Ключові тенденціями розвитку світу до 2020р.

- поява нових політичних та економічних лідерів – Китай, Індія, Бразилія, Індонезія (незахідний характер глобалізації),

- перспективи розвитку залежатимуть від доступу до нових технологій та масштабів їх впровадження;

- потужність старих лідерів – США та Європи (навіть не зважаючи на глибоку демографічну кризу);

- нові виклики керуванню (держава VS наддержавні об’єднання);

- нова проблема – боротьба за ресурси (можливе їх знищення);

- нові підходи до визначення безпеки, у тому числі в контексті зростання масштабності нової погрози – тероризму;

- зростання впливу політичного ісламу;

- технологічний розвиток і проблеми глобального мобільного працевлаштування;

«Глобальні тенденції 2025»

- з підйомом Китаю, Індії та інших країн виникне глобальна багатополярна система.

- зросте відносна влада недержавних суб’єктів – комерційних підприємств, кланів, релігійних організацій і навіть кримінальних структур;

- продовжиться безпрецедентне перенесення відносного багатства та економічного впливу із Заходу на Схід.

- США залишаться єдиною країною, яка перевершує інші за потужністю, але їх панування послабне;

- економічне зростання разом із приростом населення в 1,2 мільярди – до 2025 року призведуть до нестачі енергоносіїв, їжі та водних ресурсів

- зросте кількість країн з молодим населенням у «дузі нестабільності»;

- вірогідність конфліктів збільшиться внаслідок швидких змін у деяких регіонах Великого Близького Сходу і розповсюдження смертників.

- тероризм не зникне до 2025 року, але його привабливість може зменшитися, якщо економічне зростання на Близькому Сході продовжиться, а безробіття серед молоді знизиться. Поширення технологій дасть в руки терористам, які ведуть активні дії, небезпечні можливості.

«Глобальні тенденції – 2030»:

- зв'язок між людиною і машиною до 2030 року піде набагато далі. Наприклад, люди зможуть модифікувати власні тіла так само легко, як сьогодні проводяться операції з косметичної хірургії.

- розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються, стане настільки глибоким, що його можна буде порівняти з побутом людей кам'яного віку і жителів сучасного мегаполісу зразок Токіо.

- Індивідуальне розширення прав і можливостей

- скорочення бідності і величезне зростання світового середнього класу, більшою освіти і поліпшення медичного обслуговування.

- приватні особи і невеликі групи будуть мати більш широкий доступ до легальних і передових технологій (можливості точного удару, використання кіберінструментів і біологічної зброї), що дозволяє їм здійснювати великомасштабне насильство (раніше монополія держави).

- Азія перевершить Північну Америку і Європу з точки зору глобальної влади, ґрунтуючись на ВВП, чисельності населення, військових витратах і технологічних інвестиціях. Окрім Китаю, Індії і Бразилії, регіональні гравці, такі як Колумбія, Індонезія, Нігерія, Південна Африка і Туреччина стануть особливо важливими для світової економіки. Тим часом, країни Європи, Японії та Росії, ймовірно, продовжать свої повільні відносні зниження.

- населення планети досягне десь близько до 8,3 млрд. осіб (порівняно з 7,1 млрд. в 2012 році). Ці тенденції: старіння, міграція все більш транскордонного х-ру; і зростаюча урбанізація.

- збільшення виробництва продуктів харчування, води та енергетичних ресурсів. Попит на продовольство, воду, і енергії буде рости приблизно на 35, 40 і 50 відсотків відповідно. Зміна клімату погіршить перспективи доступності до цих ресурсів.

Отже, глобальні тенденції 2015- 2030:

1. В сфері економіки: утворення глобальної економіки та поступовий «зсув» концентрації найбільш заможних країн піку економічного розвитку від західних до східних країн. До 2020 ВНП Китаю перевищить ВНП будь-якої з розвинутих держав Заходу окрім США. ВНП Індії перевершить ВНП європейських економік або максимально наблизиться до нього. Частка ЄС у світовій економіці зменшиться з 31% до 19%.

2. В політичній сфері: Проблема тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Неформальний розкол ЄС, малоймовірне його подальше розширення. Мультиполярність світу, перехід основних важелів впливу від держав до недержавних акторів МВ – таких як ТНК, неурядових чи релігійних організацій тощо. В довгостроковому відношенні можливе об’єднання європейської та мусульманської спільноти – наприклад, задля протистояння тероризму чи глобальним викликам таким як нестача ресурсів чи асиметрія демографічного розвитку.

3. В демографічній сфері: асиметричне зростання кількості населення та його особлива концентрація в східних країнах, що на тлі їхнього економічного розвитку призведе до зміни геополітичної ситуації та балансу сил. Населення 2020 року збільшиться до 7, 8 млрд. чоловік, з них 56% припадатиме на країни АТР (в 2030 році досягне 8,2 млрд). Розрив між рівнем життя і здоров’я африканських народів та всіх інших буде істотно збільшено через наявність у перших і відсутність у других технологічних надбань. Розповсюдження ісламу в європейських країнах. Криза старіння нації в Європі і Японії – ключова невизначеність.

4. В сфері природних: зростання залежності від енергоносіїв країн зі стійким рівнем економічного зростанням до 2025 року. Розвиток генної інженерії вплине на винайдення альтернативних джерел енергії та нових модифікованих ресурсів. Збільшення залежності Європи від поставок газу з Росії й Північної Африки. Також характерний дефіцит води і їжі, причому думки щодо строків подолання цієї проблеми в прогнозах 2020,2025 і 2030 розходяться. Темпи зміни клімату – ключова невизначеність.

5. В науково-технологічній сфері: глобальну інформатизацію та чітку залежність між рівнем економічної інтеграції та доступом до передових технологій. Покращення харчування за допомогою генетично модифікованих сільськогосподарських культур. Низький рівень освіти та інформатизації в країнах Африки. Шанс азійських країн (Китаю та Індії) на домінування в сфері. Загроза біотероризму і суперечки щодо етичності біотехнологічних розробок. До 2030 може відбутись посадка на Марс, хоча це передбачає великі витрати. Очікується, що завдяки нано- та біотехнологіям буде збільшено тривалість життя людини та вирішено проблеми продовольства, але невідомо, чи це буде досягнуто до 2025 року, чи до 2030.

 

Отже, для розвитку будь-якого людського суспільства необхідні матеріальні, інструментальні, енергетичні та інформаційні ресурси. Саме тому інформація нині є вирішальним чинником, що визначає розвиток технологій та інструментальних ресурсів загалом. Без неї використання енергетичних та матеріальних ресурсів для підтримки життєдіяльності й розвитку неможливе.

Сутнісною рисою сучасного стану інформаційної сфери є постійне її нагромадження в обсягах, що збільшуються. Безупинно зростає її використання. Саме це стимулює розвиток і вдосконалення технологій експлуатації інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформація перетворилася на стратегічний ресурс. Питання володіння інформацією, її розподілу і контролю змішуються в сферу владних відносин і, як наслідок, в сферу конфлікту. Сьогодні вже очевидно, що інформаційна революція здатна принципово змінити як цілі, в ім’я яких та чи інша держава вступає в конфлікт, так і форми і засоби їх досягнення.

Однак оцінка сучасної глобальної інформаційної революції, а також змін, які вона вже принесла і ще принесе, не є однозначною. З впевненістю можна сказати лише одне: людство продовжує розвиток інформаційних технологій, а також іх залучення до усіх сфер людського життя, що спричинило інтенсивні та масштабні зміни в світі, які лише набирають обертів. Те, до чого ми прийдемо, залежить від обраного нами шляху розвитку та напрямків використання інформаційних технологій.

У поєднанні з глобалізацією сприяють тому, що створюється глобальна по своєму масштабу система взаємозалежності, набирає силу процес, що генерує трансконтинентальні і міжрегіональні потоки; світова економіка не просто стає взаємозалежною, вона інтегрується практично в єдине ціле.

Серед ключових імперативів сучасних глобальних трансформацій виокремлюють: політику глобального капіталу щодо обмеження національного суверенітету держав та звуження їх економічної ролі на світових ринках; посилення ролі глобальної інституційної системи, яка виражає інтереси міжнародного фінансово-промислового капіталу, найпотужніших держав-лідерів світу та їх коаліцій: новий стратифікаційний поділ країн світу в силу асиметричного характеру глобального економічного розвитку; трансформація уніполярної системи світоустрою у поліполярну модель з посиленням ролі регіональних інтеграційних блоків та нових центрів світового економічного суперництва; техноглобалізм, як визначальний фактор динамізації науково-технічного прогресу країн; фінансовий глобалізм; формування глобальної системи енергетичної безпеки, світову інформаційну революцію; розвиток глобальної конкуренції та глобальну екологічну кризу.

 

Охарактеризуйте прогностичні сценарії глобального розвитку людства до 2015 р. за аналітичним дослідженням RAND. Визначте роль науково-технологічних досягнень у реалізації зазначених сценаріїв. Наведіть приклади, що підтверджують або спростовують вірогідність втілення прогнозів глобальних зрушень.

 

· У вересні-жовтні 1999 року Національна розвідувальна рада почала роботу над проектом «Глобальні тенденції 2015» організувавши два відкритих симпозіуми – «Варіанти глобального майбутнього: 2000-2015 роки».

- 1 симпозіум – визначені головні фактори і події, відповідальні за глобальні зміни до 2015 року.Цей аналіз став основою подальшого більш глибокого дослідження «Глобальні тенденції 2015».

- 2 симпозіум – були розглянуті чотири варіанти глобального майбутнього, при яких ці фактори будуть різним чином взаємодіяти..

· Є 4 варіанті глобалізації:

- Позитивна глобалізація

- Впровадження нових технологій в усі сфери життя.

- Створення позитивного середовища для людства

- Економічне зростання усіх країн на різних стадіях

· Тенденції:

- Міжнародне управління буде ефективне та оптимальне

- Роль держави зберігається, але функції зменшуються, переходять до приватних Громадський об’єднань та підкріплюється різноманітними міжнародними угодами.

- Мінімальні конфлікти

- Демографічна асиметрія фактично сприятиме зубожінню країн 3 світу

- Технології використовуються злочинними угрупованнями

- Розбалансування економіки, зростання конфліктів

- Зростання тіньової економіки

- Світова анархія

- Людство поділяється на золотий млрд. та решта спільноти

- Регіональна конкуренція (Гострі регіональні суперечки в Європі, Азії супроти глобальної монополії США в процесах глобалізації)

- Регіональна інтеграція і посилення регіонального керівництва

- Необхідність вирішення всіх регіональних проблем

- Внутрішні конфлікти НЕ прогнозуються

- Регіональна економічна інтеграція у сфері торгівлі та фінансів посилюється, що призводить до швидких темпів економічного зростання та загостренню регіональної конкуренції

- Постбіполярний світ – загострення відносин між основними міжнародними гравцями

- Посилення внутрішніх проблем в США та стагнація світової економіки

- Криза державності

- Азія залишається досить процвітаючою та стабільною

- Індія – високотехнологічна – ядерна зброя, космічні технології.

- Зниження ролі європейсько-американського альянсу по мірі того, як США виводитимуть свої війська.

- Об’єднання Кореї (Японія та Китай надають допомогу для об’єднання Кореї)

- Регіоналізація Європи

 

· Глобалізація призводить до широкого глобального співробітництва. Країнам, що потерпають від негативних наслідків зростання населення, брак ресурсів і слабкості керівництва, не вдасться отримати користь з глобалізації. Для цих країн великий ризик внутрішніх конфліктів і краху держави. Важливе значення мають ефективність національного, регіонального та міжнародного керівництва і хоча б помірний, але стійкий економічний ріст. Глобальний вплив США слабшає.

Охарактеризуйте прогностичні сценарії глобального розвитку людства до 2020 р. за аналітичним дослідженням RAND. Визначте роль науково-технологічних досягнень у реалізації зазначених сценаріїв. Наведіть приклади, що підтверджують або спростовують вірогідність втілення прогнозів глобальних зрушень.

«Глобальні тенденції – 2020»

Міжнародна система в 2020 році буде формуватися під впливом двох головних факторів – масштабність і швидкість глобальних трансформацій.

Глобалізація розглядається як зростаюча взаємозалежність, що виражається в збільшенні потоків інформації, технологій, капіталу, товарів, послуг і людей в усьому світі, як всеохоплююча «мегатенденцію», настільки повсюдна, що вона зробить істотний вплив на формування всіх інших найважливіших тенденцій у світі 2020 року.

Однак майбутнє глобалізації неоднозначно; держави і незалежні гравці, включаючи приватні компанії та неурядові організації, будуть боротися за право визначати її контури. Деякі аспекти глобалізації, такі як зростаюча взаємозалежність, джерелом якої є революція у сфері інформаційних технологій, майже напевно виявляться незворотними. Але можливо також, хоча це й малоймовірно, що процес глобалізації можна уповільнити або навіть зупинити.