Кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови

 

 

МЕТОДИЧНІ рекомендації

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТУДЕНТІВ

КАФЕДРИ ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

Для студентів 3,4 курсів ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.0200303 «Філологія», студентів ОКР «Спеціаліст» спеціальності 7.0203304 «Переклад», та студентів ОКР «Магістр» спеціальності 8.02030304 «Переклад»

 

Рекомендовано Вченою радою факультету лінгвістики НТУУ «КПІ»

 

 

Київ

НТУУ «КПІ»

Методичні рекомендації щодо організації наукових досліджень студентів кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови [для студентів 3,4 курсів ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.0200303 «Філологія», студентів ОКР «Спеціаліст» спеціальності 7.0203304 «Переклад», та студентів ОКР «Магістр» спеціальності 8.02030304 «Переклад»] / Уклад. Волощук І.П., Демиденко О.П., Коломієць С.С. – К.: НТУУ «КПІ», 2015. – 117 с.

 

Гриф надано Вченою радою
ФЛ НТУУ «КПІ»

(протокол №___ від _________ р.)

Ухвалено на засіданні кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови ФЛ НТУУ «КПІ»

(протокол № 4 від 08.10.14 р.)

 

 

Навчальне видання

 

МЕТОДИЧНІ рекомендації

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТУДЕНТІВ

КАФЕДРИ ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

Для студентів 3,4 курсів ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.0200303 «Філологія», студентів ОКР «Спеціаліст» спеціальності 7.0203304 «Переклад», та студентів ОКР «Магістр» спеціальності 8.02030304 «Переклад»

 

Укладачі Волощук Ірина Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови

Демиденко Ольга Павлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови

Коломієць Світлана Семенівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови

 

Відповідальний

редактор Глінка Наталья Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови

 

Рецензенти Кушлаба Михайло Петрович, викладач кафедри кафедри української мови, літератури та культури

Синекоп Оксана Степанівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської мови технічного спрямування

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ НА 3, 4 ТА 5 КУРСАХ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ СПЕЦІАЛІСТІВ

Рекомендації ЩОДО ЗМІСТУ ТА СТРУКТУРИ МАГІСТЕРСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДО ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНОГО ТЕКСТУ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ РОБІТ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИПЛОМНИХ РОБІТ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДОПОВІДІ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗАХИСТУ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИБОРУ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Одним із викликів, що ставить перед українською вищою школою Болонський процес, є підняття рівня наукових ступенів бакалавра й магістра згідно із програмою створення в Україні Європейського простору вищої освіти. Основними завданнями нової освіти XXI століття є такі:

· формування духовності нації, держави, світового співтовариства;

· формування особистості суб’єкта навчання через призму ствердження цінностей і духовних норм загальнолюдського характеру;

· керування діяльністю суб’єкта навчання з урахуванням розвитку його суб’єктивного духовного «Я»;

· переорієнтація процесу навчання, спрямованого на здобуття і накопичення знань, на процес розширення кругозору індивідуума, на розвиток його ментальної гнучкості

· розвиток готовності до сприйняття нового;

· заохочення до вдосконалення вмінь самостійної роботи, створення умов до самостійного пошуку інформації, до самостійних досліджень;

· використання новітніх технологій;

· спонукання інтересу до нових наук, методів, технік, підходів і концепцій;

· розвиток аналітичних і синтетичних умінь обробки інформації і її використання для вирішення комунікативних і професійних завдань;

· формування власного когнітивного стилю в самостійному пошуку інформації (первинних текстів) та створенні власних (вторинних) текстів

Концепції нової освіти грунтуються на таких ідеях: унікальна цінність індивідуума; високий рівень індивідуального розкриття щодо створення атмосфери інтелектуальної напруги, де студент є активним суб’єктом процесу навчання, здатним до творчої діяльності.

Творчість трактується як діяльність людини у перетворенні дійсності, яка завершується створенням нового оригінального продукту; процес конструктивних перетворень інформації і створення інноваційних результатів. Важливим є розуміння творчості як процеcy, який може призвести до створення продукту, тобто ключовим поняттям є саме «процес», який також може бути творчим, беручи до уваги й творче спілкування під час наукового пошуку.

В організації науково-дослідної роботи майбутніх перекладачів домінуючу роль відіграють систематичні всебічні міжкурсові міждисциплінарні зв’язки. Для реалізації синергетичної особистісно-орієнтованої когнітивно-комунікативної дворівневої (бакалавр, магістр) системи фахової підготовки студентів на ФЛ НТУУ «КПІ» визначені пріоритетні напрямки науково-методичної діяльності. До них належать філологічні й перекладацькі студії науково-технічного дискурсу; опанування сучасних інформаційно-пошукових систем для підготовки фахівців інтегрованих в інформаційне суспільство, створення інформаційно-навчального середовища, в якому навчальна ситуація розглядається як динамічний опосередкований комп’ютерними технологіями процес формування мовленнєвої і перекладацької компетенції; навчально-методичне забезпечення дворівневої (бакалавр, магістр) системи навчання; підготовка викладачів англійської мови професійного спрямування (ESP); постійний підбір і оновлення автентичного текстового матеріалу з різних галузей знань науково-технічного дискурсу і його методична адаптованість згідно з метою, цілями і завданнями певного модуля; розробка і впровадження в навчальний процес інноваційних методів навчання.

Якщо екстраполювати положення про поняття творчості на процес організації, планування й контролю за творчою діяльністю студента, то насамперед треба розглянути рівні креативної діяльності. Розрізняють компілятивний, проективний та інсайтно-креативний рівні творчості. Компілятивний рівень пов’язаний зі збором, класифікацією, рубрикацією вже відомих, розрізнених знань та фактів. На проективному рівні створюються узагальнені нові судження, а інсайтно-креативний рівень пов’язаний з осяянням.

Залучення студентів до наукової творчості може реалізуватися на зазначених рівнях, яким притаманні такі види наукової діяльності студентів:

1. Репродуктивно-пояснювальний. Студенти підтверджують ту чи іншу наукову ідею самостійно знайденими фактами.

2. Фактологічно-узагальнюючий. Здобуті результати узагальнюють, роблять самостійні висновки

3. Супроводжувально-евристичний. Ідея збагачується новими судженнями й аргументами. Студенти разом із викладачем формулюють нову концепцію.

4. Концептуально-збагачувальний. Будь-яка наукова концепція збагачується новими ідеями на основі самостійно проведеного дослідження.

5. Творчо-пошуковий. Студенти самостійно шукають вирішення будь-якої проблеми й згідно з певними критеріями обирають оптимальні варіанти.

Перший і другий види наукової діяльності студентів відносяться до компілятивного рівня творчості, третій і четвертий – до проективного, а п’ятий – до інсайтно-креативного.

Важливим є питання оцінювання рівня умінь науково-дослідної роботи. Саме міждисциплінарний підхід до підготовки студентів мовних спеціальностей у вищій технічній школі обумовлює визначення нових комплексних критеріїв щодо підготовки й оцінювання магістерських дисертацій, із врахуванням вищезазначених принципів системності, міждисциплінарності й інтегративності. Крім цього, у контексті сучасних завдань розвитку освітянського простору потреба в спеціалістах високого класу, здатних до вирішення складних комплексних завдань на стику різних наук і, що особливо актуально, успішної практичної реалізації прийнятих рішень особливо зростає. Саме тому магістерська дипломна робота (дисертація) має бути відображенням загального рівня професійної підготовки випускника ВНЗ, що обумовлює відповідний підхід до розробки вимог і критеріїв до написання робіт такого типу.

Критерії оцінювання дипломних робіт включають характер виконання дипломної роботи, її практичну спрямованість, рівень самостійності й евристичності та рівень презентації матеріалу (як у тексті роботи, так і безпосередньо під час захисту). Основним аспектом оцінювання дипломної роботи є те, що студент може отримати найвищу оцінку лише в разі наявності високих коефіцієнтів за усіма вищевказаними критеріями.

Організація підготовки творчої особистості майбутнього перекладача передбачає залучення студентів до наукової роботи протягом усього періоду навчання в університеті. Науково-дослідна діяльність студентів включає в себе два вектори: 1) навчання студентів елементів дослідної діяльності, організації й методики наукової творчості; 2) саму дослідницьку роботу, яка проводиться студентами під керівництвом професорсько-викладацького складу. Зміст дослідницької роботи студентів поступово ускладнюється, стає більш глибоким від курсу до курсу. На початковому етапі бакалаврату суттєвим для організації науково-дослідної роботи є поняття наукової грамотності (scientific literaсy), яке включає три компоненти, а саме: знання наукового контенту (історії науки), розвиток аналітико-синтетичних умінь (process skills), до яких входять уміння спостереження, збору й інтерпретації результатів.

Третім компонентом «наукової грамотності» є розуміння самої сутності науки, науки як способу пізнання, принципів розвитку наукового знання. На початковому етапі бакалаврату (1-2 курси) студенти знайомляться з науковими напрямками роботи кафедри, пишуть реферати, виступають із доповідями й повідомленнями на лекціях і практичних заняттях, беруть участь у конференціях, олімпіадах.

До завдань першого вектора науково-дослідницької роботи студентів відносяться заохочення студентів щодо використання автентичних текстів для дослідної роботи; розвиток і поглиблення навичок та вмінь розуміння текстів і викладу їх короткого змісту у письмовій або усній формі, передачі основних думок першоджерела у вигляді зв'язного письмового або усного тексту, заснованого на виокремленні макроструктури первинного тексту і створенні вторинних текстів, позаяк текст є зразком такого семіотичного утворення, яке вже саме собою спонукає студента до творчого процесу його розуміння, його інтерпретації, до такого роду когнітивної діяльності, яка має справу з творчим переосмисленням людського досвіду.

Завдання етапу набуття наукового досвіду передбачають ознайомлення майбутніх перекладачів з окремими прийомами, методами, видами наукового дослідження, основними поняттями наукового апарату, правилами підбору потрібної інформації та підготовки доповідей, рефератів тощо.

Другий вектор науково-дослідницької роботи (написання курсових, дипломних робіт та магістерських дисертацій) є якісно новим етапом у творчій підготовці майбутнього перекладача.

Студенти кафедри теорії практики та перекладу англійської мови факультету лінгвістки НТУУ «КПІ» виконують курсові роботи з дисциплін «Основна мова» (3 курс), «Основи перекладознавства» (4 курс) (ОКР «Бакалавр»), «Теорія перекладу» (5 курс) (ОКР «Спеціаліст» та «Магістр»).