Сутність та мета бюджетування капітальних вкладень.

Бюджетування капітальних вкладень — це процес складання плану, в якому відображено витрати та джерела їх покриття на будівництво або реконструкцію певного об’єкта.

Розглядувана категорія демонструє вибір проекту для інвестування в реальні активи та визначення джерел їх фінансування. Треба знати, що бюджетування капітальних вкладень є для корпорації важливим питанням, що визначає її майбутні успіхи і конкурентоспроможність. Бюджет капітальних вкладень спрямовує виробничу та фінансову діяльність корпорації на кілька років уперед.

Перед фінансовими менеджерами постають непрості проблеми щодо економічного обґрунтування запропонованого проекту капітальних вкладень. Для цього використовуються основні показники, на підставі яких корпорація прийматиме рішення про інвестиції:

· визначення періоду окупності інвестицій;

· індекс прибутковості;

· внутрішня ставка дохідності;

· чиста сьогоднішня вартість.

Розрахунок періоду окупності інвестицій визначає кількість років, протягом яких будуть покриті всі витрати на інвестиційний проект.

Показник окупності не враховує низку обставин, зокрема, строк життєвого циклу. Він передбачає одержання однакових щорічних надходжень коштів від проекту, що на практиці не реалізується. Для усунення недоліків використовується модифікований показник окупності: у знаменнику стоїть середньорічний прибуток після сплати податків:

Окупність = .

Другий показник — індекс прибутковості — обчислюється за формулою:

,тобто це — перевернута формула окупності.

Третій показник — внутрішня ставка дохідності, або внутріш­ній показник прибутковості. Економічне значення цього показника в тому, що він оцінює залучені фінансові ресурси. Ця формула застосовується для розв’язання деяких задач:

де CF (cash flow) — грошовий потік; t — період часу; r — ставка дохідності.

Важливим моментом під час розв’язання таких задач є визначення ставки дисконту r, за якої NPV = 0. Її може бути знайдено підбором чисел (методом спроб та помилок).

Четвертий показник — чиста сьогоднішня вартість — обчислюється за формулою:

Сума дисконтованих потоків має дорівнювати 0 (або бути біль­шою за 0), тобто чиста вартість грошових надходжень перевищує чисту вартість грошових витрат. Але ж треба усвідомлювати, що застосування всіх наведених показників не гарантує правильного вибору проекту капітальних вкладень. У західній літературі пропонуються методики для визначення потенційного ризику, а отже, слід засвоїти метод чутливості, тобто оцінювання вартості проекту на підставі найбільш оптимістичних та песимістичних варіантів розвитку подій. Зокрема, модель Монте-Карло нівелює слабкі сторони методу чутливості, оскільки передбачає комбінування змінних. Також належить знати метод «дерево рішень», на основі якого визначають прогнози руху грошових потоків та можливі дії менеджерів.

 

3. "Золоте" правило балансу (напишіть формулу).

Золоте правило балансу, можна подати такою формулою:

тобто відношення вартості акціонерного капіталу та довгострокових пасивів до основного капіталу має дорівнювати або бути більшим за 1. Сума довгострокових джерел фінансування й акціонерного капіталу повинна перевищувати вкладення в основний капітал (або дорівнювати їм). Відоме також більш загальне правило зі включенням у знаменник наведеної формули суми оборотних активів, «заморожених» на довгий строк.

«Золоте правило» довгострокового фінансування виражається формулою:

тобто вкладення в довгострокові активи мають бути менші або дорівнювати довгостроковим джерелам. Не можна допускати такого становища, коли довгострокові активи перевищують довгострокові пасиви.

«Золоте правило» короткострокового фінансування полягає в такому:

тобто, на відміну від довгострокових вкладень, короткострокові активи мають перевищувати короткострокові пасиви. Тим самим підтримується ліквідність.

 

4. Підходи до оптимізації планування.

Фінансове планування — важлива частина планування виробничої діяльності корпорацій. Треба усвідомити, що корпорація зазвичай планує свою діяльність на короткі та середні строки (1—5 років), але останніми роками розвивається стратегічне планування на 10—20 років уперед. Ці програми мають ураховувати розвиток науково-технічного прогресу та прогнозувати в перспективі вихід корпорації на світові ринки з принципово новою продукцією. Необхідно засвоїти концепції стратегічного фінансового планування.

Треба знати, що оперативне планування пов’язане зі стратегічним, а також основні частини оперативного плану та місце в ньому фінансового планування.

У західній літературі визначено три умови ефективного планування: прогнозування, пошук оптимального планування, контроль за впровадженням планових показників і норм. Прогнозування — не екстраполяція минулих тенденцій; воно засноване на методах макроекономічного моделювання. Треба добре усвідомлювати, що бездоганного плану не буває, оскільки неможливо у швидкозмінному світі врахувати всі переміни. Контроль за виконанням довгострокових планів обмежений з тієї самої причини. Зазначимо, що зараз для фінансового планування застосовуються моделі для розробки прогнозних форм фінансової звітності.

Короткострокове фінансове планування спрямоване передусім на раціональне дослідження оборотного капіталу та відшукання джерел для його фінансування.

У результаті прогнозування складається фінансовий план, що містить кілька документів, які мають спеціальне значення: прогноз продажу; прогнозні форми балансу, звіт про рух прибутків, звіт про зміну фінансової позиції; касовий бюджет (план); бюджет капітальних вкладень. Найбільш важкою проблемою під час складання фінансового плану є планування джерел фінансування та їх узгодження з дивідендною політикою. Потрібно звернути увагу на прогноз продажу як основу фінансового планування. Він визначає бюджет капітальних вкладень, рух основних статей балансу, зовнішні джерела фінансування та інші показники.

5. Фонди, які знаходяться у розпорядженні корпорації, направляються на:

а) виплату дивідендів – так;

б) інвестиції в основний та оборотний капітал – так;

в) погашення боргів – так.

6. Які з перерахованих нижче активів є реальними, а які фінансовими:

а) акції- фінансові;

б) торгівельна марка- фінансові;

в) засоби транспорту- реальні.
Білет 6.