Перелік прямих та не прямих витрат банку

Підрозділ	Прямі витрати (№ рахунків)
Управління розрахунково - касового обслуговування	7020 Процентні витрати по вкладам до запитання суб’єктів господарської діяльності; 7030 Процентні витрати по рахункам бюджету и позабюджетних фондів; 7040 Процентні витрати по вкладам до запитання фізичних осіб; 7100 Комісійні витрати на розрахунково - касове обслуговування
Управління депозитних операцій	7021 Процентні витрати по строковим вкладам суб’єктів господарської діяльності; 7041 Процентні витрати по строковим вкладам суб’єктів фізичних осіб
Управління цінних паперів	7050 Процентні витрати по цінним паперам власного випуску крім ощадних сертифікатів; 7052 Процентні витрати по емітованим банком ощадним сертифікатам;
	7103 Комісійні витрати по операціях з цінними паперами; 7703 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на продаж; 7704 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції; 7713 Списання безнадійної заборгованості по цінним паперам на продаж; 7714 Списання безнадійної заборгованості по цінним паперам на інвестиції.
Управління валютних операцій	7104 Комісійні витрати по операціях на валютному ринку та ринку банківських металів;
Управління ділінгових операцій	701 Процентні витрати по коштам, отриманих от інших банків. 7701 Відрахування в резерв під заборгованість інших банків; 7711 Списання безнадійної заборгованості інших банків.
До прямих витрат підрозділів відносяться амортизаційні відрахування по основним фондам, знос нематеріальних активів та МБП, заробітна плата і нарахування на заробітну плату співробітників, командировочні витрати.

 

 

Продовження таблиці 3.9

 

Непрямі витрати

Непрямі витрати не можуть бути прямо віднесені на діяльність конкретного підрозділу і діляться на основі: Пропорційно площі, що займає підрозділ: - утримання приміщення; - орендна плата; - поточний та капітальний ремонт приміщення. Пропорційно чисельності співробітників підрозділу: - податкові платежі; - витрати на оренду автотранспорту; витрати на бланки, папір, пакувальні матеріали і т.д.; - витрати на рекламу; на аудит; представницькі витрати; витрати на охорону; – типографські, канцелярські, почтові витрати, плата за телефон і т.д.

 

Штабні підрозділи працюють на всі інші підрозділи банку, причому в основному на ті з них, що роблять найбільший обсяг операцій і мають найбільший прибуток. Тому пропонується здійснювати розподіл витрат штабних підрозділів між функціональними пропорційно прибутковості останніх. Однак, це не єдино можливий підхід до розподілу витрат штабних підрозділів. Критерієм такого розподілу може бути й обсяг витрат функціональних підрозділів. Чим більше витрат приходиться на конкретний функціональний підрозділ, тим більша частина витрат на штабні підрозділи відноситься на даний функціональний підрозділ. Такий підхід порозумівається тим, що чим більше банк вкладає коштів у діяльність окремих своїх підрозділів, тим більше повинна бути віддача від даної діяльності. Ці підрозділи повинні приносити найбільші доходи, за рахунок яких покриваються усі витрати, зв'язані з діяльністю банку в цілому.

В умовах нинішньої конкуренції, незалежно від зроблених розрахунків собівартості, ціна на банківські послуги встановлюється в першу чергу на базі аналізу цін конкурентів і особливостей клієнтів, що обслуговуються. При цьому в ряді випадків ряд послуг відносяться до нерентабельних.

Нема рації встановлювати ціну на послугу вище, ніж у конкуруючого банку, не пропонуючи при цьому значних переваг при обслуговуванні. У цьому випадку дійсно варто орієнтуватися на рівень цін, що склалися в регіоні і не намагатися компенсувати за рахунок продажу окремих послуг витрати, пов'язані з їхнім наданням. У випадку, якщо прямі доходи від окремих послуг не покривають витрати, пов'язані з їхньою реалізацією, варто проаналізувати непрямі доходи, пов'язані, наприклад, для розрахункового обслуговування, з використанням вільних залишків на рахунках в активних операціях. Якщо й у цьому випадку обслуговування залишається збитковим, можна розглянути продаж всього спектра банківських продуктів конкретному клієнту. Якщо у сукупності всі операції банку з даним клієнтом по прямих і непрямих доходах і витратах банк має позитивне сальдо, то можна не звертати уваги на збитковість окремо узятих послуг.

Однак, незважаючи на тарифікацію послуг, орієнтовану на сформований у регіоні рівень цін і особливості клієнтури, що обслуговується, розрахунок собівартості і прибутковості (збитковості) послуг є обов'язковим. Такий розрахунок необхідний для того, щоб банк мав чітку уяву про те, які продукти забезпечують прибуток, які є планово збитковими, на який розмір втрат при реалізації окремих продуктів можна піти для забезпечення комплексного обслуговування клієнта і за рахунок яких джерел збитки можуть бути компенсовані.