Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Фактори, які визначають номінальні та реальні обмінні курси в Україні.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Основним органом валютного регулювання є Центральний банк. Він визначає сферу й порядок обігу в іноземній валюти й цінних паперів в іноземній валюті, установлює правила проведення резидентами й нерезидентами України операцій з іноземною валютою й цінними паперами в іноземній валюті, а також правила проведення нерезидентами операцій з рублями й цінними паперами в рублях; установлює порядок обов'язкового перекладу, ввозу й пересилання в іноземній валюти й цінних паперів в іноземній валюті, що належать резидентам, а також випадки й умови відкриття резидентами рахунків в іноземній валюті у банках за межами; установлює загальні правила видачі ліцензій банкам і іншим кредитним установам на здійснення валютних операцій і видає такі ліцензії; установлює єдині форми обліку, звітності, документації й статистики валютних операцій, у тому числі вповноваженими банками. Валютний контроль в України здійснюється органами валютного контролю і їх агентами. Органами валютного контролю є Центральний банк і уряд. Агентами валютного контролю є організації, які відповідно до законодавчих актів можуть здійснювати функції валютного контролю, зокрема, Федеральна служба по валютному й експортному контролю й уповноважені банки. Основними напрямками валютного контролю є: · визначення відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству й наявності необхідних для них ліцензій і дозволів; · перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов'язань із продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, обґрунтованості платежів в іноземній валюті, повноти й об'єктивності обліку й звітності по валютних операціях, а також по операціях нерезидентами в рублях. 1. Валютний курс і фактори, що впливають на його рівень. Валютний курс – співвідношення м/у грошовими одиницями різних країн. Номінальний валютний курс – являє собою відносну ціну валют. Реальний валютний курс – відносна ціна товарів, зроблених в інших країнах. Вартісною основою валютного курсу служить паритет купівельної здатності (ППС), тобто повідомлення валют по їхній купівельній спроможності. Курсообразующие фактори: темпи інфляції, рівень % ставок і прибутковості цінних паперів, стан платіжного балансу. На валютний курс впливає ступінь використання валюти на світових ринках. Фактори, що визначають рівноважний реальний валютний курс. При низькому реальному обмінному курсі, іноземні товари відносно дорогі, а вітчизняні – відносно, дешеві. Величина чистого експорту буде вище, чим при високому реальному обміном курсі. Т.о. чистий експорт – є функцією реального обмінного курсу. Рівноважний реальний курс установлюється на рівні, при якім пропозиція національної валюти по операціях з капіталом урівноважують попит на національну валюту, пропонований для поточних операцій. На динаміку реального курсу нац. валюти впливають, проведена гос-вом, бюджетно-податкова, грошово-кредитна й зовнішньоторговельна політики. Номінальний валютний курс установлюється в результаті взаємодії попиту та пропозиції на валюту, які формуються під впливом усіх операцій, опосредующих міжнародний обмін, що й знаходять відбиття в платіжному балансі країни. Фактори, що впливають на попит та пропозиція: зміни в смаках споживачів; відносні зміни в доходах, відносна зміна цін, сальдо торговельного балансу; відносні реальні процентні ставки; спекуляція. Основні методи регулювання валютного курсу: валютна інтервенція (покупка-продаж інвалюти на національну); операції ЦБ на відкритому ринку (продаж-покупка цінних паперів); зміна ЦБ рівня % ставок. Установлення валютного курсу, визначення пропорцій обміну валют називається валютним котируванням (зворотна й пряма). Пряма – курс одиниці інвалюти варіюється в національній. Непряма – курс одиниці національної валюти виражається у визначенні кіллва інвалюти. Крос-Курс _ співвідношення 2-х валют стосовно третьої ($). Прибуток банку = курс продавця – курс покупця. Розвиток зовнішньоекономічних відносин вимагає особливого інструмента, за допомогою якого суб'єкти, що діють на міжнародному ринку, могли б підтримувати між собою тісна фінансова взаємодія. Таким інструментом виступають банківські операції по обміну іноземної валюти. Найважливішим елементом у системі банківських операцій з іноземною валютою є обмінний валютний курс. Валютний курс визначається як ст-ть грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових одиницях іншої країни. Валютний курс необхідний для обміну валют при торгівлі товарами й послугами, русі капіталів і кредитів; для порівняння цін на світових товарних ринках, а також вартісних показників різних країн; для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм, банків, урядів і фізичних осіб. Формування валютного курсу здійснюється на валютному ринку.
55. Рівень та якість життя. Макроекономічні показники рівня та якості життя в Україні. Кінцевою метою громадського розвитку є підвищення рівня життя населення. Рівень життя - це економічна категорія і соціальний стандарт, що характеризує ступінь задоволення фізичних і соціальних потреб людей. Основними компонентами стандарту рівня життя є: здоров'я, харчування і доходи населення, житлові умови, домашнє майно, платні послуги, культурний рівень населення, умови праці та відпочинку, а так само соціальні гарантії та соціальний захист найбільш вразливих громадян. Соціальні гарантії - система зобов'язань товариства перед своїми членами щодо задоволення найважливіших потреб. Держава, даючи гарантії, оголошує, що суспільство бере на себе зобов'язання щодо створення умов кожному члену суспільства для реалізації його економічної активності та одержання доходу. Соціальний захист - система заходів, здійснюваних суспільством щодо забезпечення необхідного матеріального і соціального становища громадян. Ці компоненти характеризуються кількісними показниками, індикаторами та індексами і оформляються в систему показника рівня життя. У процесі відтворення взаємні економічні та соціальні фактори, такі як здоров'я, освіта, житло, харчування, соціальне забезпечення та інші. Вирішальну роль для населення має рівень життя, а для виробництва - ефективність праці. Дослідження якості життя населення передбачає доповнення критеріальних оцінок системою наукового обгрунтування і планомірного, організованого спостереження. Збору та аналізу даних. Різно плановість поняття «якість» життя обумовлена різноманіттям показників. Останні можуть характеризувати окремий елемент якості життя або всю сукупність. Відповідні показники включають: 1. Здоров'я(-Можливість вести здоровий спосіб життя на всіх щаблях життєвого циклу; -Вплив порушення здоров'я на окремих осіб) 2. Індивідуальний розвиток шляхом навчання(-Засвоєння дітьми основних знань і навичок, а так само цінностей, необхідних для їх індивідуального розвитку та успішної діяльності як члена суспільства;-Можливість продовження самоосвіти та вміння використовувати ці вміння;-Використання та розвиток індивідуумами своїх знань, навичок та мобільності, потрібних для реалізації їх економічного потенціалу і при бажанні дають можливість для їх інтеграції з економічним процесом;-Збереження і розвиток культурного розвитку індивідуумом для того, щоб внести свій внесок у благополуччя членів різних соціальних груп;) 3. Зайнятість та якість трудового життя(-Наявність вигідної роботи для тих, хто прагне її отримати;-Характер трудової діяльності;-Задоволеність індивідуума своєї трудової життям) 4. Час і дозвілля(-Можливість вибору свого часу)5. Можливість придбання товарів і користування послугами(-Особиста можливість придбання товарів і користування послугами;-Кількість людей, що зазнають матеріальні нестатки;-Ступінь рівності у розподілі товарів і послуг; -Якість, можливості вибору і доступність товарів і послуг, вироблених в приватному і громадських секторах; -Захист індивідуумів і їхніх родин при виникненні економічних труднощів;) 6. Особиста безпека і правові органи -Насильство, переслідування, і занепокоєння, завдані індивідууму; -Справедливість і гуманність правових органів; -Ступінь довіри, що чиниться індивідуумом правовим органам; 7. Соціальні можливості і соціальна активність.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 165; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.136.210 (0.006 с.) |