до проведення семінарських занять

з курсу "Етнопедагогіка України"

Семінарські заняття забезпечують розвиток творчого про­фесійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного ви­користання знань у навчальних умовах. Професійне використан­ня знань — це вільне володіння мовою педагогічної науки, тобто точне оперування термінами, поняттями, визначеннями.

Семінари складаються з двох взаємопов'язаних ланок - само­стійного вивчення студентом програмного матеріалу і обговорен­ня на заняттях результатів пізнавальної діяльності. Вони вчать працювати самостійно, формують навички роботи з літературою, розвивають інтерес до предмету, вчать аргументувати відповідь, сприяють зв'язку теорії і практики.

Структура семінарів може бути різною. Наприклад, семінар-бесіда має таку структуру: слово викладача, бесіда за окремими невеличкими питаннями, підсумкове слово викладача.

Семінар-доповідь (за рефератом): доповідач і опоненти, рецензент. Коментоване читання - навчити читати і аналізувати текст (текст добирається заздалегідь). Семінар — розв'язування задач: вступне слово вчителя, виступи, колективне обговорення - оцінка роботи. Семінар-диспут - проміжний вид між семінаром-бесідою і повідомленням. Структура: вступне слово викладача, дискусія, підведення підсумків.

Самостійна підготовка студента до практичних занять починається зі знайомства з планом семінару і добору рекомендованої літератури. Перш ніж вивчати першоджерела, не­обхідно познайомитися з матеріалом навчальної лекції на тему заняття і відповідним розді­лом підручника чи навчального посібника. Як ви вже знаєте, запорукою успішної і раціона­льної підготовки до практичних занять є систематичне попереднє опрацювання лекцій і на­ступна самостійна робота з доповнення матеріалу.

Підручник, навчальний посібник та іншу обов'язкову навчальну літературу слід не просто читати, а вивчати. При вивченні джерела спочатку рекомендуємо побіжно проглянути весь матеріал із метою фіксації провідних думок і послідовності викладу. Потім книгу чита­ють, конспектуючи відомості, необхідні для відповіді на поставлені в плані заняття питання, і. нарешті, втретє проглядають, прагнучи організувати прочитане в єдину систему, усвідоми­ти окремі складні положення теми.

Уважний розгляд схем, діаграм та іншого ілюстративного матеріалу книги допома­гає цілісному розумінню прочитаного, дає можливість порівнювати новий матеріал з уже відомими знаннями, виробити власне ставлення до питання. Додаткову літературу читають із метою ознайомлення. Під час такого читання уважно перечитують окремі частини, розділи джерела, решта матеріалу розглядається мимохідь.

Для систематизації матеріалу і спрощення подальшого добору необхідної літерату­ри, скажімо, під час написання повідомлення з теми або підготовки до заліку чи екзамену, зручно використовувати вже згадувані бібліографічні картки й зошити. Всі питання, які мо­жуть виникнути у процесі підготовки до заняття, також варто занотовувати на полях із ме­тою наступного з'ясування.

Завершивши вивчення рекомендованих науково-педагогічних джерел і літератури, використаної зі власної ініціативи, необхідно по кожному пункту плану семінарського занят­тя скласти або зведений конспект, або прості чи складні плани усних відповідей. З метою самоперевірки корисно відтворити основні положення й відповісти на запитання, подані для самоконтролю в підручнику, навчальному посібникові й у плані заняття.

Систематичність у праці — необхідна передумова успішної підготовки до семінар­ських, практичних і лабораторних занять. Адже чим краще вивчена поточна тема, тим успі­шніше проходитиме робота над наступною.

Однією з форм забезпечення якості навчального процесу є консультації, які органі­зовуються і проводяться викладачами з конкретних педагогічних дисциплін. У ході прове­дення консультацій забезпечується вирішення таких завдань:

— розширення понять і педагогічної термінології, одержаних студентами на лек­ціях, практичних І лабораторних заняттях;

— додаткове роз'яснення питань, які, як показав поточний контроль успішності, важко засвоюються і потребують детальнішого розгляду;

— допомога студентам у роботі над опануванням розділів курсу, винесених на самостійне опрацювання;

— встановлення результативності самостійної роботи окремих студентів із навча­льного предмета.

Консультації можуть бути і груповими, й індивідуальними. Час їхнього проведення викладачами затверджується на кафедрі й у вигляді графіку доводиться до відома студентів.