Поясніть, чому не завжди вдається правильно організувати роботу в групах. Які основні помилки роблять вчителі.

Безперечно ефективність спільної роботи пов’язана з її вмотивованістю для учнів. Діти мають відчути потребу працювати разом, побачити сенс в об’єднанні зусиль.
Об’єднувати учнів в групи варто з урахуванням їхніх особистих схильностей, але не лише за цим критерієм. Найслабшому учню потрібен не стільки „сильний”, скільки терплячий і доброзичливий партнер. Упертому корисно помірятися силами з таким же. Двох бешкетників об’єднувати небезпечно (але за тактовної підтримки саме у такому вибухонебезпечному з’єднанні можна налагодити з такими дітьми контакт довіри). Найрозвинутіших дітей не варто надовго закріплювати за „слабкими”, їм потрібен партнер рівної сили. За можливості краще не поєднувати дітей з поганою самоорганізацією, увага яких легко відволікається, із дуже різними темпами роботи. Але і в таких „групах ризику” можна розв’язати майже не вирішувані виховні завдання: допомогти дітям побачити власні недоліки і забажати з ними справлятися.
Для спрацьовування груп потрібні найменше 3-5 занять. Тому часто пересаджувати дітей не варто. Але закріплювати єдиний склад груп, скажімо, на чверть також не рекомендується: діти мають отримати досвід співпраці з різними партнерами.

Оцінювати можна лише спільну роботу групи, в будь-якому разі не даючи дітям, які працювали разом, різних оцінок!

Основні застереження: 1. Неприпустима пара з двох „слабких” учнів!
2. Дітей, які з будь-яких причин відмовляються сьогодні працювати разом, неможна змушувати до спільної роботи (завтра варто їм запропонувати знову сісти разом).
3. Якщо хтось забажав працювати один, учитель дозволяє йому відсісти й не дозволяє собі ні найменших проявів невдоволення, ні тим більше публічних оцінок (але наодинці з дитиною намагається зрозуміти її мотиви й заохочує будь-яку спробу „індивідуаліста” комусь допомогти або отримати чиюсь допомогу). 4 Неможна карати дітей позбавленням права брати участь у груповій роботі. Достатнім покаранням буде відмова партнера сьогодні з ним працювати. Кривдник сам має знайти собі товариша для роботи на уроці (домовитися на перерві й сповістити вчителя).

Практика свідчить, що часто педагогові не вдається «побачити» всі варіанти, які можуть запропонувати діти, тому потрібно бути готовим досить швидко їх проаналізувати разом з учнями. У цьому випадку найбільш ефективним виявляється такий спосіб організації роботи: учитель запитує «як міркувала група?» і пропонує учням поставити групі запитання «на розуміння».

Перш, ніж групи розпочнуть працювати, слід запропонувати їм повторити завдання. Це обов'язковий елемент початку спільної роботи. Пізніше, коли діти освоять норми й правила співпраці, педагог, спостерігаючи за роботою груп, лише перевіряє, чи зрозуміли учні задачу, чи правильно її сформулювали.

По завершенні групового обговорення вчитель з'ясовує в дітей «Чи готова група представити результат?» і «Чи кожен може доповісти?» Таким чином, педагог переконується в тому, що всі учні можуть розповісти про хід і результати роботи своєї групи.

Підсумки варто підбивати по двох напрямах: як група організувала спільне обговорення і які змістовні висновки зробила. Для обговорення варіантів взаємодії в групі і їх ефективності у 1-2 класах варто запропонувати дітям оцінити за певними критеріями як вони організувалися.

1. Мені було цікаво…2. Ми сьогодні розібралися в…3. Я сьогодні зрозумів…4. Мені було важко…
5. Завтра на уроці я хочу…Учень може відповісти на всі запитання або на деякі з них.

Визначити ефективність групової роботи, що відбулася на уроці, можна за допомогою таких питань:

1. Чи відбулося прийняття задачі кожною дитиною?

2. Чи доцільним було проведення групової роботи з метою розв’язання визначеної задачі?

3. Чи вдалося дітям швидко зібратися в групи й розподілити обов'язки?

4. Чи стежили організатори груп за тим, щоб були представлені всі точки зору, а не тільки думки «сильних» учнів?

5. Чи виникали в учнів проблеми з організацією роботи групи?

6. Чи піклувалася група про те, щоб кожен її учасник міг озвучити результат спільної роботи?

7. На чому робили акцент діти під час обговорення результатів групової роботи? Чим вона була для них корисна?