ТОП 10:

Класифікація та основні складові математичного забезпечення.



Математичне забезпечення ПК — це сукупність програм, процедур і правил, пов'язаних із цими компонентами, документацією, яка дає змогу використати обчислювальну машину для розв'язання різного класу задач. Кожна програма має коментар, складений початковою мовою. До програм включено оператори, які являють собою сукупність символів і вказують операцію, її значення або місцезнаходження операндів, тобто елементів даних, що беруть участь у виконанні операцій ЕОМ. Оператор у програмі — машинна команда для виконання певних робіт технічними засобами обчислювальної машини.

Умовно математичне забезпечення можна поділити на внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє математичне забезпечення — комплекс програмних засобів, які забезпечують експлуатацію ЕОМ і ефективну організацію обчислювального процесу. Комплекс складається із експлуатаційних програм, операційної системи, що становлять апаратно-програмний комплекс, у якому об'єднано засоби організації, збереження і вибирання даних. Так, у процесі аналізу у запитному режимі можна відібрати дані про витрачання сировини на виготовлення продукції за певний період, виконання договорів поставок, закріплення матеріальної відповідальності за збереження матеріалів, сировини, напівфабрикатів тощо.

Зовнішнє математичне забезпечення — комплекс програмних засобів, які забезпечують вигоди абоненту при постановці, програмуванні і розв'язанні задач на ЕОМ і зменшення трудомісткості, а також спрощення підготовчих робіт, пов'язаних з обробкою інформації на ЕОМ. До цього виду математичного забезпечення належать: бібліотеки стандартних програм, алгоритмічні мови як засоби описування розв'язуваних задач. Транслятори — машинні програми, призначені для автоматичного переведення алгоритмів, складених на алгоритмічних мовах проектування машинної обробки інформації, на мову конкретної ЕОМ.

Розрізняють мову програмування, передбачену для записування програм і даних, та метамову — для визначення іншої мови, на якій працює конкретна ЕОМ.

Основними видами алгоритмічних мов є машинно-незалежні і машинно-орієнтовані. Перші найбільш зручні, оскільки ними може бути записана будь-яка задача, другі — мови програмування, які відображують структуру певних ЕОМ. Для того щоб приступити до розв'язання задачі, потрібно перевести програму на ту машинну мову, яку розуміє ЕОМ. Це виконується автоматично на обчислювальній машині за спеціальною програмою-транслятором.

Машинно-незалежні мови поділяють на універсальні (для різних видів знань) і спеціалізовані, машинно-орієнтовані — на проблемно-орієнтовані, що відображують особливості того класу задач (економічних, математичних), для запису яких вони призначені.

Для послідовного перетворення і виконання команд кожного оператора початкової мови застосовується програма-інтерпретатор.

У процесі застосування програм обробки інформації на ЕОМ виникають деякі похибки (помилки). Розпізнавання, місцезнаходження і характер помилок у програмі виявляє спеціальна діагностична програма.

ЕОМ за спеціальними програмами може видавати інформацію користувачам за системою пріоритетів.

Для виконання аналітичних процедур на ЕОМ структура математичного забезпечення повинна давати змогу реалізувати діалоговий режим. Комплексне використання різних засобів обчислювальної та організаційної техніки (збирання, передавання, накопичення, переробка і подання інформації) у режимі запит — відповідь здійснюється комплексом технічних засобів (КТЗ) автоматизованої системи обробки даних.

Розвиток обчислювальних систем різного рівня дає змогу об'єднати їх між собою утворенням мереж ЕОМ для ефективного використання автоматизованого банку даних. Експлуатація мережі ЕОМ ґрунтується на дистанційній обробці завдань користувача на універсальній ЕОМ і на апаратурі телеобробки даних, яка включає обробку даних, що надходять від віддалених абонентів, і управління їх передаванням по каналах зв'язку між абонентами і ЕОМ. Абонентами виступають користувачі — аналітики, окремі працівники контрольних органів.

 

Тема 14.Застосування автоматизованих систем для аналізу діяльності підприємства та прийняття управлінських рішень

1. Технологія організації аналітичного процесу.

2. Аналіз діяльності підприємств із застосуванням програм, програмно-технічних комплексів.

3. Особливості роботи з програмами. Використання результатів.

Технологія організації аналітичного процесу.

Умовою успішного проведення аналізу є чітка організація аналітичного процесу. При цьому завдання аналітика – передати, наскільки це можливо дійсність, яка інтерпретується в інформації, що вивчається, відтворити в загальному вигляді всі або окремі елементи інформації. Для цього необхідно розуміти взаємозв’язок економічної теорії, бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, банківської справи і т.і.; знати методику ведення бухгалтерського обліку, порядок складання фінансової звітності, вміти її інтерпретувати; мати навички аналітичної роботи (тобто вміти знаходити інформації, обробляти її, узагальнювати і робити правильні висновки.

Будь-який аналітичний процес може бути виражений окремими елементами трьох рівнів складності: етапами, операціями та процедурами.

Зміст етапу полягає в логіко-математичному перетворенні аналізованого показника, а також у кількісному та якісному його оцінюванні щодо обраної бази або кількох баз порівнянь.

Процедура є частиною етапу, зміст якої полягає у підготовці, обчисленні та інтерпретації аналітичних величин, які характеризують зміну показника, що вивчається. Процедура складається з послідовно повторюваних операцій. Зміна виду повторюваних операцій визначає перехід до іншої процедури.

Найпоширенішими організаційними етапами аналітичної роботи є:

1. Підготовчий:

a. Визначення мети і об’єктів аналізу;

b. Планування аналітичної роботи, складання плану аналізу, програми та графіку її проведення;

c. Виділення суб’єктів аналізу, вибір організаційної форми та розподіл обов’язків між окремими дослідниками;

d. Інформаційне і методичне забезпечення економічного аналізу; розробка системи показників, що характеризують об’єкт аналізу, побудова макетів аналітичних таблиць, графіків, схем; перевірка достовірності джерел інформації, ознайомлення з матеріалами попередніх досліджень.

e. Інші організаційні питання

2. Основний (аналітичний):

a. Збирання, перевірка достовірності і повноти інформації;

b. Систематизація і опрацювання необхідної інформації, аналітичне оброблення даних про хід та результати господарювання;

c. Вивчення напрямів і причин відхилення фактичних показників від прогнозних;

d. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їх впливу на зміну показників; визначення резервів підвищення ефективності діяльності тощо.

3. Завершальний (підсумковий).

a. Підсумкове оцінювання діяльності й узагальнення отриманих результатів аналізу;

b. Оформлення результатів аналітичної роботи; розробка висновків та пропозицій щодо прийняття відповідних управлінських рішень, належних організаційно-технічних заходів;

c. Систематичний контроль за виконанням рішень, прийнятих на підставі аналізу.

Якщо аналітичне дослідження умовно поділити на три основних етапи, то всю сукупність методичних прийомів відповідно до вказаних етапів можна згрупувати, як показано в таблиці.

Таблиця.

Методичні прийоми економічного аналізу за етапами аналітичної роботи

№ з/п Методичний прийом Етап економічного аналізу
підготовчий основний Підсумковий
Аналітичні групування Х   Х
Обчислення середніх і відносних величин Х    
Динамічні ряди Х    
Вибіркові прийоми Х    
Перерахунок показників Х    
Балансове узагальнення Х    
Порівняння Х   Х
Деталізація показників   Х Х
Кореляційні прийоми   Х  
Математичне програмування   Х  
Теорія ігор і масового обслуговування   Х  
Статистичне моделювання   Х  
Елімінування      
Сучасні ЕОМ Х Х  

 

Виділяють дві організаційні форми економічного аналізу на підприємстві: централізовану і децентралізовану. Кожна з них функціонує з або без залучення комп’ютерної техніки. При централізованій формується спеціалізований підрозділ (відділ, бюро) економічного аналізу. При цій формі досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків, можливість застосування потужної техніки і спеціалізованих програмних пакетів. Недоліком форми є відокремленість аналітичного процесу від процесів управління й низька економічність технології аналітичного процесу.

При децентралізованій формі комплекс аналітичних робіт розподіляється в діючій організаційній системі управління підприємством. Аналітичний процес при цьому максимально наближений до управлінського, є його окремим етапом, значно зменшується обсяги оброблюваної інформації.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.102.38 (0.009 с.)