Методи детермінованого факторного аналізу, їх види, особливості, сфера застосування та проблеми використання

 

Методи детермінованого факторного аналізу поділяються на дві групи:

1) методи, що не враховують взаємозв’язок між факторами. Серед них найбільш часто використовують методи ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць (також відомі методи простого перерахунку або коригуючого коефіцієнта, балансовий метод). Методика здійснення факторного аналізу даними методами є достатньо зрозумілою та простою для використання. Тому саме ці методи найбільш часто використовуються практиці;

2) методи, що враховують взаємозв’язок між факторами (інтегральний метод, методи пропорційного поділу, часткової участі, логарифмічний та інші). За даними методами визначення впливу факторів здійснюється за кінцевими формулами, отриманими в результаті достатньо складних розрахунків (інтегрування, розрахунку похідних тощо). Для різних типів детермінованих факторних моделей, з різною кількістю факторів розроблені різні формули для визначення впливу факторів на результативний показник. Вони представлені у підручниках та довідниках із теорії економічного аналізу та економічного аналізу.

Різні методи детермінованого факторного аналізу розроблені та можуть використовуватися для різних типів детермінованих факторних моделей (таблиця 3).

Таблиця 3.

Сфера застосування методів детермінованого факторного аналізу

Методи детермінованого факторного аналізу	Адитивні моделі	Мультиплікативні моделі	Кратні моделі	Моделі змішаного тину
Балансовий метод	х
Метод ланцюгових підстановок	х	х	х	х
Метод абсолютних різниць	-	х	-
Метод відносних різниць	-	х	-	-
Інтегральний метод	-	х	х	х
Пропорційного поділу	х	-	-	Кратно-адитивні Мультиплікативно-адитивні
Часткової участі	х	-	-
Логарифмування	х	-	-	-

 

Методи ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, ґрунтуються на принципі елімінування. Тому їх часто називають методами елімінування.

Елімінування - від латинського eliminare - виключати, усувати.

Елімінувати - означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника, крім одного[51].

Елімінування полягає у послідовному визначенні впливу кожного фактора на результативний показник за умови незмінності інших факторів та абстрагування їх від взаємного впливу[52].

Елімінування – логічний прийом послідовного абстрагування від впливу всіх факторів, крім досліджуваного, вплив якого визначається шляхом порівняння результативного показника до і після зміни даного фактора[53].

Застосовуючи методи елімінування виходять із того, що всі фактори незалежні і змінюються незалежно один від одного, тобто, спочатку змінюється один, а всі інші залишаються незмінними, потім змінюється другий, третій і т.д., за умови незмінності інших. Досліджуючи вплив факторів, спочатку визначається вплив першого фактора, а всі інші виключаються, потім – другого, а всіх інших виключається і т.д. Це дозволяє визначати вплив кожного фактора на величину результативного показника окремо від інших.

На справді фактори змінюються спільно, взаємопов’язано і від цієї взаємодії отримується додатковий приріст результативного показника, який при застосуванні способів ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць приєднується до одного із факторів, як правило до останнього. У зв’язку з цим величина впливу факторів на зміну результативного показника змінюється залежно від місця, на яке поставлений той чи інший фактор в детермінованій моделі[54]. Графічне відображення даної проблеми представлено Г.В.Савицькою [55].

Отже, виявляється дві основні проблеми використання методів детермінованого факторного аналізу:

· врахування взаємозв’язку між факторами;

· залежність результатів аналізу від послідовності включення факторів у процес розрахунку.

Для розуміння проблеми взаємозв’язку факторів представимо графічно задачу детермінованого факторного аналізу для двофакторної мультиплікативної моделі (рис. 5), використовуючи підхід, представлений О.М. Гальчиною та Т.О.Пожидаєвою [56].

 

Рис. 5. Графічна інтерпретація рішення задачі детермінованого факторного аналізу для двофакторної мультиплікативної моделі

 

На рисунку:

· значення результативного показника попереднього періоду (площа малого (внутрішнього) прямокутника: ;

· значення результативного показника у звітному періоді (площа великого (зовнішнього) прямокутника: ;

· зміна результативного показника (загальна площа зафарбованого прямокутника): .

Задачею факторного аналізу є розділення зміни результативного показника на дві складові, тобто розділення заштрихованої області на дві частини, одна із яких буде обумовлена зміною фактора а, друга – фактора b. Разом з тим на рисунку видно, що виділяється три області, площа яких визначається наступним чином:

· - приріст результативного показника за рахунок фактора а;

· - приріст результативного показника за рахунок фактора b;

· - приріст результативного показника, обумовленим спільним впливом

Таким чином, виникає проблема розділення між факторами приросту, обумовленого спільним їх впливом. Тому методи факторного аналізу розрізняються залежно від способу вирішення даної проблеми.

У методах елімінування спільний вплив факторів не розділяється між факторами. Якщо при розрахунку впливу факторів виявляється взаємозв’язок між ними отримують вільну величину, що приєднується до останнього фактора і тим самим знижує точність розрахунків. Якщо на останньому місці стоїть визначальний фактор таке зниження є істотним. Для уникнення такої ситуації прийнято дотримуватися строгої послідовності включення факторів у порядок розрахунку. У багатофакторних моделях спочатку включають кількісні фактори, потім структурні й якісні. Якщо у моделі об’єднані кілька кількісних та якісних факторів, вони включаються за принципом важливості – від найбільш важливих до найменш важливих.

Насамперед, це стосується мультиплікативних моделей, оскільки у кратних моделях та моделях змішаного типу місце факторів строго фіксоване, що, в свою чергу, визначає строгий порядок розрахунку впливу факторів.

У мультиплікативних моделях, зважаючи на загальновідоме правило – від перестановки множників результат не змінюється, традиційно вважається, що місце факторів не є строго фіксованим і може визначатися на розсуд дослідника.

Проте, зважаючи на сучасні уявлення про організацію економічного аналізу, здійснюючи детермінований факторний аналіз не просто розраховують вплив факторів на результативний показник, а моделюють його. Тому порядок включення факторів повинно відповідати їх місцю у мультиплікативних моделях, яке, у свою чергу, повинно повністю відповідати сутності економічного процесу, що призводить до формування результативного показника і, тим самим визначати порядок включення факторів моделювання.

Ще одним способом підтвердження логічно обгрунтованого порядку факторів у мультиплікативних моделях О.М.Гальчина і Т.О.Пожидаєва[57] визначають: «добуток будь-яких двох факторів, що стоять поряд повинен давати економічно зрозумілий показник (фактор більш високого порядку).

Деякі автори відмічають, що не слід перебільшувати проблему залежності результатів факторного аналізу від послідовності включення факторів.

Наприклад, О.М.Гальчина і Т.О.Пожидаєва[58] визначаючи особливості методу ланцюгових підстановок зазначають, що різниця, яка виникає при зміні порядку підстановки факторів, не спричиняє суттєвого впливу на висновки за результатами факторного аналізу.

Більшість формул, що використовуються в економічному аналізі, а також межі зміни факторів такі, що відмінності між впливом одного і того ж фактора залежно від послідовності підстановок мінімальні і часто навіть не перевищують помилок закруглення при розрахунках[59].

Тому у багатьох випадках методи елімінування ефективні.

 

10. Універсальна таблиця вхідних даних для детермінованого факторного аналізу

 

Незважаючи на те, який метод використовується для аналізу впливу факторів на результативний показник перед здійсненням розрахунків необхідно сформувати таблицю вхідних даних (табл. 4). Вона повинна включати дані про базисні та поточні значення результативного показника та факторів, що на нього впливають, а також їх абсолютні та відносні відхилення, які необхідні для оцінки ситуації, що відбулася із результативним показником та факторами.

 

 

Таблиця 4.

Таблиця вхідних даних для факторного аналізу

Показники	Базисні значення	Поточні значення	Відхилення
абсолютне	відносне, %
…	…	…	…	…

 

У таблиці: - базисні значення результативного показника та факторів; - поточні значення результативного показника та факторів.

 

Поточні значення відображають досягнутий (досліджуваний) рівень результативного показника та факторів, що на нього впливають. Це можуть бути значення за поточний або звітний період, фактичні значення.

Базисні значення – це значення взяті за базу порівняння – значення минулого (попереднього, базового) періоду, планові, прогнозні, нормативні значення) результативного показника та факторів.

Варіанти та відповідність проточних і базисних значень, які найбільш часто використовуються в детермінованому факторному аналізі представлено на рис. 6. Їх вибирають відповідно до задач аналізу.

 

 

Рис. 6. Варіанти та відповідність проточних і базисних значень, які найбільш часто використовуються в детермінованому факторному аналізі