Нетрадиційні методи визначення функціонального стану серцево-судинної системи організму

Серед методів цієї групи одне з провідних місць посідає метод варіаційної пульсометрії або математичний аналіз серцевого ритму, який призначено для оцінки ступеня напруги механізмів регуляції системи кровообігу. Означений метод дозволяє оцінити ступінь напруги регуляторних механізмів ССС, яку науковці справедливо розглядають як основний індикатор реакції організму на комплекс зовнішніх дій.

У загальному виді систему управління серцевим ритмом можна представити у вигляді двох контурів регуляції – центрального й автономного. Звичайний (нормальний, середній) рівень функціонування фізіологічних систем забезпечується автономним контуром регуляції при мінімальній активації центральних механізмів управління. У процесі підвищення рівня функціонування організму (наприклад, при адаптації до несприятливих умов середовища) виникає необхідність все більш активного втручання центральних механізмів у діяльність автономних. При цьому, не дивлячись на збереження гомеостазу, адаптивне урівноваження організму із середовищем відбувається за рахунок зростання напруги процесів регуляції. Отже, чим більшою є напруга регуляторних механізмів, тим вищою буде ціна адаптації організму.

З метою отримання інформації, необхідної для математичного аналізу серцевого ритму (тобто для оцінки напруги регуляторних механізмів), проводиться безперервний запис ЕКГ у реципієнтів в II стандартному відведенні в перебігу 2-3 хвилин. Після вимірювання величини інтервалів R-R (в мм) (не менше 100 інтервалів) складається динамічний ряд, який і піддається статистичній обробці, внаслідок чого розраховуються:

Мода (Мо, с), часто зустрічається величина інтервалу R-R, яка відбиває вплив центрального контуру регуляції на автономний гуморальними каналами;

Амплітуда моди (АМо, %) – число інтервалів R-R, відповідних значенням Мо, яка виражена у відсотках і відбиває вплив центрального контуру на автономний нервовими каналами;

Варіаційний розмах (DХ, с) – різниця між максимальним і мінімальним значеннями інтервалів R-R, яка характеризує діяльність автономної регуляції ритму серця;

АМо/Dх або індекс вегетативної рівноваги (ІВР, у.о.) – співвідношення між симпатичною і парасимпатичною регуляціями серцевого ритму;

Отримані дані дають змогу щодо розрахунку індексу напруги (ІНссс,у.о.), якийхарактеризує ступінь функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу: ІНссс = АМо / 2 Мо · DХ

Згідно з отриманими кількісними значеннями ІНссс, виокремлюють такі функціональні стани системи регуляції серцевого ритму:

Норма. Величина ІНссс реєструється в межах від 50 до 200 у.о.

Дісрегуляція з переважанням активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. ІНссс ³200 у.о. Спостерігається в осіб з пониженими резервними можливостями організму (після важких захворювань, перенапружень тощо), а також з пониженою здібністю до мобілізації функціонального резерву.

Дісрегуляція з переважанням активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. ІНссс £50 у.о. Спостерігається в осіб з помірною і вираженою брадикардією у випадках перенапруження, надмірного збудження підкіркових центрів, порушеннях метаболічних процесів унаслідок патологічних змін в організмі.

МЕТОД АМПЛІТУДНОЇ пульсометрії було розроблено нещодавно і призначено для оцінки ефективності функціонування системи кровообігу (Маліков М.В., 1999). Практична реалізація цього методу полягає в реєстрації електрокардіограми в другому стандартному відведенні й аналізі отриманих масивів кардіокомплексів QRS.

На основі статистичного аналізу певної вибірки амплітуд комплексів QRS (не менше 100), розраховуються такі показники:

Моh (мв) – величина амплітуди комплексу, що часто зустрічається;

АMoh (%) – відношення числа амплітуд комплексів, відповідних Моh до загального числа амплітуд, виражене у відсотках;

DХh (мв) – різниця між максимальним і мінімальним значеннями амплітуд комплексів.

На основі вказаних параметрів розраховується показник ефективності роботи серця (ПЕРС,у.о.): ПЕРС = АMoh · Моh / 2 · DХh

Оцінку ефективності функціонування ССС залежно від отриманих значень ПЕРС проводять за спеціальною шкалою, наведеною в табл. 2.

Таблиця 2