Поняття та вимоги до моделювання детермінованих факторних систем

 

Моделювання факторної системи визначають як процес побудови аналітичного виразу залежності [48].

Процес встановлення (побудови) форми залежності досліджуваного результативного показника від факторів, що на нього впливають в детермінованому факторному аналізі називають моделюванням детермінованих факторних систем або побудовою детермінованих факторних моделей.

Часто моделюванням детермінованих факторних систем називають побудову первинних детермінованих факторних моделей або їх перетворення, що є вузьким розумінням даної процедури.

У широкому розумінні моделювання детермінованих факторних систему необхідно розглядати як увесь процес встановлення (побудови) форми залежності досліджуваного результативного показника від факторів, який включає:

· побудову первинних детермінованих факторних моделей – представлення досліджуваного явища у вигляді алгебраїчної суми, добутку або частки декількох факторів, що впливають на його величину та перебувають із ним у функціональному зв’язку;

· перетворення первинних детермінованих факторних моделей або їх розвиток за рахунок різного роду деталізації комплексних факторів.

Моделювання детермінованих факторних систем ґрунтується на принципах виділення факторів як елементів факторної системи: причинності; системність; достатньої специфічності; самостійність існування; можливості врахування та кількісного вимірювання (облікової можливості, можливості врахування.

При моделюванні детермінованих факторних систем необхідно дотримуватися вимог. Найбільш загальними вимогами є наступні:

· модель детермінованого факторного аналізу (факторна система) повинна бути економічно значимою на даному етапі розвитку економічного об’єкта, тобто мати пізнавальну цінність, та економічно доцільними з точки зору управління;

· модель та фактори, які включаються до неї повинні бути об’єктивними, тобто реально існувати, а не бути вигаданими абстрактними явищами або величинами;

· фактори, що включаються до моделі, повинні бути необхідними елементами математичного рівняння та знаходитися в причинно-наслідковому взаємозв’язку із результативним показником. Факторні моделі, які відображають причинно-наслідкові відносини між показниками мають значно більше пізнавальне значення, ніж моделі, створені виключно за допомогою математичної абстракції. Будь-яке математичне рівняння не може бути факторною моделлю. Не можна плутати формулу розрахунку показника та модель, що відображає причинно-наслідкові зв’язки, які призводять до формування результату.

Наприклад:

; ,

де ВП – обсяг валової продукції, грн.; ЧП – середньорічна чисельність працюючих, осіб; - середньорічний виробіток одного працівника, грн. У першому рівнянні фактори знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з результативним показником, тобто економічне явище, представлене результативним показником формується за рахунок впливу факторів. Отже, дане співвідношення є змістовним або сутнісним. У другому рівнянні фактори перебувають у чисто математичному співвідношенні, оскільки збільшення обсягів виробництва не є фактором збільшення продуктивності праці, так як і просте скорочення чисельності працюючих не призводить до збільшення виробітку. Отже, друга модель побудована на математичній залежності і має менше пізнавальне значення, ніж перша;

· фактори, що включаються до факторної моделі повинні кількісно вимірюватися відповідно до своєї сутності та досягнутого рівня розвитку науки, тобто мати спосіб і одиницю виміру, форму представлення даних, яка повинна бути доступною для дослідження, необхідне інформаційне забезпечення;

· факторна модель повинна бути побудована таким чином, щоб забезпечувати можливість найбільш об’єктивного та достовірного вимірювання впливу факторів на результативний показник. У ній:

- всі показники повинні відображати об’єктивні явища або процеси, бути порівняльними та точно і достовірно виміряними;

- зміни результативного і факторних показників повинні бути співвимірні;

- фактори повинні розміщуватися відповідно до їх місця у формуванні результативного показника або за важливістю їх впливу;

- сума впливу всіх факторів повинна дорівнювати загальній зміні результативного показника. Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки в розрахунках.

Основні умови моделювання факторних систем:

1) чітке формулювання кінцевої цілі побудови моделі, а також визначення критерію, за яким будуть порівнюватись різні варіанти рішення;

2) систематизація факторів - розміщення досліджуваних факторів в певному порядку зі встановленням їх взаємозв’язків та підпорядкованості;

3) вибір найбільш раціонального математичного методу для рішення задачі;

4) всебічний аналіз результату, отриманого при вивченні економічного явища або процесу.

Процес моделювання факторних систем досить складний і відповідальний момент в економічному аналізі. Від того, наскільки об'єктивно й точно створені моделі будуть відображати зв'язок між показниками, залежать результати аналізу. [49]

Здійснюється моделювання факторних систем за допомогою спеціальних методів.