Види безробіття. Закон оукена.

До основних форм безробіття належать: 1) фрикційне безробіття; 2) структурне безробіття; 3) циклічне безробіття. Фрикційне безробіття. Така форма безробіття пов'язана з пошуками та очікуванням роботи в найближчому майбутньому. До фрикційного безробіття належить працездатне населення, яке на даний момент не має місця роботи у зв'язку з: -пошуком вищої заробітної плати або кращої сфери застосування своїх здібностей; -зміною місця проживання; -звільненням; -втратою сезонної роботи; -пошуком місця роботи випускників вишів та ін.

Фрикційне безробіття короткострокове і спричинює негативних наслідків для економіки країни. Навпаки, така форма безробіття навіть бажана. Чому? Тому що багато працівників залишають низькооплачуване та малопродуктивне місце роботи й переходять на нове місце, де заробітна плата вища. Тим самим працівники одержують високі доходи, можуть витрачати більше коштів на купівлю більш якісних товарів та послуг. Таким чином, економіка розвивається вищими темпами.

Структурне безробіття. Така форма безробіття пов'язана зі змінами в технологічному розвитку виробництва в країні. Це безробіття серед осіб, професії яких опинилися морально застарілими або стали менш затребуваними. У деяких професіях взагалі відпала необхідність. До таких належать: візник, бурлак, копіїст, чистильник взуття та ін. Структурне безробіття порівняно з фрикційним більш довготривале, тому що робітникам, які втратили місце роботи внаслідок змін у технологіях, потрібен час для перекваліфікації та пошуків нового місця роботи. Циклічне безробіття. Така форма безробіття пов'язана з циклічним характером розвитку економіки країни. Наприклад, коли економіка країни перебуває у фазі спаду виробництва, то попит на товари та послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. В Україні в середині 1990-х років, коли практично всі заводи та фабрики зупинялися, безробіття зросло до неймовірно великих розмірів. Саме циклічне безробіття має найважчі наслідки для економіки. Природний рівень безробіття. Поєднання фрикційного та структурного безробіття є природним рівнем безробіття, або рівнем безробіття за умов повної зайнятості. Отже, повна зайнятість не означає повну відсутність безробіття, а лише відсутність циклічного безробіття. Природний рівень безробіття виникає за умов збалансованого ринку праці, тобто кількість працівників, які шукають місце роботи, дорівнює кількості вільних робочих місць. Якщо ця збалансованість порушується, то виникає циклічне безробіття. Рівень безробіття.

Як же визначити, скільки безробітних у певній країні? Для цього економісти використовують показник рівня безробіття. Рівень безробіття - це відсоток безробітних від працездатної частини населення (робочої сили):

Наприклад, якщо в Україні кількість працездатного населення налічує майже 20 мільйонів чоловік, а кількість безробітних - 698,1 тис. осіб, то рівень безробіття дорівнює 3,465% (693,1/20 000 o 100% = 3,465%).

Закон Оукена

Відомий економіст Артур Оукен вивів закономірність про те, що безробіття та обсяг ВВП за умови повної зайнятості мають між собою прямий зв'язок. Тобто, він вважає, чим більше безробіття, тим більше відстає реальний обсяг ВВП від обсягу за умови повної зайнятості. Суть його закону полягає в тому, що якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то реальний обсяг ВВП відстає на 2,5%. Це співвідношення називають законом Оукена. Наприклад, якщо фактичний рівень безробіття в якійсь країні становить 18,3%, що більше природного рівня на 10,5%, а обсяг ВВП становить 65 000 млн. дол., то відставання реального обсягу ВВП від обсягу за умов повної зайнятості становить 17 062,5 млн дол. (10,5 o 2,5 = 26,25%; 65 000 o 26,25/100 = 17062,5 млн. дол.). Тобто якщо б економіка створила робочі місця для усього працездатного населення країни, то обсяг виробництва товарів та послуг був би більше на 17 062,5 млн дол.