Теорія мережево-центрованих війн.

Автори концепції (віце-адмірал ВМС США Артур Себровскі і Джон Гарстка) вважають, що у військовій сфері така війна дозволяє перейти від війни на виснаження до більш швидкоплинною і більш ефективною форми, для якої характерні дві основні характеристики: швидкість управління і принцип самосинхронізації.

Швидкість управління передбачає три аспекти:

1) Війська досягають інформаційної переваги, під якою розуміється не надходження інформації в більшій кількості, а більш висока ступінь усвідомлення і більш глибоке розуміння ситуації на полі бою. У технологічному плані все це передбачає впровадження нових систем управління, стеження, розвідки, контролю, комп'ютерного моделювання.

2) Війська завдяки своїм інформаційним перевагам втілюють в життя принцип масування результатів, а не масування сил.

3) В результаті таких дій противник позбавляється можливості будь-яких дій і впадає в стан шоку.

Принцип самосинхронізації прийшов з теорії складних систем. Відповідно до цієї теорії складні явища і структури найкраще організуються за принципом знизу вгору. Під самосинхронізації розуміється здатність військової структури самоорганізовуватися знизу, а не змінюватися відповідно до вказівок зверху. Організаційна структура частин і підрозділів, форми і методи виконання ними бойових завдань, як очікується, будуть видозмінюватися на свій розсуд, але відповідно до потреб вищого командування.

Проаналізуйте загрози для міжнародної інформаційної безпеки (за сферами життєдіяльності спільноти). Наведіть приклади з практики інформаційного протиборства.

 

«Загрози для міжнародної інформаційної безпеки» тлумачаться як інформаційно-технологічні, інформаційно-комунікаційні, інформаційно-психологічні чинники, що створюють небезпеку для інтересів акторів міжнародних відносин у світовому інформаційному просторі і реалізуються через порушення інфраструктури, вільного обігу інформації, неправомірність використання інформації;

v Цілями для ураження обираються заздалегідь життєво важливі об'єкти держави-жертви.

v відповідно до концепції «п'яти кілець полковника Уордена», супротивник розглядається як системи, що складається з п'яти радіальних кілець.

v У центрі - політичне керівництво, потім слідують система життєзабезпечення; інфраструктура; населення і, лише в останню чергу збройні сили.

 

Виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки

Політична сфера

v структур підготовки та ухвалення політичних рішень,

v структур управління місцевої та регіональної влади,

v структур виборчих систем,

v інформаційно-телекомунікаційних урядових систем спеціального призначення.

 

Суспільна сфера

v системи формування громадської думки,

v структури засобів масової комунікації,

v інформаційно-організаційні структури політичних партій, громадських рухів, національно-культурних та релігійних інституцій,

v структури забезпечення основних прав і свобод, плюралізму і незалежності виявлення поглядів, вільного обміну ідеями та інформацією.

 

Економічна сфера

v системи загальноекономічного аналізу та прогнозування економічного розвитку,

v структури прийняття рішень та координації управлінських дій в економічній сфері, зокрема, в умовах надзвичайного стану,

v інфраструктури банківських мереж та систем,

v системи управління в критично важливих для функціонування держави структурах (енергетика, транспортні комунікації, телекомунікаційні та інформаційні мережі).

 

Науково-технологічна сфера

v феномену транскордонного переміщення інтелектуальних ресурсів, тобто вивезення інформації унікального науково-технологічного характеру на біологічних носіях до міжнародних систем спостереження,

v результати аналізу та прогнозування тенденцій науково-технологічного розвитку в різних країнах з метою доступу до конфіденційних інформаційних ресурсів. системи накопичення науково-технічної інформації,

v інституції та структури фундаментальних і прикладних досліджень,

v об’єкти інтелектуальної власності, ноу-хау тощо

 

Військова сфера

v інформаційні ресурси збройних сил,

v ВПК,

v системи управління військами,

v системи контролю і постійного спостереження,

v канали надходження інформації стратегічного, оперативного, розвідувального характеру.

 

Духовна сфера

v система духовних ідеалів та морально-етичних цінностей суспільства,

v конфесійні протистояння,

v релігійний фанатизм тощо.

 

Новітні загрози для МІБ

«Міжнародний інформаційний тероризм» розуміється як використання телекомунікаційних та інформаційних систем і ресурсів і вплив на такі системи і ресурси в міжнародному інформаційному просторі в терористичних цілях;

Кіберзагрози можуть існувати для військової (оборонної) і для цивільної інфраструктури:

v в атомній енергетиці зміна інформації або блокування інформаційних центрів може спричинити припинення подачі електроенергії в міста і на військові об’єкти, викликати ядерну катастрофу;

v перекручування інформації або блокування інформаційних систем у фінансовій сфері може призвести до економічної кризи,

v виведення з ладу систем керування військами і військовою технікою здатне спровокувати початок бойових дій, стати причиною втрат серед цивільного населення і військових;

v колосальні людські втрати та екологічна криза можуть бути наслідками терористичного втручання в роботу транспортних систем, об’єктів біологічної або хімічної промисловості.

 

v Психотероризм розглядається як негативні інформаційно-психологічні впливи, перш за все маніпулятивні, на масову свідомість, суспільство, владні структури, громадську думку.

v Важливим стає ефект залякування, який можна отримати шляхом безпосереднього впливу на мотивацію поведінки і вчинків як світової, так і іншого типу спільноти. Такий вплив кваліфікується саме як негативний, оскільки спричинює психоемоційну і соціально-психологічну напруженість, модифікацію етичних критеріїв і норм, морально-політичну дезорієнтацію і як наслідок неадекватну реакцію цілої спільноти.

 

v Медіатероризм є особливим різновидом інформаційних загроз, глибинна сутність якого полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіа-кампаній зруйнувати знаково-символьну інфраструктуру будь-якого суспільства, держави, системи міжнародних відносин. Йдеться про руйнацію символів влади (і не лише державної), оскільки спектр таких руйнівних деконсолідуючих медіа-впливів спричинює створення атмосфери громадянської недовіри до дій та намірів політичної влади, непокори, дискредитацію відомих політичних персоналій, руйнацію ідеалів

v Для здійснення медіатерору використовуються друковані, ефірні та кабельні та електронні мас-медіа з метою психологічної обробки масової свідомості, для ліквідації «імунних бар’єрів» самозбереження та самозахисту, ігнорування елементарними правилами громадської безпеки, насаджування відчуття приреченості тощо.

v Найбільш ефективними вважаються прийоми зняття природжених табу та естетизація психопатичної поведінки і різноманітних збочень включно із вбивствами та фізичним і психологічним насильством, героїзація криміналітету й, навпаки, – дегероїзація працівників спецслужб, правоохоронних органів, ветеранів війн та праці тощо. У цьому розумінні медіатероризм часто передує актам «матеріального» тероризму.

Інформаційне протиборство - суперництво соціальних систем (країн, блоків країн) в інформаційній сфері з приводу впливу на ті або інші сфери соціальних відносин і встановлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів, у результаті якого одна група учасників суперництва отримує переваги, необхідні їм для подальшого розвитку.

Основними формами інформаційного протиборства на державному рівні є:

v - політичні, дипломатичні й економічні акції;

v - інформаційні та психологічні операції;

v - підривні та деморалізуючі пропагандистські дії;

v - сприяння опозиційним і дисидентським рухам;

v - надання усебічного впливу на політичне і культурне життя з метою розвалу національно-державних підвалин суспільства;

v - проникнення в систему державного керування.