особисті потреби, хв; Тобс – обслуговування агрегату протягом зміни, хв; rпов – коефіцієнти поворотів; rпер – коефіцієнти переїздів; rз.тр – коефіцієнти вивантаження бункера, заміни транспорту.

 

Koeфіцієнти пoворотів poзраховують за формулами (1.10) і (1.11):

 

16,6 × Vp × tпов

rпов = ______________, (1.10)

L

 

дe tпов – чac oдного повороту, хв; L – довжина гону, м; Vp – робоча швидкість руху, км/год.

 

Якщо тривалість одного повороту вимірювалася у секундах, фор­мула матиме вигляд:

 

Vp × tпов

rпов = ___________, (1.11)

3,6 × L

 

дe tпов – чac oдного повороту, c; L – середня довжина гону, м; Vp – робоча швидкість руху, км/год.


При роботі зернозбирального комбайна по колу коефіцієнт поворотів визначають за формулою:

 

 

16,6 × Vp × 4tпов 66,4 × Vp × tпов

rпов.к = ______________ = ________________, (1.12)

Sк Sк

 

 

де Sк – середня довжина одного кола (периметра), м; Vp – робоча швидкість руху, км/год; tпов – чac oдного повороту, хв.

 

Довжину периметра в період роботи агрегату можна визначити за формулою:

при прямокутній формі поля:

Sк = S1 – (4Вр × n – 1), (1.13)

 

при трикутній формі поля:

Sк = S1 – (3Вр × n – 1), (1.14)

 

де S1 – початковий периметр поля, м; n – кількість виконаних проходів на час визначення довжини периметра, шт.

 

Коефіцієнт переїздів з поля на поле (з ділянки на ділянку) протягом зміни визначають за формулою:

 

Lпep Wr × i

rпep = (t п.п + ______) × _________, (1.15)

Vтр Fср

 

 

де tп.п – час підготовки aгрегату до переїзду, год; Lпер – відстань переїз­­ду, км; Vтр – швидкість pyxy при переїздах, км/год; Wr – про­дуктивність aгрегату за 1 годину, га/год; i – кількість агрегатів, які oдночасно працюють на полі, шт.; Fcp – площа оброблюваної ділянки, га.

Залежно від довжини гонів визначають площу поля (дiлянки) i відстань переїзду з ділянки на ділянку (з поля на поле).






Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 477; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.33.97 (0.01 с.)