Державне регулювання ринку грошей в Україні.

Роль фінансового ринку у фінансово-економічній ситуації, яка склалася в Україні надзвичайно важлива. Фінансовий ри-нок дає необмежені можливості для інвестицій і тому постійно перебуває в центрі уваги Верховної Ради України, Президен-та України, Кабінету Міністрів та інших владних структур. В Україні фінансовий ринок лише формується, на ньому ще не встановилися традиції та правила роботи, саме ця причи-на, в першу чергу обумовлює необхідність приведення в дію системи ефективного регулювання фінансового ринку з боку державних структур.

Державне регулювання фінансового ринку та його складо-вих — це об'єднання в єдину систему певних методів і при-йомів, що дозволяють упорядкувати діяльність усіх його уча-сників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил задля підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників.

Основна мета державного регулювання — це здійснення державою комплексних заходів щодо:

— створення умов для ефективної мобілізації та розмі-щення на ринку вільних фінансових ресурсів;

— захисту прав інвесторів та інших учасників фінансового ринку;

— контролю за прозорістю та відкритістю ринку;

— дотримання учасниками ринку вимог актів законодавства;

— запобігання монополізації та сприяння розвитку добро-совісної конкуренції на фінансовому ринку.

Серед сфер фінансового ринку, що обов' язково повинні регулюватися державою, слід виділити такі:

• допуск цінних паперів до публічних торгів;

• розкриття інформації емітентами;

• функціонування організаторів торгівлі (фондових бірж та торговельно інформаційних систем);

• регулювання діяльності професійних учасників ринку, насамперед брокерів і дилерів, та їх відносин з клієнтами;

• реклама на ринку цінних паперів;

• заборона маніпулювання цінами.

Таким чином, необхідно визначити, що регулювання фі-нансового ринку є обов'язком уряду і альтернативи в сучас-них умовах державному регулюванню не існує.

Головним завданням державного регулювання є узго-дження інтересів усіх суб'єктів фінансового ринку через встановлення необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємо-відносинах через непряме втручання у їхню діяльність (цілі та принципи державного регулювання визначені у першому питанні лекції).

Формами державного регулювання фінансового ринку є:

• прийняття актів законодавства з питань діяльності його учасників;

• регулювання випуску та обігу фінансових активів, прав і обов'язків учасників ринку;

• реєстрація емісій фінансових активів та інформації про їх випуск, контроль за дотриманням емітентами порядку ре-єстрації випуску та продажу фінансових активів;

• видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку та забезпечення контролю за такою діяльністю;

• створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами фінансових активів і осо-бами, які здійснюють професійну діяльність на фінансовому ринку;

• контроль за достовірністю інформації, що надається кон-тролюючим органам емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на фінансовому ринку;

• контроль за дотриманням антимонопольного законодав-ства на ринку тощо.

В Україні та країнах, що вступили на шлях ринкових пе-ретворень в економіці, фінансові ринки перебувають на різ-них стадіях формування і розвитку. У таких країнах розвитку фінансових ринків сприяють приватизація, подолання кризо-вих явищ та позитивні зрушення в економіці. Паралельно з цим відбувається формування відповідної законодавчої бази та механізму, що гарантує ії виконання.

В усіх країнах, у т.ч. і в Україні, регулювання діяльності фінансового ринку здійснюється трьома гілками влади: зако-нодавчою, виконавчою і судовою. Взагалі елементами дер-жавного регулювання фінансового ринку (про що було уже сказано) є: законодавчі та підзаконні акти; органи державного управління, що забезпечують пряме втручання у діяльність

в Україні є:

1. Конституція України — вища юридична сила; визначає права законодавчої, виконавчої і судової влади у сфері функ-ціонування фінансового ринку.

2. Укази президента щодо регулювання фінансового ринку.

3. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, мініс-терств та інших органів виконавчої влади, що стосуються окремих напрямів регулювання.

4. Конституційний Суд України — вирішує всі питання про відповідність законів та інших актів щодо Конституції України.

5.Договори та угоди, що укладаються між учасниками ринку у зв’язку з наданням фінансових послуг, пов’язаних з емісією, обігом цінних паперів та іншими послугами.

6. Господарський суд — орган правосуддя у господарсь-ких відносинах, у т.ч. фінансових.

7. Закони України, що регулюють фінансовий ринок, при-йняті Верховною Радою України: