Функції й методи управління міжнародною конкурентоспроможністю

Під функціями УМКСП слід розуміти види управлінської діяльності (трудові процеси в сфері управління), які забезпечують формування способів управлінського впливу на МКСП підприємства. Вони відображають сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.

Функції виникли внаслідок поділу і спеціалізації праці. Будь-які управлінські процеси на підприємстві здійснюються із застосуванням функціонального підходу (технології менеджменту).

Функції доцільно класифікувати за ознакою місця у менеджменті на конкретні (часткові) й загальні (основні). На сучасному етапі розвитку менеджменту до загальних функцій відносять: планування, організування, мотивування, контролювання й регулювання. Загальні функції набувають відповідного змісту тоді, коли беруть участь у реалізації конкретних функцій менеджменту, однією з яких і є УМКСП. Функції планування, організування, мотивування, контролювання й регулювання є загальними (основними), оскільки будь-яка управлінська діяльність (конкретні функції) буде здійснюватись через послідовне їх застосування. У випадку УМКСП цей процес буде протікати в п'ять етапів:

• планування діяльності у сфері забезпечення МКСП;

• організування процесу забезпечення МКСП;

• мотивування працівників, які здійснюють процеси забезпечення МКСП;

• контролювання процесу забезпечення МКСП;

• регулювання процесу забезпечення МКСП.

Основним завданням функцій УМКСП є створення методів менеджменту, за допомогою яких керівна система впливатиме на працівників, забезпечуючи їхню активність, керуючи та координуючи їх діяльність, адже основна мета-забезпечення МКСП продукції, органічного поєднання індивідуальних, колективних та суспільних інтересів.

За характером впливу методи менеджменту поділяють на групи:

1. Економічні методи менеджменту. Вони зумовлені різноманітними економічними важелями, за допомогою яких досягається взаємне й індивідуальне задоволення потреб на усіх рівнях. До економічних методів належать економічні плани, економічні стимули та бюджет. Розглянемо докладніше їх зміст.

Економічні плани, які відрізняються за тривалістю дії, рівнем впливу та змістом.

За тривалістю дії розрізняють місячні, квартальні, річні та іншої тривалості плани, які впливають на ритмічність виробничо-господарської діяльності, якість продукції, конкурентоспроможність підприємства на ринку, їхній вплив на працівників полягає у забезпеченні неперервності й послідовності трудових процесів, причетності до загального виробничо-господарського циклу організації, стабільності у виготовленні продукції та наданні послуг відповідно до потреб споживачів.

Застосування планів на різних рівнях та ланках управління дає змогу забезпечити вплив на відповідні групи працівників. Для забезпечення впливу на всі групи працівників відповідно використовують плани для відділів, бюро, дільниць, бригад тощо і навіть для конкретних працівників у вигляді норм праці (норм виробітку, часу, обслуговування та чисельності).

За змістом виділяють: а) план економічного розвитку; б) податковий план; в) фінансовий план.

• Економічні стимули базуються на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій), дивідендів, цінних подарунків, дотацій, компенсацій тощо і є, фактично, найдієвішим засобом впливу на працівників організації,

• Бюджет. Є базовим економічним методом менеджменту, який формує засади функціонування організації з точки зору збалансованого співвідношення надходжень та витрат. Формування бюджету вказує напрями економії витрат та збільшення надходжень. Бюджет як економічний метод менеджменту може стати вагомим активізуючим механізмом (наприклад, при розробленій системі стимулювання за досягнення МКСП) та потужним інструментом контролювання.

2. Технологічні методи менеджменту впливають на працівників через документи, які визначають технологію здійснення МКСП. До технологічних методів менеджменту належать:

• Технологічні документи. Виконуючи ту чи іншу роботу, працівники керуються певним переліком технологічних операцій, технологічними картами, вказівками з використання конкретного обладнання й оснащення, обґрунтованою послідовністю виконання трудових процесів тощо.

• Конструкторські документи. Вплив таких документів забезпечується через використання працівниками в процесі трудової діяльності ескізів виробів (деталей, вузлів та ін.), креслень, конструкторських карт, конструкторських схем складання машин (приладів, комп'ютерів, верстатів, автоматів, транспортних засобів) та оснащення (пристроїв, інструментів) тощо.

3. Соціально-психологічні методи менеджменту використовуються з метою підвищення активності працівників та створення відповідних соціально-психологічних умов для їх трудової діяльності. Це сукупність специфічних способів впливу на міжособисті відносини і зв'язки, що виникають в трудових колективах, а також на соціальні процеси, що в них відбуваються. Соціально-психологічні методи - це методи, які використовують індивідуальну і групову свідомість, психологію та базуються на суспільно значущих морально-етичних категоріях, цінностях та вихованні. До соціально-психологічних методів належать такі:

• соціальні плани, вплив яких здійснюється через створення умов праці, забезпечення відпочинку, організації побуту, медичного обслуговування, охорони праці тощо;

• моральні стимули впливають через присвоєння звань, нагородження орденами, грамотами, тощо;

• методи формування колективів та соціально-психологічного клімату в колективі забезпечують вплив на засадах добору його членів за характером, стажем, національністю, розташування кадрів на робочих місцях і т. ін.

4. Адміністративні методи менеджменту (організаційно-розпорядчі) - це методи, завдяки яким відбувається вплив на діяльність організації в цілому та на окремих її працівників. Умовою застосування цих методів є переважання однозначних способів виконання установлених завдань, зведення ініціативи до мінімуму і покладання відповідальності за результати на керівника. Адміністративні методи менеджменту включають сукупність таких способів впливу:

• Організаційні способи впливу, що реалізуються через документи тривалої дії та здійснюються шляхом:

- організаційного регламентування (через закони, положення, статути, укази тощо);

- організаційного нормування витрат сировини, енергії тощо;

- організаційного інструктування через інструкції, правила, вимоги;

- організаційного інформування за допомогою актів, протоколів, доповідних записок, телеграм, заяв.

• Розпорядчі способи впливу покликані формалізувати завдання, прийоми тощо, а також усувати недоліки, відхилення у ході виробничо-господарської діяльності. Розпорядчі способи впливу реалізуються через:

- накази (їх віддають директор, його заступники);

- розпорядження (прерогатива начальників підрозділів, служб), які

мають на меті виконання наказів;

- вказівки (застосовують усі менеджери), основним призначенням

яких є виконання наказів і розпоряджень.

• Дисциплінарні способи впливу (зауваження, догани, переміщення посадових осіб, звільнення тощо) використовуються у конкретних ситуаціях.

Слід пам'ятати проте, що економічні, технологічні й соціально-психологічні методи здійснюють вплив на керовану систему лише тоді, коли вони формалізуються з допомогою адміністративних методів. Таким чином, адміністративні методи менеджменту відіграють потрійну роль:

- по-перше, вони мають свої власні способи і прийоми впливу керівної системи на керовану (Закони Верховної Ради України, Постанови

Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, положення про підрозділи підприємства, різноманітні договори та т.ін.);

- по-друге, адміністративні методи узаконюють вплив інших методів менеджменту, забезпечуючи їм правовий супровід. Економічні, технологічні й соціально-психологічні методи менеджменту, які створені керівною системою, зможуть впливати на керовану систему тільки тоді, коли будуть юридично узаконені у конкретному правовому документі (статуті підприємства, наказі директора, положенні про відділ тощо) або у формі усного розпорядження чи вказівки;

- по-третє, адміністративні методи стають ефективним засобом оптимізації управлінських рішень, надаючи їм юридичної сили.

Вище зазначалось, що методи менеджменту є результатом здійснення функцій менеджменту, тобто апарат управління будь-якої організації у процесі своєї діяльності повинен створити усі необхідні способи впливу на керовану систему. Власне усі управлінці працюють для того, щоб сформувати необхідні методи менеджменту, які забезпечать здійснення виробничо-господарської діяльності й досягнення цілей і місії організації.