Поняття та задачі факторного аналізу

 

Факторний аналіз визначають як:

· вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативного показника [14];

· методику комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативного показника[15];

· методику комплексного і системного вивчення та оцінки впливу факторів на результативний показник[16].

 

Факторний аналіз необхідно розуміти з двох позицій:

· як систему знань про організацію та методику комплексного і системного аналізу впливу факторів на величину результативного показника;

· вид аналітичної діяльності, що полягає в комплексному та системному аналізі впливу факторів на величину результативного показника.

 

Основною задачею факторного аналізу є виявлення, кількісне вимірювання або оцінка впливу факторів на результативний показник. При цьому обов’язково враховують, що фактори можуть взаємодіяти між собою і ця взаємодія також впливає на результативний показник.

Загальний вигляд задачі факторного аналізу представлений на рис. 2.

 

 

Рис. 2. Загальний вигляд основної задачі факторного аналізу

 

Факторний аналіз в економічному аналізі описує причинно-наслідкові зв’язки.

Причинно-наслідковий зв'язок – це стійкий зв'язок, який залишається відносно незмінним, закономірним. [17]

Основні задачі факторного аналізу наступні:

1) вибір факторів, які впливають на досліджуваний результативний показник.

Здійснюється на підставі набутих теоретичних знань і практичних навичок у даній сфері. Зазвичай, виходять із принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точнішими будуть результати аналізу. Разом з цим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядають як механічну суму без урахування їх взаємодії, виділення головних, визначальних, то висновки можуть бути помилковими [18];

2) класифікація і систематизація факторів: встановлюються логічні взаємозв’язки між факторами; виділяються головні і визначальні фактори, а також другорядні і несуттєві на даному етапі розвитку;

3) визначення форми залежності між факторами та результативним показником (функціональна чи стохастична, пряма чи зворотна, лінійна чи нелінійна) на підставі теоретичних знань та набутого практичного досвіду, а також з використанням спеціальних способів і прийомів (порівняння паралельних і динамічних рядів, аналітичних групувань вихідної інформації, графічний і т.д.);

4) моделювання взаємозв'язків між факторами та результативним показником – побудова економічно обґрунтованої (з позицій факторного аналізу) факторної моделі;

5) вибір методів факторного аналізу;

6) розрахунок впливу факторів та оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника;

7) формулювання висновків за результатами проведених досліджень;

8) практичне використання факторної моделі для підрахунку резервів, планування, прогнозування результативного показника.

 

 

Види факторного аналізу

 

Розрізняють багато видів факторного аналізу (рис. 3).

 

Принциповим є поділ факторного аналізу на два види: детермінований та стохастичний.

 

Детермінований факторний аналіз визначають як:

· методику вивчення і вимірювання впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником носить детермінований (функціональний) характер[19];

· методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер[20];

· аналіз залежності між показниками за допомогою жорстко детермінованих факторних систем [21].

Детермінований факторний аналіз – це комплексний і системний аналіз впливу факторів на величину результативного показника коли між ними спостерігається функціональний взаємозв’язок.

 

Функціональний зв'язок часто називають детермінованим ((от грец. determi-nans, - ntis – визначальний; лат. determino - визначаю) - англ. determinant; нім. determinante. Детермінанта - фактор (або елемент), що обумовлює те або інше явище[22]; причина, що визначає виникнення явища[23]).

Рис. 3. Види факторного аналізу

 

Функціональний зв'язок визначають як такий, при якому:

· результативний показник може бути представлений у вигляді математичної залежності показників, що є факторами детермінованої моделі [24]. При функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції [25];

· результативний показник представлено у вигляді добутку, частки або алгебраїчної суми факторів [26];

· результативний показник може бути представлений у вигляді добутку, частки від ділення або алгебраїчної суми показників, які є факторами детермінованої моделі [27]

 

Функціональний зв'язок – це найбільш сильний, стабільний зв’язок між факторами та результативним показником в якому результативний показник може бути представлений у вигляді логічно визначеної економічно обґрунтованої математичної залежності (формули) або моделі, в якій присутнє причинно-наслідкове відношення.

Основними особливостями функціонального зв’язку є:

· повна відповідність між причиною (фактором) і наслідком (результативним показником), тобто величина результативного показника цілком визначається одним або кількома факторами;

· в кожному окремому випадку відомі всі фактори, що визначають значення результативного показника, а також точний механізм їх впливу, виражений певним рівнянням [28];

· будь-яка дія фактора або будь-яка його зміна викликає строго визначений результат;

· кожному значенню фактора відповідає одне і тільки одне (абсолютно визначене) невипадкове значення результативного показника.

 

Стохастичний факторний аналіз визначають як:

· методику дослідження факторів, зв'язок, яких з результативним показником на відміну від функціонального є неповним, імовірнісним (кореляційним) [29];

· такий, що дає змогу врахувати вплив сукупності факторів, що носять імовірнісний, невизначений характер[30].

 

Стохастичний (випадковий, імовірнісний) факторний аналіз – це комплексний і системний аналіз впливу факторів на величину результативного показника, коли між ними спостерігається стохастичний (випадковий, імовірнісний, кореляційний) зв'язок.

 

Стохастичний зв'язок визначають як:

· такий при якому зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що визначають результативний показник [31]. Це не повна, імовірнісна залежність між показниками, яка проявляється тільки в масі спостережень [32];

· такий при якому змін фактору може дати декілька значень приросту результативного показника залежно від поєднання інших факторів, що визначають даний показник (впливають на цей показник) [33];

· неповна, вірогідна залежність між показниками, яка виявляється лише в масі спостережень [34];

· зв'язок між величинами, при якому одна із них, випадкова величина, реагує на зміну іншої величини, або величин (випадкових або невипадкових) зміною закону розподілу. [35]

 

Стохастичний зв'язок – це такий зв'язок, про який наперед не відомо відбудеться він чи ні. Він діє, або не діє, за певних умов. При стохастичному зв’язку між причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Зміна фактору може дати декілька значень зміни результативного показника залежно від поєднання впливу інших факторів, які також впливають на даний результативний показник.

Особливістю стохастичних зв’язків є те, що такі зв’язки проявляються у всій сукупності, а не в кожній її одиниці. Прояв стохастичних зв’язків піддається дії закону великих чисел: лише в достатньо великій кількості одиниць індивідуальні особливості згладяться, випадкові взаємопогасяться і залежність, якщо вона має суттєву силу, проявиться достатньо відчутно. [36]

Стохастичні залежності відрізняються приблизністю, невизначеністю. Вони виявляються в середньому за значною кількістю об’єктів (спостережень); кожній величині показника (аргументу) фактору може відповідати декілька значень результативного показника (функції) [37].

 

З точки зору поведінки системи, що описує деяке явище і кількісно характеризується сукупністю показників система називається [38]:

· детермінованою, якщо при заданих початкових умовах вона переходить в єдиний, визначений стан;

· імовірнісною, якщо при одних і тих же початкових умовах вона переходить у різні стани, що мають різні імовірності.