У слові ковзан (утворено в результаті переносу значення слова коник , зменшувального від кінь на новий засіб швидкого пересування) внутрішня форма до тепер стерлася.

ПИТАННЯ

1. Хто вперше увів у науковий ужиток термін „лінгвокраїнознавство“? До якої дисципліни цей термін мав відношення?

2. Що вивчає наукова дисципліна „Лінгвокраїнознавство“? Назвіть основні завдання навчального курсу курсу.

Чому лінгвокраїнознавство так щільно пов'язане з мовознавством і культурологією?

4. Чи завжди термін „лексема“ є тотожним терміну „слово“?

Розкрийте тотожність і відмінність між лексичним значенням слова і логічним поняттям.

Назвіть рівні і елементи семантичної структури слова (з одним значенням).

ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧИЙ КОМПОНЕНТ УСТРУКТУРІ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА,СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЧИ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ВИРАЗУ

План лекции:

Лінгвакраїнознавча теорія слова.

2. Поняття „монокультура“ (універсальна форма культури), „мови універсального перекладу”,„універсалії”.

3. „Традиційна форма культури” (етноспецифічна форма культури), етноспецифічна (національно-забарвлена) лексіка (лі н гвакультурореми).

Класифікація етноспецифічної (національно забарвленої) лексики (лінгвокультурорем) за приналежністю національно-культурного інформаційного компонента значення (семи) різним рівням структури лексичного значення слова.

5. Власне реалії (безеквівалентна лексика). Різновиди реалій.

Квазіреалії. Національно-культурні розбіжності семантичних структур лексичних відповідників на рівні жорсткого імплікаціонала.

7.„Фонові знання“ як національно-культурний інформаційний компонент структури лексичного значення. Універсальні, регіональні і національні фонові семи.

Поняття «монокультури» (універсальна форма культури). «мови універсального перекладу». Універсаліїі.

Знакова система -мова є абстрактною формою обє'ктивування (пізнання, збереження) людського досвіду. У цій якості мова є не тільки засобом безпосереднього людського спілкування, але і сховищем накопичених знань, інформаційним банком. Якщо розглядати мову лише як абстракцію, наднаціональну, надкультурну форму втілення людського досвіду, то їй властива загальність. Якби різні мови не включали цю рису загальності, переклад з однієї мови на іншу був би неможливий.

Мова як універсальна абстрактна форма втілення досвіду існувала у самому початку існування людства, але внаслідок нерівномірності рівнів і шляхів розвитку різних народів, а також через відособленість розвитку кожного народу ця універсальність охоплювала порівняно тонкий шар людського досвіду.

З розвитком історії позначилася тенденція до ще більшої інтеграції досвіду і його взаємопроникнення між культурами. Завдяки цій інтеграції і взаємопроникненню, а також з розвитком науки і суспільства з'явилися так називані «мови універсального перекладу», тобто мови, на які можна перекладати з будь-якої мови, при цьому при перекладі з однієї мови універсального перекладу на іншій не виникає ніяких труднощів. Термін «мови універсального перекладу» був уперше введений у науковий обіг відомим американським соціолінгвістом У. Вайнрайхом і популяризований

Дж. Грейсом.

Мови універсального перекладу з'явилися як відповідь на уніфікацію світосприймання європейців. Вони склалися приблизно в той час, коли так називана «доба дослідження» підходила до свого завершення. У той час європейці прийшли до висновку, що вони вже установили границі світу природи і відкрили основи його внутрішньої будови. Була побудована загальна схема (структура), у якій кожна тварина, рослина або мінерал займали відповідне місце. Хоча ще багато явищ залишалися недослідженими, очікувалося, що кожен новий факт знайде своє прогнозоване місце в рамках уже сталої системи понять.

Крім усіх національних мов Європи, до мов універсального перекладу належить багато національних мов в інших країнах світу. Тому ці мови стають явищем сучасної всесвітньої культури, що хоча й має свої корені в Європі, тепер належить досить великій частинилюдства, що швидко зростає. Дж Грейс називає цю культуру «монокультурою».

Сучасний світ великою мірою знаходиться під домінуванням монокультури, що швидко нівелює залишки будь-якої культурної розмаїтості, що ще залишаються, і прагне перетворити всі мови світу у взаємні транскоди.

Більшість перекладацьких задач включають питання, що повинні вирішуватися стосовно сучасної монокультури: сучасних суверенних держав і їхнього бюрократичного апарату; їхньої юридичної кодификації, правової діяльності і системи юридичних установ; комерційної діяльності; різних продуктів їхнього виробництва; розвитку сучасної науки і техніки тощо. Навіть життєвий уклад у більшості країн світу має тенденцію до уніфікації.

Лексеми, що належать мовам універсального перекладу, що називають референти, які відносяться до монокультури (універсальній формі культури), називаються «універсаліями» (Приклади: chaise (f); table (f); cours (m); montre (f); livre(m)).