Збирання зернових та зернобобових культур

 

Зернові культури збирають в основному двома способами – роз­діль­ним і прямим комбайнуванням, а останнім часом і способом обчісування. Підбирають і обмолочують вал­ки самохідними комбайнами з підбирачем через 2-7 днів після ско­шу­ван­ня. Втрати зерна за підбирачем не повинні перевищувати 0,5 %. Напрямок руху агрегату на підбиранні та обмолочуванні валків має збігатися з напрямком руху жаткового агрегату. На під­би­ран­ні здвоєного валка з прокосів напрямок руху комбайна повинен збі­га­тись з напрямком першого прокосу. Агрегат слід вести так, щоб валок надходив на середину підбирача. У випадках, коли ши­ри­на валка не більше 1,6 м, його можна підбирати краєм підбирача.

Прямим комбайнуванням збирають культури з підсіяними бага­то­річними травами, а також низькорослі та розріджені, але не за­бур`янені.

 

 

Спосіб збирання культур із застосуванням обчісуючих жниварок полягає в обчісуванні колосків без зрізання стебла, яке залишається на полі.

Спосіб руху агрегатів, прийнятий при розрахунку норм при довжині гону до 300 м – по колу, а при довжині гону понад 300 м – загінковий.

Обмолочене зерно відвозять автотракторним транспортом.

На збиранні зернових, гороху, насінників трав збиральний аг­ре­гат обслуговує тракторист-машиніст (трактор) або комбайнер (ком­байн).

До їх обов`язків входить щозмінне технічне обслуговування та інші підготовчо-заключні роботи, керування агрегатом, контроль за

вивантаженням урожаю, перевірка якості роботи, регулювання, очи­щення робочих органів агрегату протягом зміни.

Збиральний агрегат не повинен простоювати через відсутність транспорту. Розвантажувати бункер слід на зупинці.

Норми продуктивності і витрати палива розраховані на нормальні умови збирання прямостоячих незабур`янених посівів, що мають кондинційну вологість (16-18%) рослинної маси.

Однак в окремі періоди збирати урожай доводиться в складних умовах – полеглі і забур`янені зернові культури, з підвищеною вологістю рослинної маси. Якщо спостерігаються ці явища, то при розрахунку норм необхідно застосовувати поправочні коефіцієнти.

Для уточнення норм необхідно користуватись такими формулами:

 

Н_п = Н_пз × К_{в.з, (5.2)}

 

Н_п = Н_пз × К_п, (5.3)

 

 

де Н_п – норма продуктивності, яка відповідає конкретним важким умовам збирання; Н_пз – норма продуктивності, затверджена в господарстві з урахуванням сталих і диференційованих нормоутворюючих чинників; К_в.з – загальний поправочний коефіцієнт, що враховує одночасно вологість рослинної маси та її забур`яненість;К_п – поправочний коефіцієнт, який враховує полеглість стеб­лостою.

При збиранні полеглих зернових продуктивність комбайнів зменшується за рахунок того, що комбайнерам доводиться знижувати робочу швидкість у місцях полягання рослин.

Норму продуктивності на збиранні полеглих зернових уточ­ню­ють за допомогою поправочного коефіцієнта і визначають за фор­му­лою:

Н_п = Н_пз (f + f_n х i_n), (5.4)

де f – частина прямостоячих зернових до їх скошування; f_n – частина полеглих зернових до їх скошування; i_n – поправочний коефіцієнт на нерівномірність стеблостою.

Поправочний коефіцієнт на полеглість ниви дорівнює:

 

К_п = f + f_n × i_n, (5.5)

Якщо полеглі зернові скошені у валки, то при їх підбиранні й обмолочуванні продуктивність комбайна також знижується і визначається за формулою:

 

 

Н_п = Н_пз(f + f_n × i_n), (5.6)

 

 

де f – частина прямостоячих зернових до їх скошування; f_n – частина полеглих зернових до їх скошування; i_n – поправочний коефіцієнт на нерівномірність валків.

При збиранні зернових у важких умовах одночасно з нормами продуктивності слід також коригувати норми витрат палива. Між поправочними коефіцієнтами норми продуктивності (К_в.з і К_п) і витрат палива (К_т) спостерігається зворотна залежність: К_т = 1: К_п. При цьому береться більше значення коефіцієнта, на яке коригується норма.

Норма витрат палива для важких умов збирання (q_c) дорівнює:

 

q_c = q × К_{т, (5.7)}

 

де q – норма витрат палива для звичайних умов, л/га.

 

За даними матеріалів паспортизації полів визначають сталі нор­мо­утворюючі чинники: середній клас довжини гону закріпленої гру­пи полів і узагальнений поправочний коефіцієнт на місцеві умови. Перед початком збирання експрес-методом визначають ди­фе­­рен­цій­­овані нормоутворюючі чинники – урожайність і соло­мис­тість куль­тури. Далі знаходять норму продуктивності стосовно мар­ки ком­байна, ширину захвату з урахуванням способу (підби­ран­ня вал­ків або пряме комбайнування) і технології збирання незернової частини врожаю.

Якщо зернові культури прямостоячі, чисті від бур`янів і во­ло­гість хлібної маси становить 10-20 %, то норми не коригують. У ви­пад­ку збирання вологих і забур'янених посівів норму продуктивності уточ­нюють за допомогою об`єднаного поправочного коефіцієнта К_в.з (_.табл. 5.3).

5.3. Поправочні коефіцієнти до норми продуктивності на вологість (n_р), забур`яненість (e) і соломистість (d_с) зернових культур

 

Вологість	Забур`я-	Соломистість (dс) зернових, %
рослинної	неність,					понад
маси (nð),%	(e), %	до 1,0	1,0-1,4	1,4-1,8	1,8-2,2	2,2
До 10		1,10	0,92	0,82	0,75	0,68
	До 10	1,00	0,85	0,77	0,72	0,66
	11-25	0,91	0,79	0,73	0,69	0,64
	26-35	0,82	0,74	0,69	0,66	0,62
	36-45	0,76	0,69	0,65	0,63	0,60
	46-55	0,70	0,65	0,62	0,60	0,58
	56-65	0,65	0,62	0,60	0,58	0,56
11-17		1,20	1,00	0,92	0,83	0,75
	До 10	1,10	0,93	0,84	0,79	0,73
	11-25	1,00	0,86	0,80	0,75	0,70
	26-35	0,90	0,81	0,76	0,72	0,67
	36-45	0,83	0,76	0,73	0,71	0,65
	46-55	0,76	0,72	0,67	0,66	0,63
	56-65	0,71	0,67	0,65	0,64	0,62
18-22		1,35	1,10	0,98	0,90	0,82
	До 10	1,20	1,02	0,92	0,86	0,79
	11-25	1,08	0,94	0,87	0,82	0,76
	26-35	0,98	0,88	0,82	0,78	0,74
	36-45	0,90	0,83	0,78	0,75	0,71
	46-55	0,83	0,78	0,74	0,72	0,69
	56-65	0,77	0,73	0,71	0,69	0,67
23-27		1,20	0,98	0,87	0,80	0,72
	До 10	1,11	0,90	0,81	0,76	0,70
	11-25	0,96	0,84	0,77	0,73	0,67
	26-35	0,87	0,78	0,73	0,69	0,65
	36-45	0,80	0,73	0,69	0,67	0,63
	46-55	0,74	0,69	0,64	0,63	0,61
	56-65	0,68	0,65	0,63	0,61	0,60
28-32		0,96	0,73	0,69	0,64	0,58
	До 10	0,85	0,72	0,65	0,61	0,56
	11-25	0,77	0,67	0,61	0,58	0,54
	26-35	0,70	0,62	0,58	0,56	0,52
	36-45	0,64	0,59	0,55	0,53	0,51
	46-55	0,59	0,55	0,53	0,61	0,49
	56-65	0,55	0,52	0,50	0,49	0,48
33-37		0,70	0,57	0,50	0,47	0,42
	До 10	0,62	0,52	0,47	0,44	0,41
	11-25	0,56	0,49	0,45	0,42	-
	26-35	0,51	0,46	0,42	0,40	-
	36-45	0,47	0,43	0,40	-	-
	46-55	0,43	0,40	-	-	-
	56-65	0,40	-	-	-	-

При наявності полеглості норми коригують за допомогою поправочного коефіцієнта К_n (табл. 5.4).

Поправочні коефіцієнти до норми продуктивності на полеглість зернових культур

 

Площа полег­ло­го стеблостою, %	Поправочний коефіцієнт	Площа полег­ло­го стеблостою, %	Поправочний коефіцієнт
Пряме комбайнування	Підбирання валків
До 4	1,00	Менше 5	1,00
5-12	0,95	6-15	0,98
13-20	0,90	16-25	0,96
21-28	0,85	26-35	0,94
29-36	0,80	36-45	0,92
37-44	0,75	46-55	0,90
45-52	0,70	56-65	0,87
56-60	0,65	66-75	0,84
61-68	0,60	76-85	0,81
60-76	0,55	86-95	0,78
77-84	0,50	Понад 96	0,75
85-92	0,45
93-100	0,40

 

Якщо стеблостій полеглий, вологий і забур`янений, то спочатку ви­значають загальний коефіцієнт на вологість і забур`яненість (К_в.з.), а потім коефіцієнт на полеглість (К_п). Встановлену з збірника нор­му продуктивності коригують по меншому значенню одного з ко­ефіцієнтів. Зробити одночасно дві поправки до норми неможливо, оскільки підвищена вологість і забур`яненість зернових зни­жує пропускну здатність молотарки, а полеглість обмежує якісну роботу жниварки і призводить до зниження робочої швидкості комбайна. Отже, наявність полеглості знижує робочу швидкість і зумовлює пропускну здатність молотарки, яка була б при під­вищеній вологості, забур'яненості, і навпаки.

Збирання ріпаку

Ріпак достигає нерівномірно, дозрілі стручки розтріскуються і насіння з них висипається. Збирають ріпак як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих від бур'янів посівах і при рівномірному достиганні в фазі повної стиглості насіння. Для прискорення достигання ріпаку застосовують десикацію.

Збирання соняшнику

 

До ознак за якими визначають достигання і можливість збирання соняшнику належать: пожовтіння тильної сторони кошика, в'янення і опадання пелюсток язичкових квіток, типове для сорту забарвлення насіння, затвердіння в ньому ядра, засихання листя. Господарською стиглістю вважається період, коли в посівах соняшнику переважають рослини (84–85%) з бурими і сухими кошиками, а вологість насіння становить 12–14%. Посіви в такому стані збирають за 7–8 днів. Запізнення із збиранням призводить до значних втрат насіння і погіршення його якості. Для прискорення достигання соняшнику проводять десикацію.

Збирання соняшнику проводять прямим комбайнуванням зернозбиральними комбайнами із пристроями для подрібнення і розкидання стебел і кошиків по полю та без подрібнення.

Збирання сої

Збирають сою під час пожовтіння листя і побуріння стебел та бобів, коли насіння набуває повної стиглості. Для прискорення достигання на посівах пізньостиглих сортів сої проводять десикацію, обприскуючи рослини хлоратом магнію (20-30 кг/га) при побурінні бобів нижнього і середнього ярусу.

Збирання проводять прямим комбайнуванням на низькому зрізі (5–6 см) зерновими ком­байнами. Зібране насіння очищають, підсушують і зберігають за вологості 12–14%.

 

Збирання кукурудзи

 

Початок і тривалість збирання кукурудзи на зерно встановлює агроном господарства згідно з агротехнічними строками і станом кукурудзи. Необхідно, щоб висота зрізу не перевищувала 10 см, травмованість зерна кукурудзозбиральними комбайнами – 1,5 %,

переобладнаними зерновими комбайнами – 6 %, вилущування зерна з качанів – 1-3 %, повнота збирання качанів становила не менше 96%, ступінь очищення качанів від обгорток – 93 %.

При збиранні кукурудзи комбайном ділянку розбивають на загінки й обкошують жниварками суцільного зрізу (межі загінок), потім розбивають на поворотні смуги і на розвантажувальні магістралі. Спосіб руху для кукурудзозбирального агрегату при довжині гону до 800 м – загінний комбінований на двох загінках (після збирання 1/3 площі кожної загінки частину кукурудзи, що залишилася, збирають окремо, як на самостійних загінках), понад 800 м – гоновий, на посівах з рівними поперечними рядами і невеликими за довжиною гонами – по колу з петльовими поворотами на кінцях загінки.

При збиранні переобладнаними зерновими комбайнами на загінках довжиною до 600 м застосовують коловий (фігурний) спосіб руху, довжиною понад 600 м – гоновий.

Для збирання кукурудзи повної стиглості на продовольчо-фуражне зерно застосовують відповідну приставку, яку начіплюють на зернозбиральний комбайн. Розрахунок норм проведений, коли ли­стостеблову масу не збирали.

На збиранні кукурудзи на зерно збиральний агрегат обслуговує ком­байнер. До його обов`язків входить щозмінне технічне об­слу­го­ву­вання та інші підготовчо-заключні роботи, керування агрегатом, кон­троль за якістю очищення і регулювання робочих органів, за ви­вантаженням качанів і листостеблової маси.

 

Збирання картоплі

 

Спосіб збирання картоплі залежить від призначення продукту, урожайності і відносної вологи ґрунту.

Насіннєві ділянки і ранню картоплю збирають картоплекопачами або валкоутворювачами з наступним ручним підбиранням бульб, а продовольчу картоплю можна збирати комбайнами двофазним і комбінованим способом або прямим комбайнуванням.

Комбінований спосіб застосовують, коли ґрунт не налипає і не утворює твердих грудок. При цьому способі валкоутворювач складає бульби в валок у міжряддя сусідніх невикопаних рядків, а при урожайності понад 200 ц/га — із чотирьох рядків. Потім комбайн викопує ці рядки й одночасно підбирає складені у валки бульби. Двофазний спосіб застосовують, коли ускладнене пряме комбайнування. При цьому способі валкоутворювач складає бульби в валок на викопане поле з двох чи чотирьох рядків.

При збиранні картоплі необхідно додержуватися таких агротехнічних вимог: глибина підкопування повинна відповідати глибині залягання бульби, кількість порізаних бульб становити не більше 1%, втрати – не більше 3 %, чистота зібраної картоплі – не менше 80%. Кількість механічно пошкодженої картоплі при збиранні картоплезбиральним комбайном допускається 12%, а копачами і валкоутворювачами – до 5 %.

Брання льону

У льону розрізняють чотири фази стиглості: зелену, ранню жовту, жовту і повну.

Збирання льону слід починати через 2–3 дні після настання ранньої жовтої стиглості, а основний урожай збирати у фазі жовтої стиглості.

Розроблено і впроваджено у виробництво кілька способів ком­­байнового збирання льону: з одночасним зв'язуванням у снопи і реалізацією соломи на завод первинної переробки; з розстелянням у стрічки на льонищі, підбиранням і зв'язуванням соломи в снопи після підсихання підбирачами ПТН-1 і ПТП-1 і реалізацією соломи на льонозавод; з розстелянням у стрічки на льонищі для одержання трести із застосуванням для перевертання стебел при вилежуванні ОСН-1 і збиранням готової трести підбирачами ПТН-1 і ПТП-1 із зв'язуванням у снопи і реалізацією її на льонозавод.

В даний час переважаючим способом збирання льону є комбайновий, який базується на використанні льонокомбайнів ЛК-4А. Льонокомбайн одночасно здійснює вибирання льону з ґрунту, обчісує головки і транспортує їх у причіп, а також розстеляє обчісані стебла на льонищі. Ворох від льонокомбайна транспортують до місця сушіння.

Збирання цукрових буряків

 

Цукрові буряки збирають комбайновим (однофазним) і роздільними дво і - трифазним способами із застосуванням потокової, перевалочної та потоково-перевалочної технологій без ручного доочищення коренеплодів з одночасним збиранням гички.

При комбайновому (однофазному) способі збирання одним агрегатом послідовно зрізують гичку, найчастіше з одночасним подрібненням, укладають її у валок або розкидають на полі далі викопують коренеплоди, очищають їх від землі, залишків гички й інших домішок і завантажують у транспортні засоби на ходу або спрямовують у бункер і періодично вивантажують. Для реалізації однофазного (комбайнового) способу збирання використовують коренезбиральні комбайни бункерного типу.

При роздільному двохвазному способі збирання спочатку зрізують гичку гичкозбиральними машинами, а потім викопують коренеплоди очищають їх від землі та інших домішок коренезбиральними комбайнами.

Роздільний трифазний спосіб збирання полягає у попередньому суцільному збиранні гички гичкозбиральними машинами; доочищенні та дообрізуванні залишків гички з головок коренеплодів очисниками головок; викопуванні коренеплодів і укладанні їх у валок копачами-валкоутворювачами та підбиранні валків підбирачами-навантажувачами коренеплодів, які очищають від землі, залишків гички й інших домішок і подають у транспортні засоби, що рухаються поруч із навантажувачем.

При потоковій технології збирання бурякозбиральними машинами коренеплоди та гичку вивантажують під час руху в транспортні засоби. Коренеплоди транспортують безпосередньо на буряко-приймальні пункти, а гичку – до місця силосування або згодування худобі або подрібнюють і залишають у полі.

Перевалочну технологію застосовують, коли замало транспорту для відвезення коренеплодів на приймальний пункт і надмірно засмічена бурякова сировина. Буряки із збиральних машин вивантажують під час руху в транспортні засоби, у саморозвантажувальні візки чи автосамоскиди і вкладають у тимчасові кагати в кінці або в середині поля, де коренеплоди доочищуються від домішок до потрібної кондиції бурякової сировини і транспортують на бурякоприймальні пункти цукрового заводу, а гичку – до місця силосування або згодування худобі або подрібнюють і залишають у полі.

Потоково-перевалочна технологія збирання полягає в тому, що одну частину зібраних коренеплодів вивозять безпосередньо від збиральної машини на бурякоприймальні пункти, а іншу частину складають у тимчасові польові кагати на спеціально підготовлених майданчиках.

Норми продуктивності та витрати палива на збирання врожаю кормових буряків розраховуються, як правило, на міжряддя 45 см.

5.5. Змінні норми продуктивності (т) та витрати палива (кг/т) на навантаження коренеплодів цукрових буряків са­мо­хід­ни­ми спеціалізованими навантажувачами з шириною захвату 4,2 м

 

Середня вантажопідйомність транспорту, т	При забезпеченні транспортом, %
норма	витра-	норма	витра-	норма	витра-
про-дуктив-	ти па-лива	про-дуктив-	ти па-лива	про-дуктив-	ти па-лива
ності		ності		ності
		0,18		0,19		0,20
		0,18		0,19		0,20
		0,18		0,19		0,20
		0,18		0,19		0,20

 

Примітки:

1. Якщо гичка і домішки мають вологість понад 25% або забрудненість коренеплодів становить понад 10%, норми продуктивності знижують на 10%.

2. При обслуговуванні транспортом різної вантажопідйомності необхідно встановити її середнє значення. Для цього загальну вантажопідйомність слід поділити на кількість транспорту. Наприклад, навантажувач обслуговує транспорт вантажопідйомністю: чотири одиниці по 4 т, дві – по 6, чотири – по 9, середня вантажопідйомність – 6,1 т [(4 × 4 + 2 × 6 + 3 × 9):9].