Оцінка фактичного матеріалу і методи роботи над ним

Факт - це відображення у свідомості дійсності різного рівня узагальнення і предметного змісту. Якісні характеристики фактів: правдивість, типовість, соціально-політична значимість, ідейність, точність, доречність. Класифікація фактів: за функцією (вхідні, деталізуючі, вихідні, посилкові); за джерелом використання (авторські, факти-цитати). Види деталізуючих фактів: аргументативні та ілюстративні. Виділивши тематично самостійні фрагменти, редактор може визначити, яку роль відіграють у творі ті чи інші факти, і об'єднати рівнозначні по змістовній навантаженні матеріали. Йдеться про класифікацію фактичного матеріалу по змістовній значущості. Потрібно знайти в творі ключові частини змісту, а також аргументи і приклади. Класифікація, а потім угруповання фактів дають можливість зрозуміти, як розроблена тема, з яких елементів складається твір і методично правильно працювати надалі з літературним твором.

Вже на самому початку, займаючись розбором змісту, редактор враховує вихідні характеристики твору і можливого видання. Ці характеристики обумовлюють підхід до аналізу. Так, якщо редактор працює з науково-популярним твором, він виходить насамперед з того, що ключові положення слід шукати там, де викладені наукові відомості, які пропагуються. Професійний розбір змісту проходить впорядковано, а не стихійно.

Літературний твір потрібно розглядати як системне утворення, незалежно від того, мається сформована система чи ні, абсолютне це утворення або недосконале. Класифікація фактичного матеріалу, виявлення системоутворюючих елементів самі по собі складні саме тому, що в авторському творі склалася система нерідко не виявляється, окремі її складові відсутні. Та й самі елементи змісту можуть бути недосконалими. Наприклад, ті факти, які використовуються автором в якості аргументів, по суті аргументацією не є. Такі прорахунки бувають одиничними і повторюваними. Завдання редактора - виявити всі змістовні елементи твору і осмислити фактичний матеріал у формально впорядкованому вигляді.

Тому завдання редактора при роботі з фактологічним матеріалом: з’ясування якості фактологічного матеріалу, встановлення правильності і точності відомостей. Логіка тематичного відбору фактів, її залежність від редакційного (виробничого) і комунікативного завдань.

Порушення логіки відбору фактів: надмірність інформації, змішування соціально важливих фактів з випадковими, замовчування фактів.

Способи перевірки точності і достовірності фактологічного матеріалу. Перевірка джерел фактів і фактів за джерелами: звіряння з авторитетним джерелом, офіційне підтвердження.

Внутрішньотекстова перевірка: конкретизація; співвіднесення фактів (фактів у тексті і фактів, добре відомих редактору; фактів у тексті, пов’язаних за змістом; повторюваних фактів; фактів, пов’язаних з посиланнями); підрахунки; перебудова низки фактів за іншим принципом:

· зіставлення даних із закономірністю їх зміни; осмислення термінів; прийоми, що застерігають від недоліків прискореного читання; комбінація прийомів перевірки.

Фактичні помилки і неточності з'являються на різних етапах роботи над твором і при підготовці видання. Вони пов'язані, по-перше, з роботою автора, як творчої (створенням твору), так і технічної (передруком, правкою після передруку), по-друге, з редакційною обробкою матеріалу і створенням видавничого оригіналу (при редагуванні, передруці авторського оригіналу, внесення авторської правки в видавничий оригінал, перенесення правки з одного примірника в іншій, на всіх стадіях роботи на комп'ютері), по-третє, з друкарськими процесами (набором, коректурної правкою, особливо з перенесенням з авторського в робочий екземпляр, друкарською правкою та іншими друкарськими роботами).