Якість продукції як об'єкт управління. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Якість продукції як об'єкт управління.



Застосування основних принципів теорії управління до будь-якого об'єк­та можливе за певних вихідних умов, а саме:

• наявності програми поведінки керованого об'єкта або планових значень його параметрів;

• об'єкт повинен прагнути відхилятися від заданої програми або плано­вих значень;

• необхідно мати засоби виявлення і вимірювання відхилення об'єкта від заданої програми чи планових значень;

• необхідно мати можливість впливати на керований об'єкт з метою усу­нення відхилень від програми чи планових значень, що виникають.

Перші два положення стосуються характеру об'єкта управління, його при­роди. Два останніх — механізму управління.

Програмні, планові показники якості продукції відображені у планах еко­номічного і соціального розвитку всіх рівнів, в угодах на проектування і ви­готовлення продукції, у планах нової техніки, завданнях проектно-конструк­торським організаціям, планах виробництва тощо. Вимоги до якості про­дукції встановлюються і фіксуються в багатьох документах: стандартах, тех­нічних умовах на продукцію, в технічних завданнях на проектування чи модернізацію, у кресленнях та іншій технічній документації, в технологіч­них картах і в технологічних регламентах, картах контролю якості, в описах характеру послуг, що надаються.

Сказане засвідчує, що перша вимога загальної теорії управління стосовно якості продукції задовольняється.

Друга умова. Розглянемо кілька ситуацій. Перш за все розглянемо втрату якості в результаті зносу. При використанні й експлуатації більшість ви­робів втрачають первинне значення своїх характеристик — зменшується міцність основних елементів конструкції, металеві конструкції зазнають ко­розії, одяг втрачає форму тощо. З продукцією відбуваються й інші незліченні зміни, які погіршують її якість. У практичній діяльності відслідковують процес втрати характеристик якості, вимірюють і оцінюють ці зміни. Для того щоб уповільнити процес фізичного зносу, встановлюють сприятливі екс­плуатаційні режими, використовують різного роду профілактичні роботи з технічного обслуговування і поточного ремонту. Якщо погіршення якості переходить межу допустимих відхилень, то проводиться капітальний ремонт.

Одночасно з фізичним зносом продукція зазнає морального старіння, яке охоплює абсолютно всі види продукції. Цей економічний закон не має ви­нятків і знаходиться в прямій залежності від науково-технічного прогресу, його етапів, масштабів і напрямків.

Нестійкість, мінливість якості продукції проявляється не тільки в роз­глянутих двох тенденціях погіршення якості. Є багато прикладів нестійкості якості і в процесі виробництва: її характеристики при виготовленні під впли­вом тих чи інших виробничих причин відхиляються від заданих техноло­гічних норм. На стійкість якості впливає залежність її від якості виробничого процесу, якості засобів виробництва та якості праці.

Отже, якість продукції за своєю суттю є об'єктом нестійким, який прагне відхилятися від заданого рівня, заданих характеристик. Це означає, що якість продукції повністю відповідає першим двом умовам загальної теорії управ­ління.

Механізм управління якістю тісно пов'язаний з формою управління якістю.

Загальновизнаної класифікації форм управління якістю продукції поки що немає, але можна виділити деякі етапи їх розвитку.

Першою формою управління якістю продукції було індивідуальне управ­ління. Воно полягало в тому, що один працівник (або невелика група), вирі­шував усі питання створення, виготовлення і контролю якості. Він повністю відповідав за якість. Ця форма характерна для до мануфактурного, ремісни­чого виробництва. Зараз вона характерна для індивідуальної дрібної коопе­ративної діяльності.

З переходом до мануфактурного виробництва з'явилось цехове управлін­ня якістю продукції, для якого характерний розподіл функцій і відповідаль­ності за якість як між окремими робітниками, так і керівниками цеху та майстрами. Риси індивідуального управління якістю збереглися, але виділилася загальна функція управління. Майстер визначав загальні вимоги до якості продукції, послідовність роботи, висував вимоги до роботи кожного робітника. Загальна відповідальність за якість була на ньому, а робітник відпо­відав за якість виконаної операції.

За таких умов на розвиток форм управління якістю продукції впливає технічний розподіл праці, який передбачає розчленування певного виду ро­боти на ряд окремих функцій, операцій, які виконуються різними у професій­ному відношенні людьми в межах виробничої організації. Але технічний розподіл праці — це двоєдиний процес. З одного боку, диференціація вироб­ництва і професійне розчленування персоналу і його діяльності, а з іншого — це поглиблення кооперації, інтеграції у процесі цієї діяльності. В результаті з'являються нові види діяльності і формуються нові професійні обов'язки і навички. Це має місце і при організації управління якістю продукції.

В період інтенсивного розвитку промислового виробництва в результаті подальшого поглиблення поділу праці виділились в самостійні такі етапи як проектування нової продукції, а у виробничому процесі — контрольні опе­рації. Формується самостійна служба технічного контролю, вводиться всесто-ронній поопераційний контроль якості і контроль готової продукції. Масове виробництво багатьох видів продукції покликало до життя такий ефектив­ний для управління якістю метод, як статистичний контроль.

Протягом тривалого часу послідовно розвивається і накопичується досвід управління якістю продукції. Послідовність дій при цьому така.

Перед тим як створювати будь-яку продукцію з'ясовується характер по­треби. Після цього працюють над тим, які характеристики повинна мати продукція, щоб потреба, характер якої добре відомий, була задоволена. На основі цього видається завдання на проектування, робота включається в план конструкторської організації і починається розробка продукції, її випробову­вання і доробка. На цій стадії конструктори або розробники оцінюють роз­рахунковим або експериментальним шляхом характеристики продукції і порівнюють їх значення з технічним завданням.

Проглядається певна схема дій стосовно досягнення заданої якості май­бутньої продукції. Коли продукція розроблена і прийняте рішення про її виробництво, виконуються роботи з підготовки, у процесі яких постійно здійснюється контроль деталей, вузлів, вимірюються характеристики після виконання кожної операції. Якщо характеристики продукції мають відхи­лення від встановлених у кресленнях або технічних регламентах значень чи не відповідають їм, то приймаються заходи щодо усунення цих відхилень. Тут проявляються риси механізму, який забезпечує приведення фактично одержаних характеристик до встановлених значень.

Після того як продукція надійшла до споживача, у процесі її експлуа­тації здійснюється порівняння фактичної якості з фактичним характером потреби. Не з тією, яку припускали, коли приймалось рішення про створення і виготовлення, а з реально існуючою. Якщо мають місце розходження, то вживаються заходи для поліпшення характеристик продукції до повної або у крайньому разі максимально можливої відповідності реально існуючій потребі.

Отже, в усіх випадках простежується одна і та ж схема дії: встановлення завдання (плану) з якості, виконання робіт для його досягнення, постійне порівняння одержаної якості з завданням, а при відхиленнях — вжиття за­ходів з їх ліквідації.

У такій послідовності дій і можливості впливати на характеристики і полягає схема управління якістю продукції. На основі розгляду послідовно­сті дій у процесі створення і виготовлення продукції можна зробити такий принциповий висновок: коли люди проектують, виготовляють або викорис­товують продукцію, вони діють згідно з основними принципами теорії управ­ління.

Перед тим як перейти до теорії, необхідно розглянути поняття зворотного зв'язку. Це пояснюється тим, що будь-який процес управління проходить тільки за його наявності.

У складних організаційних і технічних системах зворотний зв'язок роз­глядається як елемент, що сприймає і переробляє інформацію про стан об'єк­та або перебіг процесу і за необхідності впливає на його стан. Розрізня­ють позитивний і негативний зворотний зв'язок. При позитивному якість продукції підвищується, а при негативному — погіршується. Звичайно, при управлінні якістю продукції прагнуть мати позитивний і зворотний зв'язок, негативний — небажаний, він може використовуватись тільки під час дослі­дження якості і випробуваннях продукції.

Механізм управління якістю продукції, принципова схема якого показа­на на рис. 2, полягає в тому, що в результаті вивчення характеру і обсягу потреби, технічних, економічних і організаційних можливостей конкретного підприємства, галузі, а в окремих випадках і економіки країни в цілому, вста­новлюються планові завдання з якості продукції.

 

 

Рис. 2. Принципова схема механізму управління якістю

 

На цій основі розпочи­нається конструкторська і технологічна підготовка виробництва і здійснен­ня виготовлення продукції в необхідній кількості.

При виготовленні продукції з певною періодичністю порівнюється інфор­мація про фактичну її якість з плановою, або з нормативними параметрами. Інформація про фактичну якість продукції надходить зі сфери споживання.

Якщо між ними є відхилення, то розробляють і реалізують заходи з усу­нення причин, що викликають ці відхилення, тобто запроваджують фактори і змінюють умови забезпечення якості продукції.

У механізмі управління якістю продукції є багато зворотних зв'язків, але в принциповій схемі цього механізму виділяється дві гілки. Перша функ­ціонує на рівні створення і виготовлення продукції, її завданням є забезпе­чення і підтримка якості на заданому рівні. Друга — покликана від слід кува­ти зміну характеру потреби, зародження нової потреби і інформувати про необхідність модернізації продукції або організації виготовлення нової.

Обидві гілки зворотних зв'язків у механізмі управління якістю продукції повинні мати властивості швидкого реагування і повноти інформації. Недо­статність інформації знижує можливість швидко й ефективно перебудувати виробництво на випуск нової, високоякісної продукції, внести зміни в техно­логію і організацію виробництва.

Важливу роль у механізмі управління якістю продукції відіграє час відтворення зворотного зв'язку — цикл його реалізації. Залежно від місця зворотного зв'язку в механізмі управління якістю цикл його реалізації буде неоднаковим. Організація роботи, спрямованої на поліпшення якості про­дукції, вимагає чіткого уявлення про те, якими засобами здійснюється управ­лінський вплив на якість.

Факторами поліпшення якості продукції називають конкретні чинни­ки, що зумовлюють зміну характеристик сировини, матеріалів, конструктив­них елементів або виробу в цілому. До них належать і засоби праці, обладнан­ня, оснащення, інструмент, технологія, а також професійні знання і навички фахівців та робітників.

Умовами поліпшення якості продукції називають виробничі обстави­ни, середовище, в яких діє фактор підвищення якості продукції. До них нале­жать форми організації виробництва і праці, морально-психологічний клімат в колективі, форми оплати праці, форми матеріального і морального стиму­лювання тощо.

За масштабом впливу умови поліпшення якості продукції поділяються на часткові і загальні. Часткові були названі вище, а до загальних належать: елементи чинного економічного механізму, система планування якості, прин­цип ціноутворення, чинні системи оплати і матеріального стимулювання праці тощо.

Умови поліпшення якості продукції при своїй уявній неконкретності, абстрактності мають вирішальний вплив на ті сили, які безпосередньо зміню­ють характеристики продукції. Вони можуть сприяти повному прояву мож­ливостей факторів або різною мірою стримувати, гальмувати їх можливості. Наприклад, в організації є висококваліфікований склад працівників, але пре­міювання здійснюється тільки за кількісне виконання планового завдання.

В цій ситуації, звичайно, професійні можливості працівників будуть спря­мовані на кількість виготовленої продукції, а якість відійде на другий план. А якщо премію будуть давати за здачу продукції відділу технічного контро­лю з першого пред'явлення, то тоді працівники будуть зосереджувати свої зусилля на якісному виконанні кожної операції технологічного процесу.

Одна з найважливіших і складних задач управління якістю продукції полягає в тому, щоб, розробляючи заходи з підвищення якості продукції, за­безпечити гармонійне поєднання факторів і умов, що дозволяє досягнути мак­симального ефекту.

Аналіз і опис механізму управління якістю продукції належать до науко­вих основ практичної діяльності з підвищення якості. Разом з тим, наукові основи повинні постійно розвиватися, поглиблюючи пізнання природи якості продукції і озброюючи виробників найбільш прогресивними методами підви­щення якості.

Багатоплановий і складний характер діяльності з поліпшення якості про­дукції потребує значної науково-дослідної роботи в таких напрямках роз­витку фундаментальних і прикладних досліджень з проблем якості:

• дослідження і розробка такого механізму ціноутворення, який забезпе­чував би покриття витрат на створення і виробництво продукції та еконо­мічне стимулювання і зниження затрат на одиницю корисного ефекту від використання продукції;

• розробка питань кількісних методів впливу поліпшення якості продукції на економію матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів;

• розробка і впровадження в практику сучасних методів конструювання, моделювання і дизайнерських рішень, які гарантують високу якість продукції;

• удосконалення метрологічного забезпечення робіт на стадіях досліджень, розробки, виробництва й експлуатації, для чого необхідно значно збільшити обсяг виробництва автоматизованих контрольно-вимірювальних та інших засобів вимірювання.

Будь-яка система управління може ефективно функціонувати тільки за наявності критеріїв управління. Управління якістю не є винятком з цього загального правила.

Відомо, що будь-який виріб має велику кількість характеристик, які де­монструють його якість. Зі значної кількості дій з управління якістю необ­хідно вибрати одну характеристику або їх групу. Виходячи з завдання управ­ління, їх можна, прийняти за критерії. Наприклад, необхідно знизити масу машини — беруть масу, необхідно підвищити надійність — беруть ймовірність появи несправності за певний відрізок часу. Це технічні категорії, вони важ­ливі, використовуються часто, але в них відсутня одна дуже важлива харак­теристика — немає оцінки того, якими витратами досягається підвищення якості. Без цього неможливо оцінити ефективність організаційно-економіч­ної системи, якою є система управління якістю продукції.

Універсальними вимірниками зусиль в організаційно-економічних систе­мах є економічні: трудомісткість або вартісна форма в гривнях, тому при управлінні якістю необхідно користуватися критеріями, які поєднують технічні й економічні характеристики продукції.

Доцільніше всього використовувати для цього поняття інтегральної якості продукції. Під інтегральним показником якості розуміють відношення су­марного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її розробку, виготовлення і використання.

Цей показник чутливо реагує як на приріст корисних властивостей про­дукції, так і на розмір зусиль управління — витрати. Інтегральний показник певної продукції з часом зростає. Характеристики поліпшуються шляхом технічного удосконалення продукції, її модифікації, а витрати знижуються за рахунок зростання продуктивності праці при її виробництві і використанні.

На практиці має місце й інша ситуація, коли інтегральна якість перестає зростати. Це відбувається тоді, коли корисні характеристики зростають про­порційно зростанню витрат. Падіння інтегральної якості відбувається у двох випадках: коли корисні характеристики зростають меншою мірою, ніж ви­трати на підвищення якості, або коли вони не змінюються, а витрати зро­стають із-за погіршення виробництва і поганого використання продукції.

Отже, інтегральна якість є універсальним загальним критерієм управління якістю продукції, вона враховує корисність і витрати на її одержання.

Зробимо висновок. Під управлінням якістю продукції розуміють скоор­диновані дії керівників, інженерів, менеджерів і робітників, котрі забезпечу­ють створення і виготовлення продукції, яка повністю задовольняє спожива­ча при мінімальних затратах праці, матеріалів і енергії. При цьому інтег­ральний показник якості буде мати максимальне значення.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.212.26.248 (0.03 с.)