Загальна характеристика капітальних вкладів

Зміст

ВСТУП…………………………………………………5

І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА………………………..7

1.1 Загальна характеристика капітальних вкладів…7

1.2 Системи показників капітальних вкладів……….11

1.3 Наслідки ефективності виробництва………..13

1.4 Методи оцінки ефективності капітальних вкладень……………………………………………18

1.5 Показники ефективності діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів……………….22

1.6 Показники стану і руху основних виробничих фондів…………………………………………………..24

1.7 Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондами………………………………….25

1.8 Показник ефективності використання основних фондів………………………………………………….26

2. Проблеми ефективності капітальних вкладень підприємствата їх подолання………………………......27

2.1 Економічна ефективність і чинники, що впливають на рівень економічної ефективності управління………28

2.2 Показники економічної ефективності управління і методика їх розрахунку…………………………………..30

ІІ АНАЛІТИКО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА………..36

3. Економічна ефективність: її показники і методи оцінки………………………………………………………..36

3.1 Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва…………………………………………………36

3.2 Загальна рентабельність і її зростання, факторний аналіз рентабельності виробництва……………………..37

3.3 Показники ефективності використання праці……..39

3.3.1 Показники продуктивності праці, темп зростання продуктивності праці…………………………………….41

3.3.2 Показник частки приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці……….41

3.4 Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень……41

3.4.1 Фондовіддача…………………………………………40

3.4.2 Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції………………………………………………….….43

3.4.3 Оборотність оборотних коштів…………………..43

3.5 Показники ефективності використання матеріальних ресурсів……………………………………..44

3.5.1 Відносна економія матеріальних витрат, зниження питомої витрати матеріалів…………………………....44

3.5.2 Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції……………………………………………...……..45 ІІІ ПРОЕКТНА ЧАСТИНА……………………………….46

4.1 Основні напрямки підвищення ефективності підприємства………………………………………………46

ВИСНОВКИ………………………………………………..52

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………54

 

 

ВСТУП

 

Інвестиції у відтворення основних фондів здійснюються у формі капітальних вкладень. Капітальні вкладення-витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів, спрямовані на відновлення і приріст основних фондів. До їх складу включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати (проектно-вишукувальні, геолого-розвідувальні, витрати з відведення земельних ділянок та ін.)

Для того щоб найкращим чином використовувати капітальні вкладення треба провести їх правильне і оптимальне розподіл, а для цього необхідно провести повне вивчення можливої ефективності від тих чи інших капітальних вкладень.

Ефективність є відношення результатів до витрат. Однак, таке, на перший погляд, просте визначення ефективності не відображає всієї складності питань, пов'язаних з її визначенням. Правильний облік і визначення витрат і результатів суспільної праці при визначенні економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки є основними умовами досягнення достовірного результату розрахунків.

У теорії та практиці відомо багато показників, що характеризують ефективність праці. Так, зіставляючи окремі види витрат з пов'язаними з ними елементами корисного ефекту отримують такі показники ефективності, як продуктивність праці, коефіцієнт корисної дії, коефіцієнт використання устаткування, а ставленням витрат до ефекту характеризують собівартість одиниці продукції, витрата палива на одиницю продукції і т.п. Всі ці показники ефективності відрізняються неповнотою: у них недостатньо враховуються або витрати, або ефект.

Ефективність використання капітальних вкладень в значній мірі залежить від їх структури. Розрізняють такі види структур капітальних вкладень: технологічну, відтворювальну, галузеву і територіальну.

Під технологічною структурою капітальних вкладень розуміються складу витрат на спорудження будь-якого об'єкту і їх частка в загальній кошторисній вартості.

Під відтворювальної структурою капітальних вкладень розуміються їх розподіл і співвідношення в загальній кошторисній вартості за формами відтворення основних виробничих фондів.

Під галузевою структурою капітальних вкладень розуміються їх розподіл і співвідношення по галузях промисловості і народного господарства в цілому.

Під територіальною структурою капітальних вкладень розуміються їх розподіл і співвідношення в загальній сукупності по окремих економічних районах, областях.

Сутність економічної ефективності капітальних вкладень полягає у підвищенні продуктивності суспільної праці, тобто у зниженні вартості продукції.

 

І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

 

Системи показників капітальних вкладів

 

Для оцінки доцільності й всебічного обґрунтування капітальних вкладень, аналізу їх економічної ефективності та виявлення резервів її підвищення офіційна методика використовує систему показників. Вони можуть бути узагальнюваль-ними й поодинокими.

До перших належать термін окупності капітальних вкладень, питомі капітальні вкладення і капіталомісткість, а до поодиноких або, як їх називають, додаткових - показники, що підлягають спільному комплексному аналізу, зокрема, продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість, собівартість і якість продукції, показники, які характеризують поліпшення стану довкілля.

 

На практиці аграрні підприємства приймають різноманітні рішення стосовно доцільності залучення капітальних вкладень у виробничу та соціальну сфери. Економічну ефективність визначають на основі типової методики, через порівняння корисного ефекту від їх здійснення з обсягом капітальних вкладень. Таким безпосереднім економічним результатом є приріст корисного ефекту як економічний результат функціонування приросту виробничих потужностей і основних фондів.

 

З огляду на це розрізняють загальну (абсолютну) та порівняльну ефективність капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних вкладень відображає загальну їх віддачу на підприємстві, її обрахунки потрібні для оцінювання фактичного ефекту. Критерієм ефективності капітальних вкладень є співвідношення приросту корисного ефекту до капітальних вкладень, що спричинили цей приріст.

Для забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємств, як і для будь-якої економічної систем більш високого рівня, важливу роль мають реальні інвестиції, або капітальні вкладення.Капітальні вкладення – це вид інвестицій, що направляються на відтворення основних фондів підприємства у простій чи розширеній формі.Зміст капітальних вкладень як економічного явища розкривається завдяки їх класифікації. Серед класифікаційних ознак й класифікацій виділяють наступні:

1) залежно від форми відтворення основних фондів підприємства:

валові;

чисті;

2) залежно від призначення основних фондів підприємства:

виробничі;

невиробничі.

Для характеристики залучення та використання обсягів капітальних вкладень використовують наступні структури:

1) у народному господарстві країни або у його галузях – галузеву структуру;

2) у межах національної економічної території – територіальну структуру;

3) за формами відтворення основних фондів – відтворювальна структура;

4) за технологічними фазами інвестиційної діяльності – технологічна структура (питома вага витрат у валових інвестиціях на виконання проектних робіт, придбання устаткування, будівельно-монтажних та освоєння проектних показників функціонування об’єкту).

 

ІІ АНАЛІТИКО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА.

 

Економічна ефективність: її показники і методи оцінки

Показники ефективності використання праці

Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень

Фондовіддача

Сюди можуть бути віднесені такі показники:

- Фондовіддача;

- Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;

- Виробництво чистої продукції на 1 грн. середньорічного обсягу оборотних коштів;

- Відносна економія основних виробничих фондів;

- Відносна економія оборотних коштів;

- Оборотність оборотних коштів;

- Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;

- Питомі капітальні вкладення на одиницю введеної виробничої потужності;

- Питомі капітальні вкладення на одиницю приросту продукції;

- Термін окупності капітальних вкладень.

Фондовіддача розраховується за формулою:

де Т - обсяг виробленої продукції; Ф - вартість основних виробничих фондів, грн.

Розрахуємо показник фондовіддачі на підприємстві:

грн. 1998

грн. 1999

На підставі наших розрахунків видно, що на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів, доводиться 10,17 грн. і 10,44 грн. виробленої продукції в 1998 р. і 1999 р. відповідно.

У нашому випадку, показник фондовіддачі в 1999 р. по відношенню до 1998 р. збільшився на 0,27 грн. Як вже говорилося, динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається.

 

ІІІ ПРОЕКТНА ЧАСТИНА.

ВИСНОВКИ

 

У визначенні показників ефективності науковці пішли різними шляхами. Представники одного з них вважають за доцільне будувати систему показників ефективності. А остаточний висновок має зробити експерт, який аналізує цю систему показників, ураховує певні неформальні обставини, власний досвід. Інші вчені пропонують відразу обмежити множину факторів впливу і визначати комплексний показник ефективності. Відомі і методики, в яких спочатку визначається система показників, а потім до неї застосовуються певні правила згортання для отримання інтегральної оцінки.

Таким чином, капітальні вкладення-грошові кошти держави, підприємств і фізичних осіб, що спрямовуються на створення, оновлення основних фондів, на реконструкцію і технічне переозброєння підприємств. Капітальні вкладення грають дуже важливу роль в економіці будь-якої держави. Вони є основою для:

Ø розширеного відтворювального процесу;

Ø прискорення НТП (технічного переозброєння та реконструкції діючих підприємств, оновлення основних виробничих фондів, впровадження нової техніки і технології);

Ø підвищення якості продукції та забезпечення її конкурентноздатності, оновлення номенклатури і асортименту продукції;

Ø зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, збільшення обсягу продукції і прибутку від її реалізації.

Плануванню інвестицій повинен передувати глибокий аналіз їх економічного обгрунтування з урахуванням ризику та інфляційних процесів.

Відбір об'єктів для капіталовкладень повинен проводитися за критерієм-максимум ефективності при найменших витратах коштів і часу.

Кожен проект капітальних вкладень повинен мати чітко поставлені цілі:

Ø докорінне поліпшення якості продукції;

Ø поліпшення її споживчих властивостей, що гарантує ефективність продукції у споживача на світовому ринку і в країні;

Ø випуск екологічно чистої продукції;

Ø оздоровлення навколишнього середовища;

Ø комплексна переробка сировини і маловідходних або безвідходних виробництва;

Ø облік експортних потреб за допомогою кількісних показників.

Якщо жодна з поставлених цілей не досягається, а екологія об'єкта навіть погіршується, то від такого проекту слід відмовитися.

Для того щоб оновлення основних виробничих фондів проходило циклічно (кожні 5-10 років), потрібно вирішити проблему організації інвестиційного процесу-стиснути його в часі. Це означає, що кожен етап або стадія розробки проекту, будівництва, освоєння на повну проектну потужність виробничих об'єктів повинні здійснюватися в строго регламентовані терміни, а загальний термін реалізації інвестиційного проекту (програми) повинні бути в два-три рази менше тих термінів, протягом яких здійснюється будівництво в останні десятиліття в нашій країні. Це велика економічна проблема, тому що надмірна тривалість інвестиційного процесу знижує ефективність капітальних вкладень і зменшує поповнення національного доходу за рахунок вкладених у справу інвестицій.

Важливим питанням інвестиційного проекту є вибір найбільш ефективної форми організації дійового або нового підприємства (спеціалізація, кооперування, диверсифікація, комбінування, концентрація). Вибір кращого варіанта повинен бути доведений економічно. Район і місце розміщення нових виробничих потужностей у багатьох ситуаціях вибираються за допомогою економіко-математичних методів по групі підприємств на перспективний період.

Потрібно вивчати позитивний і негативний досвід організації виробництва в попередні періоди нашої економіки. Краще з цього досвіду слід повніше використовувати в практиці розвитку продуктивних сил.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Абчук Ст. Шлях до успіху, або курс бізнесу. — СПб: Світ і сім'я, 1998.

 

2. Аістова М. Д. Реструктуризація підприємства. — М., 2002.

 

3. Амоша А. Н. Економічна ефективність поліпшення умов праці. — Донецьк: НЕП HAH України, 1998. — 378 с.

 

4. Афонін В. В. Управління розвиток підприємства: Навч. посібник. — М 2002.

 

5. Бланк І. А. Фінансовий менеджмент: Навчальний курс. — К: Ніка-центр Ельга, 2002. -528 с.

6. Бойчик I. М. Економіка підприємства: Навч. посібник. — К: Атіка, 2004.-480 с.

 

7. Васильків В. Р. Організація виробництва: Навч. посібник. — К: КНЕУ, 2003. -524 с.

 

8. Волков О. В., Скляренко В. К. Економіка підприємства: Курс лекцій. — М., 2003.

 

9. Воронцовський А. В. Управління ризиками: Навч. посібник. — Спб., 2004.

 

10. Горфинкель В. Я. Економіка підприємства: Підручник. — 3-е изд. — М: ЮНИТИ, 2003. — 742 с.

 

11. Горфинкель В. Я. Економіка фірми: Підручник. — М: ЮНИТИ, 2003. — 543 с.

 

12. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV // zakon1.rаda.gov.ua

 

13. Грей До Управління проектами: Практ. керівництво. — М., 2003.

 

14. Гриньова В. М. Державне регулювання економіки. — Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2004. — 756 с.

 

15. Гріньов А. В. Організація та управління на підприємстві. — Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2004. — 329 с.

 

16. Грузинов В. П. Економіка підприємства (підприємницька): Підручник. — М, 2002.

 

17. Грехем X. Т. Управління людськими ресурсами: Навч. посібник,— М, 2003.

Зміст

ВСТУП…………………………………………………5

І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА………………………..7

1.1 Загальна характеристика капітальних вкладів…7

1.2 Системи показників капітальних вкладів……….11

1.3 Наслідки ефективності виробництва………..13

1.4 Методи оцінки ефективності капітальних вкладень……………………………………………18

1.5 Показники ефективності діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів……………….22

1.6 Показники стану і руху основних виробничих фондів…………………………………………………..24

1.7 Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондами………………………………….25

1.8 Показник ефективності використання основних фондів………………………………………………….26

2. Проблеми ефективності капітальних вкладень підприємствата їх подолання………………………......27

2.1 Економічна ефективність і чинники, що впливають на рівень економічної ефективності управління………28

2.2 Показники економічної ефективності управління і методика їх розрахунку…………………………………..30

ІІ АНАЛІТИКО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА………..36

3. Економічна ефективність: її показники і методи оцінки………………………………………………………..36

3.1 Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва…………………………………………………36

3.2 Загальна рентабельність і її зростання, факторний аналіз рентабельності виробництва……………………..37

3.3 Показники ефективності використання праці……..39

3.3.1 Показники продуктивності праці, темп зростання продуктивності праці…………………………………….41

3.3.2 Показник частки приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці……….41

3.4 Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень……41

3.4.1 Фондовіддача…………………………………………40

3.4.2 Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції………………………………………………….….43

3.4.3 Оборотність оборотних коштів…………………..43

3.5 Показники ефективності використання матеріальних ресурсів……………………………………..44

3.5.1 Відносна економія матеріальних витрат, зниження питомої витрати матеріалів…………………………....44

3.5.2 Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції……………………………………………...……..45 ІІІ ПРОЕКТНА ЧАСТИНА……………………………….46

4.1 Основні напрямки підвищення ефективності підприємства………………………………………………46

ВИСНОВКИ………………………………………………..52

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………54

 

 

ВСТУП

 

Інвестиції у відтворення основних фондів здійснюються у формі капітальних вкладень. Капітальні вкладення-витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів, спрямовані на відновлення і приріст основних фондів. До їх складу включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати (проектно-вишукувальні, геолого-розвідувальні, витрати з відведення земельних ділянок та ін.)

Для того щоб найкращим чином використовувати капітальні вкладення треба провести їх правильне і оптимальне розподіл, а для цього необхідно провести повне вивчення можливої ефективності від тих чи інших капітальних вкладень.

Ефективність є відношення результатів до витрат. Однак, таке, на перший погляд, просте визначення ефективності не відображає всієї складності питань, пов'язаних з її визначенням. Правильний облік і визначення витрат і результатів суспільної праці при визначенні економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки є основними умовами досягнення достовірного результату розрахунків.

У теорії та практиці відомо багато показників, що характеризують ефективність праці. Так, зіставляючи окремі види витрат з пов'язаними з ними елементами корисного ефекту отримують такі показники ефективності, як продуктивність праці, коефіцієнт корисної дії, коефіцієнт використання устаткування, а ставленням витрат до ефекту характеризують собівартість одиниці продукції, витрата палива на одиницю продукції і т.п. Всі ці показники ефективності відрізняються неповнотою: у них недостатньо враховуються або витрати, або ефект.

Ефективність використання капітальних вкладень в значній мірі залежить від їх структури. Розрізняють такі види структур капітальних вкладень: технологічну, відтворювальну, галузеву і територіальну.

Під технологічною структурою капітальних вкладень розуміються складу витрат на спорудження будь-якого об'єкту і їх частка в загальній кошторисній вартості.

Під відтворювальної структурою капітальних вкладень розуміються їх розподіл і співвідношення в загальній кошторисній вартості за формами відтворення основних виробничих фондів.

Під галузевою структурою капітальних вкладень розуміються їх розподіл і співвідношення по галузях промисловості і народного господарства в цілому.

Під територіальною структурою капітальних вкладень розуміються їх розподіл і співвідношення в загальній сукупності по окремих економічних районах, областях.

Сутність економічної ефективності капітальних вкладень полягає у підвищенні продуктивності суспільної праці, тобто у зниженні вартості продукції.

 

І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

 

Загальна характеристика капітальних вкладів

 

У процесі матеріалізації капітальних вкладень відтворюються силові та робочі машини, транспортні засоби, будівлі, споруди й інші засоби виробничого і невиробничого призначення. У такий спосіб капітальні вкладення через певний відтинок часу переходять у виробничі фонди, які долучаються до виробництва і дають ефект. Останній характеризує економічні, соціальні чи інші результати та господарську доцільність капітальних вкладень. Економічну ефективність капітальних вкладень визначають з метою обґрунтування напрямів і виявлення найвигіднішого варіанта будівництва нових або розширення й реконструкції діючих комплексів, нових технологічних процесів, комплексу машин. Основою оцінки доцільності капітальних витрат слугують порівнювання вигідності за умови обмеженості капіталу як ресурсу та забезпечення найбільших прибутків через реалізацію найкращого з кількох варіантів капітальних вкладень.

Капітальні вкладення, грають винятково важливу роль в економіці країни і будь-якого підприємства, так як вони є основою для:

Ø систематичного оновлення основних виробничих фондів підприємства і здійснення політики розширеного відтворення;

Ø прискорення науково-технічного прогресу і поліпшення якості продукції;

Ø структурної перебудови суспільного виробництва і збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства;

Ø створення необхідної сировинної бази промисловості;

Ø цивільного будівництва, розвитку охорони здоров'я, вищої та середньої школи;

Ø пом'якшення або розв'язання проблеми безробіття;

Ø охорони природного середовища і досягнення інших цілей.

Таким чином, інвестиції потрібні в першу чергу для оздоровлення економіки країни і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем, перш за все д

ля піднесення життєвого рівня населення.

2. Склад і структура капітальних вкладень

Склад і структура капітальних вкладень мають велике значення для обліку, аналізу і в кінцевому рахунку для підвищення ефективності капітальних вкладень. Знання складу і структури капітальних вкладень дозволяє представити їх більш детально, отримувати об'єктивну інформацію про динаміку капітальних вкладень, визначати тенденції їх зміни і на цій основі формувати ефективну інвестиційну політику і впливати на її реалізацію як на макрорівні, так і на мікрорівні, тобто на конкретному підприємстві.

Склад і структура капітальних вкладень залежать:

Ø від форми власності;

Ø характеру відтворення основних фондів;

Ø складу витрат;

Ø призначення капітальних вкладень.

Залежно від ознак, покладених в основу класифікації, структура капітальних вкладень підрозділяється на:

Ø галузеву

Ø територіальну

Ø технологічну

Ø відтворювальну

Ø за формами власності

Розподіл капітальних вкладень по галузях характеризує галузеву структуру. Її вдосконалення йде по шляху збільшення абсолютних і відносних капітальних вкладень у розвиток прогресивних (базових) галузей промисловості, від яких залежать підвищення економічної ефективності суспільного виробництва і темпи науково-технічного прогресу.

Першорядне значення для підвищення ефективності суспільного виробництва має поліпшення технологічної структури капітальних вкладень, розподілу їх між основними складовими частинами:

витратами на будівельно-монтажні роботи, вартістю обладнання, машин, механізмів, інструментів, інвентарю, іншими капітальними роботами і витратами.

Під технологічною структурою капітальних вкладень розуміються складу витрат на спорудження будь-якого об'єкту і їх частка в загальній кошторисній вартості.

Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних вкладень питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. По суті, технологічна структура капітальних вкладень формує співвідношення між активною і пасивною частиною основних виробничих фондів майбутнього підприємства.

Технологічна структура істотно впливає на ефективність капітальних вкладень. Збільшення в складі капітальних вкладень частки устаткування, а також виробничих споруд-найбільш активної частини основних фондів-у порівнянні з витратами на будівельно-монтажні роботи дозволяє виробляти відносне зниження капітальних вкладень на одиницю продукції, що випускається і тим самим підвищувати їх економічну ефективність. Поліпшення структури капітальних вкладень сприяє підвищенню технічного рівня підприємства, росту механізації й автоматизації виробництва.

На зміна технологічної стуктури впливає низка факторів перш за все науково-технічний прогрес в машинобудуванні будівельної індустрії:

зниження ваги і габаритів технологічного устаткування, підвищення його потужності і проіводітельності, всебічна забудова промислових підприємств.

Все це дозволяє знижувати кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва, збільшувати насиченість обладнання на виробничих площах промислових підприємств.

Все це дозволяє знижувати кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва, збільшувати насиченість обладнання на виробничих площах промислових підприємств.

Відтворювальна структура капітальних вкладень-це розподіл їх за основними формами відтворення основних виробничих фондів. Розраховується, яка частка капітальних вкладень у їхнє загальної величини спрямовується на:

на нове будівництво, реконструкцію, розширення діючих підприємств, технічне переозброєння, модернізацію.

Реконструкція-це процес докорінної перебудови діючого виробництва на базі технічного і організаційного вдосконалення, комплексного оновлення та модернізації основних виробничих фондів відповідно до вимог сучасної вітчизняної та зарубіжної науки і техніки. Реконструкція і розширення діючих підприємств дозволяють в більш короткі терміни і з меншими капітальними витратами, ніж при новому будівництві, нарощувати виробничі потужності, збільшувати обсяги виробництва продукції, скорочувати терміни освоєння знову введених у дію проектних потужностей, швидше оновлювати продукцію, що випускається на діючих підприємствах.

Технічне переозброєння-це процес підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва до сучасних вимог шляхом впровадження нової техніки і технології, модернізації та заміни обладнання високоефективним, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів.

Удосконалення відтворювальної структури полягає в підвищенні частки капітальних вкладень, що направляються на реконструкцію і технічне переозброєння діючого виробництва.

Теорія і практика свідчать про те, що реконструкція і технічне переозброєння виробництва набагато вигідніше, ніж нове будівництво, з багатьох причин:

по-перше, скорочується термін введення в дію додаткових виробничих потужностей;

по-друге, в значній мірі зменшуються питомі капітальні вкладення.

Територіальна структура капітальних вкладень-це розподіл їх за економічним районам. Її формування направлено на забезпечення прискореного розвитку промисловості.

Сенс вдосконалення територіальної структури капітальних вкладень полягає в тому, щоб вона дозволяла отримати максимум економічного і соціального ефекту.

Структура капітальних вкладень за формами власності-це розподіл капітальних вкладень за державними, орендними, акціонерним, інших колективних підприємствами, кооперативам тощо

Залежно від форми власності розрізняють:

Ø державні капітальні вкладення

Ø капітальні вкладення власників (акціонерних товариств, товариств та ін.)

Реалізація державних капітальних вкладень тісно пов'язана з інвестиційною політикою держави, а реалізація капітальних вкладень інших власників-з конкретною інвестиційною політикою інвесторів.