Державний борг; сутність. види та соціально-економічні наслідки

Державний борг - це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дифіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випещиними її урядом.

Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:



· збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;



· циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;



· скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного корегування (зменшення) державних витрат;



· вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.

Абсолютний розмір державного боргу є не дуже показовим макроеко-номічним індикатором, оскільки борг зростає у міру збільшення ВВП, і на його величину впливає інфляція. Більш змістовними є відносні показники заборгованості, а саме:

· відношення боргу до ВВП;

· відношення суми обслуговування боргу до ВВП.

Відносна величина державного боргу ("борг/ВВП") залежить від таких факторів, як рівень реальної процентної ставки, якою визначається розмір виплат по боргу, темп зростання реального ВВП та обсяг первинного бюджетного дефіциту. Зменшення відносної заборгованості в економіці можливе за умови, якщо темпи зростання реальної процентної ставки будуть нижчими за темпи зростання реального ВВП, а частка первинного бюджетного надлишку відносно ВВП збільшуватиметься. Головною хибою державних позик є зростання державного боргу, а його необхідно виплачувати з відсотками. Говорять, що сьогоднішні державні позики — це завтрашні податки.
Якщо дефіцит бюджету фінансується за допомогою випуску державних запозичень, то збільшується середня ринкова ставка відсотку, що приводить до зниження інвестицій у приватному секторі, падіння чистого експорту і частково — до зниження споживчих витрат. У підсумку виникає ефект витіснення, який значно послаблює стимулюючий ефект фіскальної політики.


Якщо борг досягає великих розмірів, то може виникнути стрімке зростання відсотку виплат і величина коштів на обслуговування боргу може стати настільки великою, що перетворюється на основну статтю витрат держбюджету. Наслідки державного боргу призводять до істотного скорочення можливостей зростання споживання для населення даної країни, а також збільшенню податків для оплати зростаючого боргу та пов'язаних з ними відсотків. При наявності значного боргу відбувається перерозподіл доходів різних верств населення, а також витік національного капіталу за кордон.

Зростання державного боргу викликає певні негативні наслідки для національної економіки.

· По-перше, пошуки джерел його погашення призводять до необхідності підвищення податків, що є антистимулом господарської активності (скорочення попиту, заощаджень).

· По-друге, відволікання грошових ресурсів обмежує можливості приватного підприємництва і зростання економіки.

· По-третє, виникає проблема погіршення матеріального благополуччя населення внаслідок необхідності обслуговування зовнішнього боргу.

· По-четверте, відбувається перерозподіл доходів на користь власників державних цінних паперів.

· По-п'яте, в кінцевому рахунку, відбувається підрив фінансово-кредитної системи, що загрожує негативними наслідками для економіки в цілому.