Наукова новизна здобутих результатів

Подають коротку анотацію нових здобутків (рішень, висновків), здобутих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність здобутих результатів від відомих раніше, підкреслити ступінь новизни.

Практичне значення здобутихрезультатів

Слід подати відомості про застосування результатів досліджень або рекомендації щодо їхнього впровадження (використання).

Апробація результатів дисертації

Необхідно вказати, на яких наукових конференціях, семінарах оприлюднені результати дослідження, що входять до дисертації, а також надати інформацію про впровадження результатів дисертаційного дослідження (за умови подання відповідних актів у додатках до дисертації).

Публікації

Зазначається, у яких статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій опубліковані (або подані для публікації) результати дисертації. Частини реферату, з яких відсутні дані, не вказують.

Ключові слова, що є найістотнішими для розкриття спрямованості роботи, формулюють на основі тексту роботи й розташовують у кінці реферату. Перелік 5- 10 ключових слів (словосполучень) друкують прописними літерами в називному відмінку в рядок, через коми.

ЗМІСТ має відбивати конкретний поетапний план реалізації роботи, її структуру. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема, вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ. Якщо в дисертації вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення й таке інше, то їхній перелік має бути поданий у дисертації у вигляді окремого списку. Перелік треба друкувати двома колонками, у яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їхню детальну розшифровку. Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення й таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

ОСНОВНА ЧАСТИНА дисертації містить вступ, певну кількість розділів (зазвичай 3-4) та висновки до них, а також загальні висновки. Кожний розділ починають із нової сторінки.

У ВСТУПІ необхідно розкрити актуальність теми, її значущість для розвитку відповідної галузі науки, обґрунтувати доцільність проведення дослідження, визначити об’єкт, предмет, матеріал дослідження з зазначенням ілюстративного матеріалу, представленого у дисертації. У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ на основі огляду літератури розкривають стан наукової проблеми (задачі). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант має зазначити ті запитання, що залишились невирішеними, а відтак, визначити своє місце в розв’язанні проблеми. Необхідно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно доцільності проведення дослідження, обґрунтуванням вибору об’єкта і предмета дослідження, формулюванням мети й завдань дослідження. Загальний обсяг теоретичної частини дослідження не повинен перевищувати 40 % обсягу основної частини дисертації.

У НАСТУПНИХ РОЗДІЛАХ, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань дослідження і їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дисертаційних досліджень, із вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень із висвітленням того нового, що автор вносить у розробку проблеми. Магістрант має давати оцінку повноти розв’язання поставлених завдань, оцінку достовірності здобутих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Між структурними частинами роботи має простежуватися чіткий логічний зв’язок, тобто розділи мають бути пов’язані між собою й починатися з короткого опису питань, що розкриваються в цьому розділі щодо їхнього взаємозв’язку з попередніми й наступними розділами.

Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки зі стислим викладенням наукових і практичних результатів тієї частини дослідження, що була розглянута в розділі. У висновках не слід переказувати те, що було зроблено в розділі, а сформулювати, що із цього випливає.

ВИСНОВКИ є завершальною й особливо важливою частиною магістерської дисертації, що має продемонструвати результати дослідження, ступінь реалізації поставленої мети і завдань. У висновках відображається синтез усіх здобутих результатів дослідження та їхнє співвідношення із загальною метою й завданнями дисертації. Викладають найбільш важливі наукові і практичні результати, здобуті в дисертації, які мають містити формулювання розкритої наукової проблеми, її значення для науки й практики. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Висновки краще представляти у вигляді послідовно пронумерованих абзаців. При цьому кожен абзац має містити окремий завершений логічно висновок чи рекомендацію.

На підставі зроблених висновків у роботі можуть подаватися рекомендації. Рекомендації розміщують на новій сторінці. У рекомендаціях визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми; подають пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати в АЛФАВІТНОМУ порядку.Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зразок оформлення списку використаних джерел наведено в Бюлетені ВАК України. Кожне джерело, що включено до списку, має бути відбито в тексті дисертації. Список джерел фактологічного матеріалу оформлюється згідно з вимогами й має містити перелік матеріалів прикладного перекладознавчого аналізу.

ДОДАТКИ

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дисертації:

· додаткові (довідникові) ілюстрації або таблиці;

· матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини (результати практичного дослідження – переклад певних мовних одиниць, кількісно-якісний аналіз здійсненого дослідження).