Метод ланцюгових підстановок 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Метод ланцюгових підстановок



 

Метод ланцюгових підстановок визначають як основний метод елімінування[60], один із головних інструментів аналізу впливу факторів на результативний показник[61].

Його деколи, наприклад О.Н.Гальчина і Т.А.Пожидаєва[62], називають методом прямого рахунку.

Метод ланцюгових підстановок найбільш універсальний. Він використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах детермінованих факторних моделей.

Він дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини (величини з якою порівнюють) кожного фактора на поточну величину (величину, яку порівнюють). Для цього розраховують ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміни одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, припускаючи, що всі інші не змінюються. Порівняння величини результативної показника до та після зміни рівня того чи іншого фактору дає можливість елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на зміну результативного показника.

Метод ланцюгових підстановок може реалізуватися формальним (у вигляді формул) та табличним способами, або шляхом поєднання формального та табличного способів, коли вхідні дані та первинні розрахунки представляються у вигляді таблиці, а розрахунок впливу факторів представляється формальним способом. Більш доцільним з точки зору моделювання з використанням інформаційних технологій та зручності інтерпретації результатів є табличний спосіб. Він дозволяє більш організовано, компактно та наочно представити весь процес розрахунку впливу факторів та його результати і, тим самим забезпечити прозорість результатів та можливість проведення експерименту.

Порядок розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника методом ланцюгових підстановок продемонструємо на прикладі трифакторної моделі.

Табличний спосіб розрахунку впливу факторів для трифакторної моделі представлено в таблиці 5.

Таблиця 5.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів методом ланцюгових підстановок для трифакторних моделей

№ підстановки Фактори Результативний показник Вплив факторів на зміну результативного показника
  -
 
 
 
Разом

 

 


Формальний спосіб розрахунку впливу факторів:

· для трифакторної мультиплікативної моделі :

- зміна результативного показника за рахунок впливу 1-го фактора ():

;

- зміна результативного показника за рахунок впливу 2-го фактора ():

;

- зміна результативного показника за рахунок впливу 3-го фактора ():

;

- перевірка: .

· для трифакторної моделі змішаного типу :

- зміна результативного показника за рахунок впливу 1-го фактора ():

;

- зміна результативного показника за рахунок впливу 2-го фактора ():

;

- зміна результативного показника за рахунок впливу 3-го фактора ():

;

- перевірка: .

Приклад 1. Розглянемо трифакторну мультиплікативну модель залежності обсягу валової продукції від чисельності робітників, кількості відпрацьованих ними днів та середньоденного виробітку:

,

де - обсяг валової продукції у вартісному виразі; - середньооблікова чисельність робітників; - середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником; - середньоденний виробіток одного робітника у вартісному виразі.

Дані для факторного аналізу представлені в таблиці 6.

Таблиця 6.

Дані для факторного аналізу валової продукції

Показники Минулий період Звітний період Відхилення
абсолютне відносне, %
Обсяг валової продукції (ВП), тис.грн.   1591,2 183,2 13,01
Середньооблікова чисельність робітників (ЧР), осіб     -2 -10,00
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником (Д)       18,18
Середньоденний виробіток одного робітника (ВД), тис.грн. 3,2 3,4 0,2 6,25

 

Здійснимо аналіз впливу факторів на обсяг валової продукції методом ланцюгових підстановок табличним способом (таблиця 7).

Таблиця 7.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на обсяг валової продукції методом ланцюгових підстановок

№ підстановки Фактори Обсяг валової продукції, тис.грн. Вплив факторів
Середньооблікова чисельність робітників, осіб Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником Середньоденний виробіток одного робітника, тис.грн.
      3,2 1408 () -
      3,2 1267,2 () -140,8 ()
      3,2 1497,6 () 230,4 ()
      3,4 1591,2 () 93,6 ()
Разом 183,2

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

- зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни чисельності робітників:

- зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів:

- зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни середньоденного виробітку:

- перевірка: або .

Розрахунки виконано вірно, оскільки сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню обсягу валової продукції.

Висновок. Обсяг валової продукції у звітному періоді, порівняно з минулим зріс на 183,2 тис.грн. або на 13,01%. Це було зумовлено, в основному, збільшенням середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником та частково – середньоденного виробітку одного робітника. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником збільшилась на 4 дні або на 18,18%, що призвело до збільшення обсягу валової продукції на 230,4 тис.грн. Середньоденний виробіток одного робітника збільшився на 0,2 тис.грн. або на 6,25%, що призвело до збільшення валової продукції на 93,6 тис.грн. Середньооблікова чисельність робітників скоротилася на 2 особи або на 10%, що призвело до скорочення валової продукції на 140,8 тис.грн.

Приклад 2. Розглянемо трифакторну модель змішаного типу залежності прибутку від обсягу реалізації, ціни і собівартості одиниці продукції:

,

де П – прибуток у варітсному виразі; ОР – обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях; Ц – ціна одиниці продукції; С – собівартість одиниці продукції. Розрахуємо абсолютні та відносні відхилення всіх показників. Результати представимо в таблиці 8.

Таблиця 8.

Дані для факторного аналізу прибутку

Показник План Факт Відхилення
абсолютне відносне, %
Обсяг реалізації продукції (ОР), одиниць       7,14
Ціна одиниці (Ц), грн.       8,70
Собівартість одиниці (С), грн.       1,15
Прибуток (П), грн.       41,58

 

Визначимо вплив факторів на прибуток методом ланцюгових підстановок. Розрахунки представимо в таблиці 9.

Таблиця 9.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на прибуток методом ланцюгових підстановок

№ підстановки Фактори Прибуток, грн. Вплив факторів, грн.
Обсяг реалізації продукції, одиниць Ціна одиниці, грн. Собівартість одиниці продукції, грн.
        19600 () -
        21000 () 1400 ()
        28500 () 7500 ()
        27750 () -750 ()
Разом  

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

· зміна прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції:

· зміна прибутку за рахунок зміни ціни:

· зміна прибутку за рахунок зміни собівартості:

· перевірка: .

Розрахунки виконано вірно оскільки сума впливу всіх факторів на прибуток дорівнює абсолютному відхиленню його фактичного рівня від планового.

Висновок. План за прибутком перевиконано на 8150 грн. або на 41,58 %. Це відбулося, значною мірою за рахунок зростання ціни та частково зростанням обсягу реалізації продукції. Ціна зросла на 10 грн. або на 8,7%, що призвело до збільшення прибутку на 7500 грн. Обсяг реалізації продукції зріс на 50 одиниць або 7,14 %, що призвело до збільшення прибутку на 1400 грн. Зростання собівартості продукції на 1 грн. або на 1,15% призвело до скорочення прибутку на 750 грн.

Якщо у моделі два фактори, або більше трьох (чотири, п’ять та більше) при розрахунку впливу факторів здійснюється відповідна кількість підстановок.

Приклад розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника для моделей з двома факторами (двофакторних) табличним способом представлено в таблиці 10.

Таблиця 10.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів методом ланцюгових підстановок для моделей з двох факторів

№ підстановки Фактори Результативний показник Вплив факторів на зміну результативного показника
  -
 
 
Разом

 

Формальний спосіб розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника длядвофакторних моделей:

· для двофакторної мультиплікативної моделі :

- зміна результативного показника за рахунок впливу 1-го фактора ():

;

- зміна результативного показника за рахунок впливу 2-го фактора ():

;

- перевірка: .

· для кратної моделі :

- зміна результативного показника за рахунок впливу 1-го фактора ():

;

- зміна результативного показника за рахунок впливу 2-го фактора ():

;

- перевірка: .

Приклад 3. Розглянемо двофакторну мультиплікативну модель залежності фонду оплати праці від чисельності персоналу та середньої заробітної плати одного працівника:

,

де ФОП – фонд оплати праці; ЧП - середньооблікова чисельність персоналу; ЗП - середня заробітна плата одного працівника.

Дані для факторного аналізу фонду оплати праці представлено в таблиці 11.

Таблиця 11.

Дані для факторного аналізу фонду оплати праці

Показник Попередній період Звітний період Відхилення
абсолютне відносне, %
Середньооблікова чисельність персоналу (ЧП), осіб     -11,00 -1,75
Середня заробітна плата одного працівника (ЗП), тис.грн. 7,28 8,302 1,022 14,04
Фонд оплати праці (ФОП), тис.грн. 4564,56 5114,03 549,47 12,04

 

Визначимо вплив факторів на фонд оплати праці методом ланцюгових підстановок. Результати представимо в таблиці 12.

Таблиця 12.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на фонд оплати праці методом ланцюгових підстановок

№ підстановки Фактори Фонд оплати праці, тис.грн. Вплив факторів
Середньооблікова чисельність персоналу, осіб Середня заробітна плата одного працівника, тис.грн.
    7,28 4564,56 () -
    7,28 4484,48 () -80,08 ()
    8,302 5114,032 () 629,55 ()
Разом 549,47

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

· зміна фонду оплати праці за рахунок зміни середньооблікової чисельності персоналу:

· зміна фонду оплати праці за рахунок зміни середньої заробітної плати:

· перевірка: .

Розрахунки виконано вірно оскільки сума впливу всіх факторів на фонд оплати праці дорівнює абсолютному відхиленню його рівня у звітному періоді порівняно з попереднім.

Висновок. Фонд оплати праці у звітному періоді порівняно з попереднім зріс на 549,47 тис.грн. або на 12,04%. Це було зумовлено зростанням середньої заробітної плати. Середня заробітна плата одного працівника зросла на 1,02 тис.грн. або на 14,04%, що призвело до зростання фонду оплати праці на 629,55 тис.грн. Вплив середньооблікової чисельності персоналу був негативним. Середньооблікова чисельність персоналу скоротилась на 11 осіб або на 1,75%, що призвело до скорочення фонду оплати праці на 80,08 тис.грн.

Приклад 4. Розглянемо кратну модель залежності чистої рентабельності виробництва від чистого прибутку і собівартості реалізованої продукції:

де - чиста рентабельність виробництва, %; - чистий прибуток; - середня собівартість реалізованої продукції.

Дані для факторного аналізу чистої рентабельності виробництва представлено в таблиці 13.

Таблиця 13.

Дані для факторного аналізу чистої рентабельності виробництва

Показники Попередній період Звітний період Відхилення
абсолютне відносне, %
Чистий прибуток (П), тис.грн.     -18300 -35,26
Середня собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (С), тис.грн.     -61867 -19,57
Чиста рентабельність виробництва (ЧРВ), % 16,41 13,21 -3,20 х

 

Визначимо вплив факторів на чисту рентабельність виробництва методом ланцюгових підстановок. Результати представимо в таблиці 14.

Таблиця 14.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на чисту рентабельності виробництва методом ланцюгових підстановок

№ підстановки   Чиста рентабельність виробництва, % Вплив фактора, %
Чистий прибуток, тис.грн. Середня собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.
      16,41 () -
      10,63 () -5,78 ()
      13,21 () 2,58 ()
Разом -3,20

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

· зміна чистої рентабельності виробництва за рахунок зміни чистого прибутку:

· зміна чистої рентабельності виробництва за рахунок зміни середньорічної собівартості реалізованої продукції:

· перевірка: .

Сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню результативного показника, отже розрахунки виконано вірно.

Висновок. Чиста рентабельність виробництва за досліджуваний період скоротилася на 3,2%. Це було зумовлено в основному скороченням чистого прибутку. Чистий прибуток за досліджуваний період скоротився на 18300 тис.грн. або на 35,26%, що призвело до скорочення чистої рентабельності виробництва на 5,78%. Таке скорочення частково було компенсовано скороченням середньорічної собівартості реалізованої продукції. Вона скоротилася на 61867 тис.грн. або на 19,57%, що призвело до зростання чистої рентабельності виробництва на 2,58%.

Перевагами методу ланцюгових підстановок визначають:

· універсальність застосування (використовуються для аналізу всіх типів моделей) [63];

· простоту використання [64],

· природність [65].

Зважаючи на універсальність і відносну простоту методу ланцюгових підстановок його найбільш часто використовують на практиці.

Недоліками методу ланцюгових підстановок часто визначають:

· неоднозначність методу. Залежно від обраного порядку заміни факторів результати факторного розкладання мають різні значення[66] (значення впливу факторів на результативний показник залежить від послідовності підстановок [67]);

· при застосуванні цього способу виникає певний залишок, який додається до величини впливу останнього фактора [68];

· із зростанням кількості факторів кількість підстановок зростає надзвичайно швидко[69].

 

Перші два недоліки притаманні всім методам елімінування і розглядаються при визначенні проблем використання методів детермінованого факторного аналізу (див. вище), де було доведено, що вони є не стільки недоліками, скільки особливостями їх застосування.

У багатьох випадках метод ланцюгових підстановок є ефективним[70].

Простота і універсальність даного методу обумовили його широке застосування [71].

 

Метод абсолютних різниць

 

Метод абсолютних різниць є похідним від методу ланцюгових підстановок або його модифікацією, що дозволяє скоротити кількість розрахунків.

Він використовують для визначення впливу факторів на результативний показник у мультиплікативних моделях (результативний показник розраховується як добуток факторів) та моделях змішаного типу виду та .

Даний метод ґрунтується на включенні до розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника абсолютних відхилень факторів.

Величина впливу факторів розраховується шляхом множення абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базисну величину факторів, що знаходяться у моделі праворуч від нього, та на поточну величину факторів, що знаходяться ліворуч.

Даний метод вважають особливо ефективним, коли вхідні дані уже містять абсолютні відхилення за факторами[72].

У результаті розрахунку впливу факторів методом абсолютних отримують абсолютно однакові результати, як і при розрахунку методом ланцюгових підстановок. Така особливість дозволяє ще раз перевірити достовірність результатів.

Метод абсолютних різниць для мультиплікативних моделей може реалізуватися як формальним (у вигляді формул), так і табличним способами, для моделей змішаного типу – тільки формальним.

Порядок розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника методом абсолютних різниць продемонструємо на прикладі трифакторної мультиплікативної моделі .

Табличний спосіб розрахунку впливу факторів для трифакторної мультиплікативної моделі методом абсолютних різниць представлено в таблиці 15.

 

Таблиця 15.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів методом абсолютних різниць для трифакторної мультиплікативної моделі:

№ підстановки Фактори Вплив факторів на зміну результативного показника
 
 
 
Разом

 

Порядок визначення впливу факторів на зміну результативного показника для трифакторної мультиплікативної моделі () формальним способом:

· зміна результативного показника за рахунок впливу зміни 1-го фактора ():

;

· зміна результативного показника за рахунок впливу зміни 2-го фактора ():

· зміна результативного показника за рахунок впливу зміни 3-го фактора ():

· перевірка: .

Розрахунок впливу факторів на результативний показник у моделях з іншою (відмінною від трьох) кількістю факторів здійснюється аналогічно до наведеного вище алгоритму, при цьому кількість підстановок зменшується (для двох факторів) або збільшується (для чотирьох або більше факторів).

Приклад 5. (даний приклад побудовано для моделі та з використанням даних прикладу 1). Розглянемо трифакторну мультиплікативну модель залежності обсягу валової продукції від чисельності робітників, кількості відпрацьованих ними днів та середньоденного виробітку:

,

де - обсяг валової продукції у вартісному виразі; - середньооблікова чисельність робітників; - середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником; - середньоденний виробіток одного робітника у вартісному виразі.

Дані для факторного аналізу представлені в таблиці 16.

Таблиця 16.

Дані для факторного аналізу валової продукції

Показники Минулий період Звітний період Відхилення
абсолютне відносне, %
Обсяг валової продукції (ВП), тис.грн.   1591,2 183,2 13,01
Середньооблікова чисельність робітників (ЧР), осіб     -2 -10,00
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником (Д)       18,18
Середньоденний виробіток одного робітника (ВД), тис.грн. 3,2 3,4 0,2 6,25

 

Здійснимо аналіз впливу факторів на обсяг валової продукції методом абсолютних різниць табличним способом (таблиця 17).

 

Таблиця 17.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на обсяг валової продукції методом абсолютних різниць

№ підстановки Фактори Вплив факторів
Середньооблікова чисельність робітників, осіб Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником Середньоденний виробіток одного робітника, тис.грн.
  -2   3,2 -140,8 ()
      3,2 230,4 ()
      0,2 93,6 ()
Разом 183,2

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

· зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни чисельності робітників:

· зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів:

· зміна обсягу валової продукції за рахунок зміни середньоденного виробітку:

· перевірка: або .

Розрахунки виконано вірно, оскільки сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню обсягу валової продукції.

За методом абсолютних різниць було отримано результати, однакові з результатами, отриманими методом ланцюгових підстановок (приклад 1).

Висновок наводиться у прикладі 1.

Приклад 6. (даний приклад побудовано для моделі та з використанням даних прикладу 3). Розглянемо двофакторну мультиплікативну модель залежності фонду оплати праці від чисельності персоналу та середньої заробітної плати одного працівника:

,

де ФОП – фонд оплати праці; ЧП - середньооблікова чисельність персоналу; ЗП - середня заробітна плата одного працівника.

Дані для факторного аналізу фонду оплати праці представлено в таблиці 18.

Таблиця 18.

Дані для факторного аналізу фонду оплати праці

Показник Попередній період Звітний період Відхилення
абсолютне відносне, %
Середньооблікова чисельність персоналу (ЧП), осіб     -11,00 -1,75
Середня заробітна плата одного працівника (ЗП), тис.грн. 7,28 8,302 1,022 14,04
Фонд оплати праці (ФОП), тис.грн. 4564,56 5114,03 549,47 12,04

 

Здійснимо аналіз впливу факторів на фонд оплати праці методом абсолютних різниць табличним способом (таблиця 19).

Таблиця 19.

Аналітична таблиця визначення впливу факторів на фонд оплати праці методом абсолютних різниць

№ підстановки Фактори Вплив факторів
Середньооблікова чисельність персоналу, осіб Середня заробітна плата одного працівника, тис.грн.
  -11,0 7,28 -80,08
    1,022 629,55
Разом 549,47

 

Формальним способом розрахунок впливу факторів буде мати вигляд:

· зміна фонду оплати праці за рахунок зміни середньооблікової чисельності персоналу:

· зміна фонду оплати праці за рахунок зміни середньої заробітної плати:

· перевірка: .

Сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню результативного показники. Отже розрахунки виконано вірно.

Отримані результати повністю відповідають отриманим результатам методом ланцюгових підстановок, представленим у пракладі 3.

Висновок наводиться у прикладі 3.

Порядок розрахунку впливу факторівметодом абсолютних різниць для моделей змішаного типу: .

Даний алгоритм реалізується тільки формальним способом. Вплив факторів розраховується за формулами:

;

;

;

Перевірка: .

Приклад 7. (даний приклад побудовано для моделі та з використанням даних прикладу 2). Розглянемо трифакторну модель змішаного типу залежності прибутку від обсягу реалізації, ціни і собівартості одиниці продукції:

,

де П – прибуток у варітсному виразі; ОР – обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях; Ц – ціна одиниці продукції; С – собівартість одиниці продукції. Розрахуємо абсолютні та відносні відхилення всіх показників. Результати представимо в таблиці 20.

Таблиця 20.

Дані для факторного аналізу прибутку

Показник План Факт Відхилення
абсолютне відносне, %
Обсяг реалізації продукції (ОР), одиниць       7,14
Ціна одиниці (Ц), грн.       8,70
Собівартість одиниці (С), грн.       1,15
Прибуток (П), грн.       41,58

 

Визначимо вплив факторів на прибуток методом ланцюгових підстановок. Для цього визначимо зміну прибутку за рахунок зміни:

· обсягу реалізації продукції:

· ціни:

· собівартості:

· перевірка: .

Сума впливу всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню результативного показники. Отже розрахунки виконано вірно.

Отримані результати повністю відповідають отриманим результатам методом ланцюгових підстановок, представленим у прикладі 2.

Висновок наводиться у прикладі 3.

 

Метод відносних різниць

 

Метод відносних різниць деколи називають методом відсоткових різниць.

Він ґрунтується на включенні відносних відхилень факторів до розрахунків їх впливу на зміну результативного показника.

 

Сфера застосування методу відносних різниць в науковій літературі є недостатньо визначеною.

Традиційно вважається, що метод відносних різниць має ту ж сферу застосування, що і метод абсолютних різниць, тобто у мультиплікативних моделях та моделях змішаного типу [73].



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 1692; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.134.104.173 (0.166 с.)