Основні показники діяльності ат «ракурс» 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні показники діяльності ат «ракурс»



Показник Звітний рік Розрахунковий рік
Товарна продукція, тис. грн 12 640 19 970
Виробничі основні фонди, тис. грн   17 770
Персонал, осіб    
Продуктивність праці, тис. грн 114,91 153,62
Фондовіддача, грн 1,32 1,12

Розрахувати абсолютну зміну фондовіддачі під впливом продуктивності праці, чисельності персоналу й вартості основних виробничих фондів.

1.23. Обчислення показника фондомісткості продукції в базовому й розрахунковому роках. Вартість основних фондів підприємства «Ромтекс» на початок базового року становила 5860 тис. грн. З 1 травня того самого року введено в дію нових основних фондів на суму 980 тис. грн, а з 1 жовтня виведено з експлуатації спрацьовані основні фондів на суму 1360 тис. грн. Рівень фондовіддачі в базовому році становив 1,12 грн. У розрахунковому році передбачається збільшити обсяг реалізованої продукції на 15 % і середньорічну вартість основних фондів — на 8 %.

Визначити рівень фондомісткості продукції в базовому й розрахунковому роках; обчислити абсолютну та відносну зміни фондо­місткості за рахунок зміни обсягу реалізованої продукції та середньорічної вартості основних фондів.

1.24. Визначення узагальнюючого показника рівня викорис­тання основних фондів. Основні виробничі фонди фірми «Плекс» на початок розрахункового року становили 5229 тис. грн. Першого липня того самого року фірма ввела нові основні фонди вартістю 557 тис. грн, а з 1 листопада вивела з
експлуатації фізично спрацьовані основні фонди вартістю 127 тис. грн. У розрахунковому році обсяг товарної продукції має становити 24 760 тис. грн, а прибуток — дорівнюватиме 230 тис. грн.

Обчислити обсяг випуску продукції та розмір прибутку в розрахунку на 1 грн вартості основних фондів.

1.25. Кількісне оцінювання фондовіддачі, фондомісткості продукції та фондоозброєності праці. На підприємстві «Хіконі» вартість основних фондів на початок звітного року становила 8136 тис. грн. З 1 травня того самого року виведено основних фондів на загальну суму 1235 тис. грн, а з 1 листопада введено в дію нових основних фондів вартістю 1450 тис. грн. Обсяг реалізованої продукції становив 12132 тис. грн, а загальна кількість працівників — 250 осіб.

Розрахувати: середньорічну вартість основних фондів; фондовіддачу й фондомісткість продукції; фондоозброєність праці.

1.26. Визначення коефіцієнта змінності роботи групи устаткування. На механічній дільниці ремонтного цеху підприємства «Росток» установлено 20 од. металорізальних верстатів, з них токарних — 9; фрезерних — 4; свердлильних — 2 шліфувальних — 5. За місяць, в якому було 22 робочі дні, верстатами фактично відпрацьовано 2750 верстато-год, зокрема токарними — 1540; фрезерними — 575; свердлильними — 270; шліфувальними — 365. Цех працює в одну зміну тривалістю 8 годин.

Визначити коефіцієнти змінності роботи кожної групи металорізальних верстатів і середній коефіцієнт змінності роботи устаткування на механічній дільниці ремонтного цеху.

1.27. Обчислення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. Результати разового обстеження рівня позмінного екстенсивного використання металорізальних верстатів у виробничих цехах машинобудівного підприємства «Металург» наведено в табл. 1.12.

Таблиця 1.12

Наявний парк металорізальних верстатів
і рівень їх екстенсивного використання
на підприємстві «металург»

Виробничий цех Кількість установлених верстатів, од. Кількість верстатів, що працювали протягом зміни, од. Кількість відпрацьованих верстато-годин за зміну
1-ї 2-ї 3-ї 4-ї
Механічний цех № 1          
Механічний цех № 2          
Механічний цех № 3          
Інструментальний цех          
Ремонтно-механічний цех          
Разомпо підприємству          

Визначити коефіцієнти змінності роботи металорізальних верстатів окремих цехів і підприємства в цілому двома способами (без урахування та з урахуванням внутрішньозмінних утрат робочого часу). Порівнявши розрахункові показники, зробити висновок про те, який із застосованих способів визначення ко­ефіцієнта змінності роботи устаткування точніше характеризує екстенсивний рівень його використання.

1.28. Визначення та аналіз виробничо-технологічної структури оборотних фондів фірми. На основі вартісних оцінок деяких елементів оборотних фондів фірми «Німб» (табл. 1.13) ви­значити їхню виробничо-технологічну структуру та проаналізувати динаміку протягом 3 років.

Таблиця 1.13

Вартість складових елементів
оборотних фондів фірми «Німб», тис. грн

Оборотні фонди Роки
1-й 2-й 3-й
¨Запаси:     10 506
· сировина, основні й допоміжні матеріали      
· паливо й пальне      
· куповані напівфабрикати      
· тара      
· ремонтні вузли й деталі      
· малоцінні інструменти      
· господарський інвентар      
· незавершене виробництво й напівфабрикати власного виготовлення      
¨Видатки майбутніх періодів:      
· витрати на підготовку виробництва та освоєння випуску нових виробів      
· витрати на раціоналізацію й винахідництво      
· витрати на придбання науково-технічної та економічної інформації й передплату періодичних видань      
Разом   10 200 11 600

1.29. Розрахунки показників ефективності використання чавунних і сталевих литих заготовок на машинобудівному підприємстві. АТ «Елотек» виробляє складні машини НХМ-1200 для хімічної промисловості. Переважна більшість деталей для цієї машини виготовляється з чавунних і сталевих литих заготовок. Дані для визначення рівня ефективності використання таких конструкційних матеріалів під час виготовлення окремих деталей наведено в табл. 1.14.

Таблиця 1.14

Чиста маса, питомі витрати металу
та річний випуск окремих деталей машини НХМ-1200

Шифр деталі Чиста маса, кг Питомі витрати металу, кг Річний випуск деталей, од.
нормативні фактичні запланований фактичний
НМ-1210     45,0    
НМ-1220     37,5    
НМ-1230     21,0    
НМ-1240     24,2    
НМ-1250     25,8    
НМ-1260     22,2    

Обчислити: нормативні й фактичні коефіцієнти використання металу для кожної деталі; економію (перевитрату) металу в розрахунку на запланований і фактичний випуск сукупності деталей на підприємстві.

1.30. Визначення оптимальної партії закупівлі матеріалів. Наступного року фірма «Лінк» має закупити для потреб виробництва 97 т конструкційних матеріалів. Ціна матеріалу становить 6000 грн. за 1 т. Витрати, пов’язані з розміщенням замовлення, контролем проходження рахунків на оплату, прийманням товару (витрати з обслуговування партії товару), дорівнюють 5000 грн, а витрати на зберігання матеріалів — 18 % вартості їх середньорічного виробничого запасу.

Визначити оптимальний розмір партії матеріалів, що мають бути закуплені фірмою «Лінк».

1.31. Обчислення оптимального розміру партії комплектуючих виробів і ритмічності постачання. Потреба підприємства «Соната» в комплектуючих виробах становить 50 000 од. на рік. Ціна одного комплектуючого виробу — 10 грн. Витрати підприємства на розміщення замовлення, оформлення документів, контроль за проходженням розрахунків, приймання виробів за кількістю та якістю дорівнюють 2000 грн у розрахунку на кожну партію. Витрати на оренду складських приміщень, оплату праці оперативного персоналу складів, проценти за кредит у разі фінансування закупівлі за рахунок кредитних ресурсів становлять 20 % середньої вартості запасів комплектуючих виробів.

Визначити оптимальний розмір партії комплектуючих виробів і ритмічність їх постачання.

1.32. Обчислення вартості нематеріальних активів підприємства. За даними балансу, нематеріальні активи підприємства становлять 3100 грн, у тому числі вартість: навчальної програми — 1500 грн; програмного забезпечення — 600 грн; придбаної ліцензії — 1000 грн. Щоб наблизити балансову величину нематеріальних активів до їхньої ринкової вартості, необхідно переоцінити окремі елементи цих активів на підставі таких даних.

Навчальну програму розробили спеціалісти підприємства, використовується вона для підвищення кваліфікації та перенавчання працівників інших підприємств галузі на комерційних (платних) засадах. Вартість навчання за програмою одного слухача дорівнює 384 грн. Слухачі навчаються в групах по 15 осіб. Тривалість одного навчального циклу становить 4 місяці. Прибутковість навчального процесу — 10 %. Життєвий цикл програми — 2 роки.

Витрати на створення програмного забезпечення охоплюють: заробітну плату з нарахуванням — 500 грн; матеріальні витрати — 80 грн; амортизацію обладнання та інші витрати — 50 грн. Ринкова ціна програмного забезпечення на 27 % перевищує витрати на його створення.

Ліцензію на виробництво окремого вузла, що є комплектуючою одиницею виготовлюваного підприємством виробу, придбано за 1000 грн. За умовою угоди між ліцензіаром і ліцензіатом підприємство має сплачувати роялті (періодичні відрахування від вартості виготовленої за ліцензією продукції) розміром 700 грн упродовж чотирьох років.

Застосовувана в розрахунках дисконтна ставка становить 24 %.

Визначити ринкову вартість нематеріальних активів підприємства.

1.33. Обчислення загальної вартості нематеріальних активів концерну та щорічних амортизаційних відрахувань від їхньої балансової вартості. Науково-виробничий концерн «Славутич» протягом останніх двох років істотно збільшив власні нематеріальні активи. На початок розрахункового року їхня балансова вартість становила 234 700 грн.

Визначити на кінець розрахункового поточного року нагромад­жену балансову вартість нематеріальних активів і щорічну суму амортизаційних відрахувань згідно з чинним законодавством, використавши таку інформацію.

1. Науково-виробничий концерн розробив і має намір продати в поточному році близько 2000 примірників навчальної комп’ю­терної програми для вищих навчальних закладів України. Орієнтовно ціна реалізації одного примірника програми становитиме 250 грн.

2. Відома зарубіжна виробнича фірма спорідненої галузі запропонувала концерну придбати право на користування її товарним знаком, що має стабільний високий попит на вітчизняному ринку. Після відповідних економічних розрахунків концерн погодився придбати товарний знак з 1 липня поточного року. Комер­ційна ціна товарного знака — 15 тис. дол. США. Курс долара брати офіційно встановлений на дату розрахунку.

3. Концерн прийняв рішення купити «ноу-хау» у сфері виробництва важливого конструкційного вузла конкретного виготовлюваного ним виробу у великої зарубіжної фірми аналогічного науково-виробничого профілю. Відповідну ліцензійну угоду потрібно підписати до 1 квітня розрахункового року. Вартість ліцен­зії на право використання «ноу-хау» дорівнює 25 % річного обсягу продажу певного виду продукції, що має досягти в грудні поточного року 200 тис. грн.

1.34. Визначення граничної ціни придбання ліцензії на право використання освоєних зарубіжною фірмою конструкції технології виготовлення нового виробу. Вітчизняна виробнича фірма «Лан» з’ясовує доцільність придбання ліцензії на право використовувати конструкції та технології виготовлення нового виробу замість його випуску на основі власних науково-технічних розробок. Прогнозований річний обсяг виробництва продукції — 2000 фіз. од. Очікувана собівартість одиниці власного виробу має становити 1300 грн, а, виготовленого на основі ліцензії — менше на 30 %. Нормативна рентабельність виготовлюваної фірмою продукції, що включається в ціну продажу, дорівнює 20 %.

Розрахувати граничну (економічно виправдану) ціну ліцензії за умови, що вона не може перевищувати 75 % річного прибутку, одержуваного від виготовлення виробів на основі придбаної ліцензії.


РОЗДІЛ 2

Оборотні кошти

Задачі цього розділу за своєю змістовно-методичною спрямованістю охоплюють визначення, оцінювання й аналіз: функціонально-технологічної та елементної структури оборотних коштів; поелементного й загального нормативу оборотних коштів підприємства; показників ефективності використання оборотних коштів первинних суб’єктів господарювання.

Функціонально-технологічна структура оборотних коштів певного суб’єкта господарювання характеризує процентне співвідношення часток оборотних фондів і фондів обігу. При цьому треба зважати на той важливий факт, що частка оборотних фондів завжди має перевищувати частку фондів обігу приблизно в 2—2,5 раза.

Елементна структура оборотних коштів обчислюється шляхом розрахунків частки їхніх окремих елементів-складників (виробничих запасів, незавершеного виробництва, напівфабрикатів власного виготовлення, витрат майбутніх періодів, залишків готової продукції, відвантаженої продукції, коштів на розрахунковому рахунку, дебіторської заборгованості, інших оборотних коштів) у загальному обсязі на певну дату (у конкретному розрахунковому році).

Загальний норматив оборотних коштів — це сума їхніх нормативів у виробничих запасах, незавершеному виробництві, витратах майбутніх періодів і залишках готової продукції.

Започаткування активної підприємницької діяльності потребує формування певного стартового капіталу — основного та оборотного. Зазвичай переважну частину основного капіталу становлять інвестиційні ресурси на придбання виробничого устат­кування та транспортних засобів. У випадках господарської практики обчислення загальної величини основного капіталу з методичного погляду здебільшого є прозорим і зводиться до підсумовування його окремих елементів (зокрема, вартості адміністра­тивних, виробничих і складських приміщень; обладнання офісів; устаткування виробничих цехів; господарського інвентарю, технологічного інструменту й вимірювальних приладів). Решту потреби в стартовому капіталі становлять окремі елементи оборотного капіталу (наприклад, витрати на кредитування покупців, закупівлю матеріалів, оплату праці, оренду виробничих та офісних приміщень, а також певну суму готівки в касі суб’єкта господарювання).

Загальна потреба в оборотному капіталі (ΣОК) визначається як сума окремих його елементів-складників, поділена на ко­ефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів. Інакше кажучи, для цього використовується формула

(2.1)

де ОКкр — сума капіталу на кредитування покупців; МВ — витрати на закупівлю матеріалів; Воп — витрати на оплату праці; ВОР — орендна плата за рік; ГК — сума готівки в касі підприємницької структури; Коб — коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів.

Загальну суму капіталу на кредитування покупців (ОКкр) за здійснення продажу продукції повністю чи частками на умовах використання попередньо визначеного в часі кредиту можна розрахувати за формулою

, (2.2)

де ОРп — повний обсяг або частка продукції у вартісному виразі, що має реалізовуватися на умовах кредиту; Тк — термін надання кредиту в днях (якщо Тк виражено в місяцях, то в знаменнику формули (2.2) потрібно ставити число 12).

У практиці господарювання іноді виникає ситуація, коли загаль­ну потребу в оборотному капіталі треба визначити як суму нормованих оборотних коштів і величини комерційного кредиту.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що за наявного системою обліку матеріальних цінностей належать до оборотних фондів (сировина, матеріали, паливо тощо) (Нвир.з), обчислюється множенням середньодобового їх споживання у вар­тісному або натуральному вираженні (Д) на норму сукупного запасу (транспортного, підготовчого, поточного та страхового) у днях (Здн):

Нвир. з = Д × Здн. (2.3)

Середньодобова потреба (споживання) визначається за такою формулою:

(2.4)

де М і — загальна потреба в і -му виді ресурсів, натуральних або грошових одиниць.

Норма сукупного запасу розраховується так:

(2.5)

де Зпот — поточний запас; Зтр — транспортний запас; Зпідг — підготовчий запас; Зстрах — страховий запас.

Необхідний розмір оборотних коштів у незавершеному виробництвінез.в) обчислюють за загальновідомою для економістів формулою:

де Ср — виробнича собівартість річного випуску товарної продук­ції; Тц — середня тривалість виробничого циклу виготовлення продукції в днях; К нв — коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).

Останній можна визначити за двома спеціальними методиками. Найточніше його розраховують шляхом розподілу витрат за днями виробничого циклу, обчислення суми витрат за всі дні виробничого циклу за наростаючим підсумком і визначення середньої собівартості незавершеного виробництва. На основі такої інформації коефіцієнт наростання витрат дорівнює результату ділення середньої собівартості незавершеного виробництва на собівартість виготовлюваного виробу. Якщо випускається матеріаломістка продукція, і через це має місце велика частка одно­разових витрат, коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за спрощеною формулою:

К нв = q ПЦ + 0,5 × q РВ, (2.7)

або

(2.8)

де q ПЦ — частка витрат у перший день виробничого циклу;
q РВ — частка решти витрат на випуску виробу; СПЦ — одноразові витрати спочатку (у перший день) циклу виготовлення продукції; СРЦ — решта витрат на виготовлення виробу; Св — виробнича собівартість виробу, яку можна розрахувати за такою формулою:

Св = Спц + Срц. (2.9)

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукціїЗГП) на складі підприємства чи іншого суб’єкта господарювання визначається добутком вартості одноденного випуску готових виробів (ОВп) на норму їх запасу в днях (Здн):

Нзгп = ОВп × Здн. (2.10)

Норма запасу продукції на складі підприємства (ЗДН) утворюється з кількості днів, необхідних для підготовки товарів до продажу (реалізації), тобто їх комплектування, пакування й відвантаження споживачам, а також оформлення платіжних документів у відповідному банку (банку, що обслуговує товаровиробника).

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодівВМП) обчислюються на підставі залишку цих цілеспрямованих коштів на початок періоду (Рн) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Рпл), за вирахуванням величини майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Рпог):

Нвмп = Рн + Рпл – Рпог. (2.11)

Економічну ефективність використання оборотних коштів будь-якого суб’єкта господарювання зазвичай характеризують коефіцієнт їхньої оборотності (кількість оборотів на рік) і тривалість одного обороту в днях (швидкість обороту).

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів на рік) (К об) обчислюється діленням вартості реалізованої (проданої) за діючими оптовими (роздрібними) цінами за рік (ОРп) на середній залишок оборотних коштів (ОКсер) за той самий проміжок часу:

(2.12)

де

, (2.13)

де ОК1, ОК2 … ОК12 — залишки оборотних коштів на 1-ше число місяця.

Обернений показник називають коефіцієнтом завантаження (К з). Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну гривню реалізованої продукції.

(2.14)

де ОКсер — середньорічний залишок оборотних коштів; ОРп — реалізована за рік продукція.

Тривалість одного обороту (швидкість обороту) (Тоб) оборот­них коштів визначається як співвідношення кількості днів (Д) у розрахунковому році (загальноприйнятою кількістю є 360 днів) і коефіцієнта оборотності (К об) таких коштів:

, (2.15)

Краще використання оборотних коштів спричиняє їх вивільнення (економію). Абсолютна сума вивільнення (економії) оборотних коштівОК) у результаті прискорення їхньої оборотно­сті (збільшення числа оборотів і відповідного зменшення тривалості одного обороту) може бути розрахована як різниця між сумами оборотних коштів, необхідних підприємству за умови звичайного (досягнутого) і прискореного рівня їхньої оборотності.

, (2.16)

або

(2.17)

де ОРпб, ОРпз — реалізована продукція за базовий та звітний роком (період); Д — кількість днів у розрахунковому році (періоді); Тобб, Тобз — середня тривалість обороту оборотних коштів у базовому та звітному роках (періодах); ОКз — обсяг оборотних коштів у звітному році (періоді); К обз — коефіцієнт оборотності оборотних коштів у звітному році (періоді).

У разі помітного погіршення рівня використання оборотних коштів унаслідок уповільнення швидкості обороту та збільшення коефіцієнта завантаження виникає потреба в додатковому залученні цих коштів. Обсяг додаткового залучення оборотних коштів можна визначити множенням різниці між порівнюваними (біль­шим і меншим) коефіцієнтами завантаження на обсяг фактично реалізованої продукції.

Сума приросту прибутку, отриманого за рахунок зміни оборотності оборотних коштів (ΔП), обчислюється за такою формулою:

(2.18)

де Пб — прибуток від реалізації продукції в базовому році (періоді); ОРпб, ОРпз — реалізована продукція за базовий та звітний роки (період); ОКб, ОКз — обсяг оборотних коштів у базовому та звітному роках (періоді).

Вплив використання оборотних коштів на рівень рентабель­ності (Δ Р) визначається так:

(2.19)

де Пз — прибуток від реалізації продукції у звітному році (періоді); — середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році (періоді); ОКз — обсяг оборотних коштів у звітному році (періоді); ЕОК — обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів; — загальна рентабельність виробництва в базовому році (періоді).

Задача. Визначити норматив оборотних коштів у незавер­шеному виробництві та показників ефективності їх використання. На підприємстві «Лагма» обсяг реалізації продукції за рік становив 100 тис. од., собівартість виробу — 160 грн, його ціна на 5 % перевищує його собівартість. Середньорічний залишок оборотних коштів — 1250 тис. грн, тривалість виробничого циклу виготовлення виробу — 5 днів, коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві — 1.

Розрахувати норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві та показники оборотності оборотних коштів підприємства.

Розв’язання. Норматив оборотних коштів підприємства в незавершеному виробництві визначаємо за формулою (2.6):

Обчислимо показники оборотності оборотних коштів підприємства.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (2.12) визначається відношенням реалізованої за рік продукції (ОРп)до середньорічного залишку оборотних коштів (ОКсер):

тобто оборотні кошти обсягом 1250 тис. грн використовуються у виробництві 13,44 раза на рік.

Коефіцієнт завантаження (К з) — величина, обернена коефіцієн­ту оборотності (2.14):

тобто на 1 грн реалізованої продукції припадає 0,07 грн оборотних коштів.

Тривалість одного обороту оборотних коштів (Тоб) розраховується за формулою (2.15):

тобто тривалість одного обороту оборотних коштів для даного підприємства становить 26,78 дня.

Відповідь. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві становить 222,222 тис. грн, а показники оборотності оборотних коштів такі: коефіцієнт оборотності оборотних коштів — 13,44; коефіцієнт завантаження оборотних коштів — 0,07; тривалість одного обороту оборотних коштів — 26,78 дня.

2.1. Визначення та аналіз функціонально-технологічної струк­тури оборотних коштів виробничого підприємства. Елементи оборотних коштів підприємства «Молокопродукт» наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Вартість окремих елементів оборотних коштів
ПІДПРИЄМСТВА «Молокопродукт», тис. грн

Елементи оборотних коштів Роки
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
І. Оборотні фонди          
Виробничі запаси 20 168 20 500 20 950 21 500 22 400
Незавершене виробництво          
Напівфабрикати власного виготовлення          
Витрати майбутніх періодів          
ІІ. Фонди обігу          
Залишки готової продукції          
Відвантажена продукція          
Кошти на розрахунковому рахунку          
Дебіторська заборгованість          
Інші оборотні кошти          
Разом 45 808 47 650 48 790 49 960 52 320

Розрахувати загальну структуру оборотних коштів (співвідношення оборотних фондів і фондів обігу); визначити елементну структуру оборотних коштів підприємства «Молокопродукт»; виявити динаміку змін у структурі оборотних коштів підприємства.

2.2. Визначення та аналіз динаміки. На основі даних табл. 2.2 визначити й проаналізувати динаміку:

1. Співвідношення темпів зростання:

а) обсягу продукції та середньорічних залишків оборотних коштів;

б) прибутку й середньорічних залишків оборотних коштів.

2. Коефіцієнта використання оборотних коштів по прибутку.

3. Кількості оборотів оборотних коштів та їхньої оборотності в днях.

Таблиця 2.2



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 323; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.148.105 (0.064 с.)