Концептуальні підходи до вивчення феномену становлення та розвитку глобального інформаційного суспільства.

Існує кілька варіантів визначення поняття «інформаційне суспільство»:

1) нове планетарне співтовариство, засноване на інформації (знаннях, інтелектуальних ресурсах), нова політична, соціально-економічна і технологічна система в еволюції цивілізації;

2) цивілізація, в основі розвитку та існування якої лежить особлива матеріальна субстанція з умовною назвою "інформація", що взаємодіє як з духовним, так і матеріальним світом людини.

Для інформаційного суспільства притаманні наступні ознаки:

• характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства;

• зростанням частки інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;

• створенням глобальної інформаційної інфраструктури, що забезпечує ефективну взаємодію людей, їх доступ до інформації та задоволення їх соціальних і особистісних потреб.

Концептуальні підходи до сутності інформаційного суспільства:

• технологічний (кібернетичний) підхід, в межах якого інформація прирівнюється до наукового знання,

• гуманітарний підхід (філософський, символічний, соціологічний, глобалізаційний), в межах якого інформація розуміється як соціальна комунікація.

• Фріц Махлуп, Марк Порат, Умесао, Йонезі Масуда (комп’ютеризоване суспільство, компутопія),

• Джордж Пелтон (суспільство, в якому відбувається синтез телебачення, комп’ютерної служби та енергетики - “телекомп’ютеренергетика”).

• Білл Гейтс (техносуспільство),

• Збігнев Бжезинський (технотронне суспільство),

• Ганс Еванс (суспільство, в якому безробіття перетворюється на забезпеченний досуг),

• Френсіс Фукуяма (постлюдське суспільства) та ін.

Основні ознаки інформаційного суспільства:

• понад 50 % населення зайнято в інформаційному секторі економіки;

• головний продукт і товар – інформація та знання;

• влада знаходиться в руках інтелектуальної еліти;

• постійний доступ до ІТ та мереж;

• зміна законодавства.

 

Охарактеризуйте типову модель побудови інформаційного суспільства. Проаналізуйте складові моделі та аргументуйте їх важливість для розбудови інформаційного суспільства. Наведіть приклади з практики міжнародних інформаційних відносин.

Інформаці́йне суспі́льство — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.

Існують:

Ліберальна модель ІС передбачає повну приватизацію і лібералізацію інформаційного сектору, провідну роль приватного сектору в інформаційному розвитку суспільства і мінімалізацію втручання в цей процес з боку держави.

Соціально-орієнтована модель ІС передбачає переваги стратегій соціального захисту населення та провідну роль держави в інформаційному розвитку суспільства як гаранта забезпечення збалансованого підходу до побудови ІС.

Інтегрована модель ІС передбачає ефективну взаємодію державного, приватного та громадського секторів у процесі розбудови інформаційного суспільства.

Керована модель ІС передбачає широкі можливості втручання державного сектору у розвиток інформаційного сектору та жорстке державне регулювання інформаційної діяльності усіх суб’єктів.

Формальна модель ІС передбачає декларування державою намірів побудови інформаційного суспільства в умовах відсутності реальних можливостей реалізувати задекларовані цілі.

Конкретної моделі побудови інформаційного суспільства наразі немає,оскільки кожному регіону притаманні власні моделі побудови інформаційного суспільства. Найпоширенішою моделлю можна назвати ліберальну,оскільки вона передбачає приватизацію ліберального та інформаційного сектору,а також мінімальне втручання держави в інформаційний сектор. Ліберальна модель містить всі принципи побудови інформаційного суспільства(доступ,поширення в ІКТ і освіті, задоволення потреб користувачів). Присутність в даній моделі всіх принципів зумовлює її повне функціонування та результативність. Відповідно, всі вони несуть важливе значення для подальшої побудови інформаційного суспільства в країнах світу.

Проаналізуйте моделі становлення інформаційного суспільства. Обґрунтуйте доцільність запровадження кожної моделі та можливі наслідки реалізації для різних держав світу. Наведіть приклади з практики держав.

 

Моделі розвитку держав

Розрізняють такі моделі розвитку інформаційного суспільства:“західна” і “азійська”. В “західній” моделі основна роль відводиться лібералізації ринку інформаційних супермагістралей і їх універсальному обслуговуванню. В “азійській” приділяється більше уваги співробітництву держави і ринку, спостерігається прагнення встановити зв`язок між традиційними культурними цінностями і невідворотними соціальними змінами.

“Західна модель інформаційного суспільства (американо-європейський шлях)” досліджується західна модель становлення інформаційного суспільства, яка узагальнює стратегії і програми індустріально розвинених країн – США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, країн Північної Європи. В рамках означеної моделі виділяється американо-англійська і модель континентальної Європи.

Американо-англійська модель визначається загальною концепцією соціально-економічного розвитку, яка передбачає превалювання приватного сектору над функціями держави в усіх напрямках розвитку суспільства. Американський вплив у галузі комунікаційних технологій та інформаційної сфери відчутний в глобальних процесах, міжнародній політиці, світовій економіці. Ця модель передбачає інтенсивний розвиток електронних комунікацій для встановлення соціальних, політичних, культурних зв`язків у суспільстві. Проблема розвитку універсальних послуг має важливе значення у програмах інформаційного суспільства США та Великої Британії, вона вирішується за допомогою стратегії поліпшення якості інформаційних послуг, соціальної орієнтації держави.

Досліджуючи місце і роль США у світовому інформаційному процесі, американські вчені (Д.Тапскот, М.Кастельс, Г.Шиллер, В.Дайзард) вважають, що її роль в ньому – це експорт інформаційного суспільства. При цьому вони намагаються довести, що США не мають імперських устремлінь і сповідують гуманістичні цілі. В США запропонували доктрину “інформаційної парасольки” міжнародного співробітництва з широким колом країн у різних регіонах світу, суть якої – превентивна комунікація на основі переміщення масивів інформації, що передається США державам для забезпечення їх національних інтересів і, як наслідок, збереження лідерства США у політичній системі міжнародних відносин.

Специфічною рисою американо-англійської моделі інформаційного суспільства є вплив чинного законодавства на розвиток перспективних галузей економіки, права інтелектуальної власності, соціального захисту населення.

Європейська модель інформаційного суспільства відрізняється стратегією європейської інтеграції, поняттям “об`єднаної Європи”, пошуками рівноваги між контролем держави і стихією ринку, динамічним поєднанням державних інтересів і прагнень приватного та корпоративного бізнесу із врахуванням того, що роль кожного з них може змінюватися в часі. Характерними рисами європейської моделі виступають варіативність і політична спрямованість програм побудови інформаційного суспільства для різних країн, обумовлених новою європейською геополітикою, становленням інформаційної (інтелектуальної) економіки, різними можливостями постіндустріального розвитку. В рамках європейської моделі українські дослідники (Є.Макаренко, А.Колодюк) виділяють західноєвропейську, скандинавську, центральноєвропейську, східноєвропейську стратегії.

Можна констатувати, що сучасні суспільні трансформації в передових країнах світу відбуваються в напрямку інформаційного суспільства.

Моделі розвитку держав:

1. Інноваційна модель - держава ставить на перше місце виробництво нових знань

(виробництво ноу-хау) (США, Великобританія, Франція, Німеччина)

2. Технологічна модель - зорієнтованість на нові процеси та вироби, які будуються на

основі «чужих» фундаментальних досліджень (Японія).

3. Сировинна модель - держава робить ставку переважно на експорт сировини (Росія).

4. Нульова модель («ніяка») – держава є монопродуктовою і не беруть участь у науково-

технічному прогресі (Саудівська Аравія)