Групування та розгрупування об’єктів

Після групування об’єктів їх можна опрацьовувати як єдине ціле: дзеркально відображати, обертати, змінювати розміри або переміщувати. Також можна одночасно змінювати атрибути всіх об’єктів у групі. Наприклад, ви маєте змогу змінити колір заливки або додати тінь до всіх об’єктів групи. Крім того, ви можете виконувати такі операції: вибирати об’єкти у групі та змінювати певні їх параметри без розгрупування; створювати додаткові групи в межах існуючих груп для формування складних малюнків; у будь-який час розгруповувати та перегруповувати об’єкти.

Для групування об’єктів виконайте наступні дії:

– Клацніть на кнопці Выбор объектов (Вибір об’єктів) на панелі інструментів Объекты (Об’єкти), яка знаходиться на екрані ліворуч. Потім клацніть лівою кнопкою миші та, утримуючи її натиснутою, намалюйте рамку вибору навколо об’єктів, які потрібно об’єднати в одну групу. Курсор повинен мати форму стрілки.

– Клацніть на кнопці Сгруппировать объекты (Групувати об’єкти) , розташованій у нижньому правому куті рамки вибору.

Для розгрупування об’єктів виконайте наступні дії:

– Клацніть один раз на об’єктах, які потрібно розгрупувати.

– Клацніть на кнопці Разгруппировать объекты (Розгрупувати об’єкти) , яка розташована в нижньому правому куті рамки вибору, а потім – поза межами об’єктів.

Форматування тексту і графічних елементів

Шрифтові схеми

Форматування тексту всередині текстових рамок – аналогічно форматуванню в Microsoft Office Word.

Для надання публікації узгодженого професійного вигляду в програмі пропонуються схеми (набори) шрифтів, список яких можна розкрити у меню Формат/ Шрифтові схеми (Шрифтовые схемы) або клацанням команди Шрифтові схеми в Області завдань. Застосування шрифтових схем спрощує процес заміни всіх шрифтів в публікації. В кожній шрифтовій схемі виокремлюються основний та допоміжний шрифти. Зазвичай основний шрифт використовується для заголовків і назв, а допоміжний – для основного тексту. При наведенні курсору на ту чи іншу схему можна отримати (в вигляді виноски) короткий опис типу, виду та розміру шрифтів, які застосовуються до текстів та їх заголовків.

Для заміни активної шрифтової схеми на іншу досить клацнути обрану схему в списку схем. Має сенс застосувати шрифтову схему до імпортованого документа Word або до публікації, створеної в Publisher.

Шрифтові схеми створені на основі стилів і підтримують стилі, наявні в застосуванні Word. В області завдань Стилі і форматування показані стилі і варіанти форматування, які можливо застосувати до тексту даного документа. Зміни, внесені до будь-яких параметрів, негайно відбиваються в документі. У випадку, якщо користувач створює власний стиль, останній в автоматичному режимі додається в список доступних варіантів.

Щоб отримати можливість створити власну шрифтову схему у меню Формат виберіть команду Стилі і форматування або клацніть команду Стилі і форматування в Області завдань. Далі – як в Microsoft Office Word.

Колірні схеми

Як правило, публікації Microsoft Publisher пропонуються в відповідних колірних схемах.

Колірна схема – визначений набір кольорів, який автоматично пов’язується з будь-якою публікацією Microsoft Publisher.

Для визначення кольорів, які пов’язані з тією чи іншою схемою виконайте наступні дії:

- в меню Формат обрати команду Колірні схеми (Цветовые схемы);

- в Області завдань відкриється список Колірні схеми (Цветовые схемы), в якому та схема кольорів, яка використовується в даній публікації буде виділеною.

При необхідності можна змінити колірну схему обраної публікації:

- в Області завдань клацнути команду Колірні схеми (Цветовые схемы), відкриється список схем;

- клацнути обрану;

- в центральній частині макет публікації змінить гаму кольорів відповідно обраній схемі.

 

Для створення авторської (користувацької) колірної схеми:

- клацнути внизу списку Пользовательская цветовая схема (рис.А);

- відкриється вікно Колірна схема (рис.Б), обрати параметри;

-
натиснути Зберегти схему (Сохранить схему).

Робота з таблицями

Для додавання таблиці:

- на панелі Об’єкти (Объекты) клацнути піктограму Додати таблицю (Добавить таблицу);

- клацнути всередині публікації – з’явиться діалогове вікно Створення таблиці (Создание таблицы);

- встановити необхідні розміри, натиснути ОК.

- змінити розміри таблиці.

Подальша робота аналогічна роботі з таблицями в Microsoft Office Word.

Багатосторінкові публікації.

Якщо ви створюєте багатосторінкову публікацію, то номера сторінок відображаються у вигляді ярликів внизу робочої області Microsoft Publisher (подібно до ярликів листів у таблиці Microsoft Excel). Перехід між сторінками – за допомогою ярликів. Додавання або вилучення – контекстне меню в області ярликів.

Збереження публікації.

Для збереження своєї публікації виконайте такі дії:

- У меню Файл (Файл) виберіть команду Сохранить (Зберегти).

- Знайдіть і відкрийте власну папку.

- Введіть ім’я файла. Програма Microsoft Publisher дозволить автоматично зберегти цей файл з розширенням .pub.

- Клацніть на кнопці Сохранить (Зберегти).

Примітка. Кожен, навіть самий крихітний документ Publisher може складатися з сотень окремих об’єктів, кожен з яких ви можете перемістити або змінити за потребою.

Якщо на найостаннішому етапі створення публікації виявиться, що даний макет Вас не влаштовує, можна поміняти його на іншій – при цьому всі заповнені і змінені текстові поля, а також додані нові елементи (типа фотографій додаткових графічних елементів) автоматично перемістяться із старого макету в новий! Для зміни макету вам досить знов звернутися до Області завдань, вибрати на ній розділ Макети публікацій і клацнути на новому шаблоні.

 

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте основні елементи публікації?

2. Як виділити рядок іабзац тексту?

3. Як вставити сторінку в публікацію?

4. Як вставити текстовий блок на сторінку публікації?

5. Як скопіювати уривок тексту з документа Word в публікацію?

6. Як перемістити текстовий блок з однієї сторінки на іншу, використовуючи Монтажний стіл?

7. Як знайти слово в тексті документа?

8. Як зробити заміну одних символів іншими?

9. Що таке колонтитул? Як створити верхній колонтитул?

10. Як видалити сторінку, текстовий блок, текст?

11. Як вивести на екран необхідну панель інструментів?

12. Як створити і зберегти публікацію?

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

Абзац — частина документа, яка відокремлена від іншої маркерами абзацу і яка має свої власні параметри (абзацний відступ, вирівнювання тощо).

Автозбереження — процес, що забезпечує періодичне збереження копій документа під час роботи над ним для відновлення введеної інформації після аварійного відімкнення комп’ютера або збою програми.

Автотекст — частина тексту або графічне зображення, що часто повторюються в документі і мають власне ім’я.

Алгоритм — послідовність дій, яка визначає процес перетворення інформації від початкових даних до кінцевого результату.

Базаданих — поіменована сукупність даних, які мають однакові принципи опису, збереження, обробки інформації.

Байт — основна одиниця вимірювання кількості інформації, вміщує 8 бітів.

Біт — мінімальна одиниця вимірювання інформації, що являє собою один символ двійкового алфавіту.

Броузер — прикладна програма, за допомогою якої отримується, переглядається інформація в Інтернеті.

Буферобміну — тимчасова ділянка пам’яті для тимчасового збереження інформації.

Введення/виведення — операції пересилання даних між оперативною пам’яттю та зовнішніми пристроями.

ВікнобазиданихAccess — вікно, що з’являється після відкриття бази даних і містить перелік об’єктів бази даних (таблиць, запитів, форм, звітів, макросів, модулів).

Вірус — програма, яка завдає шкоди комп’ютеру (знешкоджує або перетворює значення даних вінчестера, системної ділянки, мережі).

Векторнаграфіка — опис зображення за допомогою геометричних примітивів, при масштабуванні якого використовуються коефіцієнти.

Виноскавтексті — додаткове роз’яснення чи посилання на документ-джерело.

Гіперпосилання — текст, який містить посилання, після активізації яких виконується перехід до іншого файла (текстового, графічного, ві-
део тощо).

Глобальнамережа (WAN) — мережа, елементи якої розташовані на значній відстані.

Драйвер — програма, що встановлює додаткові параметри.

Домен — сукупність робочих станцій і серверів мережі, яка адмініструється як єдина група; кожен домен має певні межі безпеки.

Заголовокпакета — частина пакета, що містить ідентифікаційний номер, джерело, адресу призначення пакета.

Запис — група взаємозв’язаних елементів, що розглядається як єдине ціле.

Захистданих — апаратні та програмні засоби для запобігання втратам або порушенням цілосності даних.

Захищенийрежим (SafeMode) — режим роботи операційної системи, за якого не завантажується системний реєстр, файли Config.sys, Auto­exec.bat. Використовується для пошуку та усунення недоліків роботи.

Значеннязазамовчуванням — значення, що присвоюється, або опція, що вибирається у разі, коли користувач не задає жодних значень.

Інтерфейс — сукупність засобів і правил, які забезпечують логічну чи фізичну взаємодію пристроїв і програм обчислювальної системи.

Ключ або ключовеполе — поле, значення якого ідентифікує запис. У ключовому полі кожен елемент даних повинен мати унікальне значення.

Код — засіб перетворення інформації із однієї системи (наприклад, літери) в іншу (наприклад, двійкова система обчислення).

Колонтитул — текст або графічний об’єкт, який після створення автоматично з’являється на кожній сторінці документа.

Команднийфайл — файл, що містить послідовність команд певною мовою програмування і який виконується в пакетному режимі.

Комірка — найменша структурна одиниця, що використовується для збереження даних або формул в Excel.

Курсор — указівник, який використовується для редагування текстового поля і має вигляд вертикальної риски, що миготить. Місцерозташування курсора може не збігатися з місцерозташуванням вказівника мишки.

Макрос — набір дій, що згруповані і виконуються автоматично у разі активізації макроса.

Маркериабзацу — спеціальні символи, що визначають початок і кінець абзацу.

Масштабування — помноження координат елементів зображення на певне число (коефіцієнт масштабування), що приводить до зміни їх розміру, стискання чи розтягування.

Мережа — сукупність комп’ютерів, об’єднаних засобами передавання даних.

Мережа«Клієнт — сервер» — архітектура мережі, що базується на розподіленій обробці даних, у якій для виконання потрібних операцій клієнт запитує служби серверу.

МоваHTML — мова форматування, що складається з тегів. Використовується для створення таблиць, списків, гіперпосилань тощо.

Модем — пристрій зв’язку між комп’ютером і телефонною лінією, який перетворює цифрові сигнали в аналогові, і навпаки.

Оперативнапам’ять — пристрій з малим часом доступу для тимчасового зберігання проміжних результатів та програм, які часто використовуються.

Операційнасистема — сукупність програмних засобів, які забезпечують керування апаратними ресурсами обчислювальної системи та взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими процесами та користувачем.

Обсяг (інформаційнамісткість) — максимальна кількість одиниць даних, що може зберігатися в запам’ятовуючому пристрої.

Панельзавдань — рядок у нижній частині екрана, що вміщує назви всіх відкритих файлів, програм; у лівій частині міститься кнопка Пуск.

Панельінструментів — група командних кнопок, що використовуються для прискореного виконання команд додатка.

Папка — ділянка для зберігання файлів з метою їх упорядкування.

Піксел — мінімальний елемент растрового зображення.

Поле — поіменована частина запису бази даних.

Предметнийпокажчик — перелік слів або словосполучень із зазначенням сторінок документа, на яких вони розташовані.

Пріоритет — число, що приписане задачі, процесу, операції і яке визначає черговість їх виконання або обслуговування.

Провайдер — організація, що має свій шлюз в Інтернеті та дає можливість іншим користувачам підімкнутися до Інтернету через цей шлюз.

Прогалинка (пробіл) — текстовий символ, що відображається порожньою позицією у разі виведення на екран або друк.

Прокручування — вертикальне чи горизонтальне переміщення
зображення у вікні екрана.

Прокси-сервер — мережевий комп’ютер, який використовується для зв’язку між інтрамережею та мережею Internet.

Протокол — набір правил, що визначає поведінку функціональних блоків під час передання даних у мережі.

Процесор — пристрій, що виконує обробку інформації та проведення розрахунків.

Растр — подання зображення у вигляді двовимірного масиву крапок (елементів растра), впорядкованих у рядки та стовпці. Для кожної крапки растра зазначається колір і яскравість.

Реляційнабазаданих — база даних, логічно організована як набір відношень (прямокутних таблиць) над ділянками визначення елементів даних.

Роздільнаспроможність (здатність) — для растрових дисплеїв визначається кількістю крапок растра на екрані, для растрових друкувальних пристроїв — кількістю крапок растра на одиницю довжини.

Сортування — процес упорядкування записів (за зростанням або за спаданням) відповідно до значень ключових полів.

Списокілюстрацій — перелік назв таблиць, графіків, формул, рисунків із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Структураданих — засіб об’єднання декількох елементів даних в один: масив, файл, список тощо.

Файл — логічно зв’язана сукупність даних (програм, текстів, зображень) певного розміру, що має власне ім’я.

Фільтруванняданих — добирання та відображення на екрані лише тих записів бази даних, які відповідають поставленій умові.

Фрейм — порція даних, що передається канальним рівнем мережної взаємодії.

FTP — протокол передання файлів Інтернету, який описує спосіб передання файлів з FTP-сервера клієнту FTP.

Хост-комп’ютер — комп’ютер, який має самостійне підімкнення до мережі Internet і власну адресу.

Шлюз — Інтернет-вузол, який підімкнений одночасно до двох і більше мереж різної архітектури і який виконує перетворення даних у відповідний формат під час переходу з однієї мережі до іншої.

Web-сторінка — HTML-документ, який переглядається у вікні Web-броузера.

IP-адреса — унікальна адреса комп’ютера в мережі Інтернет, яка має довжину 32 біти.

HTML — мова, за допомогою якої створюються Web-сторінки Інтернету.

TCP/IP — сукупність протоколів, що використовуються під час роботи в локальних мережах і мережі Інтернет.

URL — визначає розташування або адресу кожної Web-сторінки в Інтернеті.

література

 

1. CHIP. – 2004 – № 2-4, 9-10.
2. Берлинер З.М., Глазырина И.Б., Глазырин Б.З. Microsoft Office 2003. Руководство пользователя. – М.: Бином, 2004.
3. Золотарюк А.В. Технология работы с Ms Office/ Учеб пособие для вузов. – М.: Академический Проект, 2002. – 404 с.
4. Информатика / Курносов А.П., Кулев С.В., Улезько А.В. и др.; Под ред. А.П. Курносова. – М: КолосС, 2005. – 272 с. (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений).
5. Информатика. Базовый курс/Симонович С.В. и др. – Спб.: Питер, 2006. – 639 с.
6. Информатика. Учебник. – 3-е изд., перераб./ /Под ред. Н.В. Макаровой. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 256 с.
7. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології / За ред. О. І. Пушкаря. – К.: Академія, 2002. – 704 с.
8. Карпов Б. Ms Office 2000 Справочник СПб.: Питер, 2000.- 448с.
9. Коваленко М.М. Комп’ютерні віруси і захист інформації. – К.: Наук, думка, 1999.
10. Коварт Р., Книттель Б. Использование Microsoft Windows ХР Professional. – К.: Вильяме, 2003.
11. Компьютеры + Программы. 2004. – № 3, 5,6, 10-12.
12. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера. – М., 2001. – 847 с.
13. Леонтьев Ю. Самоучитель Office Word 2003. – С.-Пб.: Питер, 2004.
14. Макарова М. В., Карнаухова Т.В., Запара СВ. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.посіб. – Суми: Університетська книга, 2003. – 380 с.
15. О’Квин Донни Допечатная подготовка. Руководство дизайнера.: Пер. с англ..: Уч. Пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 592 с.
16. Оуглтри Т. Microsoft Windows XP. – К.: DiaSoft, 2003.
17. Саймон Д. Анализ данных с помощью Excel: наглядный курс анализа данных, диаграм и сводных таблиц. – К.: Диалектика, 2004.
18. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Издание 8-е, переработанное и дополненное – М.: Инфра-М, 2000. – 640 с.
19. Хэлворсон М., Янг М. Эффективная работа с Ms Office 2000 СПб.: Питер, 2000
20. Щербаков П., Ульяненко О., Мартьянова К, Бутенко Т. Інформатика та комп’ютерна техніка: програмне забезпечення ЕОМ. – X.: ХДАУ, 2001.
21. Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навч. посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 359 с.