Тема 1. Предмет, метод та функції економічної теорії

 

 

Ідеї економістів і політичних мислителів і коли вони праві, і коли помиляються, – мають набагато більше значення, ніж заведено вважати. У дійсності вони правлять світом.

 

Дж.М.Кейнс

 

Люди, які ніколи систематично не вивчали економічну теорію, схожі на глухих, які намагаються оцінити звучання оркестру.

 

П.Самуельсон

 

Наука перебуває у вічному становленні.

 

В. Парето

 

Розпочинаючи будь-яку справу, людині необхідно усвідомити те, для чого вона її буде робити. Вивчення економічної теорії, розуміння економічних явищ дає можливість людині бути добре поінформованою у складному економічному світі. Економічна теорія дає відповіді на питання пов‘язані з інфляцією і безробіттям, дефіцитом бюджету і зміною відсотка за кредит, оподаткуванням та ефективністю соціальних програм держави. Людина купує і продає, наймається на роботу, отримує доходи і сплачує податки. Саме економічна теорія пояснює як людині в умовах обмежених ресурсів обрати найоптимальніше рішення, як захиститися від наслідків інфляції, куди вкладати свої гроші. Перша тема курсу

 

«Основи економічної теорії» – це ключ, що відмикає двері до надзвичайно цікавого світу економічних знань, необхідність яких сьогодні усвідомлює кожна людина.

 

Мета вивчення теми – з‘ясування найважливіших положень про предметі методи вивчення економічних процесів у суспільстві, закономірностей функціонування і розвитку виробництва, формування зацікавленості при вивченні основ економічної теорії.

 

У результаті вивчення теми студент повинен

 

знати поняття: економіка,політекономія,економічна теорія,економікс,

 

меркантилізм, маржиналізм, монетаризм, кейнсіанство, макроекономіка,

 

мікроекономіка, методи економічної теорії, економічні категорії, економічні закони, економічна політика;

 

вміти: аналізувати як зароджувалися економічні знання й формуваласяекономічна наука; сформулювати і пояснити предмет економічної теорії;

 

визначити, чим характеризуються сьогодні основні напрями економічної теорії;

 

пояснити, для чого треба вивчати економічну науку; пояснити, які методи використовує економічна наука і які логічні помилки можуть виникати під час вивчення економічних проблем; аналізувати особливості економічного сприйняття.

 

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА

 

Термін «економіка» вживається для позначення тієї сфери людської діяльності, у якій створюються життєві блага, які необхідні для задоволення людських потреб. Економіка суспільства характеризується певним типом власності, метою розвитку виробництва та методами господарювання. Саме тому економіка відображає історично визначену сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ.

 

Економічне життя суспільства розвивається, постійно змінюється і ускладнюється, кожне наступне покоління по-своєму уявляє власні проблеми.

 

Тому економічна теорія, яка відображає економічну дійсність, також розвивається безперервно і поступово.

 

Великі древньогрецькі мислителі Ксенофонт і Аристотель вводять термін

 

―економіка‖, який являє собою єдність двох начал: ойкос – дім, господарство і номос – закон, правило ведення господарства. Тобто економіка означає виробництво, яке необхідно вести за певними законами і правилами.

 

Як наука, економічна теорія сформувалася наприкінці ХУП – на початку ХУШ століття. Три століття вона розвивалася як політична економія. Термін

 

―політична економія‖ ввів Антуан Монкретьєн, який у 1615 р. опублікував працю

 

―Трактат політичної економії‖. Буквальний переклад запропонованого Монкретьєном терміна означає, що предметом економічної науки є організація та управління суспільним господарством.

 

В 1890 р. виходить в світ головна праця англійського економіста Альфреда Маршалла ―Principles of economics‖, яка дає назву економікс економічній науці,

 

що розвивається на Заході у ХХ столітті.

 

Економічна теорія вивчає, як суспільство використовує обмежені економічні ресурси з метою найповнішого задоволення індивідуальних і суспільних потреб. Вона досліджує, як потрібно організувати виробництво,

 

розподіл, обмін та споживання вироблених економічних благ в умовах обмежених економічних ресурсів і можливості їх альтернативного використання

 

Економічна наука використовує два рівні аналізу: макроекономічний і мікроекономічний. Макроекономіка – це наука, яка досліджує національну економіку в цілому і оперує такими агрегатними показниками як ВВП, ВНП,

 

ЧВП, національний дохід, загальний рівень зайнятості, інфляція, грошовий обіг,

 

сукупний попит, сукупна пропозиція тощо. Її завдання – з‘ясувати загальну схему структури економіки і зв‘язків між великими агрегатами, що формують національну економіку. Мікроекономіка вивчає поведінку домогосподарств,

 

фірм, галузі в ринкових умовах і аналізує виробництво і ціну конкретного товару,

 

витрати виробництва окремої фірми і формування максимального прибутку,

 

видатки сім‘ї, попит на окремий товар і його пропозицію тощо. Проблеми макроекономіки і мікроекономіки є взаємопов‘язані, доволі часто перетинаються,

 

чимало матеріалу аналізується на макро- і мікроекономічних рівнях.

 

Предмет науки розкриває «що» пізнається, відповідно «як» пізнається економічна діяльність розкриває метод. Методи економічної теорії – це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються економічні процеси і явища. Для вивчення економічної дійсності застосовується

 

індуктивний метод, за допомогою якого збираються та систематизуються факти,

 

а також встановлюються економічні принципи, тобто узагальнення, що

 

характеризують реальну поведінку ринкових суб‘єктів. Дедуктивний метод передбачає застосування економічної теорії, яка або приймається, або відкидається після перевірки фактами.

 

Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивченні економічної дійсності не можна користуватися конкретними прийомами і технічними засобами, які широко використовуються, наприклад, у природничих науках. Тут використовують наукове економічне мислення у вигляді наукової абстракції. Наукова абстракція як метод полягає у пізнанні реальних економічних процесів шляхом виділення найбільш характерних сторін певного явища,

 

очищених (абстрагованих) від всього випадкового чи другорядного. Результатом застосування цього методу є формулювання економічних категорій і законів.

 

Економічні категорії – це абстрактні поняття, які виражають суттєві властивості економічних процесів і явищ. Економічні закони відображають постійні причинно-наслідкові взаємозв‘язки і взаємозалежності між економічними процесами і явищами. До інших економічних методів відносять аналіз і синтез,

 

гіпотезу, економічне моделювання, математичний та графічний методи.

 

Сучасна економічна наука є результатом її тривалого історичного розвитку.

 

Як наука, економічна теорія сформувалася вкінці XYII – на початку XYIII

 

століття. Історично процес її розвитку можна представити такими основними школами: меркантилізм, фізіократизм, класична політична економія, марксизм,

 

маржиналізм, кейнсіанство, монетаризм.

 

Економічній теорії властива низка функцій. Пізнавальна функція означає,

 

що економічна теорія, досліджуючи економічні процеси і явища, дає людям розуміння економічної дійсності і економічних законів, за якими розвивається економіка. Сучасна економічна теорія пояснює причини економічної кризи у країні, аналізує альтернативні шляхи виходу з неї. Методологічна полягає в тому,

 

що економічна теорія є методологічною (теоретичною) базою для цілої системи економічних наук. Прогностична функція полягає у розробці довгострокових програм розвитку національної економіки. Виховна функція полягає в тому, що економічна теорія формує економічну культуру людини, розвиває логіку

 

сучасного ринкового економічного мислення, виховує потребу в економічних знаннях. Практична функція економічної теорії зводиться до того, що економічна теорія є теоретичною базою для наукового обґрунтування і розробки економічної політики держави. Практичне значення економічної теорії також полягає в тому, що ці знання здатні допомогти керівникові фірми краще визначити свою господарсько-фінансову політику, прогнозувати наслідки своїх дій в конкретних економічних умовах.

 

Отже, економічна наука не тільки описує і аналізує розвиток виробництва і проблеми, пов‘язані з ним, а й обґрунтовує відповідну економічну поведінку суб‘єктів господарювання. Тому розрізняють позитивну і нормативну економічну науку. Позитивна економіка формулює наукові уявлення про економічну ситуацію, вивчає факти реальної дійсності, встановлює причини і наслідки тих чи інших подій. Нормативна економічна наука узагальнює суб‘єктивні уявлення про те, якою має бути економіка, які конкретні економічні рішення є бажаними для розв‘язання тієї чи іншої економічної проблеми. Нормативні твердження виникають на рівні обґрунтування економічної політики держави.

 

Економічна політика держави – це цілісна система цілей, напрямів і методів

 

регулювання, які використовує держава з метою забезпечення стабільного розвитку

 

економіки. Вона завжди спирається на певні економічні концепції, на підставі яких розробляються економічні програми. Виробити економічну політику на засадах економічної теорії – справа не проста. Насамперед слід чітко визначити мету, якої бажано досягти, далі слід передбачити можливі наслідки заходів,

 

спрямованих на досягнення мети. І накінець, слід дати оцінку ефективності обраних економічних заходів. Завдяки оцінці можна вдосконалити інструментарій економічної політики. Економічна політика спрямована на досягнення таких цілей: економічне зростання, яке виступає основою підвищення життєвого рівня; повна зайнятість; економічна ефективність; стабільний рівень цін; економічна свобода; справедливий розподіл доходів; збалансований державний бюджет; торговельний баланс; екологічна безпека.

 

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЯК НАУКА

 

 

Економічна теорія –це наука,яка вивчає,як суспільствовикористовує обмежені економічні ресурси з метою найповнішого задоволення безмежних людських потреб.

 

 

Еволюція визначення предмета економічної теорії

 

Економічна школа (автори)	Визначення предмета економічної теорії
Давньогрецькі і давньоримські	Вчення про закони ведення домашнього господарства
мислителі
Меркантилісти, фізіократи, класична	Наука про створення, примноження та розподіл
політична економія	багатства нації
Марксистська політична економія	Наука про виробничі відносини, що виникають між
	людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та
	споживання благ на різних етапах людського розвитку
Сучасне трактування предмету економічної теорії
А.Маршалл	Це наука про сферу індивідуальних і суспільних дій
	людей, що найтіснішим чином пов‘язана зі створенням
	і використанням матеріальних основ добробуту
Е.Долан	Це наука про діяльністю людей за умов рідкісності
	ресурсів
Дж.Робінсон	Це наука про вивчення поведінки людей як зв‘язку між
	метою та обмеженістю засобів, що можуть мати
	альтернативні шляхи застосування
П.Самуельсон	Це наука про дії людей у процесі вибору обмежених
	ресурсів для виробництва різних товарів
К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю	Це наука про ефективне використання обмежених
	виробничих ресурсів або управління ними з метою
	досягнення максимального задоволення потреб людини