Розділ 1. Характеристика підприємства

Вступ

Економіка підприємства – наука, що за допомогою специфічних методів дослідження дає змогу спостерігати, вивчати, аналізувати всі процеси та явища, які безперервно відбуваються у господарстві. Вона займається вивченням унікальної первинної ланки національної економіки – підприємства. На сучасному етапі дана наука розглядає свій предмет саме у рамках ринкової системи: в умовах конкуренції та постійно змінюваних попиту і пропозиції. Як відомо, стрижнем такої системи є споживач. Саме на задоволення його потреб і спрямована діяльність будь-якого підприємства. А от на усунення можливих проблем, пов’язаних із його розвитком, спрямовані дослідження економіка підприємства.

Економічну діяльність можуть здійснювати різноманітні суб'єкти — окремі особи, сім'я, об'єднання людей, держава тощо, але головні виробничі функції в економіці пов'язані з підприємством. У ринковій економіці підприємство самостійно планує основні напрямки та умови своєї діяльності, розпоряджається трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами. Воно саме вибирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними, здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Організаційні форми управління також визначаються підприємством. Воно вільне у виборі видів господарської діяльності та реалізує останню в межах чинного законодавства. [ 6, с. 4-8]

У межах даної роботи розглянемо діяльність господарського товариства з обмеженою відповідальністю. Дослідимо особливості даної форми організації підприємства, визначимо та проаналізуємо його основні техніко-економічні показники для виявлення всіх переваг та недоліків діяльності цього товариства.

Мета курсової роботи – закріплення та поглиблення теоретичних знань, здобутих при вивченні курсу, освоєння методів виконання широкого кола типових планово-економічних розрахунків і обґрунтувань, формування практичних навичок створення власного підприємства.

Завдання курсової роботи:

- дати розгорнуту характеристику підприємства (вид підприємства указаного в завданні на курсову роботу);

- визначити склад, структуру і показники використання виробничих ресурсів підприємства (трудових ресурсів, основних виробничих фондів, обігових коштів);

- визначити класифікацію витрат підприємства за різними ознаками;

- розрахувати основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства;

- зробити відповідні висновки за проведеними розрахунками.

Об’єктом курсової роботи є функціонування підприємства, а предметом – дослідження показників діяльності підприємства. [16, с. 3-5 ]

У своїй курсовій роботі я буду досліджувати приватне підприємство.

На основі завдання, виданного викладачем «Економіки підприємства» я маю:

- розрахувати та проаналізувати структуру персоналу за базовий та звітний роки;

- визначити середньорічну чисельність робітників за звітний період;

- визначити основні показники руху персоналу за звітний період;

- визначити показники продуктивності праці;

- розрахувати видову структуру основних виробничих фондів;

- визначити вплив зміни показника фондовіддачі основних виробничих фондів у звітному періоді порівняно з базовим на основні показники діяльності підприємства;

- розглянути методи нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку;

- розрахувати структуру оборотних коштів на початок і кінець звітного року;

- визначити середній залишок оборотних коштів у звітному році та показники використання обігових коштів у базовому і звітному роках;

- сформувати техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства;

- зробити висновки.

Розділ 2. Персонал підприємства

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси ~ це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що мають бути залучені до певної праці у перспективному періоді). [6, с. 15-17 ]

 

 

Розділ 3. Основні виробничі фонди підприємства

Фондомісткість

,

 

Ф баз/м = 297960/927910= 0,32 (грн.)

Ф звітн/м =284058/936830= 0,30 (грн.)

 

Фондоозброєність відображає вартість основних виробничих фондів, якіприходяться на одного робітника.

Кумулятивний метод

Річна сума амортизації за цим методом визначається множенням кумулятивного коефіцієнта на амортизуєму вартість об’єкту основних засобів.

А = К(В_поч. – В_лікв.)

А – річна сума амортизації (грн.);

В_поч. – початкова вартість (грн.);

В_лікв. – ліквідаційна вартість (грн.);

К – кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням числа років, які залишились до кінця використання об’єкту основних засобів на суму років його використання.

45 – це сума років використання основних засобів (1+2+3+4+5+6+7+8+9).

 

К1 = 9/45=0,2

К2 = 8/45=0,18

К3 = 7/45=0,16

К4 = 6/45=0,13

К5 = 5/45=0,11

К6 = 4/45=0,09

К7 = 3/45=0,07

К8 = 2/45=0,04

К9 = 1/45=0,02

 

Розрахунок річної суми амортизації, накопиченого зносу та залишкової вартості проводимо в таблиці (як для прямолінійного методу).

 

Табл.15. Розрахунок амортизації за кумулятивним методом

Рік	Вартість що амортизується (95,4-2,48) = 92,92	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Сума накопиченої амортизації (накопичений знос), грн.	Залишкова
	92920,00	18584,00	18584,00	74336,00
	92920,00	16519,11	35103,11	57816,89
	92920,00	14454,22	49557,33	43362,67
	92920,00	12389,33	61946,67	30973,33
	92920,00	10324,44	72271,11	20648,89
	92920,00	8259,56	80530,67	12389,33
	92920,00	6194,67	86725,33	6194,67
	92920,00	4129,78	90855,11	2064,89
	92920,00	2064,89	92920,00	0,00

 

При кумулятивному методі залишкова вартість останнього року має дорівнювати нулю.

 

Виробничий метод

За виробничим методом річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробни­чої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об’єкта основних засобів.

А- річна сума амортизації, грн.;

- обсяг продукції, виготовлений за весь період використання об’єкту

основних засобів, одиниць продукції;

П_і – обсяг продукції, виготовлений за кожен рік використання об’єкту основних засобів, одиниць продукції.

Н_аморт =

Н_аморт = С_а/ОВ (амортизаційна ставка)

Де С_а – вартість, що амортизується

ОВ – сумарний обсяг виробництва

 

Н_аморт = (95400-2480)/(4400+4750+5000+5000+5000+4620+4300+4000+5012)=2,21

Тоді річна сума амортизації за перший рік використання буде дорівнювати:

А1 = А_ставка * П _і = 2,21 * 4400 = 9724 грн.

А2=…

…

Аналогічно проводимо розрахунок і для інших років використання основних засобів.

Розрахунок річної суми амортизації, накопиченого зносу, залишкової вартості проводимо в таблиці як для попередніх методів нарахування амортизації.

 

Табл.16. Розрахунок амортизації за виробничим методом

Рік	Обсяг виробництва (шт)	На - норма амортизації	Вартість що амортизується (95,4-2,48) = 92,92	АВ - амортизаційні відрахування, грн	Накопичений знос, грн	Залишкова вартість, грн
		2,21	92920,00	9724,00	9724,00	83196,00
		2,21	92920,00	10497,50	20221,50	72698,50
		2,21	92920,00	11050,00	31271,50	61648,50
		2,21	92920,00	11050,00	42321,50	50598,50
		2,21	92920,00	11050,00	53371,50	39548,50
		2,21	92920,00	10210,20	63581,70	29338,30
		2,21	92920,00	9503,00	73084,70	19835,30
		2,21	92920,00	8840,00	81924,70	10995,30
		2,21	92920,00	11076,52	93001,22	-81,22

Результат обрахувань амортизації за всіма методами представлений графічно (рис.2)

Рис. 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань за всіма методами

ГРАФІК

Податковий метод

Податковий метод. За ним сума амортизаційних відрахувань розраховується щоквартально на основі норм амортизації, що визначаються податковим законодавством

Для кожної групи установлена норма амортизаційних відрахувань:

1 група – 2%;

2 група – 10%;

3 група – 6%;

4 група – 15%.

Норми амортизації визначаються відсотково до балансової вартості кожної групи фондів на початок звітного (податкового) періоду в наступному обсязі (в розрахунку на податковий квартал).

На відміну від інших методів за податковим методом підлягають амортизації лише виробничі фонди. Невиробничі таким чином не амортизуються.

 

Амортизаційні відрахування розраховуються щоквартально за формулою:

А = Б_(а) * Н

Н – норма амортизаційних відрахувань;

Б_(а) – балансова вартість групи (окремого об’єкту основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу.

 

Балансова вартість групи основних фондів розраховується за формулою:

Б(_а) = Б_(а-1) + П_(а-1) - В_(А-1) – А_(а-1)

де: Б_(а) - балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б_{(а-1 )} – балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П_{(а-1 )} – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А_{(а-1 )} – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Баштовий кран вантажопідйомністю 16 т відноситься до третьої групи основних фондів, тому норма амортизації відповідно згідно законодавства становить 6%. [ 16, с.24-27]

Розрахунки амортизаційних відрахувань представлені в таблиці 17.

 

Табл. 17. Розрахунок амортизаційних відрахувань за податковим методом

Роки	Квартали	Норма амортизаційних відрахувань, %	Первісна (балансова) вартість, грн	Амортизацiйнi відрахування, грн.	Сума накопиченої амортизації ∑АВ, грн.	Залишкова вартість, грн.
	I	0,06	95400,00	5724,00	5724,00	89676,00
II	0,06	89676,00	5380,56	11104,56	84295,44
III	0,06	84295,44	5057,73	16162,29	79237,71
IV	0,06	79237,71	4754,26	20916,55	74483,45
	I	0,06	74483,45	4469,01	25385,56	70014,44
II	0,06	70014,44	4200,87	29586,42	65813,58
III	0,06	65813,58	3948,81	33535,24	61864,76
IV	0,06	61864,76	3711,89	37247,12	58152,88
	I	0,06	58152,88	3489,17	40736,30	54663,70
II	0,06	54663,70	3279,82	44016,12	51383,88
III	0,06	51383,88	3083,03	47099,15	48300,85
IV	0,06	48300,85	2898,05	49997,20	45402,80
	I	0,06	45402,80	2724,17	52721,37	42678,63
II	0,06	42678,63	2560,72	55282,09	40117,91
III	0,06	40117,91	2407,07	57689,16	37710,84
IV	0,06	37710,84	2262,65	59951,81	35448,19
	I	0,06	35448,19	2126,89	62078,70	33321,30
II	0,06	33321,30	1999,28	64077,98	31322,02
III	0,06	31322,02	1879,32	65957,30	29442,70
IV	0,06	29442,70	1766,56	67723,86	27676,14
	I	0,06	27676,14	1660,57	69384,43	26015,57
II	0,06	26015,57	1560,93	70945,37	24454,63
III	0,06	24454,63	1467,28	72412,64	22987,36
IV	0,06	22987,36	1379,24	73791,89	21608,11
	I	0,06	21608,11	1296,49	75088,37	20311,63
II	0,06	20311,63	1218,70	76307,07	19092,93
III	0,06	19092,93	1145,58	77452,65	17947,35
IV	0,06	17947,35	1076,84	78529,49	16870,51
	I	0,06	16870,51	1012,23	79541,72	15858,28
II	0,06	15858,28	951,50	80493,22	14906,78
III	0,06	14906,78	894,41	81387,62	14012,38
IV	0,06	14012,38	840,74	82228,36	13171,64
	I	0,06	13171,64	790,30	83018,66	12381,34
II	0,06	12381,34	742,88	83761,54	11638,46
III	0,06	11638,46	698,31	84459,85	10940,15
IV	0,06	10940,15	656,41	85116,26	10283,74

 

ВИСНОВКИ

Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом три­валого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в неви­робничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Вивчаючи стан основних фондів, визначають також і забезпе­чення ними підприємства. Для цього спочатку аналізують поту­жність обладнання й те, наскільки ця потужність відповідає ви­робничій програмі підприємства.

Якнайповніше та якнайраціональніше використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліп­шенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню про­дуктивності праці та фондовіддачі, збільшенню випуску продук­ції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

Велике аналітичне значення мають показники структури ос­новних фондів. Насамперед аналізують розподіл основних фон­дів підприємства на основні виробничі фонди головного виду ді­яльності, основні виробничі фонди інших видів діяльності (на­приклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і фонди невиробничого призначення.

На основі даних про видову структуру основних фондів судять про прогресивні (або ж регресивні) зміни в складі основних засобів, які відбуваються за впливу багатьох факторів.

Кожен з методів нарахування амортизації має свої переваги і недоліки та обирається підприємствами самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ставить перед собою у зв'язку із застосуванням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування амортизації.

Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.

Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і прискореного зменшення залишкової вартості — найбільш привітні підприємствам, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, що виробляється, певних робіт або ж послуг.

Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактичний місячний обсяг продукції можна достовірно визначити. Цей метод зобов’язує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно експлуатувалися, тим самим швидше "переносили" свою вартість на вартість готової продукції. [15 ]

 

Розділ 4

Табл. 18. Вихідні дані для визначення структури, середньорічної вартості

Висновок

В сучасних умовах ринкових відносин підприємство - це первинна ланка господарювання держави. Головна мета діяльності будь-якого підприємства – отримання прибутку, який є основною умовою його функціонування. Проте сьогодні жодне з підприємств не може вважатися успішним, якщо воно не сприймає суспільство, якщо не сформований його позитивний імідж, адже кожне підприємство також повинно враховувати соціальну складову своєї діяльності. А сприймати суспільство буде легше за умов корисності такого підприємства. Тому отримання прибутку належить досягати не будь-якою ціною, а на основі задоволення потреб суспільства, можливості вирішення його проблем окремими підприємствами чи їх об’єднаннями.

Процес виробництва на кожному підприємстві здійснюється за умови поєднання робочої сили i засобів виробництва. Засоби виробництва складаються iз засобів праці та предметів праці.

Розрахунки показали переважно позитивну динаміку розвитку даного підприємства. Крім того, щодо використання основних засобів, можна сказати наступне: підприємство на протязі звітного року діяло успішно, тому вартість основних фондів загалом суттєво зросла. Дане підприємство одночасно подбало як про активну, так і про пасивну частину основних фондів, що є позитивним явищем, оскільки таким чином створюються резерви для подальшого росту і розширення виробництва. Зросла також фондовіддача та зменшилась фондомісткість. Це пов’язано з більш ефективним використанням основних фондів у звітному році, порівняно з базовим.

Основні техніко-економічні показники теж є цілком прийнятними. Особливо потрібно відмітити низький рівень витрат на одну гривню виготовленої продукції. Керівництво підприємства повинно і надалі впроваджувати на виробництво новітні технології та прогресивні методи управління, щоб залишити цей показник на такому самому рівні, а можливо і досягти подальшого його скорочення.

Отже, метою моєї курсової роботи було систематизувати, розширити та поглибити свої знання з дисципліни «Економіка підприємства». Виробити навики застосування здобутих знань при вирішенні конкретних задач, пов’язаних зі створенням власного підприємства, виконанням планово-економічних розрахунків і їх обґрунтування.

В даній роботі були досліджені основні виробничі ресурси підприємства, їх склад, структура, питома вага та вплив кожного ресурсу окремо на діяльність підприємства. Зміна вартості, чисельності, якості тих чи інших виробничих ресурсів зумовлювала зміни у господарській діяльності досліджуваного підприємства. Така діяльність даного підприємства має вплив, хоч і незначний, на роботу всієї економіки України, бо є її структурною одиницею. Далі зміни у одній галузі промисловості можуть призвести до змін у інших галузях, а в кінцевому результаті ми отримаємо загальні показники соціально-економічного розвитку країни у світовій економіці.

Таким чином, бачимо, що діяльність навіть одного підприємства має вплив як на національну економічно-політичну складову, так і на стан міжнародного економіки.

 

Вступ

Економіка підприємства – наука, що за допомогою специфічних методів дослідження дає змогу спостерігати, вивчати, аналізувати всі процеси та явища, які безперервно відбуваються у господарстві. Вона займається вивченням унікальної первинної ланки національної економіки – підприємства. На сучасному етапі дана наука розглядає свій предмет саме у рамках ринкової системи: в умовах конкуренції та постійно змінюваних попиту і пропозиції. Як відомо, стрижнем такої системи є споживач. Саме на задоволення його потреб і спрямована діяльність будь-якого підприємства. А от на усунення можливих проблем, пов’язаних із його розвитком, спрямовані дослідження економіка підприємства.

Економічну діяльність можуть здійснювати різноманітні суб'єкти — окремі особи, сім'я, об'єднання людей, держава тощо, але головні виробничі функції в економіці пов'язані з підприємством. У ринковій економіці підприємство самостійно планує основні напрямки та умови своєї діяльності, розпоряджається трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами. Воно саме вибирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними, здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Організаційні форми управління також визначаються підприємством. Воно вільне у виборі видів господарської діяльності та реалізує останню в межах чинного законодавства. [ 6, с. 4-8]

У межах даної роботи розглянемо діяльність господарського товариства з обмеженою відповідальністю. Дослідимо особливості даної форми організації підприємства, визначимо та проаналізуємо його основні техніко-економічні показники для виявлення всіх переваг та недоліків діяльності цього товариства.

Мета курсової роботи – закріплення та поглиблення теоретичних знань, здобутих при вивченні курсу, освоєння методів виконання широкого кола типових планово-економічних розрахунків і обґрунтувань, формування практичних навичок створення власного підприємства.

Завдання курсової роботи:

- дати розгорнуту характеристику підприємства (вид підприємства указаного в завданні на курсову роботу);

- визначити склад, структуру і показники використання виробничих ресурсів підприємства (трудових ресурсів, основних виробничих фондів, обігових коштів);

- визначити класифікацію витрат підприємства за різними ознаками;

- розрахувати основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства;

- зробити відповідні висновки за проведеними розрахунками.

Об’єктом курсової роботи є функціонування підприємства, а предметом – дослідження показників діяльності підприємства. [16, с. 3-5 ]

У своїй курсовій роботі я буду досліджувати приватне підприємство.

На основі завдання, виданного викладачем «Економіки підприємства» я маю:

- розрахувати та проаналізувати структуру персоналу за базовий та звітний роки;

- визначити середньорічну чисельність робітників за звітний період;

- визначити основні показники руху персоналу за звітний період;

- визначити показники продуктивності праці;

- розрахувати видову структуру основних виробничих фондів;

- визначити вплив зміни показника фондовіддачі основних виробничих фондів у звітному періоді порівняно з базовим на основні показники діяльності підприємства;

- розглянути методи нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку;

- розрахувати структуру оборотних коштів на початок і кінець звітного року;

- визначити середній залишок оборотних коштів у звітному році та показники використання обігових коштів у базовому і звітному роках;

- сформувати техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства;

- зробити висновки.

Розділ 1. Характеристика підприємства

Відповідно до ст. 62 Господарського Кодексу України:

Підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Щоб вважатися підприємством економічна структура повинна мати кілька суттєвих ознак. Основні з них такі:

1) організаційна єдність; підприємство – це певним чином організований колектив зі своєю внутрішньою структурою і порядком управління;

2) відокремленість майна; підприємство повинне мати власне майно (зокрема, основний і оборотний капітал). Яке може використовуватися у певних цілях;

3) майнова відповідальність; підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно з чинним законодавством;

4) системна єдність засобів виробництва; підприємство поєднує е6кономічні ресурси для виробництва економічних благ та з метою отримання прибутку;

оперативно-господарська й економічна самостійність; підприємство самостійно укладає угоди та здійснює операції, саме отримує прибуток і зазнає втрат, за рахунок доходів забезпечує свою фінансову спроможність і умови для подальшого розвитку виробництва. [1, ст. 62 ]

Роль підприємства в суспільному виробництві полягає в тому, що воно забезпечує, з одного боку, поєднання факторів виробництва, а з іншого – зв'язок між ресурсними і товарними ринками.

Суб'єкти, що формують організаційну систему підприємства, утворюють дві субсистеми. Одну становлять власники підприємства, іншу – колектив найманих працівників. При цьому самі власники можуть виконувати ті чи інші функції виробничої діяльності підприємства, а працівники підприємства можуть ставати його власниками (засновниками, акціонерами).

Рис. 1. Підприємство самостійно здійснює:

У багатьох джерелах існування мети отримати прибуток вважається обов'язковою рисою, щоб віднести суб'єкт господарювання до категорії підприємства. Це дійсно є одним із ключових моментів для комерційних

підприємств. Вони функціонують в умовах повної економічної самостійності, коли витрати на функціонування підприємства цілком покриваються за рахунок доходів від виробничої діяльності.

Однак існує інший тип підприємств – некомерційні, чи неприбуткові, підприємства. Головна їх мета – виконання соціальних, екологічних або економічних функцій. Як правило, такі підприємства фінансуються з державного або місцевого бюджетів. Джерелами фінансування можуть бути також благодійні фонди, асоціативні кошти виробничих підприємств. Некомерційні підприємства можуть входити й окремою структурною (при цьому відносно самостійною) одиницею до складу виробничих підприємств. Ці підприємства можуть займатися різноманітною діяльністю: адміністративною, науковою, освітньою, моніторинговою, контролюючою, інформаційною, просвітницькою тощо. Конкретними формами даних підприємств можуть бути споживчі кооперативи, громадські та релігійні організації, фонди, галузеві або муніципальні лабораторії, установи, асоціації та спілки. [ 5, с. 19-25]

Відношення до власності є основним фактором у реалізації ключової тріади власності: володіти – розпоряджатися – використовувати. На абсолютно самостійних підприємствах реалізується вся зазначена тріада, тобто підприємства мають повне право власності на засоби виробництва й інше майно.

Унітарне підприємство, маючи право юридичної особи і будучи комерційною чи некомерційною організацією. Не отримує, однак, повного права власності на закріплене за ним майно. Воно є неподільним і не може бути розподілене за внесками, у тому числі між працівниками підприємства. Отже, у даному випадку реалізуються такі елементи тріади власності, як право використовувати.

Одним із найважливіших моментів для різних форм власності і господарювання є реалізація відповідальності підприємств за їх зобов'язаннями.

За розміром усі підприємства, як правило, поділяються на 3 групи: малі, середні, великі. Щоб віднести підприємство до однієї із зазначених груп, застосовуються такі критерії:

Ø кількість працюючих;

Ø вартісний обсяг продукції, що виготовляється;

Ø частка продукції, яка випускається даним підприємством, у загальному обсязі продукції країни чи галузі;

Ø вартісна оцінка основних виробничих фондів.

Характеристика різних за формою добровільних об'єднань підприємств:

Асоціація -- створюється з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу та комерційну діяльність учасників.

Корпорація -- договірні об'єднання на засаді інтеграції науково-технічних, виробничих та комерційних функцій. Делегують окремі повноваження для централізованого регулювання діяльності учасників.

Концерн-- характеризується єдністю власності і контролю. Найчастіше інтегруються підприємства різних галузей та напрямків діяльності. У концернах підприємства втрачають свою самостійність, причому лідерство переходить до фінансових структур. Поширюється мережа міжнародних концернів.

Картелі -- об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності.

Синдикат -- різновид картелі, що передбачає створення спільного комерційного органу для забезпечення операцій постачання та збуту.

Трест -- монополістичне об'єднання підприємств у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність.

Холдинг - форма об'єднання капіталів. Холдинг безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій учасників холдингу або інших об'єднань. Учасники холдингу мають юридичну й господарську самостійність, але контроль за основними питаннями залишається за холдинговою компанією.

Консорціум - тимчасові статутні об'єднання виробничого або банківського капіталу для досягнення спільної мети. Учасниками можуть бути суб'єкти будь-якої форми власності, міжнародні і навіть цілі держави. [12 ]