Динаміка надходжень туристичного збору на території нпп «подільські Товтри» протягом 2011-2013 рр.

Показник	2011 (грн)	(грн)	(грн)	Абс. Відхил (грн) (2012-2011)	Т.прир % (2012-2011)	Абс. Відхил (грн) (2013-2012)	Т.прир % (2013-2012)
Сума надходжень туристичного збору

Отже, не зважаючи на негативну тенденцію у кількості прибуттів туристів до НПП «Подільські Товтри» все ж сума надходжень від туристичного збору поступово зростає, імовірно це пов'язано із зростанням цін на готельні послуги. Так у 2012 році порівняно із 2011 роком сума туристчного збору зросла на 26 %, а у 2013 році порівняно із 2012, хоч не значно але зросла, вцілому на 2 %.

Для більш детальної оцінки стану туристичної галузі на терторії НПП «Подільські Товтри» було проведено маркетингове дослідження у вигляді анонімного опитування резидентів Хмельницької області. На рис.2.7. представлена анкета, що використовувалась для опитування.

Вибірка склала 80 осіб. Результати опитування дозволили оцінити наступні характеристики:

1. Загальна обізнаність населення про унікальність НПП «Подільські Товтри» склала 60% опитуваних

2. Лише 30% опитуваних відвідували НПП «Подільські Товтри».

 

Рис. 2.7. Анкета соціологічного опитування

 

 

3. За цілями відвідування території Національного природного парку «Подільські Товтри» результати опитування розподілилась наступним чином – результати представлені на рис.2.8.

 

Рис. 2.8. Розподіл опитуваних за цілями відвідування

4.Серед основних проблем, що гальмують розвиток туризму на території Національного природного парку «Подільські Товтри» на думку опитуваних є неякісне дорожнє покриття, поганий сервіс та застаріла інфраструктура. У відсотковому відношенні результати представлені на рис. 2.9.

Рис.2.9. Проблеми, що гальмують розвиток НПП «Подільські Товтри» як туристичної дестинації

5.За результатами опитування було виявлено, що найбільш перспективнми видами туризму на території НПП «Подільські Товтри» є вело туризм, водні види туризму, лікувально-оздоровчий, сільськй туризм, культурно-пізнавальний, екологічний.

Отже, проаналізувавши результати опитування, можна зробити висновки, що основними напрямками розвитку НПП «Подільські Товтри» як туристичної дестинації є:

¾ Реклама та брендинг туристичної дестинації;

¾ Вдосконалення туристичної інфраструктури парку;

¾ Розшрення номенклатури туристичних послуг;

¾ Налагодження зручних транспортних зв’язків.

Вцілому, проаналізувавши різні аспекти турстичного потенціалу Національного природного парку «Подільські Товтри» можна зробити висновки, щодо можливості вважати даний парк дестинацією. Відповідно до моделі «Шість А», представленій у розділі 1.1, запропонованій вченими з Датської академії туризму О. Йоргенсеном, К. Купером і Д. Флетчером, Національний природний парк «Поділські Товтри» відповідає п’яти пунктам зазначеним у моделі, а саме:

¾ Наявність природних, культурно-історичних, архітектурних та ін­ших туристичних ресурсів;

¾ Наявність транспортного сполучення із дестинацією;

¾ Наявність підприємств, що пропонують якісні ту­ристичні послуги і товари;

¾ Наявність допоміжних підприємств (банки, страхові компанії, лікарні тощо);

¾ Організація діяльності туристів згідно з метою їх подорожей.

Потенціал досліджуваного парку не відповідає лише останньому пункту, тобто відсутня пропозиція сформованого та підготовленого до продажу туристичного продукту відповідно до по­питу туристів. Вирішення цієї проблеми повинно постати основою стратегії розвитку досліджуваного парку, для того щоб він на ринку вітчизняних та міжнародних туристичних послуг міг вважатись туристичною дестинацією.

Висновки до розділу 2

1. Національний природний парк "Подільські Товтри" створено у 1996 році. Відтак НПП "Подільські Товтри" є неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, її екологічної мережі, тому охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. НПП "Подільські Товтри" розташований на території Городоцького, Кам'янець-Подільського та Чемеровецького районів Хмельницької області на загальній площі 261316 гектарів, яка поділяється на такі функціональні зони: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона. Управління Національним природним парком «Подільські Товтри» здійснює спеціальна Адміністрація, що знаходиться у місті Кам’янець-Подільський.

2. Туристично-рекреаційний потенціал Національного природного парку «Подільські Товтри» представлений широкою варіативністю ресурсів, серед них наступні: історико-культурні, природні, екологічні, водні, подієві, релігійні, лікувально-оздоровчі, археологічні та багато інших. Так як НПП «Подільські Товтри» - це екологічна дестинація, найбільше тут зосереджено природних об’єктів, їх тут налічується 130. Найвідоміші із них: Бакотська затока, відома тим, що саме там розташовувалось, на даний момент затоплене, село, Смотрицький каньйон, що є візитною карткою даної місцевості та печера «Атлантида», яка є пам’яткою загальнодержавного значення. При порівняльному аналізі рекреаційно-туристичного потенціалу із іншими національними парками України, було виявлено що саме площа території парку та кількість природних і історико-культурних об’єктів удвічі перевищує середнє значення по Україні серед НПП. Проте показники інфраструктури та відвідуваності парку показали незадовільний результат. Саме ці проблеми і необхідно враховувати при розробці стратегії розвитку даної дестинації.

3. Спектр послуг на даному туристичному ринку в основному представлений туристичними маршрутами та екскурсіями. За видами їх можна поділити на наступні: автобусні екскурсії, піші та велосипедні маршрути, кінні прогулянки, водні сплави тощо. На території Національного природного парку «Подільські Товтри» відчутно помітна сезонність, оскільки під час дослідження був явно помітний туристичний сезон з травня по жовтень. Відтак і різна завантаженість закладів розміщення: в сезон 20-30%, а в інші місяці 10-15%. Щороку парк відвідує близько 130 тисяч відвідувачів, з них близько 10 тисяч іноземці, в основному громадяни Польщі, Білорусії, Росії, Литви, Латвії, Угорщини, Молдови та інших країн близького зарубіжжя. Але все ж тут досі відсутня пропозиція сформованого та підготовленого до продажу туристичного продукту відповідно до по­питу туристів.

РОЗДІЛ 3