Поняття і суть антикризового управління потенціалом підприємства

Антикризове управління є найважливішим важелем підприємницької активності. Проте у вітчизняній літературі немає єдиної думки щодо змісту цього терміну.

Частину економістів зводять антикризове управління в основному до чисто фінансового процесу, який пов'язаний з ліквідацією заборгованості підприємства; інші зводять антикризове управління до діяльності менеджерів підприємства в умовах банкрутства; деякі фахівці орієнтують цей вид діяльності підприємств на швидкі фінансові заходи, які забезпечують короткострокову економічну ефективність підприємства.

Таким чином, антикризове управління представляє комплекс інструментів зовнішнього і внутрішнього впливу на підприємство, яке проявляє ознаки кризового стану або знаходиться в кризі.

 

Метою антикризового управління є розробка і реалізація заходів,якінаправлені на попередження виникнення негативних явищ, які приводять до кризового стану підприємство, забезпечення його фінансової стійкості і стійкого положення на ринку при різних змінах економікою середовища.

 

Показники, які характеризують стан підприємства як кризове:

 

1. Зниження розмірів прибутку і рентабельності, внаслідок чого погіршується фінансовий стан підприємства.

 

2. Збитковість підприємства, в результаті якої зменшується або повністю вичерпуються резервні фонди підприємства.

 

3. Неплатоспроможність, яка може привести до припинення діяльності підприємства.

 

У таких умовах можна фіксувати банкрутство підприємства. Банкрутство фактично починається, коли підприємство через відсутність фінансових ресурсів, нездатний виконати свої фінансові зобов'язання перед партнерами.

 

Виходячи з принципу неплатоспроможності, боржник може бути визнаний банкротом, якщо він не розраховується з кредитором впродовж трьох місяців.

 

Ефективність антикризового управління обумовлена здатністю фірми конструктивно реагувати на зміни, які загрожують її нормальному функціонуванню.

 

Ця здатність не залежить від того, здійснюється процедура банкрутства або тільки виникає її загроза. І в першому і в другому випадку необхідне застосування антикризових рішень, сукупність яких і є антикризовим управлінням.

 

Для здійснення процедури управління кризовим підприємством дають оцінку таким характеристикам:

 

- кредитному портфелю підприємства; - коефіцієнту важливості довга; - якості фінансового стану підприємства;

 

- ознакам неплатоспроможності підприємства.

 

Для характеристики кризового портфеля розглядають: суму кредиту, кількість днів до погашення кредиту, ставку штрафу за прострочений термін погашення кредиту.

 

Як кредити розглядаються всі засоби, одержані не тільки в кредитних організаціях, але і у вигляді відстрочень по платежах до бюджету і позабюджетних фондів, у вигляді авансів постачальників.

 

На основі цих показників формується показник важливості кредиту – коефіцієнт важливості довга.

 

Коефіцієнт важливості борга – інтегральний показник, який розраховується по значеннях характеристик елементу кредитного портфеля, який дозволяє ранжирувати всі кредити по ступеню важливості, тобто визначити пріоритети при здійсненні контролю за їх погашенням.

 

Коефіцієнт важливості боргу розраховується з використанням мультиплікативної моделі

 

Кважі = Аі × Хі,

 

де: Аі – вектор-строчка, який складається з питомої ваги відповідних значень показників і- го кредиту;

 

Хі –вектор-стовпець,який складається із значень відповідних показників і -го кредиту.

 

Питома вага показників визначається, виходячи з управлінської концепції керівництва підприємств, і залежить від того, якому показнику при оцінці кредиту дається більше значення, а так само від того, як впливає цей показник на важливість боргу: якщо вплив прямий пропорційний, питома вага більше одиниці, якщо навпаки – менше одиниці.

 

Як показник, який якісно оцінює стан підприємства щодо його спроможності, використовується якість фінансового стану – комплексна оцінка підприємства у момент аналізу.

 

Вимірювання якості фінансового стану слід здійснити не по фінансовій звітності, а на основі аналізу договорів підприємства і зіставлення графіка платежів по кредиту з календарем.

 

Для визначення якості фінансового стану використовують декілька ступенів якості: здатне підприємство, передкризове, кризове підприємство, нездібне підприємство (після рішення Арбітражного суду).

 

Часто важливо визначити глибину нездатності підприємства.

 

На етапі попереднього аналізу можна користуватися якісним і кількісним вимірюваннями.

 

Таблиця 9.1 Критерії ступенів якості фінансового стану підприємства

		Умова		Ступінь
Графік платежів по боргах виконується		Здатне
Більше половини боргів прострочене до двох місяців від терміну договору		Передкризове
Більше? боргів прострочено до двох місяців від терміну договору		Кризове
Якщо хоча б один борг прострочений більш ніж на три місяці.		Нездібне

Рис. 9.1. Попереднє вимірювання глибини нездатності

 

Якісне вимірювання дозволяє визначити, наскільки борги підприємства заважають йому працювати. Кількісне вимірювання свідчить про те, скільком кредиторам із загальної кількості підприємство прострочило виплати по боргах.