Економічні параметри інвестиційних проектів

Проект	Інвестиції («–») і грошові потоки («+») за рік, тис. грн
1-й (розрахунковий)	2-й	3-й	4-й	5-й
1-й	– 1000	+ 750	+ 500
2-й	– 1000	+ 350	+ 350	+ 350	+ 350
3-й	– 500	+ 180	+ 180	+180	+ 180

Обґрунтувати економічну ефективність інвестиційних проектів за такими показниками: чистим приведеним доходом; рівнем рентабельності інвестицій.

4.29. Оцінювання ефективності кількох інвестиційних проектів та вибір найпривабливішого з них. Українська асоціація продовольчого машинобудування, яка об’єднує 22 підприємства й організації, здійснює інвестиційне проектування (розроблення, оцінку та вибір найефективніших інвестиційних проектів). На її замовлення розроблено 3 інвестиційні проекти — для виробничого об’єднан­ня «Полтавмаш» і Білопільського та Смілянського машинобудівних заводів. Показники для подальших розрахунків за кожним із трьох інвестиційних проектів наведено в табл. 4.16—4.18.

Таблиця 4.16

показники для оцінювання ефективності інвестиційного
проекту для Білопільського машинобудівного заводу

Показник	1-й рік	2-й рік
Квартал	Квартал
III	IV	I	II	III	IV
1. Інвестиції, грн	200 000	—	—	—	—	—
2. Обсяг виробництва, од.:
· лінія напівпотрошіння птиці
· цех з виготовлення м’ясних консервів	—
· установка рибо- й жироборош­номельна			—	—

Закінчення табл. 4.16

Показник	1-й рік	2-й рік
Квартал	Квартал
III	IV	I	II	III	IV
3. Валові витрати на виробниц- тво, грн:
· лінії напівпотрошіння птиці	20 412	20 412	20 412	20 412	20 412	20 412
· цеху з виготовлення м’ясних консервів	—
· установки рибо- й жироборош­номельна	11 169	11 169	—	—	11 169	11 169
4. Ціна реалізації одиниці продукції, грн:
· лінія напівпотрошіння птиці	25 200	25 200	25 200	25 200	25 200	25 200
· цех з виготовлення м’ясних консервів	—
· установка рибо- й жироборош­номельна	14 892	14 892	—	—	14 892	14 892
5. Амортизаційні відрахування, грн
6. Податок на прибуток, %	30,0	30,0	30,0	30,0	30,0	30,0
7. Дисконтний множник	1,0	0,9804	0,9612	0,9423	0,9239	0,9058

Таблиця 4.17

показники для оцінювання
ефективності інвестиційного проекту
виробничого об’єднання «Полтавмаш»

Показник	1-й рік	2-й рік
Квартал	Квартал
III	IV	I	II	III	IV
1. Інвестиції, грн	78 000
2. Обсяг виробництва, од.:
· маслоробний цех
· міні-молокозавод		—	—
· сироробний цех	—		—	—
· фермерське молокопереробне підприємство		—	—
3. Валові витрати на виробницт­во, грн:
· маслоробного цеху	45 380	45 380	45 380	45 380	45 380	45 380
· міні-молокозаводу	33 170	—	—	33 170	33 170	33 170
· сироробного цеху	—	62 820	—	—	62 820	62 820
· фермерського молокоперероб­ного підприємства	94 000	—	—	94 000	94 000	94 000

Закінчення табл. 4.17

Показник	1-й рік	2-й рік
Квартал	Квартал
III	IV	I	II	III	IV
4. Ціна реалізації одиниці продукції, грн:
· маслоробний цех	49 439	49 439	49 439	49 439	49 439	49 439
· міні-молокозавод	36 000	—	—	36 000	36 000	36 000
· сироробний цех	—	67 525	—	—	67 525	67 525
· фермерське молокопереробне підприємство	96 200	—	—	96 200	96 200	96 200
5. Амортизаційні відрахування, грн
6. Податок на прибуток, %	30,0	30,0	30,0	30,0	30,0	30,0
7. Дисконтний множник	1,0	0,9804	0,9612	0,9423	0,9239	0,9058

Таблиця 4.18

показники для оцінювання ефективності інвестиційного
проекту Смілянського машинобудівного заводу

Показник	Квартал
III	IV	I	II	III	IV
1	2	3	4	5	6	7
1. Інвестиції, грн	140 000	—	—	—	—	—
2. Обсяг виробництва, од.:
· устаткування для отримання ви­сокосортного борошна «Фермер»	—
· млин агрегатний вальцьовий	—	—
· борошномельний комплекс з вальцьовим млином	—
· агрегат борошномельний валь­цьовий	—
3. Валові витрати на виробництво, грн:
· устаткування для отримання ви­сокосортного борошна «Фермер»	—	10 240	10 240	10 240	10 240	10 240
· млина агрегатного вальцьового	—	—	20 665	20 665	20 665	20 665
· борошномельного комплексу з вальцьовим млином	—
· агрегату борошномельного вальцьового	—	11 910	11 910	11 910	11 910	11 910
4. Ціна реалізації одиниці продукції, грн:
· устаткування для отримання ви­сокосортного борошна «Фермер»	—	12 642	12 642	12 642	12 642	12 642

Закінчення табл. 4.18

Показник	Квартал
III	IV	I	II	III	IV
1	2	3	4	5	6	7
· млин агрегатний вальцьовий	—	—
· борошномельний комплекс з вальцьовим млином	—
· агрегат борошномельний валь­цьовий	—	12 650	12 650	12 650	12 650	12 650
5. Амортизаційні відрахування, грн
6. Податок на прибуток, %	30,0	30,0	30,0	30,0	30,0	30,0
7. Дисконтний множник	1,0	0,9804	0,9612	0,9423	0,9239	0,9058

Оцінити ефективність кожного інвестиційного проекту за загальноприйнятими показниками (чистою теперішньою вар­тістю, чистим прибутком, коефіцієнтом прибутковості й терміном окупності інвестицій).

4.30. Визначення ефективності підприємницького проекту придбання, експлуатації та продажу невеликого заводу керамічного посуду. За власною ініціативою група підприємців розглядає можливість придбати на аукціоні невеликий завод керамічного посуду. Вартість цього підприємства становитиме щонайбільше 15 000 тис. грн. Крім того, за попередніми розрахунками, для модернізації цього підприємства впродовж першого року його експлуатації необхідно витратити ще 500 тис. грн. Проте при цьому очікується, що протягом наступних 8 років, починаючи з 2-го, функціонування заводу забезпечуватиме щорічні грошові надходження в розмірі 2500 тис. грн. На початку 9-го року експлуатації заводу передбачається його продаж за залишковою вартістю, яка, за розрахунками, дорівнюватиме 8000 тис. грн. Рівень дохідності проданої нерухомості становитиме не менш як 10 %. За розрахун­ковий узяти 1-й рік реалізації інвестиційного проекту.

Обчислити: чистий приведений дохід; індекс рентабельності проекту; термін окупності вкладеного капіталу.

4.31. Обґрунтування доцільності вдосконалення виробництва. Для розроблення в базовому році досконалішої технології виробниц­тва двигунів необхідні капітальні вкладення капіталу в розмірі 200 тис. грн. Виробничі одноразові витрати становитимуть наступного року 450 тис. грн. Щороку передбачається випуск 500 од. продукції за відпускною ціною 1250 грн та рентабельності виробництва продукції 25 %. Амортизаційні відрахування становлять 20 % собівартості продукції. Дисконтна ставка 10 %. Розрахунки обмежити шістьма роками. Обґрунтувати доцільність удосконалення технології виробництва двигунів щонайменше за двома показниками.

 

 

РОЗДІЛ 5

Науково-технічний
та організаційний прогрес

Розд. 5, як видно з його назви, охоплює два взаємодоповнюючі блоки задач. У першому містяться задачі, за змістом пов’язані з науково-технічним прогресом, і розрахунки потребують вартісної оцінки основних результатів використання нових засобів і предметів праці, визначення та аналізу економічної ефективності застосування у виробничій сфері нових технологій, технологічного устаткування, конструкційних і допоміжних матеріалів, механізації та автоматизації виробничих процесів і процесів управління. Другий блок складається зі значної кількості задач, що охоплюють організаційний прогрес, зокрема обчислення рівня та ефективності процесів концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування й диверсифікації виробництва. Завершальною для розділу є комплексна задача з визначення інтегрального організаційно-технічного рівня виробництва на гіпотетичному підприємстві.

Вартісне оцінювання результатів використання виготовлених упродовж кількох років нових засобів праці здійснюється перемножуванням ціни та продуктивності одиниці й обсягу їх щорічного використання в усіх сферах. При цьому для безпомилкового визначення обсягу використання нових засобів праці за роками розрахункового періоду доцільно побудувати спеціальну таблицю із зазначенням років їх експлуатації та сфер використання. Вартісне оцінювання результатів використання нових предметів праці зводиться до визначення сукупного обсягу виробництва відповідної кількості продукції у вартісному виразі за всіма сферами застосування. Методично розрахунки здійснюються в такій послідовності: 1) обчислюється можливий обсяг виробництва продукції з нових предметів праці за сферами використання діленням обсягу застосування нових предметів праці за певний рік на нормативну величину їх витрати на 1 виріб; 2) визначається вартісна оцінка основних результатів використання нових предметів праці множенням ціни одиниці продукції на річ­ний обсяг її виготовлення за кожною сферою застосування; 3) здобуті результати розрахунків за сферами використання нових матеріалів підсумовуються й таким способом визначається шуканий показник.

Основним показником ефективності переважної більшості об’єктових напрямів науково-технічного прогресу слугує річний економічний ефект. Методичний підхід до його визначення диференціюється залежно від груп заходів у галузі науково-технічного прогресу.

Розрахунок річного економічного ефекту від механізації та автоматизації виробництва, застосування нових технологічних процесів, що забезпечують економію виробничих ресурсів за умови випуску однотипної продукції , здійснюється за формулою різниці зведених витрат:

(5.1)

де З₁, З₂ — зведені витрати на виготовлення одиниці продукції за допомогою відповідно базової (індекс «1») і нової (індекс «2») техніки чи технології; А₂ — річний обсяг виробництва продукції (виконання роботи) за допомогою нового заходу науково-технічного спрямування, фіз. од.

Для розрахунків річного економічного ефекту від виробництва й використання нових засобів праці застосовують модифіковану формулу різниці зведених витрат, що враховує коефіцієнти зростання продуктивності (k _ЗП) і зміни довговічності (строку служби) (k_t) нового засобу праці порівняно з базовим, а також економію споживача за весь строк експлуатації нового засобу праці (Е_с). Ця формула має такий вигляд:

(5.2)

де А₂ — річний обсяг виробництва нового засобу праці.

При цьому величина Е_с розраховується за формулою чистої економії експлуатаційних витрат:

(5.3)

де — річні експлуатаційні витрати споживача за умови використання відповідно базового (індекс «1») і нового (індекс «2») засобу праці в розрахунку на обсяг продукції (роботи), виготовлюваної (виконуваної) за допомогою нового засобу праці;
Е_н — нормативний (прийнятний) коефіцієнт ефективності (прибутковості, рентабельності) інвестиційних ресурсів споживача нового засобу праці; — сукупні капітальні вкладення споживача за умови використання базового й нового засобів праці.

Під час визначення річного економічного ефекту від виробництва й використання нових предметів праці застосовується модифікована формула різниці зведених витрат:

(5.4)

де — питома витрата відповідно базового й нового предметів праці на одиницю виготовленої споживачем продукції; Е_ПС — питома економія поточних і капітальних витрат у споживача у розрахунку на одиницю споживаного нового предмета праці; А₂ — річний обсяг виробництва нового предмета праці.

Річний економічний ефект від виготовлення нової кінцевої продукції підвищеної якості й конкурентоспроможної на ринку, у тому числі товарів споживчого призначення, можна визначити за формулою (4.8).

На госпрозрахунковому рівні річний економічний ефект визначається окремо в продуцента й споживача технічних новин, а також народногосподарський (сукупний) економічний ефект, що є алгебраїчною сумою ефектів виробника й споживача нової техніки та технології. Для повнішого (комплексного) оцінювання ефективності технічних новин і нововведень можуть використовуватися, крім річного економічного ефекту, інші окремі показники: річна чи загальна економія відокремлених видів за поточними і капітальними витратами, зростання продуктивності праці, зниження трудомісткості виробів, вивільнення працівників, ко­ефіцієнт (індекс) прибутковості чи термін окупності інвестиційних ресурсів як обернені вимірники тощо. При цьому останні 2 показники (коефіцієнт прибутковості та термін окупності інвестицій) дозволяється розраховувати на основі не грошового потоку, а прибутку (валового, чистого). Насамкінець варто виокремити необхідність у відповідних випадках визначення соціального ефекту від виробництва та застосування нових засобів і предметів праці, товарів споживацького призначення, підвищення рівня екологізації виробництва. У загальну вартісну оцінку соціального ефекту можуть включатися передусім такі його складники, як економія фонду заробітної плати внаслідок усунення важких умов праці, зменшення витрат на оплату листків непрацездатності, скорочення обсягу капітальних вкладень в охорону праці тощо.

Рівень спеціалізації виробничого підприємства (об’єднання, корпорації) тієї або іншої галузі народного господарства визначається коефіцієнтом спеціалізації, що розраховується як частка основної (профільної) продукції в загальному обсязі товарної продукції відповідного суб’єкта господарювання. При цьому важливо зазначити, що основною (профільною) вважається та продукція, заради виробництва якої створювалося (будувалося) спеціалізоване підприємство певної галузевої підпорядкованості. Об’єктивно зумовлений спеціалізацією вироб­ництва рівень розвитку кооперування певного підприємства з іншими використовується коефіцієнт кооперування, що харак­теризує частку купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів у повній собівартості товарної продукції підприємства-виробника.

Оптимальний розмір підприємства (об’єднання), економічна ефективність розвитку спеціалізації, кооперування й комбінування виробництва визначаються на підставі показника загальних (питомих) зведених витрат з урахуванням додаткових чинників (транспортних витрат, вартості витрат сировини й матеріалів, капітальних вкладень у суміжні галузі та інфраструктуру). З огляду на це формула зведених витрат для вибору (обґрунтування) оптимальних розмірів підприємства має такий вигляд:

(5.5)

де В _nі — транспортні витрати на доставку сировини (матеріалів) для виробництва та готової продукції споживачам; Q _i — вартість утрат сировини (матеріалів) і готової продукції у процесі транспортування та зберігання; — капітальні вкладення (інвестиції) у створення (спорудження) підприємства і -го розміру; — додаткові інвестиційні ресурси у водопостачання, комунікаційні системи та очисні споруди, транспорт.

Для визначення економічної ефективності концентрації, спеціалізації, кооперування й комбінування виробництва обчислюється загальний річний економічний ефект Е_ЕР у вигляді різниці зведених витрат з урахуванням транспортних витрат до (індекс «1») та після (індекс «2») підвищення рівня розвитку відповідної суспільної форми організації виробництва в розрахунку на річний обсяг випуску продукції (ВП₂) після проведення заходів щодо розвитку певної форми організації виробництва за формулою

(5.6)

де — зведені витрати, відповідно до та після підвищення рівня суспільної форми організації виробництва;

— транспортні витрати, відповідно до та після підвищення рівня суспільної форми організації виробництва;

— нормативний коефіцієнт ефективності;

— капітальні витрати, відповідно до та після підвищення рівня суспільної форми організації виробництва.

При цьому враховуються також поодинокі оцінні показники: відносне збільшення обсягу виробництва, приріст прибутку, зрос­тання продуктивності праці, фондовіддачі та рентабельності продукції, абсолютне й відносне зменшення окремих елементів поточних витрат.

Визначення економічної ефективності диверсифікації виробництва, яка стає однією з поширених форм його організації за умови посилення конкуренції продуцентів на ринку, має ґрунтуватися на обчисленні кількох взаємопов’язаних показників: зростання обсягу торгу від реалізації диверсифікованої продукції, приросту валового й чистого прибутку, коефіцієнт прибутковості та терміну окупності інвестицій у подальший розвиток диверсифікації виробництва. При цьому варто наголосити, що коефіцієнта прибутковості та термін окупності потрібно розраховуватися неодмінно з використанням дисконтованих (зведених до теперіш­ньої вартості) щорічних інвестицій та грошових потоків.

Інтегральний коефіцієнт організаційно-технічного рівня виробництва визначається застосуванням двох розрахункових операцій. Під час першої з них обчислюється окремо коефіцієнт технічного та організаційного рівня виробництва (k _ТPВ, k _OPВ) за формулою

, (5.7)

де q _{в і} — коефіцієнт вагомості і -го показника певної їхньої сукупності, що відібрані для визначення технічного та організаційного рівнів виробництва;

П_{р і} , П_{н і} , — відповідно розрахункове й нормативне за конкретний рік значення і -го показника технічного чи організаційного рівня виробництва; n — кількість показників у групі, що використовуються для визначення окремо технічного та організаційного рівнів виробництва.

Друга розрахункова операція зводиться до безпосереднього визначення шуканого інтегрального коефіцієнта організаційно-технічного рівня виробництва шляхом середньозваженої інтеграції коефіцієнтів, що характеризують окремо технічний та організаційний рівні виробництва, на основі заданої їхньої вагомості.

Задача. Визначити величину комерційного ефекту у виробника та споживача нової формувальної машини. Витрати на виробництво формувальної машини становлять 5250 грн, рентабельність виробництва — 42 %, ставка податку на прибуток — 30 %. Використання машини дає можливість довести потужність цеху до 30 тис. од. на рік. Ціна виробу — 1,7 грн, а собівартість — 1,02 грн. Супутні капіталовкладення дорівнюють 500 грн щороку. Термін експлуатації машини згідно технічної документації — 4 роки.

Розв’язання.

Комерційний ефект підприємства виробника обчислимо як величину прибутку за вирахуванням податку:

П = 5250 · 0,42 · 0,7 = 1543,5 грн

Комерційний ефект у споживача машини:

E = Результати — Витрати

Результати за рік = 30 тис · 1,7 = 51 тис. грн

Результати за весь термін експлуатації = 51 тис · 4 = 204 тис. грн

Витрати за перший рік = 5250 + 30 тис · 1,02 + 500 = 36350 грн

Витрати за наступні три роки = (30 тис · 1,02 + 500) · 3 = 93300 грн

E = 204000 – 93300 = 110700 грн

Відповідь. Комерційний ефект підприємства становить 1543,5 грн, а споживача 93300 грн

5.1. Обґрунтування доцільності застосування нової технології зварювання. На автомобільному заводі змонтовано нову автоматичну лінію складання кузова легкового автомобіля. Це дало можливість використати у виробництві досконалішу технологію зварювання окремих деталей, яка забезпечує істотне підвищення продуктивності праці та зниження поточних валових витрат.

Завдяки застосуванню нової технології зварювання валові витрати на виготовлення (собівартість) одиниці продукції зменшилися з 3680 до 3520 грн. Оптова ціна одиниці продукції становить 4100 грн.

Нову автоматичну лінію розраховано на випуск 120 тис. кузовів щороку. В її придбання та введення в дію вкладено 75 280 тис. грн інвестицій.

Обґрунтувати економічну доцільність застосування нової технології зварювання кузова легкового автомобіля, розрахувавши:

1) коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) реалізації технологічного проекту;

2) строк окупності капітальних вкладень;

3) рівень рентабельності нової автоматичної лінії.

5.2. Вартісне оцінювання результатів та ефективності використання нових засобів праці. Нові засоби праці призначені для випуску одного виду продукції у двох сферах національної економіки. Раціональний термін експлуатації нових засобів праці, які випускаються впродовж трьох років, становить 5 років. При цьому продуктивність нових засобів праці змінюється в часі, що підтверджують дані, наведені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Динаміка продуктивності нових засобів праці
впродовж раціонального терміну
їх експлуатації, од.

Продуктивність	Рік експлуатації
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
У 1-й сфері використання
У 2-й сфері використання

Обсяги випуску й використання нових засобів праці за сферами використання та ціну одиниці продукції, що випускається за їхньою допомогою, наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Обсяги випуску й використання нових
засобів праці та ціна одиниці виготовлюваних
за їх допомогою виробів

Показник	Рік випуску та експлуатації засобів праці
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й
Обсяг випуску нових засобів праці, од.				´	´	´	´	´
Обсяг використання нових засобів праці, од.:
у 1-й сфері	´
2-й сфері	´							´
Ціна одиниці продукції, що виготовляється, грн:
у 1-й сфері	´
2-й сфері	´			12,5	12,5	12,5	12,5	12,5

Дати вартісну оцінку основних результатів та ефективності використання нових засобів праці.

5.3. Обґрунтування економічної доцільності використання нових електродів для зварювальних робіт. Україна зазнавала гострого дефіциту рутилового концентрату, що використовувався як основа технологічного покриття найпоширеніших марок електродів. Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України після виконання комплексу наукових досліджень запропонував використовувати для виготовлення нових електродів ільме­нитовий концентрат одного з вітчизняних родовищ.

Лабораторні випробування й дослідно-промислова перевірка електродів АНО-6М показали, що за комплексом властивостей такі електроди максимально наближені до електродів з покриттям рутилового типу, а собівартість їх виготовлення в середньому на 10 % менша. Порівняльні показники щодо обсягів виробництва й собівартості виробів на кількох українських підпри­ємствах, які освоїли виробництво нових електродів марки АНО-6М замість раніше виготовлюваних електродів марки АНО-4, зазначено в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Середньорічний обсяг і собівартість виготовлення
порівнюваних електродів для електрозварювальних робіт

Назва підприємства	Середньорічний обсяг випуску електродів АНО-6М, т	Собівартість виготовлення електродів, грн/т
АНО-4	АНО-6М
ВАТ «Завод пускових двигунів»	8,5
АТЗТ «Металовироби»	9,8
Державне підприємство «Будмашина»	5,7
Сталепрокатний завод «Калібр»	14,0
Разом	38,0	´	´

Обчислити загальний річний економічний ефект від запровадження нових електродів АНО-6М на кількох підприємствах України.

5.4. Визначення вартісної оцінки основних результатів використання нових предметів праці. Спираючись на інформацію, наведену в табл. 5.4, визначити вартісну оцінку основних результатів використання нових предметів праці в кількох вироб­ничих сферах.

Таблиця 5.4

Обсяг використання нових предметів
праці та ціни одиниці продукції

Показник	Сфера використання предметів праці
1-ша	2-га	3-тя	4-та
Обсяг застосування нових предметів праці, кг	70 000	20 000	20 000	16 000
Витрата предметів праці на одиницю продукції, кг	2,0	2,5	1,0	3,2
Ціна одиниці продукції, грн	40,0	30,0	25,0	65,0

5.5. Розрахунок економічного ефекту від уведення в дію установки для приготування рідкорухомої суміші. На машинобудівному підприємстві «Аверс» замість глиняних стержнів, що застосовувалися в ливарному виробництві, використано винахід — установку для приготування рідкорухомої суміші. Це уможливило зниження трудомісткості виготовлення стержнів, усунути їх теплове сушіння, зменшити витрати стисненого повітря, пиломатеріалів і чорних металів для виробництва каркасів. Інформацію для розрахунку економічного ефекту від використання зазначеного винаходу наведено в табл. 5.5.

Таблиця 5.5

Порівняльні показники процесів виготовлення
глиняних стержнів і рідкорухомих сумішей

Показник	Базовий рік (виробництво глиняних стержнів)	Рік використання винаходу технології приготування рідкорухомої суміші
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Обсяг виробництва чавунного литва, т	15 000	15 100	15 600	16 500	18 000	20 000
Вартість камерної сушарки, грн:
· повна	70 000	—	—	—	—	—
· залишкова	30 000	—	—	—	—	—
· ліквідаційна		—	—	—	—	—
Вартість установки для приготування рідкорухомої суміші (з урахуванням доставки та монтажу), грн	—	320 000	322 500	325 000	327 500	330 000
Собівартість виготовлення стержнів у розрахунку на 1 т литва, грн

Обчислити загальну суму інвестицій в освоєння виробництва рідкорухомої суміші для ливарного цеху й величину економічного ефекту за кожний розрахунковий рік п’ятирічного періоду. На підставі порівняння витрачених інвестиційних ресурсів та очікуваного економічного ефекту зробити висновок щодо ефективності використання нових матеріалів у ливарному виробництві.

5.6. Визначення ефективності запровадження прогресивного способу ультразвукового оброблення штампованих плат. На приладобудівному підприємстві «Мікроприлад» запроваджено прогресивний спосіб ультразвукового оброблення за допомогою інструмента, що обертається, отворів у штампованих платах із ситалу. Це дало можливість істотно підвищити продуктивність праці, знизити собівартість оброблення плат і зменшити втрати від браку продукції.

Порівняльні техніко-економічні показники за базовим і новим технологічними процесами наведено в табл. 5.6.

Таблиця 5.6

дані для розрахунку економічного ефекту від застосування
ультразвукового оброблення штампованих плат

Показник	Одиниця вимірювання	Технологічний процес
базовий	новий
Річний обсяг виготовлення друкованих плат	од.
Трудомісткість свердління однієї печатної плати	хв.
Погодинна тарифна ставка	грн	0,75	0,75
Коефіцієнт, що враховує доплати до основної заробітної плати й відрахування на соціальне страхування	—	1,45	1,45
Річна витрата інструменту	од.
Ціна одиниці інструмента	грн	8,0	27,5
Коефіцієнт амортизації та експлуатації інструменту	—	1,25	1,25
Потужність електродвигунів	кВт	2,8	0,9
Коефіцієнт використання електродвигунів за часом і потужністю	—	0,76	0,68
Тариф на електроенергію	грн/(кВт·год)	0,07	0,07
Балансова вартість устаткування	грн	28 000	40 000
Виробнича площа, яку займає устаткування	м^2	8,0	4,0
Вартість одиниці виробничої площі	грн/м^2
Амортизаційні відрахування від вартості:
· устаткування	%	15,0	15,0
· виробничої будівлі	%	5,0	5,0
Дійсний річний фонд часу роботи устаткування	год
Вартість однієї машино-години роботи устат­кування	грн/год	0,45	0,20
Собівартість однієї печатної плати (до її свердління)	грн	8,50	8,50
Коефіцієнт, що враховує втрати від браку	—	0,4	0,2

Визначити річний економічний ефект використання нового способу оброблення печатних плат, якщо нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій становить 0,1.

5.7. Вибір форми виробництва чи придбання в порядку кооперованих зв’язків комплектуючих деталей. Перед підприємством «Інфоприлад», яке започаткувало й активно нарощує виробництво електроустаткування, постала дилема: виготовляти за допомогою власного устаткування необхідні для комплектування готових приладів 2500 од. деталей КД-10250 або ж купувати їх у порядку кооперованих зв’язків за договірною ціною 37 грн за одиницю.

Якщо буде прийнято рішення щодо виготовлення деталей
КД-10250 самим підприємством «Інфоприлад», то валові витрати на їх виробництво в необхідній кількості становитимуть за окремими елементами, грн:

· прямі матеріальні витрати — 40 000;

· прямі витрати на оплату праці — 20 000;

· змінні накладні витрати — 15 000;

· постійні витрати — 50 000.

Знайти економічно вигідний варіант комплектування готових виробів деталями КД-10250.

5.8. Розрахунок річного економічного ефекту від виробництва і використання пластмасових деталей замість металевих. В одному з виробничих об’єднань приладобудівного профілю для виготовлення апарата АТФ-20 почали застосовувати ряд пластмасових деталей замість металевих. Це уможливило значне зниження валових витрат на виготовлення (собівартість) одиниці виробу.

Для випуску пластмасових деталей було придбано й установ-лено спеціальне устаткування. Вивільнені верстати використовуються на іншій виробничій дільниці механічного цеху. Решту даних для відповідних економічних розрахунків наведено в табл. 5.7.

Таблиця 5.7

дані для визначення ефективності
застосування деталей із пластмас у виробничому
об’єднанні приладобудівного профілю