Стратегія економічного розвитку в Україні.

Вирішального значення для економічного розвитку України набуває макро- і мікрозбалансована структурна політика та її інституціональне забезпечення.

Така політика конкретизується в заходи, до яких належать:

♦ системна інтеграція у світове господарство із забезпеченням реальної міжнародної конкурентоспроможності;

♦ ефективна міжнародна спеціалізація, скоординована із внутрішньою структурною модернізацією та орієнтована на доступні прогресуючі сегменти світового ринку;

♦ міжнародна диверсифікація, спрямована на ліквідацію монопольної чи монопсонної залежності від окремих зарубіжних ринків;

♦ становлення власних транснаціональних економічних структур із глобальним менеджментом;

♦ забезпечення належного рівня економічної безпеки з дійовими механізмами захисту від несприятливих змін міжнародної кон'юнктури та фінансових криз.

Завершення 90-х років стало й часом припинення тривалої кризи в економіці України. Початок нового десятиліття ставить нові завдання, потребує уточнення й доповнення тих цілей, які визначалися раніше. В 2001 р. були розроблені «Концептуальні засади стратегій економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 pp.». Метою стратегії на наступне десятиліття проголошувалося забезпечення підґрунтя України як високорозвинутої, соціальної за своєю сутністю, демократичної правової держави, її інтегрування у світовий економічний процес як країни з конкурентоспроможною економікою, здатною вирішувати найскладніші завдання свого розвитку. Якщо на попередньому етапі реформ здійснювався демонтаж (через механізми лібералізації) державно-адміністративної системи управління, то тепер ставилася нова мета — сформувати сильну державу, активізувати її регулюючу функцію і водночас здійснювати таку політику, яка не лише зберегла б, а й істотно посилила ринковий вектор розвитку.

 

 

Сутність, структура сукупного попиту (AD) та фактори, що його визначають. Крива AD.

Сукупний попит (AD) – визначається через попит всіх суб’єктів економіки на всі ті товари і послуги, які вироблються в економіці протягом року. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок і чистого експорту. Головним фактором впливу на AD є загальний рівень цін, що склався в ек-ці протягом року. Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни.Вплив зміни ціни показується рухом вздовж кривої AD. На обернений зв’язок між сукупним попитом і загальним рівнем цін вплив: -Ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зростанні цін покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит. Це стосується в першу чергу інвестиційних товарів, а також високо вартісних товарів споживчого призначення, до яких відносяться переважно товари довгострокового використання (автомобілі, квартири, телевізори тощо). -Ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у населення, зменшуються. В такому випадку власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит. І навпаки, за умов зниження цін реальна вартість фінансових активів збільшується, що підвищує попит з боку їхніх власників. -Ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на сукупний попит і ВВП. Він проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільшення імпорту. Натомість іноземці почнуть купувати менше вітчизняних товарів, що викличе зменшення експорту. Отже, за інших незмінних умов зростання цін всередині країни викликає збільшення імпорту і зменшення експорту. Внаслідок цього скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту.На AD впливають також нецінові фактори: 1)кі-сть грошей в обігу – грошова пропозиція; 2)всі елементи сукупних витрат C, I, G, Nx 3)очікування, 4)зміни в економічній політиці держави, 5)зміни в світовій економіці та ін.Наслідком їхнього впливу на сукупний попит є зміщення його кривої вправо або вліво. Крива сукупного попиту.