Правила оформлення магістерської роботи

 

Загальні вимоги

 

Магістерську роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до тридцяти рядків на сторінці). Таблиці та ілюстрації можна подавати на аркушах формату А3; їх розміщують, як правило, в додатках.

Використовуються шрифти текстового редактора Word розміру 14. Шрифт друку повинен бути чітким, середньої жирності та однакової щільності. Мінімальна висота шрифту –1,8 мм. Абзацний відступ – 1,25 см.

Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Основний текст магістерської роботи повинен мати обсяг близько 4 ум. друкованих аркушів, або близько 100 сторінок комп’ютерного тексту. До нього не включається список використаних джерел, додатки й таблиці та рисунки, що займають цілу сторінку.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання магістерської роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого комп’ютерного тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень. їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.

Переноси слів в заголовках не допускаються, в тексті вони можуть бути. Ми рекомендуємо вводити переноси в тому випадку, коли робота насичена великими таблицями. Це дозволяє уникати «висячих букв» в колонках таблиць.

В заголовках і тексті роботи не вимагається робитивиділення. Однак практика показує, що у більшості робіт напівжирним шрифтом виділяють заголовки розділів, підрозділів і пунктів. Ми ж вважаємо, що окремі частини тексту також доцільно виділяти напівжирним шрифтом та курсивом. Напівжирний шрифт (прямий чи курсивом) можна використовувати для того, щоб виділити особливо важливі місця в роботі, ключові слова і словосполучення, які визначають логіку викладу матеріалу. Для виділення понять, авторських ремарок тощо більше підходить курсив, тому що він виглядає менш настирливо, ніж напівжирний шрифт.

Нумерація

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «1.1.» (перший підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.1.1.» (перший пункт першого підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як і пункти. Їх можна також «вписувати» в текст без нумерації. Наприклад:

Р О З Д І Л 1