Природа і специфіка циклічності економічної динаміки. Цикли і кризи

Загальне уявлення про макроекономічну динаміку дає дослід­ження економічних циклів. Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке проявляється у формі невідповідності сукупного попиту і сукупної пропозиції. У загальному виді економічний цикл являє собою результат коливання різних показників економічної активності (темпів зростання ВНП, загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей та ін.). За тривалістю цикли поділяють на короткі (малі) - 3-4 роки, середні - 7-11 років та великі (довгі хвилі) – з періодичністю 40-60 років.

1.Короткі (малі) циклипов'язані з відновленням рівнова­ги на споживному ринку. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються в сфері грошових відносин. Малі цикли розмежовуються грошовими кризами, що повто­рюються з певними закономірностями. За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошо­вого обігу і кризи сфери кредиту.

2.Середні цикли пов'я­зані зі зміною попиту на засоби виробництва. Матеріальною основою періодичності середніх циклів с необхідність оновлення основного капіталу.

Основною властивістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна систе­ма проходить чотири послідовні фази: кризи, депресії, пожвав­лення, підйом (див. графік 6.1).

Динаміка рядів випуску та зайнятості зумовлює економічне зростання, яке називається зростаючим трендом, а коливання ділової активності навколо тренда утворює економічні цикли (графік 6.2) Таким чином, тренд можна розглядати як результат дії факторів, що зумовлюють довгострокове економічне зростання, а цикл – як тимчасове відхилення від цієї тенденції. Основними індикаторами фази циклу виступають: рівень зайнятості; рівень безробіття; обсяг виробництва.

 

 

Економічна криза характеризується:

• перевиробництвом товарів порівняно з платоспроможним попитом;,

• падінням рівня цін внаслідок перевищення пропозиції то­варів над платоспроможним попитом;

• скороченням обсягів виробництва;

• масовим банкрутством промислових, банківських, торго­вих фірм;

• зростанням безробіття і скороченням номінальної заро­бітної плати;

• потрясінням кредитної системи та ін.

Великі хвилі

Матеріальною основою великого циклу є зміна базо­вих технологій і поколінь машин (стрибок у лінії технічного прогресу), оновлення об'єктів інфраструктури.

Великі цикли (хвилі) мають дві фази:

1фаза - висхідна (25-30 рр.). Це довготривале піднесення, що виникає на базі революційних стрибків технології і масового її розповсюдження.

2 фаза - нисхідна (20-25 рр.) (її ще називають «великою кризою»). Криза виникає тоді, коли стара структура економіки всту­пає у конфлікт з потребами нової технології, але ще не го­това до змін. У цей період гостро проявляють себе кризи середніх та малих циклів.