ТОП 10:

СТРУКТУРА І ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ



МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Структура роботи

 

Магістерська робота повинна містити:

– титульний аркуш;

– зміст;

– перелік умовних скорочень (за необхідності);

– вступ;

– основну частину;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (за необхідності).

 

Титульний аркуш

 

Титульний аркуш магістерської роботи (додаток Е) містить:

– найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;

– індекс УДК, назву магістерської роботи,;

– прізвище, ім’я, по батькові автора (група, курс, спеціальність);

– науковий ступінь, вчене звання, посаду, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника;

– місто і рік.

Завершену й оформлену належним чином роботу на титульному аркуші підписують автор та науковий керівник.

 

Зміст

 

Зміст магістерської роботи подають на її початку. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Приклади змісту магістерської роботи наведено в додаткахЖ.1-Ж.3.

 

Перелік умовних позначень

 

Якщо в магістерській роботі вжито специфічну абревіатуру, а також використано маловідомі скорочення, то їх перелік повинен бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять абревіатуру чи скорочення, а справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в магістерській роботі абревіатура, скорочення та інше повторюються менше трьох разів, то їх перелік не складають, а відповідну розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

 

Вступ

 

Розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подається загальна характеристика магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми.Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми (наукового завдання), внесок провідних вчених у її розв’язання тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Коротко викладають зв’язок обраного напряму досліджень з планами ВНЗ, де виконана робота, зокрема кафедральними темами наукових досліджень: «Проблеми організації управління бізнесом на регіональному рівні» та «Менеджмент конкурентоспроможності підприємств і регіонів». Інколи студенти можуть залучатися до розробки галузевих та (або) державних планів і програм.В такому разі зазначаються номери державної реєстрації науково-дослідних робіт ВНЗ, пов’язані з тематикою магістерської роботи. Відмічається також роль автора у виконанні цих робіт.

Мета і завдання дослідження.Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета розкриває зміст теми дослідження; її не слід формулювати як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовність виконання відповідних завдань (близько шести).

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямовується основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів.Подається коротка анотація відносно нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюється, виокремлюється його основна сутність. Особливу увага приділяється рівню досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно. Не слід вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації.

До цього пункту не слід включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, методик, схем, алгоритмів і т. п. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку студента.

Усі наукові положення (з урахуванням досягнутого ними рівня новизни) є теоретичною основою для вирішення в магістерській роботі наукового завдання або наукової проблеми. Насамперед за це студенту присвоюється кваліфікація «Магістр».

Практичне значення одержаних результатів.У магістерській роботі слід подати відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.

В разі необхідності слід навести короткі відомості щодо впровадження результатів дослідження із зазначенням назв організацій, в яких здійснена їх реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів (див. п. 4.4).

Особистий внесок студента.У випадку використання в магістерській роботі ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, студент повинен відзначити цей факт у роботі та в рефераті з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.

Апробація результатів магістерської роботи.Вказується, на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладених у магістерській роботі.

Публікації.Вказується, у яких монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати магістерської роботи.

Загальний обсяг вступу зазвичай становить 3-4 стор.

 

Основна частина

 

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній темою роботи.

Норми наукової комунікації суворо регламентують характер викладу наукової інформації, вимагаючи від автора відмови від висловлювання власної думки у чистому вигляді. У зв’язку з цим рекомендується вживати мовні конструкції, які виключають застосування особового займенника «я». Автор виступає у множині, вживаючи замість займенника «я» займенник «ми», і це виправдано, бо будь-яке дослідження є наслідком роботи групи людей (самого дослідника, його попередників, наукового керівника та ін.).

Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обгрунтуванням застосованих методів досліджень.

Зміст розділів магістерської роботи повинен відповідати її назві. Структура основної частини роботи зазвичай складається з трьох розділів.

Розділ 1включає декілька підрозділів. У ньому висвітлюються теоретико-методологічні аспекти досліджуваної теми.

Починається розділ зазвичай з постановка наукової проблеми. Постановка проблеми передбачає встановлення внутрішнього протиріччя між наявним знанням та новими фактами. Здійснюючи постановку проблеми, дуже важливо дати її коректне обґрунтування. Невипадково багато дослідників дотримуються думки, що правильно поставити проблему – це значить більш ніж наполовину її вирішити.

Для постановки проблеми необхідним є ґрунтовний огляд літератури, критичний аналіз найновітніших теоретичних розробок, різноманітних точок зору за темою дослідження. В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен знайти ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми, що й буде складати предмет дослідження.

Щоб з’ясувати предмет дослідження, часто необхідно розібратися в поняттях і термінах, які його визначають, оскільки велика кількість термінів із близьким значенням нерідко заплутує сам предмет дослідження.

При виконанні більшості магістерських робіт на управлінську тематику необхідним є й огляд законодавчих та нормативних джерел, що регулюють діяльність у сфері, обраній студентом для дослідження.

Огляд літературних джерел служить підґрунтям дляузагальнення теорії та обґрунтування власних теоретичних побудов (конструктів). При цьому слід мати на увазі,що теоретичні побудови в економічній науці, принаймні своєю спрямованістю, «конфліктують» з емпіричними концепціями в ній.

Основні теоретичні положення в найбільш довершеному вигляді можуть являти собою економічні закони та закономірності. При їх формулюванні спираються на два загальнонаукові методи – аксіоматичний та генетико-конструктивний. В основі першого з них лежить система висловлювань та логічні дії над ними, а в основі другого – оперування безпосередньо абстрактними об’єктами теорії. За допомогою першого методу теорія, зазвичай, формалізується; це полегшує розробку методики дослідження.

Під методикою дослідження розуміють внутрішньоскоординовану сукупність методів, які використовуються в конкретному дослідженні.

У економічних дослідженнях використовуються такі методи:

– загальнонаукові (аналіз і синтез; індукція і дедукція; аналогія і моделювання; абстрагування і конкретизація; системний аналіз тощо);

– міждисциплінарні (математичний, статистичні, балансовий, картографічний тощо):

– спеціальні (альтернативний аналіз, граничний аналіз, методи абсолютних та порівняльних переваг, аналіз еластичності, табличне, графічне, аналітичне моделювання, оптимізація та визначення рівноваги тощо)

Оскільки методика виступає як «кістяк» теорії, то окремі методи, наприклад балансовий, виступають не лише як інструмент дослідження, а і як специфічна форма знання.

У конкретному дослідженні користь можуть принести методи різних наук. Однак при виборі методів дослідження необхідним є їх спеціальне обґрунтування з точки зору репрезентативності.

Основними звичайно є методи економічного аналізу й синтезу. Досить продуктивними є також математичні методи, зокрема математико-статистичні.

Представлення предмета дослідження за допомогою певних методів передбачає моделювання – створення й аналіз відповідних моделей. В економічних дослідженнях, в т. ч. і в дослідженнях з менеджменту, розрізняють чотири класи моделей: описові, пояснювальні, прогностичні та моделі прийняття рішень.

Обсяг першого розділу має складати близько 30 % загального обсягу магістерської роботи.

Розділ 2 складається з 3-4 параграфів і має аналітико-дослідницький характер. Він містить аналіз і синтез емпіричних досліджень.

Починається цей розділ здебільшого з організаційно-економічної характеристики об’єкту дослідження, яка містить загальні відомості про нього (див. статут), схему організаційної структури управління, основні фінансово-економічні показники діяльності тощо.

Результативність діяльності об’єкта дослідження загалом і за окремими її напрямками допоможе з’ясувати аналіз факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Такий аналіз передбачає проведення горизонтального, вертикального, порівняльного та еталонного аналізу фінансово-економічних та інших показників, що характеризують стан та тенденції розвитку об’єкта дослідження загалом і за визначеним напрямом дослідження

В магістерських роботах з менеджменту обов’язковою є діагностика системи управління за певним напрямом діяльності на об’єкті дослідження (управління кадрами, виробництвом, збутом, фінансами тощо). Необхідною є критична оцінка його сучасного стану, методичного, інформаційного, програмного забезпечення тощо.

Характеристика та критична оцінка сучасного стану об’єкта дослідження, діагностування його щодо обраного напряму дослідження ґрунтується на аналізі накопиченого фактичного матеріалу об’єкта дослідження із залученням теоретичних знань, передового досвіду, в т. ч. зарубіжного.

Інформацію для виконання другого розділу студент має зібрати під час переддипломної та інших фахових практик. Масиви інформації доцільно обробляти з використання ПЕОМ, зокрема програми STATISTICA.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність та стан явищ та процесів, що спостерігаються на об’єкті дослідження, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів у наступному розділі. Основні аналітичні викладки слід підтверджувати реальними документами і наводити їх у додатках.

Обсяг другого розділу має складати близько 35% загального обсягу магістерської роботи.

Розділ 3 є проектно-рекомендаційним.. Часто він починається з прогнозування і планування діяльності об’єкта дослідження. Для цього використовуються основні методи прогнозування (експоненціальний, експертних оцінок) та планування (пофакторного аналізу та нормативний).

Виявлення тенденцій в розвитку об’єкта дослідження є основою для обґрунтування конкретних рекомендацій і пропозицій щодо його удосконалення. Воно передбачає розробку моделей управління фінансово-економічними параметрами та індикаторами розвитку підприємств (організацій, установ) на основі результатів аналітичного дослідження, викладених у другому розділі.

Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте (розрахунково-кількісне) обґрунтування та організаційно-економічний механізм (план організаційно-економічних заходів) реалізації, впровадження в практику діяльності об’єкта дослідження.

Для розрахунково-кількісного обґрунтування пропозицій та оцінки їх наслідків доцільним є використання ПЕОМ та імітаційного моделювання. Дуже корисним може бути застосування багатьох комп’ютерних програм: загального характеру – Ехсеl, STATISTICA, спеціальних – Парус-Підприємство 7.4 (зокрема модулів «Парус–Менеджмент та Маркетинг»), Open Plan (у варіантах – Professional і Desktop) та суміжних – 1С бухгалтерія та Audit XP.

Практичні пропозиції студента повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

Обсяг третього розділу має становити близько 25% загального обсягу магістерської роботи.

Розділ 4 присвячується питанням охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті дослідження. Відповідно до Наказу МОН (нині МОНМС) України від 21.10.10 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.10 р. за № 1057/18352, при виконанні дипломних ро­біт магістрів до них необхідно включати окремий розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». Цей розділ повинен відповідати темі роботи і бути погодженим з консультантом-викладачем кафедри фізичної реабілітації або консультантом, визначеним керівником роботи в погодженим із завідувачем кафедри.

Логіка розробки цього розділу полягає у наступному. Будь-яка діяльність, особливо виробнича, пов’язана з наявністю певної кількості небез­печних та/або шкідливих факторів. Тому у першій час­тині цього розділу за результатами аналізу по­винні бути визначені та проаналізовані ці фактори. В сукупності вони характеризують умови праці на об’єкті дослідження, а саме:

– безпеку праці;

– гігієну праці і виробничу санітарію;

– пожежну безпеку.

Друга частина розділу може бути присвячена аналізу нещасних випадків на підприємстві (якщо такі за останні три роки відмічалися).

Третя частина розділу зазвичай передбачає розробку заходів щодо вдосконалення системи охорони праці на об’єкті дослідження.

Для написання цього розділу рекомендуються такі джерела:

1. Безпека життєдіяльності : навч . посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. А. Лушкін, В. І. Торкатюк, Б. М. Коржик та ін. ; Харк. держ. акад. міськ. госп-ва. – Житомир : Житомир, 2001. – 671 с.

2. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / Ю.С. Скобло, Т.Б. Соколовська, Д.І. Мазоренко та ін. – К. : Кондор, 2003. – 421 с.

3. Джигирей В. С. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / В. С. Джигирей, В. І. Жидецький. – Львів : Афіша, 2000. – 255 с.

4. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В. В. Зацарний ; за ред. Є.П. Желібо. – [4-е вид.]. – К. : Каравела, 2005. – 344 с.

5. Зеркалов Д. В. Охорона праці в галузі: загальні вимоги : [навч. посіб.] [Електронний ресурс] / Д.В. Зеркалов. – К. : Основа, 2011. – 551 с. – Режим доступу : http://www.zerkalov.org/node/3001

6. Зеркалов Д. В. Безпека життедіяльності. Словник-довідник : навчальний посіб. / Зеркалов Д. В. – K. : Основа, 2011. – 168 с.

7. Зеркалов Д. В. Цивільний захист : конспект лекцій [Електронний ресурс] / Зеркалов Д. В. – К. : НТУ «КПІ», 2011. – Режим доступу : http://www.zerkalov.org/node/3002)

8. Методичні рекомендації до змісту і оформлення підрозділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних та магістерських роботах. – Вінниця : ВСЕІ Ун-ту Україна, 2011. – 10 с.

9. Основи охорони праці : підручник [Електронний ресурс] / К. Н. Ткачук, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов Д.В. та ін. – К. : Основа, 2011. – 480 с. – Режим доступу : http://www.zerkalov.org/node/3003

Обсяг четвертого розділу має становити близько 10% загального обсягу магістерської роботи.

Оскільки при написанні цього розділу у студентів виникають досить значні труднощі, то наведемо його скорочений варіант (на прикладі Турбівського ПАТ «Атеко»).

Р О З Д І Л 4







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.74.184 (0.009 с.)