Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства

 

 

Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності спрямована на чотири їх головні класифікаційні ознаки:

 

1) за напрямком формування інформаційної бази:

 

- критеріальні (К) – за інформаційну базу беруть абсолютні (натуральні або вартісні) значення ключових показників. За належного інформаційного забезпечення ці методи є найточнішими;

 

- експертні (Е) – прості у використанні, не потребують збирання повної інформації про конкурентів, оскільки базуються на думці досвідчених фахівців.

 

Проте перевага таких методів є водночас і їхнім недоліком, бо іноді суб’єктивізм експертів може спотворювати результати оцінки.

 

2) за способом відображення кінцевих результатів виділяють:

 

- графічні (Г) – забезпечують найвищий рівень сприйняття кінцевих результатів оцінки, інтерпретованих у графічних об’єктах (рисунках, графіках.

 

діаграмах та ін.);

 

- математичні (М) – базуються на факторних моделях оцінки, які полягають у розрахунку одного (інтегрального) показника або кількох цифрових значень показників, за якими формується остаточна оцінка. Ці методи вважають найточнішими, хоч іноді вони потребують обтяжливих математичних обчислень, тобто спеціальної підготовки працівників;

 

- логістичні (Л) – є алгоритмізованими методами оцінки які базуються на логічних припущеннях.

 

3) за можливістю розробки управлінських рішень:

 

- одномоментні (О) – це статичні методи тому. Що оцінюють тільки фактичний стан справ, не забезпечуючи можливості розроблення заходів на перспективу;

 

- стратегічні (С) – уможливлюють не тільки оцінку стану конкурентоспроможності потенціалу підприємства на конкретну дату, а й розроблення стратегічних заходів з поліпшення цього потенціалу.

 

4) за способом оцінки:

 

- індикаторні (І) – ґрунтуються на використанні системи індикаторів, за допомогою якої проводиться оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства і національної економіки в цілому. Під індикатором розуміють сукупність характеристик, які дають змогу у формалізованому вигляді описати стан параметрів того чи іншого об’єкта, що досліджується, і на цій підставі сформулювати рекомендації з підвищення результативності функціонування об’єкта. Кожен індикатор, у свою чергу, розпадається на низку показників, які відображають стан окремих елементів досліджуваного об’єкта. Отже постає складне завдання з відбору найвагоміших індикаторів для оцінки кожного щодо названих факторів;

 

- матричні (табличні) (Т) – в основу цих методів покладено ідею розгляду процесів конкуренції в їх взаємозалежності та динаміці. Використовуючи матричні методи, управлінці мають змогу оцінити рівень конкурентоспроможності потенціалу не тільки свого підприємства, а й

 

найближчих конкурентів, що допоможе розробити стратегію поведінки на ринку.

 

У таблиці представлено перелік існуючих методів оцінки конкурентоспроможності із зазначенням класифікаційної ознаки та групи до якої вони належать.

 

Таблиця 8.1 Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності

		Метод оцінки конкурентоспроможності	Класифікаційна ознака
1.	Теорія конкурентних переваг М. Портера	К	Г	С	М
2.	Аналіз конкурентоспроможності фірм Ж-Ж. Ламбена	К	Г	С	М
3. SWOT – аналіз	Е	Г	С	М
4.	Модель аналізу Мак-Кінсі 7 S	К	Г	С	М
5.	Метод вивчення профілю об’ єкта	Е	Г	С	М
6.	Метод набору конкурентоспроможних елементів	К	Г	С	І
7.	Графічна методика Зав’ ялова	Е	Г	О	І
8.	Аналіз конкурентоспроможності за системою 111-555	Е	М	О	І
9.	Формалізований метод Іванова	К	М	С	І
10.	Методика Ансофа щодо КСФ	К	М	О	І
11.	Метод Градова щодо детермінантів „ націон. ромбу”	К	М	О	І
12.	Метод американської асоціації управління	Е	М	О	І
13.	Метод порівнянь	Е	М	О	І
14.	Метод рангів	Е	М	С	І
15.	Метод інтегрального критерію	К	М	О	І
16.	Метод таксономічного показника	К	М	О	І
17.	STEP – аналіз	Е	Л	С	М
18. SPACE- аналіз	К	Л	С	М
19.	GAP – аналіз	К	Л	С	І
20. LOTS – аналіз	К	Л	С	І
21.	PIMS - аналіз	К	Л	С	І