Вузлові змістовні поняття моралі й етики. Бінарні категорії. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вузлові змістовні поняття моралі й етики. Бінарні категорії.



Принцип побудови систем категорій етики.

Система категорій етики.

1. Вузлові змістовні поняття моралі й етики. Бінарні категорії. Будь-яка система знань з необхідністю передбачає виділення понятійного кістяка змісту, завдяки якому зразу ж висвітлюється своєрідність предмета і на теоретичному й на емпіричному рівнях розгляду. Таким кістяком є вузлові змістовні поняття, зв’язок яких між собою утворює структурні засади системи знань. Тобто категорії здібні утворювати систему вузлових понять, а тому слугують базою побудови всієї системи предметної дисципліни.

Категорії як узагальнені наскрізні поняття, що відтворюють певні сторони суспільної свідомості у всьому багатстві зв’язків і структурної єдності змісту. Особливості категорійних бінарних опозицій та їх походження. Поняття центральної категорії певної науки. Центральна категорія як утворювач бінарних опозицій та їх категоріального виразу.

2.Принцип побудови систем категорій етики. Благо як універсальна категорія людської культури та як принцип побудови систем категорій етики та естетики. «Благо» – загальнокультурна категорія і центральне поняття моралі й етики. Благодатне, благодійність, благотворність, благородність. Надзвичайно поширені образи блага у мистецтві й фольклорі, людських звичаях і обрядах. «Совість» і «Правда» – родові категорії у системі категорій етики. Модальності та парадигма відношення до блага. Для зручності користування у подальшому вивченні етики та естетики та для наочності пропонуємо схематичне зображення системи категорій етики та естетики (дивись таблицю):

3. Система категорій етики відображає і дає сенсовий вираз головним елементам всієї структури моралі. Три аспекти системи категорій: оцінний, зобов’язуючий, мотиваційний.

" Добро " і " зло " як вияв свободи ставлення людини до блага, як межове узагальнення морального відношення. Особистісна міра і внутрішній контроль самосвідомості в полюсах добра і зла – " совість. Соціальні функції моралі і категорія " обов’язку ". Зобов’язання. Категорія Правди (потреби душі у стосунках між людей). "Правда" і "кривда" у народній моралі. Рівновага (гармонія) правди в моралі ("справедливість", "порядність", "честь", єдність прав і обов’язків). Людяність обов’язку Правди – гуманність. Гідність як усвідомлення власної цінності у її значимості для інших. Категорія “ честі” як внутрішньої репутації людини, як оцінювання себе через інших. "Невільники честі".

Обов’язковість і відповідальність. Свобода волі і відповідальність. Віра. «Довіра» вимагає особистої відповідальності (тому й «совісті»). Надія як вираз сподівань на краще. Норма в моральній регуляції. Моральний закон.

Система категорій етики

ЕТИЧНЕ(МОРАЛЬНЕ)  
ЩАСТЯ СЕНС ЖИТТЯ Прилучення людини до цілого ДОБРО героїчне ДУХОВНА СУБЛІМАЦІЯ БЛАГА ГАРМОНІЙНІСТЬ   Цілісність і цільність людини
  ЧЕСТЬ ГІДНІСТЬ СЛАВА   ІСТИННІСТЬ СОВІСТЬ БЛАГОДАТЬ ЗАКОН БЛАГО ЦІННІСТЬ НОРМА ПРАВДА ВІРА НАДІЯ   справедливість   СОЛІДАРНІСТЬ ОБОВ’ЯЗОК ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ   відповідність
  ХАОС РОЗЛАД   ДУХОВНА ПРОФАНАЦІЯ БЛАГА буденне ЗЛО ЧАСТКОВІСТЬ   НЕЩАСНЕ
ВІДЧУЖЕНЕ БАЙДУЖЕ  
       

 

Цілісна моральна характеристика здійснення життя людиною. Категорії сенс життя і щастя.

Суспільна міра героїчного і буденного в етиці. Допоміжні категорії в моралі: «трагічне» і «комічне». Трагедія як ризик життям заради втілення ідеалу у боротьбі старого і нового, величного і ницого, хаотичного і гармонічного тощо. Правда життя. Рівновага правди як моральна «гармонія» душі. Гармонійність особи – як моральна якість людини.

Література:

Бербешкина З.А. Совесть как этическая категория. – М., 1986. 101 с.

Глюксман А. Одинадцята заповідь. – К., 1994. 288 с. (добро і зло).

Дубко Е.Л. Моральное добро.//Философские науки, 1986, № 1. С.108-116

Дубко Е.Л. Социальная справедливость.//Этическая мысль, М., 1988, с. 61-78

Дубровский Д.И. Проблема добродетельного обмана.//Философские науки, 1989, № 6

Этика./Под общ. ред. А.А. Гусейнова и Е.Л. Дубко. – М.: Гардарики, 2000. - 496 с.

Карасев Л.В. Парадокс о смехе.//Квинтэссенция. – М., 1990, с.341-370.

Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник.– К.: Либідь, 2001. – 384 с.

Малахов В.А. Смысл жизни и нравственное отношение личности к миру. – М., 1986. 64 с.

Этическая мысль: Научно – публицистические чтения. – М., 1988., с. 14-60 (добро и зло), с.258-281 (счастье), с. 284 – 295 (долг и склонность).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Система етичних категорій. Загальна характеристика.

2. «Благо» як загальнокультурна категорія та її роль у побудові системи категорій етики.

3. «Закон» і «благодать» як орієнтування на обов’язок і гідність.

4. Категорія «героїчного» у теорії і практиці моралі та мистецтва.

5. «Обов’язок» як категорія моралі й етики.

6. «Справедливість» і «порядність» як категорії нормативної етики.

7. «Честь» і «слава» у межах морального обов’язку.

8. Категорія «гідності» людини. Гармонійність і гідність.

9. «Добро» і «зло» як полярно протилежні загально-оцінні категорії моралі й етики.

10. Категорії «сенс життя» і «щастя» як моральний зміст сенсожиттєвого потенціалу людини



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 199; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.184.214 (0.007 с.)