Звіт про прибутки та збитки.

Звіт про прибутки та збитки має, як мінімум, містити рядки, які відображають такі суми:

ü дохід;

ü результати операційної діяльності;

ü фінансові витрати;

ü частку в прибутках і збитках асоційованих компаній і спільних підприємств, інвестиції в які обліковуються за методом участі в капіталі;

ü витрати на податок на прибуток;

ü прибуток або збиток від звичайної діяльності;

ü надзвичайні витрати;

ü частку меншості;

ü чистий прибуток або збиток за період.

Підприємство також має розкривати у Звіті про прибутки та збитки або у примітках показники прибутку на акцію і суму дивідендів на акцію, оголошену або запропоновану за період, який охоплюють фінансові звіти.

Підприємству слід подавати Звіт про прибутки та збитки на основі класифікації витрат за їх характером або за функцією. Вибір методу подання залежить від історичних та галузевих факторів, а також від характеру підприємства.

 

4. Прогноз продажу та фінансове планування.

Прогноз продажів (іноді говорять план продажів) - прогноз майбутніх продажів конкретної продукції протягом певного періоду часу на основі:

· даних за минулий період;

· тенденцій ринку;

· передбачуваних зусиль, спрямованих на збільшення майбутніх продажів (реклама, тред і сайлс маркетинг, залучення нових клієнтів, утримання і зростання продажів за діючим клієнтам);

· розширення, звуження, деверсіфікаціі товарної пропозиції;

· макроекономічних тенденцій: темпу інфляції, безробіття, структури витрат споживачів та облікових ставок.

Річний план реалізації продукції планується в грошовому вираженні. Процес прогнозування продажів компанії на майбутній період можна розділити на кілька етапів:

1. оцінка поточного стану, фінансових показників, продажів, маржі і рентабельності бізнесу;

2. аналіз інформації за минулі періоди;

3. апроксимація даних на майбутній період, виставлення якихось прогнозних показників продажів майбутнього періоду;

4. планування заходів по досягненню бажаних прогнозних показників

5. корекція бажаних прогнозних показників з урахуванням запланованих заходів.

Фінансове планування — це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об'єктом фінансового планування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі.

Принципи фінансового планування:

— наукова обґрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них;

— єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, єдиному підході до розподілу валового національного доходу, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін.;

— безперервність, яка означає взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів;

— стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.

Фінансові плани складаються окремими підприємствами, організаціями, установами, їх об'єднаннями (баланси доходів і видатків, кошториси, бізнес-плани, платіжні календарі); на рівні міністерств, відомств, державних комітетів, державних цільових фондів; в розрізі окремих територій (місцеві бюджети), а також на рівні країни в цілому (Державний бюджет України, зведений бюджет, зведений баланс фінансових ресурсів).

За тривалістю дії розрізняють:

— перспективні фінансові плани (на період понад 1 рік);

— поточні (на 1 рік);

— оперативні (на квартал, місяць).Діяльність, пов'язана із складанням кожного фінансового плану передбачає виконання певних видів робіт з використанням відповідних методів (див. табл. 2).

 

5. Дисконтування грошових потоків - це процес приведення вартості грошей у часі. Чи є вірним це ствердження:

"Так"

6. Ціна капіталу корпорації виражається у:

а) відсотках;

 

Білет № 9

Рух капіталу корпорації

Капітал корпорації постійно перебуває в русі. На думку американських економістів, оборот капіталу можна розділити на сім стадій циклу.

1. Конкурентна позиція. Позиція кожної конкретної корпорації показує її місце на ринку даного товару чи товарної групи. Вона детально визначає: за якими цінами корпорація реалізує свою продукцію, географічний ареал збуту, якість вироблених товарів та наданих послуг, можливості запровадження передових технологій та інформаційних систем для підвищення якості продукції, створення нових видів, які не мають аналогу на світових ринках.

2. Прибутковість корпорації. Чим успішніше корпорація конкурує на ринку збуту, чим більший попит на її товари і послуги, тим вища норма прибутку на вкладений капітал.

3. Формування внутрішнього грошового потоку. Він утворюється із суми прибутку після сплати податків, нарахованої амортизації на основні фонди та інших надходжень. Чим вища прибутковість корпорації, тим більша сума внутрішнього грошового потоку.

4. Ринкова ціна (курс) цінних паперів корпорації, що обертаються на фінансовому ринку. Чим вища прибутковість і більші суми внутрішніх грошових потоків, тим вищі дивіденди і прибуток на одну акцію і тим вищий попит на акції.

5. Формування зовнішніх джерел фінансування. Можливість доступу до фінансового ринку означає можливість розміщення нових випусків цінних паперів.

6. Формування загальної суми інвестиційних фондів, що утворюються як із зовнішніх, так і з внутрішніх джерел.

7. Формування ресурсів корпорації для зміцнення конкурентної позиції.

На цьому вартісний цикл закінчується, і все починається спочатку на новій стадії конкурентної позиції: або поліпшеній, до чого завжди прагнуть корпорації, або на погіршеній унаслідок об’єктивних чи суб’єктивних обставин.