Фактори, що впливають на якість продукції.

 

Якість продукції залежить від значної кількості факторів. Ці фактори діють як окремо, так і у взаємозв'язку між собою, як на певних стадіях жит­тєвого циклу продукції, так і на кількох. Але всі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'яз­ку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготов­лення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін.

Правильна оцінка ролі технічних факторів сприяє вирішенню багатьох наукових та інженерних задач при проектуванні, виготовленні й експлуатації виробів. При цьому важливо знати склад і реальні можливості використання як кожного фактора окремо, так і їх сукупності. Використання прогресивних технологічних процесів, високий рівень механізації й автоматизації, доско­налість методів і засобів контролю та випробування продукції сприяють підви­щенню стабільності виробничого процесу, що забезпечує постійні характерис­тики якості продукції. Неправильно вибрана технологія, а також її порушення у виробництві погіршують якість. І нарешті, підвищення технічного рівня про­ектних і конструкторських організацій дозволяє глибоко й ретельно проводи­ти експериментальну перевірку результатів досліджень та інженерних рішень, що в свою чергу впливає на підвищення якості продукції.

До організаційних факторів належать: розподіл праці, спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (використання), технічного обслу­говування, ремонту та ін.

Вся практична і теоретична діяльність у сфері якості продукції і послуг та ефективності виробництва, починаючи з якості розроблення нової продукції й якості технологічних процесів і закінчуючи якістю праці окремих праців­ників та колективів, базується на кількісних методах. Це зумовлює необхідність широкого розвитку науково обґрунтованих кількісних методів оцінювання рівня якості.

В середині 1960-х років вітчизняні спеціалісти виступили з пропозицією про об'єднання в рамках відповідної сфери наукової діяльності проблем, по-з'язаних з кількісним оцінюванням рівня якості продукції. Вони запропо­нували назвати таку сферу діяльності кваліметрією (від лат. qualis — якість і гр. metrео — вимірюю). Цей термін знайшов активну підтримку і отримав визнання в широких колах інженерно-технічної громадськості.

В подальшому накопичений досвід і проведені дослідження дали змогу зробити ряд принципових висновків і насамперед сформулювати предмет ква­ліметрії, визначити коло завдань, які мають важливе значення для вирішення наукових проблем у сфері оцінювання якості продукції і практичного ви­користання методів кваліметрії. В сучасному розумінні кваліметрія — це наука, яка вивчає кількісні методи оцінювання рівня якості, що використо­вуються для обґрунтування рішень, які приймаються при управлінні якістю. Під рівнем якості продукції розуміють відносну характеристику її якості, засновану на порівнянні характеристик показників якості оцінюваної про­дукції з її базовими характеристиками.

До практичних завдань кваліметрії належать:

• розроблення методів визначення характеристик показників якості, зби­рання і обробка вихідних даних для їх обчислення і встановлення вимог до точності таких обчислень;

• розроблення методів визначення оптимальних значень характеристик показників якості різних видів продукції;

• обґрунтування вибору і встановлення складу показників якості продукції під час прогнозування і планування поліпшення її якості;

• розроблення єдиних принципів і методів оцінювання рівня якості про­дукції для забезпечення репрезентативності та можливості зіставлення ре­зультатів оцінювання;

• розроблення єдиних принципів та методів оцінювання окремих власти­востей показників якості продукції.

Звичайно, перелічені практичні завдання кваліметрії не охоплюють всіє: проблематики вимірювання і кількісного оцінювання рівня якості продукції.

Рішення завдань щодо оцінювання рівня якості продукції в кожному окре­мому випадку має свою певну мету:

1) порівняння різних можливих варіантів запропонованих виробів длк вибору кращого;

2) порівняння різних можливих варіантів поліпшення якості виготовлен­ня продукції на цьому підприємстві для вибору кращого;

3) аналіз ефективності проведення заходів щодо поліпшення якості про­дукції на підприємстві з метою забезпечення її конкурентоспроможності.

Для оцінювання рівня якості доцільно продукцію як об'єкт досліджені поділити на такі групи, кожна з яких може бути охарактеризована обмежє ною сукупністю видів показників, які визначають рівень якості.

У зв'язку з цим вся промислова продукція класифікується так (рис. 3).

До першої групи належать: всі корисні копалини, в т. ч. руди і їх концентрати; природні рідке, тверде і газоподібне паливо; природні будівельні і декоративні матеріали; коштовні мінерали; інші неметалеві копалини; сільсько­господарська продукція; квіти; лікарські трави; сировинні продукти і напів­фабрикати бджільництва, шовківництва, тваринництва, птахівництва, звіро-водства і мисливства, рибальства тощо.

 

Рис. 3. Класифікація промислової продукції

 

До другої групи належать: штучне паливо, мастила; металеві болванки, прокат, дріт; хімічні продукти, в тому числі гази, кислоти, луги, солі, добрива, ядохімікати, лаки, фарби, штучні смоли, пластмаси; матеріали для текстиль­ної та легкої промисловості; будівельні матеріали; целюлозно-паперові мате­ріали; лісоматеріали; електро- і радіотехнічні матеріали; кіно- і фотоматері­али; лікувальні медичні препарати тощо.

До третьої групи входять: шматки мила; ліки в таблетках; котушки або бобіни ниток, проводу і кабелів; пляшки напоїв; кондитерські вироби; аптечні і парфюмерно-косметичні вироби у промисловій упаковці; банки кон­сервів; бочки з рідким паливом; балони з газами тощо.

До четвертої групи входять: електровакуумні і напівпровідникові ком­плектуючі елементи; резистори; конденсатори; реле; болти; гайки; підшип­ники; колеса; цегла; кріпильні деталі тощо.

До п'ятої групи належать: обладнання для різних галузей промисло­вості; автоматичні і автоматизовані комплекси, системи і лінії цього облад­нання; сільськогосподарські машини; транспортні машини і засоби; вимірю­вальні прилади; засоби автоматизації та систем управління; медичні і побу­тові прилади й апаратура; шкіряні та валяльно-повстяні вироби; швейні та трикотажні вироби тощо.

Використання цієї класифікації продукції необхідне для:

• вибору номенклатури одиничних показників певної групи продукції;

• визначення галузі використання продукції;

• обґрунтування можливості вибору конкретного виробу або декількох ви­робів як базових зразків;

• створення системи державних стандартів на номенклатуру показників якості продукції.

У кожному конкретному випадку вибір визначальних ознак для класифі­кації продукції з метою оцінки її рівня якості є завданням галузевих методик.