Методи детермінованого факторного аналізу

Методи детермінованого факторного аналізу

 

1. Передумови факторного аналізу

2. Основні об’єкти факторного аналізу

3. Поняття та задачі факторного аналізу

4. Види факторного аналізу

5. Особливості та методика детермінованого факторного аналізу

6. Поняття та види детермінованих факторних систем (моделей)

7. Поняття, вимоги до моделювання детермінованих факторних систем

8. Методи моделювання детермінованих факторних систем

9. Методи детермінованого факторного аналізу, їх види, особливості, сфера застосування та проблеми використання

10. Універсальна таблиця вхідних даних для детермінованого факторного аналізу

11. Метод ланцюгових підстановок

12. Метод абсолютних різниць

13. Метод відносних різниць

14. Інтегральний метод

15. Методи пропорційного поділу та часткової участі

16. Індексний метод

 

 

Передумови факторного аналізу

 

Застосування факторного аналізу в економічному аналізі об’єктивно обумовлено існуванням двох взаємопов’язаних і взаємообумовлених передумов:

1) цілісність, взаємопов’язаність та взаємообумовленість економічних явищ і процесів.

Економіка, як і будь-яка складна частина об’єктивної дійсності, є системною. В ній все цілісне, взаємопов’язане та взаємообумовлене. Тобто будь-яке явище (процес) в економіці є результатом впливу явищ (процесів), які його формують, і одночасно впливає на інші явища (процеси) і систему в цілому. Тому пізнати сутність будь-яких економічних явищ (процесів) можна лише у взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємообумовленості з іншими явищами (процесами), тобто розкривши внутрішній зміст або механізм відношень і взаємозв’язків. Такий підхід є умовою діалектичного підходу до пізнання об’єктивної дійсності, що лежить в основі методології аналітичних досліджень;

2) функціонування та розвиток будь-якої соціально-економічної системи відбувається в умовах складної взаємодії комплексу внутрішніх та зовнішніх факторів. Тому пізнати сутність функціонування та розвитку системи можна тільки через пізнання комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів, в умовах яких вони відбуваються;

3) необхідність розробки та реалізації засобів і механізмів впливу на керовані об’єкти (явища і процеси) для досягнення поставленої мети (визначених результатів).

В економіці пізнання явищ і процесів, як правило, здійснюється з метою управління ними, що передбачає розробку та реалізацію певних засобів і механізмів впливу на керовані об’єкти (явища або процеси) для досягнення поставленої мети, певного (визначеного) результату. Проте, зважаючи на складність переважної більшості економічних явищ і процесів, безпосередньо вплинути на них практично не можливо – лише через умови, джерела та рушійні сили їх формування та розвитку, що неможливо зробити без їх дослідження. Крім того, будь-який управлінський вплив обумовить певні зміни керованих явищ і процесів, що однозначно, зважаючи на цілісність системи, призведе до певної реакції інших явищ і процесів та системи в цілому і відповідних змін у них, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Передбачити такі реакції без глибокого вивчення відношень і взаємозв’язків практично неможливо.

Без глибокого аналізу відношень і взаємозв’язків не можна пізнати сутність економічних явищ і процесів та якісно їх оцінити, зробити обґрунтовані висновки про результати діяльності підприємства, виявити потенційні можливості розвитку та механізми їх мобілізації, розробити й обґрунтувати оптимальні управлінські рішення.

 

 

Види факторного аналізу

 

Розрізняють багато видів факторного аналізу (рис. 3).

 

Принциповим є поділ факторного аналізу на два види: детермінований та стохастичний.

 

Детермінований факторний аналіз визначають як:

· методику вивчення і вимірювання впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником носить детермінований (функціональний) характер[19];

· методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер[20];

· аналіз залежності між показниками за допомогою жорстко детермінованих факторних систем [21].

Детермінований факторний аналіз – це комплексний і системний аналіз впливу факторів на величину результативного показника коли між ними спостерігається функціональний взаємозв’язок.

 

Функціональний зв'язок часто називають детермінованим ((от грец. determi-nans, - ntis – визначальний; лат. determino - визначаю) - англ. determinant; нім. determinante. Детермінанта - фактор (або елемент), що обумовлює те або інше явище[22]; причина, що визначає виникнення явища[23]).

Рис. 3. Види факторного аналізу

 

Функціональний зв'язок визначають як такий, при якому:

· результативний показник може бути представлений у вигляді математичної залежності показників, що є факторами детермінованої моделі [24]. При функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції [25];

· результативний показник представлено у вигляді добутку, частки або алгебраїчної суми факторів [26];

· результативний показник може бути представлений у вигляді добутку, частки від ділення або алгебраїчної суми показників, які є факторами детермінованої моделі [27]

 

Функціональний зв'язок – це найбільш сильний, стабільний зв’язок між факторами та результативним показником в якому результативний показник може бути представлений у вигляді логічно визначеної економічно обґрунтованої математичної залежності (формули) або моделі, в якій присутнє причинно-наслідкове відношення.

Основними особливостями функціонального зв’язку є:

· повна відповідність між причиною (фактором) і наслідком (результативним показником), тобто величина результативного показника цілком визначається одним або кількома факторами;

· в кожному окремому випадку відомі всі фактори, що визначають значення результативного показника, а також точний механізм їх впливу, виражений певним рівнянням [28];

· будь-яка дія фактора або будь-яка його зміна викликає строго визначений результат;

· кожному значенню фактора відповідає одне і тільки одне (абсолютно визначене) невипадкове значення результативного показника.

 

Стохастичний факторний аналіз визначають як:

· методику дослідження факторів, зв'язок, яких з результативним показником на відміну від функціонального є неповним, імовірнісним (кореляційним) [29];

· такий, що дає змогу врахувати вплив сукупності факторів, що носять імовірнісний, невизначений характер[30].

 

Стохастичний (випадковий, імовірнісний) факторний аналіз – це комплексний і системний аналіз впливу факторів на величину результативного показника, коли між ними спостерігається стохастичний (випадковий, імовірнісний, кореляційний) зв'язок.

 

Стохастичний зв'язок визначають як:

· такий при якому зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що визначають результативний показник [31]. Це не повна, імовірнісна залежність між показниками, яка проявляється тільки в масі спостережень [32];

· такий при якому змін фактору може дати декілька значень приросту результативного показника залежно від поєднання інших факторів, що визначають даний показник (впливають на цей показник) [33];

· неповна, вірогідна залежність між показниками, яка виявляється лише в масі спостережень [34];

· зв'язок між величинами, при якому одна із них, випадкова величина, реагує на зміну іншої величини, або величин (випадкових або невипадкових) зміною закону розподілу. [35]

 

Стохастичний зв'язок – це такий зв'язок, про який наперед не відомо відбудеться він чи ні. Він діє, або не діє, за певних умов. При стохастичному зв’язку між причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Зміна фактору може дати декілька значень зміни результативного показника залежно від поєднання впливу інших факторів, які також впливають на даний результативний показник.

Особливістю стохастичних зв’язків є те, що такі зв’язки проявляються у всій сукупності, а не в кожній її одиниці. Прояв стохастичних зв’язків піддається дії закону великих чисел: лише в достатньо великій кількості одиниць індивідуальні особливості згладяться, випадкові взаємопогасяться і залежність, якщо вона має суттєву силу, проявиться достатньо відчутно. [36]

Стохастичні залежності відрізняються приблизністю, невизначеністю. Вони виявляються в середньому за значною кількістю об’єктів (спостережень); кожній величині показника (аргументу) фактору може відповідати декілька значень результативного показника (функції) [37].

 

З точки зору поведінки системи, що описує деяке явище і кількісно характеризується сукупністю показників система називається [38]:

· детермінованою, якщо при заданих початкових умовах вона переходить в єдиний, визначений стан;

· імовірнісною, якщо при одних і тих же початкових умовах вона переходить у різні стани, що мають різні імовірності.

 

 

Метод абсолютних різниць

 

Метод абсолютних різниць є похідним від методу ланцюгових підстановок або його модифікацією, що дозволяє скоротити кількість розрахунків.

Він використовують для визначення впливу факторів на результативний показник у мультиплікативних моделях (результативний показник розраховується як добуток факторів) та моделях змішаного типу виду та .

Даний метод ґрунтується на включенні до розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника абсолютних відхилень факторів.

Величина впливу факторів розраховується шляхом множення абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базисну величину факторів, що знаходяться у моделі праворуч від нього, та на поточну величину факторів, що знаходяться ліворуч.

Даний метод вважають особливо ефективним, коли вхідні дані уже містять абсолютні відхилення за факторами[72].

У результаті розрахунку впливу факторів методом абсолютних отримують абсолютно однакові результати, як і при розрахунку методом ланцюгових підстановок. Така особливість дозволяє ще раз перевірити достовірність результатів.

Метод абсолютних різниць для мультиплікативних моделей може реалізуватися як формальним (у вигляді формул), так і табличним способами, для моделей змішаного типу – тільки формальним.

Порядок розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника методом абсолютних різниць продемонструємо на прикладі трифакторної мультиплікативної моделі .

Табличний спосіб розрахунку впливу факторів для трифакторної мультиплікативної моделі методом абсолютних різниць представлено в таблиці 15.

 

Таблиця 15.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів методом абсолютних різниць для трифакторної мультиплікативної моделі:

№ підстановки	Фактори	Вплив факторів на зміну результативного показника
Разом

 

Порядок визначення впливу факторів на зміну результативного показника для трифакторної мультиплікативної моделі () формальним способом:

· зміна результативного показника за рахунок впливу зміни 1-го фактора ():

;

· зміна результативного показника за рахунок впливу зміни 2-го фактора ():

· зміна результативного показника за рахунок впливу зміни 3-го фактора ():

· перевірка: .

Розрахунок впливу факторів на результативний показник у моделях з іншою (відмінною від трьох) кількістю факторів здійснюється аналогічно до наведеного вище алгоритму, при цьому кількість підстановок зменшується (для двох факторів) або збільшується (для чотирьох або більше факторів).

Приклад 5. (даний приклад побудовано для моделі та з використанням даних прикладу 1). Розглянемо трифакторну мультиплікативну модель залежності обсягу валової продукції від чисельності робітників, кількості відпрацьованих ними днів та середньоденного виробітку:

,

де - обсяг валової продукції у вартісному виразі; - середньооблікова чисельність робітників; - середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником; - середньоденний виробіток одного робітника у вартісному виразі.

Дані для факторного аналізу представлені в таблиці 16.

Таблиця 16.

Дані для факторного аналізу валової продукції

Показники	Минулий період	Звітний період	Відхилення
абсолютне	відносне, %
Обсяг валової продукції (ВП), тис.грн.		1591,2	183,2	13,01
Середньооблікова чисельність робітників (ЧР), осіб			-2	-10,00
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником (Д)				18,18
Середньоденний виробіток одного робітника (ВД), тис.грн.	3,2	3,4	0,2	6,25

 

Здійснимо аналіз впливу факторів на обсяг валової продукції методом абсолютних різниць табличним способом (таблиця 17).

 

Таблиця 17.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на обсяг валової продукції методом абсолютних різниць

№ підстановки	Фактори	Вплив факторів
Середньооблікова чисельність робітників, осіб	Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником	Середньоденний виробіток одного робітника, тис.грн.
	-2		3,2	-140,8 ()
			3,2	230,4 ()
			0,2	93,6 ()
Разом	183,2

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

· зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни чисельності робітників:

· зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів:

· зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни середньоденного виробітку:

· перевірка: або .

Розрахунки виконано вірно, оскільки сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню обсягу валової продукції.

За методом абсолютних різниць було отримано результати, однакові з результатами, отриманими методом ланцюгових підстановок (приклад 1).

Висновок наводиться у прикладі 1.

Приклад 6. (даний приклад побудовано для моделі та з використанням даних прикладу 3). Розглянемо двофакторну мультиплікативну модель залежності фонду оплати праці від чисельності персоналу та середньої заробітної плати одного працівника:

,

де ФОП – фонд оплати праці; ЧП - середньооблікова чисельність персоналу; ЗП - середня заробітна плата одного працівника.

Дані для факторного аналізу фонду оплати праці представлено в таблиці 18.

Таблиця 18.

Дані для факторного аналізу фонду оплати праці

Показник	Попередній період	Звітний період	Відхилення
абсолютне	відносне, %
Середньооблікова чисельність персоналу (ЧП), осіб			-11,00	-1,75
Середня заробітна плата одного працівника (ЗП), тис.грн.	7,28	8,302	1,022	14,04
Фонд оплати праці (ФОП), тис.грн.	4564,56	5114,03	549,47	12,04

 

Здійснимо аналіз впливу факторів на фонд оплати праці методом абсолютних різниць табличним способом (таблиця 19).

Таблиця 19.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на фонд оплати праці методом абсолютних різниць

№ підстановки	Фактори	Вплив факторів
Середньооблікова чисельність персоналу, осіб	Середня заробітна плата одного працівника, тис.грн.
	-11,0	7,28	-80,08
		1,022	629,55
Разом	549,47

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

· зміна фонду оплати праці за рахунок зміни середньооблікової чисельності персоналу:

· зміна фонду оплати праці за рахунок зміни середньої заробітної плати:

· перевірка: .

Сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню результативного показники. Отже розрахунки виконано вірно.

Отримані результати повністю відповідають отриманим результатам методом ланцюгових підстановок, представленим у пракладі 3.

Висновок наводиться у прикладі 3.

Порядок розрахунку впливу факторівметодом абсолютних різниць для моделей змішаного типу: .

Даний алгоритм реалізується тільки формальним способом. Вплив факторів розраховується за формулами:

;

;

;

Перевірка: .

Приклад 7. (даний приклад побудовано для моделі та з використанням даних прикладу 2). Розглянемо трифакторну модель змішаного типу залежності прибутку від обсягу реалізації, ціни і собівартості одиниці продукції:

,

де П – прибуток у варітсному виразі; ОР – обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях; Ц – ціна одиниці продукції; С – собівартість одиниці продукції. Розрахуємо абсолютні та відносні відхилення всіх показників. Результати представимо в таблиці 20.

Таблиця 20.

Дані для факторного аналізу прибутку

Показник	План	Факт	Відхилення
абсолютне	відносне, %
Обсяг реалізації продукції (ОР), одиниць				7,14
Ціна одиниці (Ц), грн.				8,70
Собівартість одиниці (С), грн.				1,15
Прибуток (П), грн.				41,58

 

Визначимо вплив факторів на прибуток методом ланцюгових підстановок. Для цього визначимо зміну прибутку за рахунок зміни:

· обсягу реалізації продукції:

· ціни:

· собівартості:

· перевірка: .

Сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню результативного показники. Отже розрахунки виконано вірно.

Отримані результати повністю відповідають отриманим результатам методом ланцюгових підстановок, представленим у прикладі 2.

Висновок наводиться у прикладі 3.

 

Метод відносних різниць

 

Метод відносних різниць деколи називають методом відсоткових різниць.

Він ґрунтується на включенні відносних відхилень факторів до розрахунків їх впливу на зміну результативного показника.

 

Сфера застосування методу відносних різниць в науковій літературі є недостатньо визначеною.

Традиційно вважається, що метод відносних різниць має ту ж сферу застосування, що і метод абсолютних різниць, тобто у мультиплікативних моделях та моделях змішаного типу [73].

Проте при використання методу відносних різниць деколи не виконується основна умова детермінованого факторного аналізу, відповідно до якої сума впливу факторів повинна дорівнювати абсолютному відхиленню результативного показника. Це пов’язано з використанням відносного відхилення факторів, що розраховується шляхом ділення.

Метод відносних різниць є єдиним методом, який можна використати, коли відсутні дані про абсолютні значення факторів, а відомі лише їх відносні відхилення, що часто трапляється при використання статистичних даних, даних спеціальних обстежень або опитувань.

Тому, підтримуючи точку зору Г.І.Купалової[74], рекомендуємо застосовувати метод відносних різниць для дослідження впливу факторів на результативний показник для мультиплікативних моделей, коли вхідні дані представлені у вигляді відносних відхилень.

Відносні відхилення розраховуються як:

,

де: , - відповідно базисне та поточне значення фактора.

Даний метод вважають особливо ефективним, коли вхідні дані уже містять визначені раніше відносні відхилення за факторами у відсотках або коефіцієнтах[75].

Традиційно, метод відносних різниць реалізується формальним способом. Проте, його можна реалізувати і табличним способам, але для розуміння сутності методу необхідно спочатку розібратися із формальним.

За методом відносних різниць величина впливу факторів на зміну результативного показника визначається:

· вплив 1-го фактора:базисне значення результативного показника множимо на відносне відхилення 1-го фактора, виражене у %, і результат ділимо на 100:

.

Ділення на 100 здійснюється для нейтралізації відсоткової форми відносного відхилення. Якщо відносне відхилення представлено у формі коефіцієнта ділити на 100 не потрібно;

· вплив 2-го фактора: базисне значення результативного показника коригуємо на величину впливу 1-го фактора (позитивний вплив додаємо, негативний - віднімаємо), отриману величину множимо на відносне відхилення 2-го фактора і результат ділимо на 100:

;

· вплив 3-го і всіх наступних факторів (якщо їх більше трьох) визначається: базисне значення результативного показника коригуємо на величину впливу всіх попередніх факторів, отриману величину множимо на відносне відхилення досліджуваного фактора і результат ділимо на 100. Наприклад, вплив 3-го фактора:

.

2) перевіряємо правильність розрахунків:

.

За методом відносних різниць сума впливу всіх факторів може не дорівнювати абсолютному відхиленню результативного показника. Це пов'язано із тим, що відносні відхилення розраховуються шляхом ділення при якому часто утворюється залишок. Якщо такий залишок скорочувати може накопичуватися похибка. Тому відносні відхилення бажано розраховувати із максимально можливою точністю – щонайменше до п’яти знаків після коми для підрахунку відхилень у формі коефіцієнту, або трьох знаків для розрахунку відхилень у відсотках. Якщо відносні відхилення розраховані з максимальною точністю метод відносних різниць дає ті ж самі результати, що і методи ланцюгових підстановок та абсолютних різниць;

3) інтерпретуємо результат проведених розрахунків та формулюємо висновок.

 

Табличний спосіб реалізації методу відносних різниць представимо на прикладі трифакторної мультиплікативної моделі (таблиця 21).

 

 

Таблиця 21.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів методом відносних різниць для трифакторної мультиплікативної моделі

№ з/п	Базисне значення результативного показника	Величина впливу першого фактора	Величина впливу другого фактора	Відносне відхилення фактора	Вплив фактора
		-	-
			-
Разом

 

Приклад 8. (даний приклад побудовано для моделі та з використанням даних прикладів 1 і 5). Розглянемо трифакторну мультиплікативну модель залежності обсягу валової продукції від чисельності робітників, кількості відпрацьованих ними днів та середньоденного виробітку:

,

де - обсяг валової продукції у вартісному виразі; - середньооблікова чисельність робітників; - середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником; - середньоденний виробіток одного робітника у вартісному виразі.

Дані для факторного аналізу представлені в таблиці 22.

Таблиця 22.

Дані для факторного аналізу валової продукції

Показники	Минулий період	Звітний період	Відхилення
абсолютне	відносне, %
Обсяг валової продукції (ВП), тис.грн.		1591,2	183,2	13,01
Середньооблікова чисельність робітників (ЧР), осіб			-2	-10,00
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником (Д)				18,18
Середньоденний виробіток одного робітника (ВД), тис.грн.	3,2	3,4	0,2	6,25

 

Здійснимо аналіз впливу факторів на обсяг валової продукції методом відносних різниць. Для цього визначимо зміну обсягу валової продукції за рахунок зміни:

· чисельності робітників:

· кількості днів, відпрацьованих одним робітником:

· середньоденного виробітку одного робітника:

· перевірка: або .

 

Табличний спосіб визначення впливу факторів на обсяг валової продукції представлено в таблиці 23.

 

 

Таблиця 23.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на обсяг валової продукції методом відносних різниць

№ з/п	Базисне значення результативного показника	Величина впливу першого фактора	Величина впливу другого фактора	Відносне відхилення фактора	Вплив фактора
				-10,00	-140,8
		-140,8		18,18	230,4
		-140,8	230,4	6,25	93,6
Разом	183,2

 

Отже, розрахунки виконано вірно - сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню обсягу валової продукції.

За методом відносних різниць було отримано результати, однакові з результатами, отриманими методами ланцюгових підстановок (приклад 1) та абсолютних різниць (приклад 5).

Висновок наводиться у прикладі 1.

Метод відносних різниць зручно використовувати тоді, коли необхідно розрахувати вплив великої кількості факторів[76]. Таку кількість визначають як 5-10[77] факторів.

На відміну від методів ланцюгових підстановок та абсолютних різниць значно скорочується кількість розрахунків.[78]

Перевагами методу відносних різниць визначають простоту і універсальність застосування [79].

Дійсно даний метод має достатньо просту методику застосування. Проте, його аж ніяк не можна назвати універсальним, оскільки його доцільно використовувати для мультиплікативних моделей, коли вхідні дані представлені у відносних величинах.

Перевагами методу відносних різниць є: простота застосування; можливість здійснення факторного аналізу, коли відсутні дані про абсолютні значення факторів, а відомі лише їх відносні відхилення.

Недоліками даного методу визначають, те, що: результат розкладання впливу факторів на результативний показники залежить від дотримання порядку (послідовності) їх заміни; цей метод є неадитивний за часом, тобто результати зробленого, наприклад, за рік аналізу не збігаються з відповідними даними, отриманими за місяцями чи кварталами [80].

 

Різновидом методу відносних різних є метод відсоткових різниць. Слід зазначити, що дана назва є умовною, оскільки обидва методи ґрунтуються на відносних відхиленнях, причому вони можуть бути представлені як у вигляді коефіцієнта, так і відсотка. Деякі автори, наприклад, В.М.Івахненко[81], ідентифікують його із вищевикладеною методикою і називають відповідно методом відносних різниць.

Метод відсоткових різниць, на відміну від методу відносних різниць, описується в навчальній літературі відносно рідко, зокрема, В.М.Івахненком[82], колективом авторів під керівництвом М.Г.Чумаченко[83].

Метод відсоткових різниць доцільно використовувати за умови, коли інформація про кожен фактор (крім першого) представлена у вигляді комплексного показника, який розраховується як добуток «попереднього та наступного в черзі дослідження фактора [84]» або добуток показника, що безпосередньо характеризує величину фактора та попереднього показника. Наприклад, вплив кількості днів, відпрацьованих одним робітником на обсяг продукції, розраховується через показник загальної кількості днів, відпрацьованих усіма робітниками, який розраховується як добуток кількості робітників і середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником (рис. 7).

 

Рис. 7. Склад факторів валової продукції

 

У навчальній літературі відомо два підходи до визначення впливу факторів на результативний показник методом відсоткових різниць. Перший ґрунтується на визначенні відносних відхилень, другий – темпів приросту (відсотків виконання плану).

Методика визначення впливу факторів методом відсоткових різниць з використанням відносних відхилень на прикладі чотирифакторної мультиплікативної моделі представлено в таблиці 24.

Таблиця 24.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів методом відсоткових різниць для чотирифакторної мультиплікативної моделі з використанням відносних відхилень

Фактори	Показники для визначення впливу факторів	Базисне значення результативного показника	Відносне відхилення, %	Різниця відхилень суміжних показників	Вплив факторів
				-
Разом

 

Методика визначення впливу факторів методом відсоткових різниць з використанням темпів приросту (відсотків виконання плану) представлено в таблиці 25.

Таблиця 25.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів методом відсоткових різниць для чотири факторної мультиплікативної моделі з використанням темпів зростання