Структура органів і служб стандартизації.

Система стандартизації встановлює структуру органів і служб стандартизації, їхні основні завдання, права й обов'язки (рис. 5).

Система служб стандартизації побудована на основі керування народним господарством, органічно поєднує в єдине ціле все ланки, погоджує плани робіт зі стандартизації з перспективними планами розвитку всіх областей промисловості.

Центральним органом державного керування стандартизацією в країні є Державний комітет України по стандартах, метрології й сертифікації (Держстандарт України), що проводить єдину технічну політику в області стандартизації, метрології, якості й сертифікації в країні, спрямовану на вдосконалення виробництва й керування, поліпшення якості продукції й зміцнення обороноздатності країни.

Основними технічними, нормативно-технічними документами, які встановлюють єдину організаційно-методологічну основу проведення робіт зі стандартизації, є комплекс стандартів, що визначає єдиний порядок планування, розробки, оформлення, твердження, реєстрації, видання, обіг і впровадження усіх категорій стандартів, а також нагляду за їхнім впровадженням і дотриманням.

Головна мета Державної системи стандартизації (ДСС) – за допомогою стандартів, які встановлюють показники, норми й вимоги, які відповідають передовому рівню вітчизняної й закордонної науки, техніки й виробництва, сприяти створенню конкурентоспроможної високоякісної продукції. Недотримання вимог стандартів, затримка впровадження нових стандартів наносять великих матеріальних збитків господарству. У зв'язку із цим велике значення має державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів і технічних умов.

Рис. 5. Структура органів і служб стандартизації.

 

 

Державний нагляд за дотриманням стандартів повинен проводитися на стадіях розробки (проектування), виробництва, випробування, збереження, транспортування й ремонту продукції, утилізації. Нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів є одним з напрямків нагляду за якістю продукції, що випускається. Основними методами, які використовуються в роботах зі стандартизації продукції, є класифікація, селекція й уніфікація. Класифікація продукції полягає в її систематизації й групуванні за найбільш важливими ознаками, такими як геометрична форма й розміри, матеріали й конструктивно-технологічні рішення. Селекція продукції представляє відбір найбільш ефективних видів продукції, які задовольняють потреби людей і володіють оптимальними способами виробництва (відтворення). Іншою стороною селекції є скорочення різновиду продукції до кількості, технічно й економічно доцільної для задоволення потреб людей без проведення додаткових проектно-конструкторських робіт. Уніфікація продукції полягає в раціональному скороченні кількості типів і параметричних (розмірних) рядів продукції однакового або близького цільового (функціонального) призначення. Вона супроводжується типізацією шляхом комбінації (з'єднання) найбільш вдалих конструктивно-технологічних рішень.

Структурна схема розробки заводських стандартів представлена на рис. 6.

 

Рис. 6. Структурна схема розробки заводських стандартів.

 

Основними функціями служб стандартизації на заводах є: систематичний контроль за впровадженням і дотриманням державних, галузевих стандартів, стандартів підприємства й технічних умов; розробка й впровадження стандартів підприємств і технічних умов; організація й здійснення нормоконтролю технічної документації; планування робіт зі стандартизації на підприємстві; визначення й облік економічної ефективності заходів в області стандартизації; класифікаційний облік і шифровка заводської технічної документації; забезпечення всіх служб підприємства необхідною нормативною документацією зі стандартизації; підготовка висновків за проектами державних і галузевих стандартів; організація робіт з уніфікації, типізації об'єктів і засобів виробництва, технологічних процесів і технічної документації та ін.; організація обліку, збереження, обіг і внесення змін в усі екземпляри стандартів і технічних умов; організація й планування робіт зі стандартизації й контролю за їхнім виконанням.

У процесі впровадження стандартів керуються наступними загальними положеннями: впровадження здійснюється з моменту зародження нових конструкцій – у конструкторско- дослідницьких бюро й відділах, у дослідницьких цехах заводів; одночасно із впровадженням організовується облік застосування діючих стандартних виробів і деталей; за необхідності розробляються й застосовуються заводські стандарти.

Робота зі стандартизації сприяє зниженню собівартості, підвищенню якості продукції, скороченню термінів підготовки виробництва, підвищує рівень взаємозамінності виробів; полегшує матеріально-технічне постачання. Шляхом уніфікації зменшують номенклатуру матеріалів, які комплектують вироби; спрощують планування виробництва; скорочують обсяг документації.

Для заводів із предметною спеціалізацією форма робіт зі стандартизації однакова й не залежить від того, яку продукцію випускає завод, – прилади або автомобілі. Робота зі стандартизації на цих заводах будується за одним принципом.

Сертифікація є найважливішою підсистемою системи керування якістю продукції й у той же час – метою цієї системи керування. Фактична відповідність якості продукції, що поставляється на ринок, перевіряється різними організаційно-технічними процедурами, формами й методами.

Один з них (найпоширеніший, виконуваний, як правило, виготовлювачем) полягає в контролі, випробуванні, діагностуванні, аналізі причин браку, відмов, рекламацій та інших невідповідностей. Інший вид контрольних процедур, які забезпечують одержання інформації про якість, – у вигляді Держстандарту. Органом, що забезпечує достовірну інформацію про якість, є третій вид контролю – сертифікація. Вона здійснюється третьою, незалежною організацією. Заводи з технологічною спеціалізацією (ливарні, ковальські, механічні, складальні та ін.) мають різний зміст і структуру робіт зі стандартизації. Наприклад, для складального цеху різко скорочується обсяг робіт зі стандартизації об'єктів виробництва, тому що цех одержує готові деталі з механічних цехів, а в ряді випадків вузли й деталі надходять у рамках кооперації з інших заводів. Основними об'єктами стандартизації тут є два види технологічних процесів: складання й випробування. Для заводської стандартизації найбільш доцільний розподіл виробництва на дослідницьке й серійне. При переході від дослідницького виробництва до серійного центр зміщується від стандартизації об'єкта виробництва до стандартизації встаткування, технологічного оснащення, технологічних процесів і т.п. На заводах розробляються три види стандартів підприємства:

- обмежувальний стандарт – створюється на основі державних або галузевих стандартів, у яких обмежується застосування на даному заводі зазначених у цих стандартах деяких типів, наприклад, марок матеріалу або розмірів, з урахуванням потреб даного заводу;

- додатковий стандарт – розробляється у тих випадках, коли необхідно доповнити державні або галузеві стандарти;

- оригінальний стандарт – розробляються у тих випадках, коли на даний об'єкт відсутні державні, республіканські або галузеві стандарти.

Структура й функції служб стандартизації на заводах. На машинобудівних заводах існують системи побудови служб стандартизації: централізована, децентралізована й змішана. За централізованою системою на заводі створюється відділ стандартизації, що підкоряється головному інженерові. За даною формою організації усувається паралелізм у роботі, полегшується постачання цехів і відділів заводу стандартами й іншими нормативними матеріалами, скорочується число співробітників, які займаються питаннями стандартизації на заводі.

За децентралізованою системою створюються окремі бюро або групи стандартизації у відділах головного конструктора, головного технолога, головного металурга й т. д. Ці відділи підкоряються начальникам відповідних відділів і ведуть роботу тільки у певному напрямку. За цієї системи здійснюється більше тісний зв'язок працівників, які займаються стандартизацією, із працівниками відділів і служб. Однак децентралізована система не забезпечує за єдиною методикою роботу зі стандартизації, що приводить до дублювання цих робіт.

При наявності змішаної системи на заводі організовується невеликий центральний відділ стандартизації, що здійснює загальне методичне керівництво, планування й контроль за діяльністю груп, які входять до складу різних служб заводу й підлеглих керівництву цих служб. Працівники зі стандартизації окремих служб центральному відділу не підкоряються, що значно знижує роль центрального відділу як керівного й координаційного центра. Держстандартом розроблене типове положення про відділ стандартизації на заводах. Відповідно до цього положення основним завданням служб зі стандартизації є здійснення контролю за впровадженням державних, галузевих, заводських стандартів і технічних умов у виробництво.