Асортимент, обсяг випуску ТА собівартість продукції

Виробничі підрозділи ВАТ	Асортимент виробів, од.
До спеціалізації	Після
Готові сукні	Фартухи	Готові
шерстяні	бавовняні	шовкові	шерстяні	бавовняні	шовкові	шерстяні	бавовняні
Головне підприємство	40 000	60 000	10 000	—	10 000		95 000	—
Фабрики:
· «Таврія-1»	30 000	40 000	—	30 000	20 000	—	—	110 000
· «Таврія-2»	45 000	—	35 000		15 000	80 000	—	—
· «Таврія-3»	—		15 000	20 000	60 000	—	—	—
· «Таврія-4»	10 000	12 000	—	40 000	—	40 000	—	—
Філії:
· ФГП-1	20 000	—	18 000		—	12 000	55 000	—
· ФГП-2	—	10 000	—	60 000	—	—	—	—
· ФГП-3	—	60 000	—	—	40 000	—	—	90 000
Разом	145 000	190 000	78 000	163 000	145 000	137 000	150 000	200 000

Таблиця 5.15

до ТА після спеціалізації виробництва у ВАТ «Таврія»

	Собівартість одиниці продукції до спеціалізації, грн
спеціалізації
сукні	Фартухи	Готові сукні	Фартухи
шовкові	шерстяні	бавовняні	шовкові	шерстяні	бавовняні	шовкові	шерстяні	бавовняні	шовкові
—	—	—	—		12,6	26,4	—	5,7	11,4
—	—	—	—		15,6	—	9,8	5,4	—
80 000	—	—	139 000		—	24,0	10,6	5,1	11,0
—	—	147 000	—	—	16,8	28,0	10,8	4,6	—
—	85 000	—	—		17,2	—	9,6	—	11,8
—	—	—	—		—	26,6	10,3	—	11,2
—	80 000	—	—	—	15,8	—	9,7	—	—
—	—	—	—	—	15,4	—	—	5,3	—
80 000	165 000	147 000	139 000	´	´	´	´	´	´

Заплановане вдосконалення організації виробництва шляхом його спеціалізації не потребує додаткових капітальних вкладень. Транспортні витрати внаслідок спеціалізації виробництва в цілому на ВАТ «Таврія» збільшаться з 2 до 4 % виробничих валових витрат на виробництво (собівартості) річного обсягу продукції. Собівартість виготовлення виробів у виробничих підрозділах ВАТ у результаті їх предметної спеціалізації, за попередніми розрахунками, має зменшитися в таких розмірах: суконь, виготов­люваних із шерстяних, бавовняних і шовкових тканин, відповідно на 6,9 та 8 %; фартухів з тих самих тканин — на 5, 7 і 8 %.

Визначити річну економію поточних витрат у вигляді абсолют­ного зниження собівартості продукції в результаті спеціалізації виробництва.

5.17. Розрахунок і зіставлення фактично досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. У табл. 5.16 наведено показники для оцінювання організаційно-технічного рівня вироб­ництва в АТ «Техномаш».

Таблиця 5.16

Показники для ВИЗНАЧЕННЯ
організаційно-технічного рівня
ВИРОБНИЦТВА ват«техномаш»

Показник	Вагомість показника	Значення показника
нормативне	фактичне
2003 р.	2004 р.	2005 р.
Технічний рівень виробництва
1. Рівень механізації та автоматизації виробництва	0,50	0,75	0,40	0,63	0,72
2. Рівень прогресивності технологічних процесів	0,25	0,80	0,45	0,65	0,75
3. Середній вік технологічних процесів, років	0,10	3,0	5,0	4,5	4,2
4. Середній строк експлуатації технологічного устаткування, років	0,08	5,0	8,2	7,5	7,0
5. Фондоозброєність праці персоналу, тис. грн/ос.	0,07	25,0	17,0	19,8	20,7
Організаційний рівень виробництва
6. Рівень спеціалізації виробництва	0,15	0,95	0,83	0,90	0,92
7. Рівень кооперування виробництва	0,08	0,60	0,45	0,50	0,57

Закінчення табл. 5.16

Показник	Вагомість показника	Значення показника
нормативне	фактичне
2003 р.	2004 р.	2005 р.
8. Коефіцієнт змінності роботи технологічного устаткування	0,10	2,2	1,8	1,85	1,95
9. Укомплектованість підприємства персоналом	0,15	100,0	85,0	90,0	94,8
10. Частка виробничих робітників у загальній чисельності персоналу	0,10	45,0	37,5	42,0	44,6
11. Коефіцієнт плинності кадрів	0,15	0,09	0,26	0,18	0,12
12. Витрати робочого часу, %	0,05	2,0	7,5	5,0	4,0
13. Коефіцієнт ритмічності виробництва	0,10	0,90	0,63	0,75	0,84
14. Коефіцієнт пропорційності процесів за потужністю	0,07	0,95	0,83	0,89	0,92
15. Коефіцієнт безперервності виробничих процесів	0,05	0,80	0,70	0,75	0,80

Рекомендовані коефіцієнти вагомості інтегральних технічного та організаційного рівнів виробництва становлять відповідно 0,55 і 0,45.

1. Обчислити інтегральний організаційно-технічний рівень виробництва в окремі роки.

2. Зробити висновок щодо зміни організаційно-технічного рів­ня виробництва в АТ «Техномаш» за аналітично оцінюваний період.

5.18. Визначення ефективності диверсифікації виробниц­тва в АТЗТ «Книга». У київському АТЗТ «Книга» з метою підвищення ефективності господарювання прийнято рішення щодо диверсифікації виробництва започаткуванням нового виробництва — виготовлення пакетів для рідких продуктів.

Продажна ціна технологічної лінії з виробництва пакетів для рідких продуктів, що охоплює безпосередньо вартість устаткування і таро-пакувальних робіт, становить 55 000 грн. Витрати на транспортування технологічної лінії від продуцента до місця її експлуатації дорівнюють 7 % продажної ціни комплекту устаткування, а витрати на монтажні та пусконалагоджувальні роботи — 5 % вартості технологічної лінії. Норматив оборотних коштів у запасні частини для устаткування, який зараховується до загальної величини необхідних інвестиційних ресурсів, установлено на рівні 3 % його балансової вартості.

Паспортна продуктивність технологічної лінії дорівнює 5000 пакетів на добу, а коефіцієнт використання потужності — 0,96. У розрахунковому році має бути 250 робочих днів.

Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 000 пакетів складаються з таких елементів: прямих матеріальних витрат — 53,5 грн; витрат на оплату праці з нарахуваннями й відрахуваннями на соціальне страхування — 15,6 грн; інших витрат — 6,5 грн. Відпускна ціна однієї тисячі пакетів дорівнюватиме 110 грн. Податок на прибуток — відповідно до чинного законодавства. Обчислити необхідний обсяг, коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій (капітальних вкладень) у диверсифікацію виробництва в АТЗТ «Книга».

РОЗДІЛ 6

Технічний розвиток і виробнича потужність

 

У розд. 6 подано 2 групи (сукупності) задач, що мають відповідні методичні особливості щодо їх розв’язання. Першу з них становлять задачі, зміст яких спрямований на: а) кількісне визначення технічного оснащення праці, рівня прогресивності технологічних процесів, стану технічного розвитку підприємств, досяг­нутого рівня механізації та автоматизації виробництва; б) розрахунки економічної ефективності використання нових видів технологічного устаткування та автоматичних ліній, різних форм підтримання на дієздатному рівні й розвитку техніко-техно­логічної бази виробничого підприємства, включаючи капітальний ремонт та оновлення діючого устаткування, технічне переозброєння й реконструкцію, розширення функціонуючих підприємств, спорудження та розміщення нових виробничих об’єктів. Друга група задач віддзеркалює методичні основи визначення величин і рівня використання виробничих потужностей різногалузевих підприємств та їхніх структурних підрозділів.

Насамперед варто нагадати, що фондоозброєність праці на певному підприємстві обчислюється діленням балансової вартості основних виробничих фондів на загальну чисельність персоналу, а механоозброєність праці — відношенням вартості машин та устаткування до облікової кількості робітників. Зіставлення названих показників за базовий і кілька наступних років уможливлює виявлення їхньої динаміки.

Коефіцієнт рівня прогресивності технології (k _ПТ) можна визначити, скориставшись формулою

(6.1)

де — відповідно коефіцієнт вагомості й відносне значення коефіцієнта використання металу; — відповідно ко­ефіцієнт вагомості й відносне значення частки заготовчої стадії технології; — відповідно коефіцієнт вагомості й відносне значення частки продукції, виготовлюваної за допомогою нової технології.

Обчислення інтегрального коефіцієнта технічного рівня окремої групи та всього парку металорізальних верстатів здійснюється за такою схемою. Спочатку розраховується середнє значення конкретного показника (коефіцієнта продуктивності; коефіцієнта ремонтомісткості; коефіцієнта питомої металомісткості; частки прогресивних видів устаткування; частки технічно та економічно застарілого устаткування) за всіма виокремленими групами металорізальних верстатів. Потім визначається інтеграль­ний показник технічного рівня окремої групи металорізальних вер­статів (токарних, свердлильних, фрезерних, шліфувальних тощо) множенням числового значення й коефіцієнта вагомості кожного окремого показника та підсумовуванням одержаних результатів (добутків). Зрештою, якщо помножити середні значення всіх п’яти показників на відповідні коефіцієнти їхньої вагомості й підсумувати добутки, то відтак буде знайдено числове значення шуканого інтегрального показника технічного рівня всього парку металорізальних верстатів підприємства.

Подібний алгоритм обчислення покладено в основу визначення інтегрального коефіцієнта механізації та автоматизації виробництва на окремих підприємствах з урахуванням числового значення й коефіцієнта вагомості (значущості) двох показників: загального ступеня охоплення персоналу механізованою працею й частки продукції, виготовлюваної за допомогою автоматизованих засобів праці. Такий самий методичний підхід рекомендується використовувати для інтегрального оцінювання рів­ня технічного розвитку окремих виробничих підприємств у розрахунковому році. Згідно з ним інтегральний коефіцієнт обчислюється на основі розрахункових значень і коефіцієнтів вагомості чотирьох показників: 1) рівня фондоозброєності праці; 2) рівня прогресивності технології; 3) технічного рівня використовуваного устаткування; 4) загального рівня механізації та автоматизації виробничо-управлінських процесів.

Визначення економічної ефективності використання різноманітних напрямів (елементів, форм) технічного розвитку підприємства й відтворення його матеріально-технічної бази здійснюється зазвичай за допомогою безлічі усталених показників, методику обчислення яких викладено в попередніх розділах навчального посібника. Зокрема, для оцінювання економічної ефективності окремих об’єктів чи напрямів технічного розвитку підприємства можна погодитися на застосуванні таких показників:

· використання поодиноких виробничих об’єктів матеріально-технічної бази (устаткування, автоматичних ліній, механізації технологічних процесів) — річного економічного ефекту у вигляді загальної економії поточних і капітальних витрат; терміну окупності інвестицій за рахунок зменшеної суми поточних витрат;

· розміщення та спорудження нових виробничих об’єктів — мінімальної величини зведених витрат, у тому числі з урахуванням транспортних витрат і дисконтованих інвестицій;

· здійснення інших інвестиційних проектів технічного розвит­ку, у тому числі реконструкції та модернізації техніко-техноло­гічних об’єктів, — коефіцієнта прибутковості й терміну окупності інвестицій, що перевищують їх нормативне значення; коефіцієн­та використання виробничих потужностей; приросту товарної продукції та обсягу її продажу; рівня фондовіддачі за продукцією і прибутком; зменшення питомих зведених витрат тощо;

· скорочення терміну спорудження нового виробничого об’єк­та — загального економічного ефекту, що складається з економії умовно постійних витрат і додаткового прибутку від дострокової реалізації інвестиційних ресурсів.

Для оцінювання ступеня ефективності витрат на капіталь­ний ремонт машини або ж капітальний ремонт і модернізацію, здійснюваних одночасно, розраховують коефіцієнти ефек­тивності витрат на капітальний ремонт діючої машини (е_р), а також на капітальний ремонт й модернізацію, суміщених у часі (е_рм), за формулами

(6.2)

(6.3)

де R_i, M — витрати відповідно на капітальний ремонт і модернізацію діючої машини; S _e — перевищення експлуатаційних витрат (собівартості виготовлення виробу) за капітально відремонтованою, капітально відремонтованою та модернізованою машиною над поточними витратами (собівартістю продукції) за новою машиною; B_н — витрати на придбання й уведення в дію нової машини; a, b — коефіцієнти, що характеризують відповідно співвідношення продуктивності й тривалості ремонтного циклу діючої (капітально відремонтованої чи капітально відремонто­ваної та модернізованої) і нової машини; Q _a— утрати від недо­амортизації діючої машини в разі її заміни на нову аналогічного призначення.

Коефіцієнти a і b, обчислені за формулами (6.2) і (6.3), можуть мати додатне, від’ємне чи нульове значення. Витрати на капітальний ремонт і модернізацію діючого устаткування можуть вважатися економічно ефективними за умови будь-якого додатного значення коефіцієнта.

Середньорічна величина виробничої потужності цеху підприємства обчислюється за методичною схемою визначення середньорічної балансової вартості основних фондів (див. розд. 1), а коефіцієнт її використання — діленням обсягу виготовленої в розрахунковому році продукції на середньорічну величину потуж­ності.

Величина виробничої потужності технологічної лінії (N_i) за розрахунковий період (рік, квартал) визначається як співвідношення фонду робочого часу (Т_р) у цьому періоді та трудомісткості одного виробу (деталі) (t_i), виражених в однакових одиницях вимірювання часу (год., хв):

(6.4)

Якщо ж треба обчислити виробничу потужність цеху підприємства, то використовують аналогічний обчислювальний алгоритм, але при цьому враховують кількість устаткування (m) провідної (найменш спроможної) його групи:

(6.5)

Відтак можна визначити фактичну кількість виготовлених (оброблених) деталей (Q) групою верстатів, урахувавши коефіцієнт використання верстатів (К _в):

(6.6)

Дещо специфічна методика застосовується для обчислення виробничої потужності складальної дільниці (складального цеху)підприємства (N _скл) Зокрема, для розрахунку річної її величини використовується формула

(6.7)

S _К — корисна виробнича площа дільниці (цеху); S _с — виробнича площа, необхідна для складання одного виробу; Д_р — кількість робочих днів розрахункового періоду; t _ц — тривалість циклу складання одного виробу, днів.

Визначення величини виробничої потужності підприємств різ­них галузей народного господарства має певні особливості. Зокрема, на металургійному комбінаті з повним технологічним циклом виокремлюються виробничі потужності доменного (N _д), сталеплавильного (N _с) і прокатного (N _п) виробництв (цехів).

Виробнича потужність окремих металургійних переділів розраховується за формулами

(6.8)

(6.9)

(6.10)

де V_i — корисний об’єм і -ї домни (доменної печі), м³; — коефіцієнт використання корисного об’єму і -ї домни (середній за квартал максимальної продуктивності у звітному році), т/м³; — коефіцієнт зростання добової продуктивності і -ї домни в розрахунковому році; Т_н — номінальний фонд часу роботи металургійних агрегатів, діб; t _{p i} — час на передбачувані ремонти агрегатів, діб; B _i — маса плавки (садка і -ї мартенівської печі), т; t _{п i} — тривалість плавки в і -й мартенівській печі, год; П_{г i} — годинна продуктивність і -го прокатного стану; k — кількість однотипних металургійних агрегатів.

Виробничу потужність прядильного (N _пр) і ткацького (N _тк) виробництв бавовняного комбінату визначають за формулами

(6.11)

(6.12)

де k _ВС — середньорічна кількість веретен у розрахунковому році, од.; П_г — годинна продуктивність прядильних машин у розрахунку на 1000 веретен; m — середній номер пряжі; Т_н — річний номінальний фонд часу роботи устаткування, год; t _p — передбачувані простої устаткування в ремонтах, год; k _ТВС — середньорічна кількість ткацьких верстатів, фіз. од.; П_гв — годинна продуктивність ткацьких верстатів, уточних ниток у розрахунку на один верстат; a — середня щільність по утоку на 1 см тканини, кількість ниток.

Задача. У шліфувальному цеху функціонують 15 шліфувальних верстатів. Цех працює в однозмінному режимі з тривалістю зміни 8,2 год. Кількість неробочих днів у розрахунковому році — 105. Трудомісткість оброблення однієї деталі на токарному верстаті становить 0,80 нормо-год. Коефіцієнт використання токарних верстатів дорівнює 0,70. Потрібно обчислити величину виробничої потужності та річну кількість виготовлених деталей.

Розв’язання.

Для визначення величини виробничої потужності шліфувального цехузастосуємо формулу (6.5):

Тобто нам невідомий річний фонд робочого часу устаткування (Т_р). Розрахуємо його як різницю загальної кількості днів на рік та кількості неробочих днів за рік, кількості днів простоїв верстатів у ремонтах, помножену на тривалість робочого фонду в один день:

Т_р = (365 – 105) × 8,2 = 2132 (нормо-год.)

Річний фонд робочого часу шліфувального цеху становить 2132 нормо-год. Тепер можна обчислити виробничу потужність цеху:

.

Розрахуємо річну кількість виготовлених деталей на шліфуваль­них верстатах за формулою (6.6):

Q = 39 975 × 0,7 = 27 983 (деталі)

Відповідь. Максимальна виробнича потужність, на яку спроможний шліфувальний цех, становить 39 975 деталей, а фактично він випускає 27 983 деталі.

6.1. Визначення й порівняння фондоозброєності та механоозброєності праці на підприємствах. На підставі показників, наведених у табл. 6.1:

1) розрахувати рівень фондо- і механоозброєності праці та його динаміку за порівнювані роки на кожному підприємстві;

2) порівняти розраховані показники й зробити загальний висновок щодо рівня фондо- та механоозброєності праці на зазначених підприємствах.

Таблиця 6.1

показники для розрахунку рівня фондо-
і механоозброєності праці на окремих підприємствах

Показник	Київський державний завод автоматики ім. Г. І. Петровського	Київське АТ «Оболонь»	АТ «Цегла Трипілля»
Базовий рік	Розрахунковий рік	Базовий рік	Розрахунковий рік	Базовий рік	Розрахунковий рік
Балансова вартість основ­них виробничих фондів, тис. грн	13 695	68 491	167 700	179 100	15 875	15 602
У тому числі:
вартість машин та устаткування, тис. грн		29 146	77 142	82 386
Загальна чисельність пер­соналу, осіб
У тому числі:
робітників, осіб

6.2. Визначення та аналіз рівня прогресивності технології на підприємствах. На підприємствах однієї галузі «Астрон» і «Софт» застосовуються різні технологічні процеси, які характеризуються техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Основні техніко-економічні показники
технологічних процесів, що застосовуються
у ВАТ «астрон» і «софт»

Показник	ВАТ «Астрон»	ВАТ «Софт»
Роки	Роки
1-й	2-й	3-й	1-й	2-й	3-й
Трудомісткість річної програми виробів за стадіями технології, тис. нормо-год:
· заготовча
· механообробна
· складальна
· разом
Трудомісткість продукції, виготовлюваної за допомогою нових технологічних процесів, тис. нормо-год
Коефіцієнт використання металу	0,68	0,70	0,71	0,64	0,65	0,67

Для визначення інтегрального рівня технології треба прийняти таку вагомість окремих показників: коефіцієнт використання металу — 0,45; частина заготовчої стадії технології — 0,35; частка продукції, виготовлюваної за новою технологією, — 0,20.

1. Визначити структуру стадій технологічних процесів за трудомісткістю й частку продукції, виготовлюваної за допомогою нових технологічних процесів за відповідні роки на обох підприємствах.

2. Обчислити інтегральний рівень технології за зазначеними в табл. 5.2 показниками у ВАТ «Астрон» і «Софт» та індекс його зростання за 1—3-й роки.

6.3. Визначення ефективнішого варіанта спорудження нового заводу. Запропоновано 2 варіанти спорудження нового заводу з техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

техніко-економічні показники двох
варіантів спорудження нового заводу

Показник	Варіанти спорудження заводу
1-й	2-й
Річний обсяг виробництва, т	90 000	136 000
Капітальні вкладення, грн	3 960 000	4 500 000
Собівартість річного випуску продукції, грн	3 250 000	3 510 000
Нормативний коефіцієнт ефективності капіталь­них вкладень	0,15	0,15

Довести економічно, який варіант спорудження нового заводу є ефективнішим.

6.4. Обчислення інтегрального коефіцієнта технічного рівня металорізальних верстатів у машинобудівному об’єднанні. Машинобудівне об’єднання «Денітехмаш» випускає спеціальну техніку для внутрішнього й зовнішнього ринків. Для виконання щорічної виробничої програми на ньому використовуються кілька груп металорізальних верстатів — токарних, свердлильних, фрезерних, шліфувальних тощо, кількісний склад і техніко-експ­луатаційні показники яких наведено в табл. 6.4.

Таблиця 6.4

Кількісний склад і техніко-експлуатаційні
показники окремих груп металорізальних
верстатів об’єднання «Денітехмаш»
за станом на початок розрахункового року

Показник	Групи металорізальних верстатів
Токарні	Свердлильні	Фрезерні	Шліфувальні	Інші
1. Кількість фізичних одиниць, що перебувають в експлуатації, од.
2. Коефіцієнт продуктивності порівняно з найкращими світовими зразками аналогічного устаткування	0,76	0,82	0,78	1,05	0,66

Закінчення табл. 6.4

Показник	Групи металорізальних верстатів
Токарні	Свердлильні	Фрезерні	Шліфувальні	Інші
3. Коефіцієнт ремонтомісткості (відношення кількості ремонтів до прогнозованого строку експлуатації)	1,1	1,0	1,2	0,9	0,9
4. Коефіцієнт питомої металомісткості порівняно з найкращими світовими зразками	0,80	0,74	0,82	0,76	0,84
5. Частка прогресивних видів у загальній кількості устаткування групи	0,20	0,15	0,12	0,14	0,08
6. Частка технічно та економічно застарілого в загальному парку групи устаткування	0,60	0,64	0,58	0,68	0,72

За експертною оцінкою, коефіцієнти вагомості (значущості) техніко-експлуатаційних показників становлять: коефіцієнт продуктивності — 0,25; коефіцієнт ремонтомісткості — 0,15; коефіцієнт питомої металомісткості — 0,2; частка прогресивних видів — 0,2; частка технічно та економічно застарілого устатку­вання — 0,2.

Обчислити: середні значення коефіцієнтів продуктивності, ремонтомісткості й питомої металомісткості, а також частки прогресивних видів, технічно та економічно застарілого устаткування за групою металорізальних верстатів у цілому; інтегральний показник технічного рівня окремих груп і загального парку металорізальних верстатів об’єднання «Денітехмаш».

6.5. Визначення рівня й динаміки механізації та автоматизації виробництва на підприємствах. Користуючись даними, наведеними в табл. 6.5, обчислити значення та динаміку зміни таких показників на окремих підприємствах: ступеня охоплення робітників механізованою працею; частки працівників, які використовують на своїх робочих місцях персональні комп’ютери; загального ступеня охоплення персоналу підприємства механізованою працею; частки обсягу продукції, виготовлюваної за допомо­гою автоматизованих засобів праці; інтегрального коефіцієнта механізації та автоматизації виробництва.

Таблиця 6.5

показники для визначення рівня й динаміки
механізації та автоматизації виробництва

Показник	Машинобудівні підприємства
«Комплекс»	«Фіоніт»	«Навігатор»
Базовий рік	Прогнозований рік	Базовий рік	Прогнозований рік	Базовий рік	Прогнозований рік
Загальна чисельність персоналу, осіб
Чисельність виробничих ро­бітників, осіб
Чисельність робітників, зай­нятих механізованою та автоматизованою працею, осіб
Кількість працівників, які використовують на своїх робочих місцях персональні ком комп’ютери, осіб
Загальний обсяг товарної продукції, тис. грн	27 600	30 100	18 100	19 800	12 400	14 200
Обсяг продукції, виготовлюваної за допомогою автоматизованих засобів праці, тис. грн

Під час розрахунків останнього показника рекомендується використати такі коефіцієнти значущості: загальний ступінь охоплення персоналу підприємства механізованою працею — 0,65; частка обсягу продукції, виготовлюваної за допомогою автоматизованих засобів праці, — 0,35.

6.6. Інтегральне оцінювання рівня технічного розвитку підприємства. Окремі показники, що використовуються для інтегрального оцінювання досягнутого та прогнозованого рівнів технічного розвитку трьох одногалузевих підприємств — ВАТ «Сента», «Карат», «СВ-плюс», наведено в табл. 6.6.

Таблиця 6.6

середньозважені показники для інтегрального оцінювання
стану технічного розвитку трьох підприємств

Показник	ВАТ
«Сента»	«Карат»	«СВ-плюс»
Базовий рік	Прогнозований рік	Базовий рік	Прогнозований рік	Базовий рік	Прогнозований рік
1. Рівень фондоозброєності праці щодо середньогалузевого показника	0,86	0,92	0,78	0,84	0,76	0,88
2. Коефіцієнт рівня прог­ресивності технології	0,454	0,492	0,516	0,548	0,420	0,488
3. Коефіцієнт технічного рівня використовуваного парку устаткування	0,672	0,696	0,708	0,732	0,664	0,703
4. Загальний коефіцієнт ме­ханізації та автоматизації виробничо-управлінських процесів	0,488	0,564	0,436	0,514	0,428	0,532

Дати інтегральну оцінку рівня технічного розвитку кожного ВАТ і визначити його найвищий рівень серед трьох зазначених підприємств, ураховуючи такі коефіцієнти вагомості наведених у таблиці показників: першого — 0,15; другого й третього — 0,25; четвертого — 0,35.

6.7. Обґрунтування доцільності впровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії на автомобільному заводі. На автомобільному заводі «Автопотяг-М» донедавна верхній корпус карбюратора двигуна збирали на складальних стендах уручну. Для міжопераційного передавання цього вузла використовували стрічковий конвеєр. Різьбові з’єднання оператор загвинчував за допомогою пневматичного інструмента.

З метою підвищити продуктивність праці спроектовано автоматизовану складально-зварювальну лінію оригінальної конструкції, яка оснащуватиметься чотирма автоматичними маніпуляторами й лазерною зварювальною установкою. Складання виробів за новим технологічним процесом здійснюється на пристроях-супутниках, що переміщуються по транспортній системі з приводними роликовими конвеєрами. Усі технологічні операції виконуються на виносних позиціях, розміщених на додаткових гілках транспортної системи, яка функціонує паралельно з основною технологічною трасою. Для передавання супутників з основної технологічної траси на додаткові гілки застосовуються спеціальні секції зсунення. Перед позиціями розташовано пристрої зчитування, що відбирають супутники з потрібним номером коду.

На складально-зварювальній лінії автоматично виконуються: передавання деталей; загвинчування клапана, штуцера та пробки; контрольні операції; зварювання повітряної заслінки з вісями на лазерній установці. Автоматизація складання верхнього корпуса карбюра­тора спричинила вивільнення від ручної праці 6 слюсарів механоскладальних робіт. Натомість, унаслідок застосування складнішого устаткування, збільшуються витрати на електроенергію, поточний ремонт і технічне обслуговування, амортизаційні відрахування.

Дані для розрахунків, якими можна обґрунтувати економічну доцільність упровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії, наведено в табл. 6.7.

Таблиця 6.7

показники для визначення
економічної доцільності впровадження
автоматизованої складально-зварювальної лінії

Показник	Складальний стенд	Автоматизована лінія
Річний обсяг виробництва, од.	320 000	320 000
Розцінка за одиницю виробу, коп.	13,2	4,5
Додаткова заробітна плата, %	10,0	10,0
Премія, %	25,0	25,0
Відрахування на соціальне страхування, %	37,0	37,0
Установлена потужність електродвигунів, кВт	—	3,2
Коефіцієнт використання електродвигунів:
· за часом	—	0,8
· потужністю	—	0,6
Ефективний річний фонд часу роботи устаткування, год	—
Тариф за використання 1 кВт·год електроенергії, грн	—	0,038

Закінчення табл. 6.7

Показник	Складальний стенд	Автоматизована лінія
Складність ремонту устаткування, рем. од.:
· механічної частини
· електротехнічної частини	—
Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування 1 рем. од. устаткування, грн:
· механічної частини	59,7	59,7
· електротехнічної частини	—	14,8
Амортизаційні відрахування, %	25,0	15,0
Балансова вартість устаткування, грн	39 700	176 500

Визначити річний економічний ефект від упровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії на автомобільному заводі «Автопотяг-М», якщо мінімально прийнятний коефіцієнт прибутковості інвестицій дорівнює 0,12.

6.8. Обґрунтування пункту розміщення нового промислового підприємства. Потреба внутрішнього ринку в електродвигунах становить 600 000 од./рік. Така потреба може бути задоволена через кілька років за умови спорудження нового підприємства потужністю 700 000 од. необхідних виробів за коефіцієнта її використання 0,86. У процесі техніко-економічного обґрунтування регіону розміщення нового підприємства встановлено, що на його вибір впливають не лише різні за величиною капітальні вкладення й валові витрати на виготовлення продукції, а й транспорт­ні витрати на доставку готових виробів до споживачів.

На підставі даних, наведених у т