Характеристика мисливських угідь на території дестинації «Подільські Товтри»

Назва мисливських угідь	Площа (га)	Місцерозташування
«Княжпільський», ур. «Княжпільська дача»		Подільське лісництво Кам’нець-Подільського держлісу
«Совиний яр», ур. «Панівецька дача»		Подільське лісництво Кам’нець-Подільського держлісу
«Панівецький», ур. «Панівецька дача»		Панівецьке лісництво Кам’нець-Подільського держлісу
«Кармелюкова гора», ур. «Маківська дача»		Маківське лісництво Кам’нець-Подільського держлісу

 

Територія НПП «Подільські Товтри» має найкращий потенціал для розвитку таких його видів як пішохідний туризм з елементами скелелазіння, водний та спелеотуризм. Пішохідний туризм у класичному спортивному розумінні передбачає подолання значних відстаней, з набором та втратою висоти під час проходження маршруту, а також подолання природних перешкод з використанням спеціального спорядження. Комерційний варіант зосереджує увагу лише на найбільш цікавих ділянках маршруту. Тривалість переходів при цьому значно коротша, а в деяких випадках може зводитися лише до спроб подолання однієї природної перешкоди групою (наприклад здійснення скельного спуску та підйому).

Розчленованість форм рельєфу території НПП “Подільські Товтри” створює умови близькі до гірських за мальовничістю ландшафтів та складністю подолання природних перешкод. Однак зручність під’їзду за рахунок сформованої транспортної мережі та можливість швидкої ліквідації аварійних ситуацій дозволяє здійснювати піші мандрівки з використанням елементів гірського туризму малопідготовленим туристам, а також дітям протягом усього року.

Для лімітування антропогенного навантаження необхідно організувати систему екологічних стежок. Якісний стан ландшафтів у межах екологічних стежок буде виступати фактором привабливості їх до залучення у структуру туристичного комплексу. Це у свою чергу буде сприяти контролю екоситуації на маршрутах екостежок та відсутності антропогенного навантаження, зумовленого туристичною діяльністю, на решті території.

Перспективними територіями для організації екологічних стежок і розвитку пішохідного пригодницького туризму виступають заліснені горбогірні товтрові гряди та каньйоноподібні долини річок. Відповідно найцікавіші об’єкти будуть зосереджуватися у місцях їх перетинів. За таким принципом доцільно виділити наступні центри пішохідного туризму:

1. Сатанівський центр. Формується на перетині товтрової гряди і долини р. Збруч. Характеризується наявністю значних лісовкритих площ, де переважає природна рослинність (сатанівський та іванковецький заказники, загальною площею понад 3000га.), порівняно слабкою рельєфною розчленованістю та сформованістю санаторнорекреаційної інфраструктури. Входить до природоохоронної та стаціонарно рекреаційної зон НПП «Подільські Товтри». Територія перспективна для організації не складних, тривалістю від 1 до 3 днів піших маршрутів. Екстремальною умовою буде виступати можливість самостійного орієнтування на місцевості.

2. Нігинський центр. Формується на перетині товтрової гряди і долини р.Смотрич. Особливості мозаїчності ландшафтних урочищ, різних типів рослинних угрупувань та рельєфної розчленованості території визначають високу її естетичну привабливість. Тут наявні скелясті ділянки каньйону річки висотою понад 20м, цікаві карстові утворення (печери), значні лісові масиви, та порожисте русло р.Смотрич. Ці чинники зумовлююсь щорічне проведення, у межах центру, обласних і всеукраїнських дитячих змагань зі спортивного туризму. Стихійна рекреація на території проявляється відносно слабо через відсутність зручних під’їзних шляхів. Природні умови центру дозволяють проводити триденні піші мандрівки з елементами орієнтування на місцевості, використання техніки скельного підйому та подолання водної перешкоди.

3. Приворотський центр. Утворюється на перетині товтрової гряди і долини р. Мукші на околиці с. Привороття. Природними ресурсами, що сприяють розвитку галузі пригодницького туризму, тут виступають окремі горби та грядові ділянки зі значною відносною висотою; значні масиви хвойного та широколистяного лісу. Дана територія розміщена в зоні стаціонарної рекреації НПП, а близькість розташування м. Кам’янця-Подільського і наявність під’їзних шляхів у хорошому стані зумовлює розвиток стихійної рекреації. За умови прокладення в межах центру екологічної стежки, тут можна здійснювати 1-2 денні пішохідні маршрути, з елементами орієнтування на місцевості.

4. Сурженецький центр. Розміщений на перетині товтрової гряди і долини р.Тернави на околиці с.Суржинці. Наявність широкої вирівняної заплави річки, зручність під’їзного шляху а також близькість розташування м. Кам’янця-Подільського сприяють розвитку стихійної рекреації. За умови здійснення заходів з очищення території та контролю рекреаційної діяльності, територія може успішно використовуватися для проведення 1-3 денних піших походів з елементами орієнтування на місцевості та використання техніки скелелазіння.

5. Совий яр. Територія є ландшафтним заказником загальнодержавного значення площею 827га. Завдяки особливостям рельєфу та природоохоронному статусу місцеві геосистеми зазнали меншого антропогенного впливу у порівнянні з іншими центрами. Збереженість природних умов при умові організації екологічних стежок дозволяє розвивати пішохідний пригодницький туризму з провідним напрямком – орієнтування на місцевості.

6. Панівецький центр. Сформований у долині р Смотрич поза товтровою грядою. На території розміщений ботанічний заказник загальнодержавного значення “Панівецька дача” площею 923га. Місцевість використовується для проведення змагань зі спортивного орієнтування. Деякий прояв тут має стихійна рекреація. У межах центру доцільно розвивати піший пригодницький туризм з елементами орієнтування на місцевості та використання техніки скелелазіння.

Водний туризм передбачає подолання визначеного маршруту, що прокладений по відповідному водному об’єкту за допомогою плавзасобу, яким може бути байдарка, каяк, катамаран, надувний човен, пліт. Для розвитку пригодницького водного туризму найбільш доцільно використовувати байдарки та катамарани, оскільки вони прості в управлінні, мають високу маневреність та безпечні у експлуатації. Крім цього екскурсоводу на даних плавзасобах досить легко контролювати дії учасників походу.

Ресурсний потенціал для розвитку водного пригодницького туризму є дещо бідніший порівняно з пішохідним. Лімітуючими факторами виступають: невелика кількість водних об’єктів де можна організувати туристичні маршрути (3 річки), сезонний характер діяльності та наявність гребель де необхідно обносити плавзасоби.

Найкращі природні умови для організації сплавів, серед водних об’єктів НПП “Подільські Товтри”, характерні для р. Збруч. Тут технічні можливості організації сплавів добре поєднуються з високою концентрацією цікавих природних та історико архітектурних об’єктів, що добре оглядаються з русла.

Дещо гірші природні умови порівняно зі Збручем властиві для річки Смотрич. Тут поряд із значно коротшим маршрутним відрізком спостерігається висока залежність від сезонного рівня води, оскільки у літній період рівень він є недостатнім для проходження плавзасобів. Однак за концентрацією туристичних об’єктів доступних для огляду з русла та динамікою руху описані річки мають схожі показники. Дністер, при відсутності природних і техногенних перешкод для руху туристичних плавзасобів, та маючи значну за довжиною ділянку маршруту в межах НПП усе ж мало перспективний для організації водних подорожей через відсутність течії.

Спелеотуризм має значний потенціал розвитку завдяки прояву карстових процесів та утворенню підземних порожнин у межах НПП «Подільські Товтри». При цьому основна концентрація спелеологічних об’єктів перспективних для організації туристичних заходів тяжіє до Товтрового кряжу та південно західної частини території парку у долині р. Збруч між селами Чорнокозинці та Завалля.

Протяжність печер у межах товтр зазвичай невелика і досягає 10-20 м. доступних для проходження ходів. Найбільшу протяжність ходів серед них має печера “Городище”, що розміщена на околиці с. Залуччя (загальні характеристики окремих спелеологічних об’єктів представлені в таблиці 3.10). Поряд зі згаданим об’єктом розміщені ще дві, невеликі за протяжністю ходів, печери. Нерегульоване відвідування цих печер зумовлює накопичення тут великої кількості сміття та окремі нещасні випадки. Саме тому необхідно організувати суворий контроль відвідування печер.

Таблиця 3.10

Загальні характеристики окремих спелеологічних об’єктів у межах НПП “Подільські Товтри”

Назва об'єкта	Місце розміщення	Загальна довжина досліджених ходів	Наявність натічних та кристалічних утворень	Режим Відвідування
«Атлантида»	Гіпсовий кар’єр на околиці с.Завалля	Близько 5 км.	+	Регульований
«Киянка-малишка»	Гіпсовий кар’єр на околиці с.Завалля	250м.	+	Нерегульований
«Городище»	Лівий скелястий берег р.Смотрич на околиці с. Завалля	60м.	-	Нерегульований

 

1. Атлантида – трирівнева горизонтальна печера з регульованим доступом. Значна кількість натічних та кристалічних утворень, а також догляд за її станом формують естетичну привабливість об’єкта;

2. Киянка-Малишка – трирівнева горизонтальна печера зі відкритим доступом. Має високий туристичний потенціал, однак потребує заходів з прибирання сміття та контролю відвідування.

Результати досліджень карстових процесів та особливостей залягання гірських порід, одержані учасниками спелеоклубу «Атлантида» дозволяють стверджувати, що в найближчому майбутньому в даному районі можливе відкриття нових печер.

У окремих випадках територія може поєднувати кілька об’єктів, які є ресурсами для різних напрямків пригодницького туризму. До таких територій у межах національного парку можна зокрема віднести місцевість між селами Черче, Залуччя та Нігин. Тут зосереджені ресурси для розвитку пішохідного (Нігинський центр) та спелеологічного (печера “Городище”, та кілька менших печер) видів пригодницького туризму. Крім того через територію протікає р. Смотрич, яка характеризується на даній ділянці доброю проходимістю для туристичних плавзасобів. Описані умови дозволяють території виконувати кілька туристичних функцій. Відповідно туристичний інтерес до неї і тривалість перебування туристів у її межах будуть значно вищими ніж в аналогічній що має лише один тип ресурсів (навіть якщо ті представлені у більшій кількості). Отже, на відміну від туристичного центру, де можлива організація послуг лише з одного виду пригодницького туризму така територія виконує роль туристичного вузла.

Як вже згадувалося вище, у межах багатофункціональної, в туристичному розумінні, території тривалість перебування туристів значно зросте тому виникає потреба в організації ночівлі. Це у свою чергу буде сприяти розвитку сільського (зеленого) туризму та організації кемпінгу. У перспективі з розвитком інфраструктури тут можливе будівництво невеликого готелю. Саме тому при організації послуг пригодницького туризму та формуванні туристично-рекреаційного комплексу території з ознаками туристичного вузла повинні освоюватись у першу чергу.

Аналіз об’єктів туристичного комплексу у межах НПП “Подільські Товтри” показує, що вони зазвичай поєднуються у територіальному розміщені із природоохоронними об’єктами. Відповідно виникає проблема антропогенного впливу на природні ландшафти та пошуку напрямків його зниження. Пригодницький туризм з умови створення системи екологічних стежок, спеціально обладнаних місць для розпалювання вогнищ та організації наметових містечок буде значно менше впливати на перетворення природних ландшафтів у порівнянні з такими видами природокористування як лісове господарство чи пасовищне скотарство, що часто поширені у межах природоохоронних об’єктах (до рангу заказника).

Крім того вимоги до естетичної привабливості території та її збереження сприятимуть обмеженню стихійної рекреації та браконьєрства у всіх проявах. Таким чином інтеграція туристичної та природоохоронної діяльності у межах НПП “Подільські Товтри” буде ефективною як з економічних позицій, так і з природоохоронних.

Підтримка пріоритетних для парку видів туризму. Пріоритетним для парку слід вважати розвиток внутрішнього туризму (в межах України і в межах національного парку), ресурси якого дозволяють створити туристичні маршрути з використанням природних заповідників Совий Яр, Княжпільська дача, Парків-пам'яток, карстової печери "Антлатида", Бакатського печерного монастиря, курорту Сатанів та інших пам'яток культури, мальовничих річок та заплав, а також "Шляхами козацької слави", значна частина об'єктів якого розташована в межах національного природного парку.

Природні умови національного парку створюють пріоритетний розвиток оздоровчого та спортивного туризму з організацією мережі готелів, мотелів туристичних таборів, стоянок, притулків та інших закладів.
Історико-культурні об'єкти та природні ресурси національного парку уможливлюють розвиток міжнародного спортивного, пізнавального, ностальгічного та інших видів туризму.

Розвиток мережі сільського туризму є ключовим завданням з покращення пропозиції сільського туризму, встановлюючи рамки співробітництва між надавачами туристичних послуг у галузі сільського туризму та установ і організацій, що надають підтримку. Співпраця між надавачами послуг з сільського туризму та установами організаціями, які сприяють розвитку сільського туризму, може позитивно вплинути на збільшення привабливості пропозиції сільського туризму, якщо пропоновані послуги будуть об’єднані у пакети, цікаві для внутрішніх та іноземних туристів, а самі послуги вдосконалені. Мережа сільського туризму має сприяти обміну досвідом та поєднанню ресурсів і потужностей у координуванні зусиль, спрямованих на розробку нових туристичних продуктів та послуг. Також деякі ініціативи, наприклад, що стосуються просування послуг, можуть бути спільно підготовлені, профінансовані та впроваджені. Мережа відіграватиме важливу роль у координуванні розбудови спроможності та проведення промоутерських заходів, які здійснюватимуться спільно надавачами послуг з сільського туризму та відповідними установами й організаціями, які підтримують сільський туризм.

Розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів території дестинації. На підставі створеної бази даних історичних, культурних та рекреаційних туристичних об’єктів надавачі туристичних послуг спільно з організаціями, відповідальними за розвиток туризму, мають вжити заходів з розробки історичних, культурних та рекреаційних маршрутів. Визначаючи туристичні маршрути для різних цільових груп, слід врахувати їх географічну близькість та особливості, розвиненість транспортного сполучення між різними туристичними об’єктами.

Створення туристичних маршрутів підвищить привабливість загальної туристичної пропозиції дестинації, особливо для іноземних туристів. Необхідно використати історичні, культурні та рекреаційні ресурси з метою досягнення комплексного, синергетичного ефекту на рівні дестинації.

Підготовлену інвентаризацію туристичних об'єктів необхідно також використати як основу для реалізації проекту, спрямованого на розвиток історичних, культурних та рекреаційних туристичних маршрутів, відповідальність за реалізацію якого нестимуть відділи культури та туризму районних адміністрацій, туристичні організації та оператори в галузі історичного, культурного та курортного туризму.

Таблиця 3.11