ТОП 10:

Становлення та розвиток інформаційної економіки.



З упровадженням новітніх інформаційних технологій виникла інформаційна індустрія, а паралельно з нею почала розвиватися інформаційна економіка (бізнес), пов’язана з продажем інформації, програмного забезпечення, наданням обчислювальних послуг, передачею інформації.

Будь-яке розвинене суспільство повинно спиратися на цифрову економіку, електронний бізнес і електронну комерцію та технології орієнтовані на знання. Політичну базу такого суспільства складають технології електронного уряду.

Інформаційну економіку можна розглядати як єдність декількох складових:

1. основних мережених провайдерів;

2. компаній, що розробляють програмно-технічне забезпечення (Netscape, Microsoft, Oracle, IBM…) та ПК;

3. підприємств мережевих брокерів (E-Trade, 3-Net, Schwab);

4. систем електронного бізнесу (amazon.com, etoys.com, ebay.com);

5. електронних ринків;

6. інформаційних комп’ютерних технологій;

7. підрозділів ІТ (корпорацій, транснаціональних компаній, установ, підприємств тощо).

Предметом інформаційної економіки є економічні відносини, що складаються у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання інформації (товарів і послуг, поданих у цифровому форматі), та економічні закони, що відображають розвиток цих процесів.

К. Келлі сформулював принцип інформаційної економіки:

Принцип єдності системного зв’язку. ПК та інше обладнання пов’язані телекомунікаціями та утворюють всесвітню мережу.

Принцип повноти. В ІЕ цінність товару/послуги зумовлена різноманітністю пропозицій і щонайширшим їх розповсюдженням.

Принцип експоненти. Н-д, кількість хостів подвоюється кожні півроку.

Принцип зростаючого ефекту. Прихід в ІЕ нових учасників сприяє збільшенню розмірів мережі. Завдяки збільшенню обсягів інформації та мережі Інтернет до неї потрапляє все більша кількість учасників, тому з часом зростають обсяги продажу товарів.

Принцип зворотного ціноутворення. Ціни на товари/послуги мають тенденцію до зниження.

Принцип „безкоштовності”. В ІЕ цінність товарів/послуг прямо пропорційна масштабу їх поширення. Тому зростання кількості наданих користувачам копій, зокрема програмних продуктів приводить до збільшення цінності кожної з них.

Принцип мережної лояльності. Визначає прихильність споживачів до певної компанії за рахунок одночасного застосування мережі і мережевих форм організації співпраці, що сприяє розширенню і удосконаленню мережі.

Принцип переоцінки цінностей. Визначає поступове заміщення матеріальних цінностей системою знань та інформаційних цінностей. Частка інформаційної складової у вартості сучасних товарів постійно зростає.

Принцип глобалізації. Географічне розташування компаній не має принципового значення.

Принцип хаосу. На життєздатність компаній в ІЕ впливає низка різноманітних факторів, які мають тенденцію до суттєвих змін за незначні проміжки часу, що в свою чергу визначає неврівноваженість відповідних сегментів ринку. Встановлено, що термін існування нового бізнесу в ІЕ значно коротший, ніж у традиційній.

Принцип децентралізації. Центральний плановий орган координації учасників мережі відсутній.

Принцип клонування. Щорічний ріст кількості користувачів та нових сегментів електронного ринку проходить швидкими темпами. Для формування контингенту постійних користувачів радіо потрібно було 38 років, телебачення –13, Інтернет – 5років.

Принцип постійного розвитку ІКТ. Новітні ІКТ постійно вдосконалюються, зокрема природно мовним інтерфейсом.

Принцип міжнародної уніфікації, стандартизації. Необхідна стандартизація з метою забезпечення взаємодії елементів системи.

Принцип постійного навчання. Означає неперервний процес навчання і здобуття знань громадянами інформаційного суспільства. Необхідного рівня кваліфікації можна досягти за рахунок проведення дистанційних курсів і створення загальнодоступних систем дистанційного навчання.

Принцип електронних контрактних відносин. Можливість укладати угоди дистанційно за допомогою систем електронного документообігу в інформаційному середовищі.

В інформаційній економіці відбуваються структурні зміни на макро і мікрорівнях. На мікрорівні ця зміна означає появу підприємств нового типу, які здійснюють свою діяльність в Інтернет та використовують працівників, що виконують роботу дистанційно.

На макрорівні отримала свій подальший розвиток інформаційна індустрія, що виникає у результаті злиття та поглинання галузей обчислювальної техніки (виробництво ПК, розробка програм, надання послуг з їх обслуговування), зв’язку (Інтернет, телефонія, кабельне телебачення, супутниковий зв'язок, радіо), інформаційного обслуговування (бібліотечна, архівна та видавнича справи, ринок інформаційних послуг), та появи нових галузей, а саме електронного бізнесу, електронної комерції, електронних ЗМІ, електронного уряду тощо.

Розвиток е-бізнесу приводить до значних змін в економіці, що обумовлене використанням нових методів ведення бізнесу. У таблиці приведено порівняльну характеристику інструментів і методів ведення традиційної та електронної комерційної діяльності.

 

Інструменти і методи комерційної діяльності у традиційній та інформаційній економіці.

Інструменти і методи комерційної традиційної діяльності Інструменти електронної комерційної діяльності
Паперовий документообіг Електронний документообіг
Телефонний зв'язок Автоматизований зв'язок з використанням мережі
Традиційна пошта Електронна пошта
Реклама та ЗМІ Електронна реклама (банерна реклама). Інтернет-ЗМІ
Використання комп’ютерів у сфері бухгалтерського обліку Взаємопов’язані автоматизовані робочі місця, що підключені до глобальної мережі через Web-сервера та сервера застосувань.
Мокра печатка і власноручний підпис Електронний цифровий підпис
Використання готівки і традиційних банківських переказів Використання різних електронних платіжних систем, зокрема „клієнт-банк”, е-банкінгу та електронних грошей
Сегментація споживачів або орієнтація на масового споживача Орієнтація на задоволення персоніфікованих потреб споживачів
Об’єднання працівників у межах підприємств Мережеві організації, віртуальні підприємства або віртуальні робочі групи
Професійні знання і досвід Неперервний процес навчання упродовж життя
Бізнес і безпека Мобільність, готовність до ризику, постійне удосконалення, динамізм
Орієнтація на збереження робочих місць Орієнтація на створення нових робочих місць
Реалізація всіх бізнес-процесів у межах підприємств Аутсорсинг  
Капітало-, енерго-, матеріаломісткість Знаннєві технології, інтелектуальна власність
Традиційні підприємства, які використовують ІТ Нематеріальні активи

Аутсорсинг (outsourcing) – залучення зовнішніх виконавців для виконання не основних бізнес-процесів компанії. Економічна основа аутсорсинга – прагнення до зниження витрат і необхідність концентрації здійснення тільки профільних операцій.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.226.244.70 (0.005 с.)