Сучасні моральні теорії і вчення.

 

1. Етичні та естетичні теорії античності. Народження теорії моралі й естетики (від Гомера до софістів). Сократ, Платон, Аристотель. Естетика Теофраста, Аристоксена. Моральна філософія та естетика епікурейців (Епікур, Філодем, Лукрецій, Горацій); стоїків (Зенон, Клеанф, Ціцерон, Сенека); скептиків (Піррон, Секст Емпірик, Лукіан, Псевдо-Лонгін); неоплатоніків (Плотін, Прокл).

2. Морально-естетичні погляди у середні віки. Вплив євангельської моральної доктрини. Візантійська естетика: «три світочі Каппадокійської церкви»; Прокопій Кесарійський; Іоанн Дамаскін; Михайло Псьолл). Естетичні причини протистояння іконоборців та іконошанувальників. Естетичні й етичні погляди Єроніма Стридонського, Августина Аврелія та Аніція Боеція. Естетика й етика східного вільнодумства (на прикладі ірано-таджицької поетичної культури). Моральні й естетичні погляди схоластичної філософії (Еріугена, Абеляр, Фома Аквінат).та ранніх гуманістів.

На противагу християнському аскетизму з його уявленням про те, що земне життя не має самостійної цінності, гуманісти відродили античні переконання, що людина – центр всесвіту, стверджували її велич і гідність, право на творчу діяльність, насолоду і щастя в земному житті. Гуманісти бачили в людині найбільш прекрасне і досконале творіння Бога.

3. Теорії моралі Просвітництва та класичного філософського спадку Німеччини. Пантеїстичний евдемонізм (А. Шефтсбері та Ж.-Ж. Руссо). Етика доброзичливості Й. Гердера. Етика обов’язку І. Канта. Правова мораль в теорії Гегеля. У деякому відношенні етичні вчення Гегеля і Фейєрбаха порівняно з Кантомозначали істотний крок вперед: Гегель показав, що моральність не можна зрозуміти поза багатством реальних відносин (сім’ї, цивільного суспільства, держави і права), а Фейєрбах відзначив її зв'язок з живим емпіричним індивідом, його прагненням до щастя.

Києво-Могилянська академія – школа сучасного українського гуманізму. Етика Г. Сковороди. Утилітаристська етика Є. Бентама. Скептицизм А. Шопенгауера. Імморалізм і нова естетика Фрідріха Ніцше (радикальна «переоцінка цінностей»). Етичні погляди російських різночинців. Етика Шевченка, Франка, Драгоманова, Лесі Українки і М. Грушевського. Марксистська етика — дуже своєрідний етап у розвитку етичної думки. Енгельс виразив своєрідність матеріалістичного розуміння моралі так: «Комуністи взагалі не проповідують ніякої моралі. Вони не висувають людям моральної вимоги: любіть один одного, не будьте егоїстами тощо; вони, навпаки, відмінно знають, що як егоїзм, так і самовідданість є при певних обставинах необхідна форма самоствердження індивідів». Отже, ніяких моральних фетишів: мораль – лише форми самоствердження, саморозвитку індивідів, як реальних соціальних зв'язків.

4. Сучасні моральні теорії і вчення. Етика у філософії екзистенціалізму та персоналізму. У розумінні завдань етики в сучасній етичній думці спостерігаються дві крайнощі: нормативна і позитивістськи-сцієнтистська. Нормативне розуміння виходить з того, що мета етики — виробляти норми поведінки, встановлювати межу між дозволеним і недозволеним. Позитивізм, навпаки, вважає, що етика повинна обмежуватися фіксацією і поясненням моральних фактів. Ці два підходи розглядають себе як взаємовиключні. Їх основний порок в тому, що кожен з них абсолютизує одну з особливостей, сторін етичного знання.

Етика повинна здолати однобічності нормативізму і сцієнтизму. Вона нормативна, але її нормативність сприяє об'єктивному науковому аналізу. Вона наукова, але її науковість веде до обгрунтування певного етичного ідеалу. Таким чином, етика описує мораль, пояснює мораль і вивчає моральнісь. Відповідно цим трьом функціям вона підрозділяється на емпірично-описову, філософсько-теоретичну і нормативну частини.

Етистика як новітнє переорієнтування етичної проблематики на межі тисячоліть.

Література:

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 2004. 264 с.

Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.

История этических учений: Учебник /Под ред. А.А. Гусейнова. - М.: Гардарики, 2003. 911 с.

Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

Красников Н.П. Православная этика: прошлое и настоящее. – М., 1981.

Руссо Ж.-Ж. Трактаты. – М., 1969.

Самосознание европейской культуры ХХ в. – М., 1991, с. 230-292.

Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992.

Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. – М., 1991.

Степин В.С. От классовых приоритетов к общечеловеческим ценностям.//Квинтэссенция: Филос. альманах. – М., 1992, с. 4-46.

Хрестоматия по западной философии XVII-XVIII веков /Под ред. Л.И. Яковлевой. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. – 784 с.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. У чому своєрідність зв'язку сучасної філософії моралі з етичною думкою минулого?

2. Яке місце моральної проблематики у філософії екзистенціалізму?

3. Чому теза екзистенціаліста про тотальну свободу і відповідальність індивіда є теоретично невірною і практично небезпечною?

4. Які основні етапи в своєму розвитку пройшла неопозитивистская етика?

5. У чому відмінність аксіологічної етики від формалістичних й ірраціоналістичних шкіл?

6. Які соціально-ідеологічні рамки марксистської етики?

7. Які особливості натуралістичної тенденції в сучасній буржуазній етиці?

8. Яким чином сучасна етика відображає поглиблення моральної кризи людства?

5.2. ЗМІСТ СЕМІНАРІВ.

Тема 1. Єдність і відмінність категорій етики й моралі – 2 год.